Ухвала суду № 135517349, 08.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Слобідський районний суд міста Харкова

Провадження № 2/641/422/2026 Справа № 641/5585/25

У Х В А Л А

про передачу справи до Господарського суду Харківської області

08 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючої судді Василенко О.Я.,

за участі секретаря судового засідання Кривенко А.Г.,

представника позивача- адвоката Карпухіна Д.Ю.,

представника відповідача КП «ХТМ» Васькова О.Ю.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Харкові питання щодо передачі цивільної справи №641/5585/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Житлокомсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири до Господарського суду Харківської області,

установив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Слобідського районного суду міста Харкова з позовом до КП «Харківські теплові мережі», в якому просив стягнути з відповідача на свою користь матеріальну шкоду в сумі 29065,00 грн, моральну шкоду в сумі 50000,00 грн, судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, витрати на правничу допомогу та проведення експертизи.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 01.08.2025 справа розподілена судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді від 04.08.2025 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження в підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 28.01.2026 за клопотанням представника позивача залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, Комунальне підприємство «Житлокомсервіс».

02.05.2025 в підготовчому судовому засіданні представник позивача заявив клопотання про залучення в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Житлокомсервіс».

Ухвалою суду від 10.03.2026 залучено до участі у цивільній справі №641/5585/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», третя особа: Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири в якості співвідповідача Комунальне підприємство «Житлокомсервіс» (місцезнаходження: м. Харків, вул. Конторська 35).

12.03.2026 від представника відповідача КП «Житлокомсервіс» надійшло клопотання про передачу справи до Господарського суду Харківської області.

В обґрунтування клопотання зазначено, що на цей час справа про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (нині - Комунального підприємства «Житлокомсервіс») перебуває у провадженні Господарського суду Харківської області (справа № 922/831/23).

Представник позивача ОСОБА_1 Карпухін Д.Ю. в підготовчому судовому засіданні не заперечував проти передачу справи до Господарського суду Харківської області.

Представник відповідача КП «ХТМ»- Васьков О.Ю в підготовчому судовому засіданні покладався на розсуд суду.

Представник відповідача КП «Житлокомсервіс» в підготовче судове засідання не з`явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином відповідно до закону, через канцелярію суду надійшла, в якій представник Пульна Ю.Є. просила розглядати клопотання про передачу справи до Господарського суду Харківської області без її участі, клопотання підтримала.

Заслухавши думки учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд дійшов такого.

За змістом статті 19 ЦПК України під цивільною юрисдикцією розуміється компетенція загальних судів вирішувати з додержанням процесуальної форми цивільні справи у видах проваджень, передбачених цим Кодексом.

Частиною першою статті 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства); по-друге, суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі, як правило, є фізична особа).

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.

Отже, в порядку господарського судочинства розглядаються справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого наявне відкрите провадження у справі про банкрутство.

Згідно з ч. 1 ст. 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України «Про міжнародне приватне право», а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною третьою статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п`яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.

Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 7 Кодексу України з питань банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Проаналізувавши викладене вище, суд доходить висновку, що з моменту порушення стосовно боржника справи про банкрутство він перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника, і спеціальні норми Кодексу України з процедур банкрутства мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Суд звертає увагу на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства передбачають концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Отже, порушення провадження у справі про банкрутство боржника обумовлює особливість вирішення таких спорів і полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються по суті саме у межах справи про банкрутство.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Поняття «суд, встановлений законом» містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності. Критеріями розмежування судової юрисдикції є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» (заяви № 29458/04 та № 29465/04) зазначено, що відповідно до прецедентної практики цього Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом» (див. рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76). У країнах з кодифікованим правом організація судової системи також не може бути віддана на розсуд судових органів, хоча це не означає, що суди не мають певної свободи для тлумачення відповідного національного законодавства. Фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У своїх оцінках цей Суд дійшов висновку, що не може вважатися судом, «встановленим законом», національний суд, що не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом.

Отже, поняття «суду, встановленого законом» зводиться не лише до правової основи самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Тим самим, ЦПК України передбачив лише передачу цивільних справ між судами загальної юрисдикції для дотримання територіальної юрисдикції.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19) зазначено, що захист осіб, які мають вимоги до банкрута полягає у тому, що інші суди, незалежно від юрисдикції, які розглядали справи за позовами до відповідача, щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство після відкриття провадження в інших справах, не закривають таке провадження, а передають справу до належного суду для розгляду по суті. При цьому таким належним судом є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство відповідача.

У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду погодилась із висновками судів першої та апеляційної інстанції, що спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а належить до господарської юрисдикції. Однак не погодилася з висновками про закриття провадження у справі, оскільки такі дії перешкоджають позивачу у доступі до правосуддя та унеможливлюють захист його прав у господарському процесі у повному обсязі з урахуванням визначених строків звернення, встановлених статтею 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а до цього - статтею 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та направила справу до господарського суду, на розгляді якого перебуває справа про банкрутство. Аналогічних висновків дійшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 31 серпня 2023 року у справі № 640/26320/20 (провадження № 11-97апп23).

Як вбачається з копії ухвали про відкриття провадження у справі про банкрутство від 21.03.2023 Господарським судом Харківської області відкрито провадження у справі про банкрутство комунального підприємства «Жилкомсервіс» (61052, м. Харків, вул. Конторська 35, код ЄДРПОУ 34467793). Винесено мораторій на задоволені вимог кредиторів. Призначено розпорядником майна КП «Жилкомсервіс» арбітражного керуючого Артюха Ю.В.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, а також висновки Великої Палати Верховного Суду, суд вважає за необхідне матеріали цивільної справи №641/5585/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Житлокомсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири передати до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство КП «Жилкомсервіс».

Керуючись статтями 19, 31, 247, 353 ЦПК України, суд

постановив:

Клопотання представника відповідача КП «Житлокомсервіс» про передачу справи на розгляд Господарського суду Харківської області задовольнити.

Передати цивільну справу №641/5585/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Харківські теплові мережі», Комунального підприємства «Житлокомсервіс» про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок залиття квартири до Господарського суду Харківської області для розгляду в межах справи №922/831/23 про банкрутство Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (нині Комунальне підприємство «Житлокомсервіс»).

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду.

Суддя О. Я. Василенко