Рішення № 135510993, 02.04.2026, Київський районний суд м. Одеси

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ _______________________

Справа № 947/8343/26

Провадження № 2/947/2795/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.04.2026 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого - судді Петренка В.С.

за участю секретаря - Торгонської В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна,

ВСТАНОВИВ:

23.02.2026 року ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Одеси з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна, в якій просить зняти арешт накладений Першим відділом ДВС Приморського РУЮ м. Одеси на підставі постанови б/н від 05.04.2004 року на квартиру АДРЕСА_1 , зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Першою одеською нотаріальною конторою за №8192205, яка належить ОСОБА_1 .

В обґрунтування заявленого позову позивач посилається на те, що вона, ОСОБА_1 , є власницею квартири АДРЕСА_1 . Право власності підтверджується свідоцтвом про право власності, виданим Виконавчим комітетом Одеської міської ради 21.10.2004 року. Право власності зареєстровано КП «Одеськім міським бюро інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» у книзі 408пр-89, номер запису: 908, що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 5940993, виданого КП «Одеське міське бюро інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості».

Вказує, що влітку 2025 року вона звернулась до Київської районної адміністрації Одеської міської ради із заявою про присвоєння зазначеній квартирі нової адреси через те, що у їх будинку дві квартири під номером АДРЕСА_2 , через що постійно виникає плутанина із рахунками на сплату комунальних послуг та з кореспонденцією, Київська РА ОМР запросила витяг з реєстру речових прав на нерухоме майно після отримання якого вона дізналась про те, що на її квартиру накладений арешт. Арешт був накладений 17.04.2004 року Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н Першого відділу ДВС Приморського РУЮ м. Одеси від 05.04.2004 року, зареєстрований у реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.11.2008 року за № 8192205 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора.

Позивачка зазначає, що це стало для неї повною несподіванкою, тому для отримання відомостей про накладений арешт, вона звернулась до Одеського державного нотаріального архіву.

Відповідно до наданої інформації архівна довідка № 1570/ОН8 від 19.06.2025 року серед документів архівного фонду Першої одеської державної нотаріальної контори, переданих на державне зберігання міститься Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження серія АА № 164607, Першого ВДВС Приморського РУЮ м. Одеси від 05.04.2004 року про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Також в архівній довідці зазначено, що 17 квітня 2004 року за реєстровим номером 1337 Першою одеською нотаріальною конторою накладено арешт на майно за вказаною адресою. Також, позивачці була надана копія постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження, відповідно до якої арешт був накладений в порядку примусового виконання рішення Приморського районного суду № 2-4408 від 12.12.2003 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь СП «УМЗ» суми у розмірі 1139,96 гривень та супровідний лист до цього листа.

Позивач вказує, що за допомогою Інтернету встановила, що СП «УМЗ» це Спільне підприємство «Український мобільний зв`язок», більше відоме як оператор мобільного зв`язку « UMC », який потім змінив назву на «МТС», а ще пізніше на « Водафон ». При цьому, позивачка вказує, що вона є абонентом цього оператора з кінця 90-х років минулого століття, за більше ніж 25 років її номер не змінювався і користуватись послугами вона не припиняла. Зазвичай, при відсутності коштів на рахунку абонента, компанії, які надають послуги зв`язку, припиняють надавати такі послуги після вичерпання кредитного ліміту.

Також, на супровідному листі до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження вказана адреса ОСОБА_1 АДРЕСА_3 . При цьому, позивачка зазначає, що з 2003 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 . А до 2003 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 . Також, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про виконавче провадження» (закон 606-XIV) виконавчі дії провадяться державним виконавцем за місцем проживання, роботи боржника або за місцезнаходженням його майна. Нічого з переліченого не пов`язує її з Приморським районом міста Одеси.

Позивачка ОСОБА_1 зазначає, що звернулась до Приморського відділу державної виконавчої служби Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції із заявою про зняття арешту.

