Рішення № 135520413, 07.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Київ справа №320/4005/25

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Білоноженко М.А.,

розглянувши у приміщені суду в м. Києві у порядку письмового позовного провадження адміністративну справу

за позовомКомунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (18036, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 12, код ЄДРПОУ 03357168)доНаціональної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Соснових, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133)провизнання протиправним та скасування частини нормативно-правового актавстановив:

Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг, у якому просило суд:

- визнати протиправними та скасувати пункт 2 постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 2321 від 24.12.2024 року, а саме: 2. Установити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання - 11,54 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення - 11,50 грн за 1 куб.м (без податку на додану вартість).

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржуваний пункт постанови, яким установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022, є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки у разі застосування державного регулювання цін, повинно бути забезпечено покриття економічно обґрунтованих тарифів та витрат необхідних для обґрунтованої прибутковості, водночас, Порядком та Процедурою визначено формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення за єдиним механізмом для споживачів, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, а також для споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та централізованого водовідведення, однак, без поділу споживачів, які не є суб`єктами господарювання на групи чи категорії, зокрема, для населення, як то було зроблено у оскаржуваному пункті постанови.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі, постановлено здійснити розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

До суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив про те, що викладені в позовній заяві підстави, є такими, що не ґрунтуються на вимогах матеріального права та з огляду на вимоги ст. 2 КАС України, підстави для прийняття рішення про її задоволення у суду відсутні, адже встановлення Ліцензіатам НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та їх зміна належить до виключних повноважень Регулятора. Пункт 1 Постанови №2321 не передбачає поділу споживачів, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення на групи чи категорії, оскільки встановлені ним тарифи сформовані за єдиним механізмом, визначеним Порядком № 302 та Процедурою №364, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» та абз. 3 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про водовідведення та очищення стічних вод». Водночас, при встановленні товариству тарифів в п. 2, було враховано постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» та установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022 (встановлені постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2863).

Таким чином, НКРЕКП вважає, що при прийнятті постанови №2321, діяла в межах повноважень, визначених законодавством і керувалася принципами доступності тарифів з метою уникнення надмірного їх підвищення, що могло б призвести до суттєвого погіршення платоспроможності громадян, особливо в умовах воєнного стану та захисту вразливих категорій споживачів - громадян, які отримують соціальну підтримку (субсидії та компенсації).

При цьому, відповідач наголошує на тому, що НКРЕКП не є органом який надає оцінку законності рішень Кабінету Міністрів України, або до повноважень якого віднесено вирішення того, яка з постанов Кабінету Міністрів України підлягає виконанню, а яка ні. Постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 № 502 не була оскаржена в судовому порядку та була чинна на момент прийняття постанови НКРЕКП від 24.12.2024 №2321.

Отже, пункт 2 постанови НКРЕКП №2321 від 24.12.2024 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення позивачу прийнято відповідачем в умовах воєнного стану, у межах та спосіб визначений Законом з метою забезпечення прав та законних інтересів споживачів (населення), зниження соціальної напруги та недопущення додаткового фінансового навантаження.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.

В судових засіданнях представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та просив задовольнити останні.

В свою чергу, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з підстав викладених у відзивах.

В судовому засідання представник позивача не заперечував щодо завершення розгляду справи у порядку письмового провадження, представник відповідача у вирішенні даного питання поклався на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

КП «ЧЕРКАСИВОДОКАНАЛ» здійснює ліцензовану діяльність з централізованого водопостачання та водовідведення на території України на підставі ліцензії НКРЕКП, переоформленої на безстрокову відповідно до Постанови НКРЕКП від 16.02.2017 № 200.

З метою встановлення тарифу із централізованого водопостачання, централізоване водовідведення на плановий 2025 рік позивач, у встановленому порядку звернувся до Відповідача із заявою від 31.07.2024 та подав на розгляд до НКРЕКП розрахунки тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на плановий 2025 рік, а також необхідні підтверджуючі матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків, а також надав НКРЕКП за їх запитом усі необхідні документи, які витребовувались Регулятором для розгляду заяви.

