Рішення № 13551377, 13.07.2010, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 2-1442/10

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

13 липня 2010 року місто Лозова

Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі: головуючого судовим засіданням - судді Каращука Т.О., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в місті Лозова Харківської області цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» в особі представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Український центр нерухомої власності» в особі Горупахи Володимира Анатолійовича, що діє на підставі довіреності до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду 05 травня 2010 року з позовом до відповідачів про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги, посилаючись на те, що відповідачі мешкають за адресою: АДРЕСА_1, є абонентами КП «Дирекція єдиного замовника» в м. Лозова та користуються послугами з централізованого водопостачання та водовідведення, централізованого теплопостачання, утримання будинків і при будинкових територій.

Між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг. Однак, відповідачі не в повному обсязі оплачують вартість спожитих житлово-комунальних послуг, що порушує право позивача на отримання плати за надані послуги у встановлений законодавством строк.

Між позивачем і відповідачами встановилися фактичні договірні відносини з приводу надання житлово-комунальних послуг на підставі відкритого особового рахунку № 1000349. Позивач фактично надавав відповідачам житлово-комунальні послуги, а відповідачі використовували дані послуги для задоволення власних потреб та не відмовлялись від них. Скарг з приводу ненадання чи неналежного надання послуг позивачем від відповідачів не надходило.

Отже, відповідачі зобов'язані оплатити спожиті послуги, а позивач має право вимагати від відповідачів виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.

В підсумку борг відповідачів за спожиті житлово-комунальні послуги становить:

Борг за квартплату 1673,23 грн.

Борг за водопостачання 9521,54 грн.

Борг за теплопостачання 8836,94 грн.

Всього 20031,71 грн.

Строк позовної давності за вимогою про сплату заборгованості відповідачів не пройшов і ця сума підлягає стягненню в повному обсязі з наступних причин.

Відповідачі сплачували суми коштів періодично, що свідчить про визнання ними свого обов'язку по сплаті житлово-комунальних послуг.

В звязку з викладеним представник позивача звернувся до суду і просить стягнути солідарно із ОСОБА_4, ОСОБА_5 20031,71 грн. боргу за спожиті житлово-комунальні послуги, на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області. Судові витрати покласти на відповідачів.

У судовому засіданні інтереси позивача представляла представник Ілюшкіна Анна Володимирівна, що діє на підставі довіреності б/н від 21 грудня 2009 року.

Представник позивача Ілюшкина А.В., підтримала позовні вимоги в повному обсязі та прохала суд позов задовольнити їх.

Відповідачі у жодне судове засідання не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, тоді як про час та місце слухання справи, повідомлені своєчасно та належним чином однак в матеріалах спарави наявний Акт складений працівиками КП «Дирекція единого замовника» Лозівської міської ради, де зазначно, що відповідачі тривалий час мешкають у м. Харкові, тому не має можливості вручити їм судові повістки.

Згідно до положення ч.2 ст. 77 ЦПК України сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобовязані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, не зявилися в судове засідання без поважних причин.

Відповідно до ч.4 ст.169 ЦПК України, якщо суд не має відомостей про причину неявки відповідача, повідомленого належним чином, або причину буде визнано неповажною, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів.

Виходячи з викладеного, зі згоди представника позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

У судовому засіданні встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно ксерокопії Довідки з Єдиного Державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) Товариство з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Український центр нерухомої власності» (а.с.№29), включено до ЄДРПОУ.

Матеріалами справи встановлено, що відповідно до довідки КП “ДЕЗ”(а.с.№4) та особового рахунку (а.с.№5) відповідачі зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачі користуються житловою площею та послугами КП “ДЕЗ», плату за послуги з холодного водопостачання, централізованого опалення та квартирної плати, відповідачі вносили не регулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість: за спожиті житлово-комунальні послуги, а саме: за квартплату борг у сумі 1673,23 грн.; за водопостачання борг у сумі 9521,54 грн.; за теплопостачання борг у сумі 8836,94 грн. (а.с.№ 6-16).

Відповідачам у відповідності до рішення Лозівської міської ради Харківської області № 93 від 21 серпня 2006 року “про затвердження встановлення тарифів на послуги водопостачання та водовідведення”, позивачем надаються послуги водопостачання та водовідведення та нараховується за це плата по затвердженим тарифами.

Відповідачі користуються послугами з теплопостачання, водовідведення та квартирної території, однак оплату, відповідачі вносять не регулярно, внаслідок чого утворилася заборгованість, що підтверджується довідкою про розрахунок заборгованості .

Представник позивача у судовому засіданні вказала, що на теперішній час, договору на погашення заборгованості в розстрочку, відповідачами не укладено.

Згідно статті 162 Житлового Кодексу України плата за користування житловим приміщенням в будинку(квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.

Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначається угодою сторін. Наймач зобовязаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.68 ЖК України наймач зобовязаний своєчасно вносити квартплату та плату за комунальні послуги.

Відповідно до ст.11 ЦК України цивільні права та обовязки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обовязки.

Статтею 14 ЦК України встановлено, що цивільні обовязки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Статтею 526 ЦК України передбачає, що зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього ж Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 160 Житлового Кодексу України, члени сімї наймача, які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із зазначеного договору.

Позивачем у позовній заяві заявлено вимогу про солідарне стягнення з відповідачів заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги.

