Рішення № 135517963, 06.04.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 695/521/26

номер провадження 2/695/1492/26

06 квітня 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

12.02.2026 позивач Товариство з обмеженою відповідальністю ФК «Кредит-Капітал» звернувся до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області з позовом, в якому просив стягнути із ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 41664 грн.

Позов мотивує тим, що 18.03.2020 Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та ОСОБА_1 уклали договір про надання споживчого кредиту № 2155638, за яким позикодавець надав ОСОБА_1 кредит у сумі 14 тис. грн. Відповідач свої обов`язки за вказаним договором не виконала, не повернула кредитні кошти та проценти за користування кредитом. Позивач стверджує, що на підставі укладеного з первісним кредитором договору факторингу він набув права вимоги до відповідача за вказаним правочином. Тому позивач просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 18.02.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судові засідання, призначені на 18.03.2026 та 06.04.2026, представник позивача не з`явився, але в позові просив здійснювати розгляд справи без його участі, на задоволенні позову наполягав, проти заочного розгляду справи не заперечував.

У судові засідання 18.03.2026 та 06.04.2026 відповідач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заяв від неї на адресу суду не надходило, про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Ухвалу про відкриття провадження та судові повістки суд неодноразово направляв відповідачу за її зареєстрованим місцем проживання, однак документи повернулись без вручення з відміткою «адресат відсутній».

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений про день, час та місце розгляду справи.

Крім цього, суд розмістив на офіційному веб-сайті суду оголошення про судове засідання у справі, призначене на 06.04.2026.

Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

06.04.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

18.03.2020 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 укладено договір про надання споживчого кредиту № 2155638, за яким ТОВ «Авентус Україна» зобов`язалося надати відповідачу кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 14 000 грн шляхом перерахування грошових коштів на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 (п. 2.1 договору). Додатком № 1 до цього договору сторони погодили графік платежів.

Зазначений договір і додаток № 1 до нього підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором С575493.

Також відповідачем було підписано паспорт споживчого кредиту згідно з яким ОСОБА_1 підтвердила факт отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовну загальну вартість кредиту.

Відповідно до умов Договору строк кредиту становить 14 днів. Строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах, визначених у розділі 4 цього договору.

Відповідно до п. 4.1, 4.2 договору строк кредиту може бути продовжено на кількість днів, зазначену у п. 1.4. Споживач у випадку, якщо заборгованість, за кредитом складає не менше 400 грн може ініціювати продовження строку користування кредитом.

Згідно п. 3.1. Договору нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та році.

Сторонами кредитного договору погоджено, що тип процентної ставки фіксована, знижена процентна ставка становить 1,43 % у день від суми кредиту та застосовується в межах строку надання кредиту, зазначеного у п. 1.4. Договору, якщо в цей строк споживач здійснить повне погашення кредитної заборгованості або протягом трьох календарних днів, що слідують за датою закінчення такого строку. Стандартна процентна ставка 1,90 % в день від суми кредиту застосовується, зокрема, у межах періоду прострочення, але не більше 90 календарних днів поспіль з моменту виникнення прострочення.

Як встановлено із листа ТОВ ФК «Вей Фор Пей» від 16.12.2025 № 6518-ВП, на підставі укладеної між ним та ТОВ «Авентус Україна» угоди на переказ коштів ТОВ ФК «Вей Фор Пей» 18.03.2020 здійснило успішний переказ на суму 14 000 грн за номером платіжної картки № НОМЕР_2 , який збігається із реквізитами, зазначеними відповідачем ОСОБА_1 при укладенні Договору про надання споживчого кредиту № 2155638 від 18.03.2020.

У подальшому, згідно Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», ТОВ «Авентус Україна» передало (відступило) новому кредитору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права вимоги до боржників, які виникли у клієнта внаслідок невиконання боржниками умов кредитних договорів, та які входять до Портфелю Заборгованості.

У свою чергу Новий кредитор приймає права вимоги у розмірі Портфелю заборгованості.

Відповідно до п. 6.2.3. Договору, права вимоги переходять до нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору, після чого Новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості.

Актом приймання-передачі Реєстру боржників від 30.10.2020 року до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 погоджено передання клієнтом новому кредитору Реєстру боржників. Із Витягу з Реєстру боржників до Договору відступлення прав вимоги № ККАУ-30102020 від 30.10.2020 встановлено, що серед боржників, право вимоги до яких було відступлено ТОВ «Авентус Україна» новому кредитору - ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», є позичальник ОСОБА_1 за Договором № 2155638 від 18.03.2020 на загальну суму заборгованості 41 664 грн.