За результатами розгляду заяви КП «Черкасиводоканал» та наданих розрахунків Відповідач прийняв постанову № 2321 від 24.12.2024 Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради» (далі Постанова № 2321), якою постановила, зокрема,:

« 2. Установити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання 11,54 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення 11,50 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).».

Позивач не погоджується з п. 2 вказаної постанови та вважає, що відповідач не мав підстав для виокремлення тарифу для споживачів, які не є суб`єктами господарювання в сфері водопостачання та водовідведення, шляхом встановлення окремого тарифу для населення, що не узгоджується з встановленою процедурою та призводить до фінансових втрат, що і зумовило на звернення до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір суд виходить з наступного.

Згідно з приписами ч. ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Правовий статус НКРЕКП, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначено Законом України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» від 22.09.2016 № 1540-VIII (далі - Закон № 1540-VIII).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону № 1540-VIII, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим незалежним державним колегіальним органом, метою діяльності якого є державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора. Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до ст. 2 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема: 1) у сфері енергетики; 2) у сфері комунальних послуг та 3) діяльності у сфері централізованого водопостачання та водовідведення в обсягах понад рівень, що встановлюється умовами та правилами провадження господарської діяльності (ліцензійними умовами).

Державне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також Законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду й питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.

Відповідно до ст. 3 Закону № 1540-VIII, Регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.

Регулятор здійснює регулювання шляхом: ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг, державного контролю та застосування заходів впливу.

Також, основними завданнями Регулятора є: забезпечення ефективного функціонування та розвитку ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; сприяння ефективному відкриттю ринків у сферах енергетики та комунальних послуг для всіх споживачів і постачальників та забезпечення нсдискримінаційного доступу користувачів до мереж/трубопроводів; сприяння інтеграції ринків електричної енергії, природного газу України з відповідними ринками інших держав, зокрема в рамках Енергетичного Співтовариства, співпраці з Радою регуляторів Енергетичного Співтовариства, Секретаріатом Енергетичного Співтовариства та національними регуляторами енергетики інших держав; забезпечення захисту прав споживачів регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, шляхом забезпечення захисту прав споживачів товарів, послуг у сферах, енергетики та комунальних послуг щодо отримання цих товарів і послуг належної якості в достатній кількості за обґрунтованими цінами та реалізації цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг.

Частиною 1 ст. 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг» (далі - Закон України № 2479-VІ) передбачено, що НКРЕКП здійснює: встановлення тарифів на комунальні послуги суб`єктам природних монополій та суб`єктам господарювання на суміжних ринках, ліцензування діяльності яких здійснюється НКРЕКП.

Відповідно до абз. 3 ст. 32 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», тарифи на надання послуг з питного водопостачання розраховуються на підставі галузевих нормативів витрат і повинні повністю відшкодовувати експлуатаційні витрати та забезпечувати надійну роботу об`єктів централізованого питного водопостачання.

Так, судом встановлено та не заперечується сторонами, що Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради на підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 16.02.2017 №200, має ліцензію на право провадження господарської діяльності з централізованого водопостачання та водовідведення (безстроково) та є суб`єктом природних монополій з надання послуг з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення.

Комунальне підприємство «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради звернулося до НКРЕКП із заявою про встановлення економічно обгрунтованих тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік і надало розрахунки планових витрат на виробництво послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік, а також матеріали і документи, що використовувалися під час проведення таких розрахунків. Вказані розрахунки планових витрат на виробництво послуг із централізованого водопостачання та централізованого водовідведення на 2025 рік були виконані товариством відповідно до Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 10.03.2016 № 302.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 10 Закону України № 2479-VІ ,тарифи на комунальні послуги формуються суб`єктами природних монополій та суб`єктами господарювання на суміжних ринках відповідно до порядків (методик), встановлених НКРЕКП, відповідно до цього Закону.

З наведеного слідує, що встановлення ліцензіатам НКРЕКП тарифів, зокрема, як у даному випадку, на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення та їх зміна належить до виключних повноважень Регулятора.

