Ухвала суду № 135518639, 08.04.2026, Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

Справа № 723/5597/24

Провадження № 1-і/723/16/26

УХВАЛА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 квітня 2026 року м. Сторожинець

Сторожинецький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сторожинець клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, військовослужбовця на посаді стрільця-снайпера військової частини НОМЕР_1 , раніше не судимого, обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України,

за участю: прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_5 ,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді суду перебуває кримінальне провадження, внесене в ЄРДР за № 12024262150000003 від 02.01.2024 року по обвинуваченню ОСОБА_3 за ч. 2 ст. 307 КК України.

Прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 на 60 днів, яке обґрунтував продовженням існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, які полягають в тому, що обвинувачений може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та вчинити інше кримінальне правопорушення.

В судовому засіданні прокурор вимоги клопотання підтримав, вказуючи, що продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Разом з тим, з огляду на відмову від допиту свідків, яка прийнята судом, вважає, що ризик незаконного впливу обвинуваченого на свідків на даний час відпав.

Обвинувачений та його захисник заперечували проти задоволення клопотання. Зазначали на необгрунтованість та недоведеність ризиків, так як обвинувального вироку щодо ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, яке розглядається Шевченківським районним судом м. Чернівці, немає. Внесення застави у зазначеному кримінальному провадженні не вказує на вчинення злочинів у сфері обігу наркотичних засобів. Внаслідок тривалого перебування у СІЗО у ОСОБА_3 погіршився стан здоров`я, і у таких умовах йому не може бути надане належне лікування, до нього неодноразово викликали швидку допомогу. Стороною обвинувачення не надано доказів можливості переховування обвинуваченого у разі перебування на волі. Відсутність у нього наміру на переховування підтверджується тим, що коли останній був звільнений з-під варти, то він нікуди не зникав, а займався своїм лікуванням. Просили застосувати цілодобовий домашній арешт.

Відповідно до положень ст. 199 КПК України при вирішенні питання продовження строку запобіжного заходу суд має перевірити обставини, які свідчать про не зменшення ризику чи появу нових ризиків, які виправдовують тримання особи під вартою, а також обставини, внаслідок дії яких неможливо завершити судовий розгляд до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Ухвалою слідчого судді Сторожинецького районного суду Чернівецької області від 09.08.2024 року щодо ОСОБА_3 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, який в подальшому продовжувався ухвалами слідчого судді та суду. У зв`язку із закінченням дії ухвали суду 26.07.2025 обвинувачений ОСОБА_3 був звільнений з-під варти. В подальшому ухвалою суду від 29.07.2025 до обвинуваченого знову був застосований запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів до 27 вересня 2025 року, так як встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Термін дії запобіжного заходу було продовжено, востаннє до 13.04.2026 року.

Оцінюючи встановлені в судовому засіданні обставини доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, визначені в ст. 178 КПК України, суд вважає, що продовжують існувати ризик переховування від органу досудового розслідування та суду, і ризик вчинення іншого кримінального правопорушення.

Наявність двох кримінальних проваджень, тяжкість обвинувачення в кожному з них, суворість покарання, яке передбачає безальтернативне позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна у разі визнання винуватості, свідчать про реальну можливість вчинення обвинуваченим ОСОБА_3 дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання.

Крім того, суд знаходить обгрунтованим наявність ризику вчинення іншого кримінального правопорушення, виходячи з того, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні даного кримінального правопорушення у той час, коли набув статусу обвинуваченого в кримінальному провадженні № 12023260000000003 та будучи під дією запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі 200 тис.грн., що була ним внесена 14.02.2023 року.

Вказані обставини, на думку суду, доводять, що застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, окрім як тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду, а також вчинення ним іншого кримінального правопорушення, незважаючи на те, що один із наявних раніше ризиків відпав.