Згідно платіжної інструкції № 20049 від 30.10.2020 ТОВ ФК «Кредит Капітал» провело оплату ТОВ «Авентус Україна» за договором факторингу № 30102020 від 30.10.2020.

Враховуючи встановлені вище обставини, суд дійшов висновку, що позикодавець виконав свої зобов`язання з перерахування коштів позичальнику відповідачу.

За твердженням позивача, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, унаслідок чого утворилася заборгованість.

Твердження позивача щодо невиконання повною мірою позичальником ОСОБА_1 зобов`язань та виникнення заборгованості за договором споживчого кредиту № 2155638 від 18.03.2020 не спростовані належними та допустимими доказами.

При вирішенні спору суд керується принципом змагальності, згідно з яким учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Також кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 12, ч.1 ст.81 ЦПК України).

Зважаючи на надані позивачем докази перерахування коштів відповідачу за кредитним договором і відсутність доказів повного погашення відповідної заборгованості, суд дійшов висновку про порушення відповідачем своїх зобов`язань за кредитним договором не повернення виданих йому кредитних коштів.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.

Положеннями статті 639 Цивільного кодексу України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 1 та 2 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4) виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч. 1 ст. 1078 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд установив, що відповідач не виконала свої зобов`язання за договором про надання споживчого кредиту № 2155638 від 18.03.2020, укладеним згідно з чинним законодавством. Відповідно до ст. 512, 514, 1077 ЦК України право вимоги до ОСОБА_1 за цим договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу № 30102020 від 30.10.2020.

Щодо розміру права вимоги позивача суд установив наступне.

Відповідач не повернув позикодавцю кредитні кошти в сумі 14000 грн, як установлено вище. Щодо розміру процентів за користування кредитом, які підлягають стягненню з відповідача, суд зазначає наступне.

Розрахунок процентів, проведений позикодавцем, передбачає їхній розмір 27664 грн за період нарахування, який визначений у пунктах 1.4 та 3.1 договору.

Наданий суду розрахунок заборгованості за договором про споживче кредитування за період за період із 18.03.2020 по 28.06.2020 (за 104 дні 90+14 днів згідно з п. 1.4, 3.1 договору) здійснений із розрахунку стандартної ставки 1,9%.

Суд перерахував відповідну суму заборгованості й отримав такі результати: 14000 грн * 1,9% = 266 грн в день, як це і випливає з розрахунку заборгованості наданого позивачем. Далі 266 грн *104 дні = 27664 грн.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості по кредиту в сумі 14 000 грн та процентів за користуванням кредитом у сумі 27664 грн є обґрунтованими, доведеними належними, допустимими доказами та підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу в розмірі 8 000 грн, викладених у позовній заяві, суд зазначає таке.

Згідно з ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. При цьому розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такі висновки містяться в додатковій постанові ВП ВС від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц. Крім того, аналогічні висновки щодо співмірності розміру витрат на правничу допомогу зі складністю справи та обсягом фактично наданих адвокатом послуг містяться в додатковій постанові ВС від 12.12.2019 року у справі №2040/6747/18.

Предметом позову в даній цивільній справі є стягнення заборгованості за кредитним договором на суму 41664 грн. Справа є малозначною в силу прямої вказівки пункту 1 частини 6 статті 19 ЦПК України.

Згідно з актом про отримання правової допомоги № 353 від 12.01.2026 між АБ «Апологет» та позивачем розмір наданих послуг складає 8000 грн.

Така вартість роботи адвоката, враховуючи витрачений ним час, незначну складність справи, критерій обґрунтованості та доцільності понесених витрат, визначається судом як завищена і не співмірна із затраченими зусиллями на підготовку матеріалів для подання позовної заяви до суду.

Тому, керуючись визначеними в ЦПК України критеріями, суд вважає справедливим, розумним, пропорційним та обґрунтованим відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 2 500 грн.

Згідно платіжних інструкцій позивачем при поданні позовної заяви до суду сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Відповідно до ст.141 ЦПК України у зв`язку із задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 662,40 грн.

Керуючись ст. 12, 13, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 284, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість у розмірі 41664 (сорок одна тисяча шістсот шістдесят чотири) гривні, що складається з тіла кредиту 14000 (чотирнадцять тисяч) гривень та процентів 27 664 (двадцять сім тисяч шістсот шістдесят чотири) гривні.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правничу допомогу в сумі 2 500 (дві тисячі п`ятсот) гривень.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28, 4 поверх, код ЄДРПОУ 35234236).

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).

Суддя К.І. Апанасенко