Відповідно до абзацу п`ятого пункту 2 частини першої статті 6 Закону України «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», абзацу п`ятого підпункту 5 пункту 4 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийняла постанову від 10.03.2016 № 302 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», який визначає механізм формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення, ліцензування якої здійснюється НКРЕКП. Цей Порядок застосовується під час установлення НКРЕКП тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення для суб`єктів природних монополій, зазначених у пункті 1.1 цієї глави, та поширюється на цих суб`єктів під час розрахунку таких тарифів.

За визначеннями, наданими у вказаній постанові, споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - ліцензіати, які придбавають в іншого ліцензіата питну воду з метою її подальшої реалізації споживачам та/або подають стічні води для централізованого водовідведення іншому ліцензіату за тарифами, розрахованими відповідно до глав 4 та 5 цього Порядку; споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення - фізичні чи юридичні особи, які отримують або мають намір отримувати централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення; тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення - вартість одиниці (1 куб. м) централізованого водопостачання чи централізованого водовідведення відповідної якості як грошовий вираз суми планованих економічно обґрунтованих витрат, планованого прибутку, коригування витрат (компенсація або зменшення витрат) та зменшення складових тарифу, що передбачалися для здійснення заходів інвестиційної програми (інвестиційного проекту).

Заява про встановлення тарифів шляхом коригування окремих їх складових, відповідні розрахунки та підтверджуючі документи подаються до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 24 березня 2016 року № 364, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 квітня 2016 року за № 643/28773.

Так, постановою НКРЕКП від 24.12.2024 №2321 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Черкасиводоканал» Черкаської міської Ради», позивачу установлено тарифи зі структурою, наведеною в додатку до цієї постанови: 1) споживачам, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання 12,08 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення 13,07 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); 2) споживачам, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення: на централізоване водопостачання 22,39 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення 19,54 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) (п. 1 постанови).

Також, п. 2 постанови, установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року, а саме: на централізоване водопостачання 11,54 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення 11,50 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість) (оскаржуваний позивачем пункт).

Відповідно до Процедури встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення, затвердженої постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 364 (далі - Процедура № 364), та постанови НКРЕКП від 10.04.2024 № 671 «Про врегулювання окремих питань щодо подання заяв для встановлення тарифів, схвалення інвестиційних програм (інвестиційних проектів) та планів розвитку у сфері централізованого водопостачання та/або централізованого водовідведення на 2025 рік» до НКРЕКП від Підприємства надійшла заява про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік разом з розрахунками та підтвердними матеріалами.

У зв`язку із розпочатою військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану", Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.

Слід звернути увагу на те, що 29.04.2022 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану», яким визначено, що протягом дії воєнного стану в Україні, але не раніше завершення поточного опалювального періоду, рекомендовано органам, уповноваженим встановлювати тарифи, не підвищувати тарифи на теплову енергію (її виробництво, транспортування та постачання), у тому числі тарифи на теплову енергію, вироблену з використанням альтернативних джерел енергії, послуги з постачання теплової енергії та постачання гарячої води, централізованого водопостачання та централізованого водовідведення для населення та застосовувати їх до споживача (населення) на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року.

Водночас, як убачається з матеріалів справи, при встановленні товариству тарифів Регулятором було ураховано вказану постанову Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 «Деякі питання регулювання діяльності у сфері комунальних послуг у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану» та установлено, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24.02.2022 (встановлені постановою НКРЕКП від 22.12.2021 №2863), а саме: на централізоване водопостачання 12,08 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість); на централізоване водовідведення 13,07 грн за 1 куб. м (без податку на додану вартість).

Положеннями ст. 117 Конституції України визначено, що Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання. Акти Кабінету Міністрів України підписує Прем`єр міністр України.

Згідно приписів ст. 49 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акт Кабінету Міністрів України може бути оскаржений до суду в порядку та у випадках, установлених законом.

При цьому, постанова Кабінету Міністрів України від 29.04.2022 №502 не була предметом оскарження в суді, є чинною та підлягає застосуванню. Протилежного стронами суду не повідомлено. У цьому контексті, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що відповідач не має повноважень надавати оцінку законності рішень Кабінету Міністрів України, або до повноважень якого віднесено вирішення того, які з постанов Кабінету Міністрів України підлягають виконанню, а які ні, через рекомендаційний характер.