До завершення строку дії попередньої ухвали суду щодо тримання під вартою ОСОБА_3 розгляд кримінального провадження не може бути завершений.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово вказував на те, що позбавлення свободи може бути виправданим лише тоді, коли інші, менш суворі запобіжні заходи, по-перше, були розглянуті, а по-друге, за результатами розгляду визнані такими, що не зможуть забезпечити мети, досягнення якої вимагається (Рішення у справі Амбрушкевич проти Польщі).

Продовжуючи запобіжний захід, судом враховується відомості, що характеризують особу обвинуваченого, дані про обвинувачення у вчиненні інших кримінальних правопорушень, застосування більш м`якого запобіжного заходу в іншому кримінальному провадженні, під час якого йому інкримінується вчинення злочину в даному кримінальному провадженні.

Виходячи з наведеного, враховуючи вимоги ст. 183 КПК України, суд вважає, що забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого і виконання процесуальних рішень по справі, переважають в даному випадку право на повагу до свободи особи, застосований запобіжний захід до обвинуваченого ОСОБА_3 за наведених вище обставин відповідає закону та меті забезпечення якнайшвидшого судового розгляду кримінального провадження. Крім того судом щоразу при продовженні строку тримання під вартою застосвується альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.

При цьому суд знаходить заперечення сторони захисту необгрунтованими, так як у доводах сторони обвинувачення щодо наявних ризиків не зазначається про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а лише констатується факт наявності у нього статусу обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів у іншому кримінальному провадженні. Тобто, наявність двох кримінальних проваджень, у яких ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів і психотропних речових, доводять серед іншого можливість вчинення обвинуваченим дій, які утворюють ризики за п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Та обставина, що ОСОБА_3 після закінчення строку дії ухвали про запобіжний захід і до обрання нового запобіжного заходу у виді тримання під вартою перебував на волі протягом трьох днів не спростовують наявності ризику переховування обвинуваченого від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення кримінальної відповідальності, що підтверджується також ухвалою апеляційної інстанції, за результатами розгляду апеляційної скарги сторони захисту на ухвалу суду про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Вказуючи у судовому засіданні на погіршення стану здоров`я обвинуваченого ОСОБА_3 за час утримання під вартою та неможливість отримання належної медичної допомоги, сторона захисту не надала суду доказів на підтвердження того, що за станом здоров`я ОСОБА_3 не може утримуватися під вартою.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що слід продовжити термін дії застосованого до обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного запобіжного заходу у виді застави та покладанням на обвинуваченого обов`язків у разі її внесення. При цьому суд враховує вимоги ч. 4 ст. 182 КПК України, а також те, що обвинувачений сплатив в іншому кримінальному провадженні 200 тисяч гривень застави, після чого став суб`єктом даного кримінального провадження. Водночас, не зважаючи на зміну розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 року, суд вважає, що заставу слід застосувати у раніше визначеному розмірі в сумі 242240,00 грн.

Керуючись ст. 177, 178, 182, 183, 184, 196-199 КПК України, суд

постановив:

Продовжити щодо обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід у виді тримання під вартою на строк 60 днів до 06 червня 2026 року.

Визначити ОСОБА_3 заставу у розмірі 80 (вісімдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (станом на 01.01.2025 року), в сумі 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, які можуть бути внесені як обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА України в Чернівецькій області, код отримувача ЄДРПОУ 26311401, банк одержувача Держказначейська служба України м.Київ, код банку отримувача 37567646, рахунок UA548201720355279001000008745, одержувач коштів: ТУ ДСА України в Чернівецькій області, зазначивши у призначенні платежу платіжного документу інформацію про ухвалу суду та ПІБ обвинуваченого).

У разі внесення застави покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , обов`язки: прибувати до суду із встановленою останнім періодичністю, не відлучатися із м. Сторожинець Чернівецького району Чернівецької області без дозволу суду та повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або роботи, утримуватись від спілкування зі свідками в даному кримінальному провадженні, здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово Сторожинецький районний суд Чернівецької області.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а обвинуваченим в той же строк з моменту отримання копії ухвали суду.

Суддя