Згідно ст. 541 Цивільного Кодексу України, солідарний обовязок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобовязань. У разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, що відповідає вимогам ст. 543 Цивільного Кодексу України.

Згідно ст. 64 Житлового Кодексу України, члени сімї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обовязки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сімї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобовязаннями, що випливають із зазначеного договору.

Таким чином, суд, дослідивши всі письмові докази у справі, вислухавши пояснення представника позивача, дійшов висновку, що позовні вимоги, що до стягнення заборгованості за теплопостачання, водопостачання та квартирної плати, витрат на інфляційні процеси та 3% річних, та витрат на інфляційні процеси, підлягають частковому задоволенню, а саме: суд вважає за необхідне задовольнити вимоги комунального підприємства “Дирекція Єдиного Замовника” Лозівської міської ради Харківської області в частині стягнення у солідарному порядку з відповідачів суми боргу за квартплату 1236,38 грн.; за водопостачання 6913,31 грн.; за теплопостачання 6059,62 грн.

Відносно позовної вимоги позивача, щодо забезпечення позову шляхом тимчасової заборони виїзду за кордон відповідачам до виконання зобовязань передбачених рішенням, суд не знаходить підстав для їх задоволення, виходячи з наступного.

Так, частиною 2 ст.151 ЦПК України вказано, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено, причини, у звязку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову.

З урахуванням викладеного необхідно зазначити, що відповідно до ч.3 ст.152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами

Позивач прохає тимчасово обмежити відповідачам в праві виїзду за кордон. Однак, відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває та території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України.

В свою чергу, відповідно до ч.3 ст.151 ЦПК України встановлено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи. Згідно частини 1 ст.153 ЦПК України - заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа. Необхідно зазначити, що відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" - викладено наступне: звернути увагу суддів на те, що за змістом ч.1 ст.151 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви будь-якої з осіб, котрі беруть участь у справі. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи після відкриття провадження у ній (за винятком випадку, передбаченого ч.4 ст.151 ЦПК України, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Крім того, відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 "Про застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді справ про забезпечення позову" визначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги не тільки інтереси позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних законів.

Отже, на підставі вищевикладеного, відсутність зазначених відомостей, позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Таким чином, оскільки позивачем не надано доказів в обґрунтування заявленої вимоги, не заявлено жодного клопотання з приводу цього, тоді як судом останньому розяснено права та обовязки, суд не знаходить підстав для задоволення в цій частині позовних вимог позивача.

Згідно до п.6 ч.1 ст.214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує питання як розподілити між сторонами судові витрати.

Статтею 79 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат повязаних з розглядом справи.

Частиною 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України встановлено, що до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до суду сплачується у порядку і розмірах, встановлених законодавством для державного мита.

Із матеріалів справи вбачається, що позивачем при звернені до суду було понесені судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у судах на суму в 30 грн. 00 коп. (а.с.№ 1).

Відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

В звязку з викладеним, суд стягує з відповідачів на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи на суму 30 гривень 00 копійок, які позивач поніс при зверненні до суду з даною позовною заявою, по 15 гривень 00 копійок з кожного.

Оскільки Комунальне підприємство “ДЕЗ” на підставі рішення Лозівської міської ради Харківської області № № 1176 від 25 грудня 2009 року (а.с.№19) звільнено від сплати державного мита на 2010 рік, то з відповідачів підлягає стягненню державне мито (судовий бір) на користь держави.

Виходячи з вищевикладеного, суд стягує солідарно з відповідачів на користь держави судовий збір в сумі 142 гривні 09 копійок, по 71 гривні 05 копійок з кожного.

На підставі вищевикладеного, суд знаходить позовні вимоги позивача в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.10, 11, 38, 44, 57, 60, 74, ч.2 ст.77, 79, ч.1 ст.88, ч.4 ст.169, 209, 212-214, 215, 217, 218, 223, 224-226 ЦПК України; ст.ст.64, 160, 162 Житлового Кодексу України; ст.ст. 256, 257, 526, 541 ЦК України; Частини 5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» в особі представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Український центр нерухомої власності» в особі Горупахи Володимира Анатолійовича, що діє на підставі довіреності до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за спожиті житлово-комунальні послуги - задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області (р/р 26005007077 в ХОД “Райффайзен Банк Аваль” код 33733910, МФО 350589) заборгованість за послуги з холодного водопостачання 6 913 (шість тисяч девятсот тринадцять) гривень 31 копійка; централізованого опалення 6 059 (шість тисяч пятдесят девять) гривень 62 копійки та квартирної плати 1236 (одна тисяча двісті тридцять шість) гривень 38 копійок , на загальну суму 14 209 (чотирнадцять тисяч двісті девять) гривень 31 копійка.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь Комунального підприємства «Дирекція єдиного замовника» Лозівської міської ради Харківської області (р/р 26005007077 в ХОД “Райффайзен Банк Аваль” код 33733910, МФО 350589) витрати по сплаті на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 30 гривень 00 копійок (тридцять гривень) 00 копійок, по 15 (пятнадцять) гривень 00 копійок з кожного.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь держави витрати по сплаті судового збору (державного мита) в сумі 142 (сто сорок одна) гривня 09 копійок, по 71 (сімдесят одній) гривні 05 копійок з кожного.

В іншій частині позовних вимог позивачу відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 294 цього Кодексу, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленому цим Кодексом.

Головуючий

в судовому засіданні

Суддя: Т.О.Каращук