Приймаючи постанову в оскаржуваній частині, Регулятор (НКРЕКП), виходив з необхідності досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, в умовах правового режиму воєнного стану.

Таким чином, НКРЕКП, при прийнятті постанови №2321 в оскаржуваному пункті, діяла в межах повноважень, визначених законодавством і керувалася принципами доступності тарифів. Слід також прийняти до уваги й те, що пункт 2 постанови НКРЕКП №2321 від 24.12.2024 про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення позивачу прийнято в умовах воєнного стану.

Суд вважає, що в оскаржуваній частині встановлення тарифів за категоріями споживачів, не суперечить Порядку та Процедурі формування тарифів, адже у постанові від 10.03.2016 № 302 «Про затвердження Порядку формування тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення», наведено визначення категорій: споживачі, які є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення та споживачі, які не є суб`єктами господарювання у сфері централізованого водопостачання та водовідведення, проте, не міститься заборони встановлювати тариф для населення, який виокремлено з категорії споживачів, які не є суб`єктами господарювання.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскаржуваний пункт постанови відповідає законодавчим принципам державного регулювання, а як вже зазначалось судом вище, встановлення тарифів належить до компетенції НКРЕКП і здійснюється на основі аналізу економічних та інших факторів у кожному конкретному випадку.

Поряд з цим, відповідно до пункту 1.12 глави 1 Порядку №302 за результатами здійснення заходів контролю НКРЕКП може прийняти рішення щодо включення до структури тарифів на централізоване водопостачання та/або централізоване водовідведення компенсації витрат або зменшення складових тарифів у разі використання коштів не за цільовим призначенням, економії або перевитрат коштів за статтями витрат, що призводить до невідповідності фактичних складових затвердженій структурі тарифів.

У випадку недофінансування економічно обґрунтованих витрат ліцензованої діяльності з централізованого водопостачання та централізованого водовідведення у плановому році за рахунок тарифів, НКРЕКП за результатами здійснення заходів контролю враховує (компенсує) ці суми недофінансування при встановленні тарифів на наступний планований рік.

Суд наголошує на тому, що питання компенсування витрат у зв`язку з установленням тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення на 2025 рік, не є предметом розгляду даного спору, а отже, доводам сторін у цій частині не надається правова оцінка, позаяк, оскаржуваним пунком постанови не охоплено це питання жодним чином, а тому, з урахуванням предмету позову, суд не має повноважень надавати оцінку спірній постанові в цілому, а також інших дотичним до неї діям/рішенням Регулютора, оцінка надається лише наявності/відсутності повноважень у відповідача встановити, що тарифи на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення застосовуються для населення на рівні тарифів, що застосовувалися станом на 24 лютого 2022 року. З цих же підстав, суд не надає оцінку і доводам позивача про негативний вплив спірного пункту постанови на показники господарської діяльності товариства.

Згідно з приписами ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України, передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тож, за наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що дії/рішення НКРЕКП, які є предметом даного позову, були вчинені відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, з дотриманням принципу рівності перед законом, та пропорційно, а тому, в силу вимог ст. 2 КАС України підстави для задоволення позову щодо визнання протиправним та скасування п. 2 постанови від 24.12.2024 №2321 «Про встановлення тарифів на централізоване водопостачання та централізоване водовідведення Комунальному підприємству «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради», відсутні.

Згідно із ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є такими, що не знайшли свого підтвердження під час розгляду даного спору, а тому, задоволенню не підлягають.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 2, 77, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов Комунального підприємства «Черкасиводоканал» Черкаської міської ради (18036, м. Черкаси, вул. Гетьмана Сагайдачного, буд. 12, код ЄДРПОУ 03357168) до Національної комісії, що здійснює державне регулювання в сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Сім`ї Соснових, буд. 19, код ЄДРПОУ 39369133) про визнання протиправним та скасування частини нормативно-правового акта залишити без задоволення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Білоноженко М.А.