Відповідно до відповіді Примоського відділу ДВС Південного МУ МЮ від 24.07.2025 року № 119139 позивачці було роз`яснено, що інформація у Автоматизованій системи виконавчих проваджень щодо зазначеного виконавчого провадження відсутня, отже, неможливо встановити при виконанні якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт, також неможливо встановити підстави завершення виконавчого провадження.

Також у відповіді зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляється виключно за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, отже за відсутності інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень сформувати процесуальний документ не надається можливим.

Також відділ ДВС зазначив, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень складає 3 роки (в деяких випадках 1 рік), після збігу цього строку виконавчі провадження підлягають знищенню. За таких обставин, а саме відсутності матеріалів виконавчого провадження, Приморський відділ ДВС Південного міжрегіонального управління МЮ не може здійснити перевірку законності виконавчого провадження, а отже і задовольнити прохання ОСОБА_1 .

За таких обставин, арешт на майно, яке належить позивачу на праві власності може бути знятий лише судом.

Відповідно до листа Приморського відділу ДВС Південного межрігіонального управління МЮ, матеріали провадження у рамках якого був накладений арешт, а також інформація про відповідне провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутні.

Позивачка вказує, що з огляду на вказане вище, не можливо встановити чи є особа, яка була боржником у виконавчому провадженні і вона однією і тією самою особою.

Крім того, відповідно до інформації, яка надана Приморським відділом ДВС Південного межрігіонального управління МЮ наповнення Автоматизованої системи виконавчих проваджень фактично розпочалось 05.08.2016 року.

Відсутність інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень свідчить про те, що виконавче провадження було завершено до 05.08.2016 року.

Відповідно до Автоматизованної системи виконавчого провадження інформація щодо виконавчих проваджень в яких позивачка є боржником відсутня. У Єдиному реєстрі боржників відомості щодо неї відсутні. За таких обставин позивачка вважає, що арешт, який накладений на її квартиру порушує її права власника, встановлені ст. 319 ЦК України, і має бути знятий.

Відповідно до автоматизованої системи документообігу цивільну справу було розподілено судді Київського районного суду м. Одеси Петренку В.С.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Петренка В.С. від 25.02.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

В судове засідання 02.04.2026 року позивачка не з`явилася, про час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, проте 02.04.2026 року надіслала заяву про розгляд справи за її відсутності.

У судове засідання 02.04.2026 року відповідачі - представники Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Українине з`явилися, про час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили, відзив на позовну заяву не надавали.

Відповідно до ст.ст. 280, 281 ЦПК України за згодою представника позивача Київським районним судом м. Одеси постановлена ухвала про заочний розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Суд, всебічно, повно та об`єктивно дослідивши наявні у матеріалах справи докази, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом у судовому засіданні, що ОСОБА_1 на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 на підставі свідоцтва про право власності НОМЕР_1 від 21.10.2004 року, виданого виконавчим комітетом Одеської міської ради.

Позивачка зазначає, що влітку 2025 року вона випадково дізналася про накладений арешт на її квартиру АДРЕСА_1 .

Арешт був накладений 17.04.2004 року Першою одеською державною нотаріальною конторою на підставі постанови б/н Першого відділу ДВС Приморського РУЮ м. Одеси від 05.04.2004 року, зареєстрований у реєстрі речових прав на нерухоме майно 14.11.2008 року за № 8192205 реєстратором: Перша одеська державна нотаріальна контора.

Відповідно до інформаційної архівної довідки № 1570/ОН8 від 19.06.2025 року серед документів архівного фонду Першої одеської державної нотаріальної контори, переданих на державне зберігання міститься Постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження серія АА № 164607, Першого ВДВС Приморського РУЮ м. Одеси від 05.04.2004 року про накладення арешту на майно, що належить ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_1 .

Також в архівній довідці зазначено, що 17 квітня 2004 року за реєстровим номером 1337 Першою одеською нотаріальною конторою накладено арешт на майно за вказаною адресою.

Відповідно до копії постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження від 05.04.2004 року, відповідно до якої арешт був накладений в порядку примусового виконання рішення Приморського районного суду № 2-4408 від 12.12.2003 року про стягнення боргу з ОСОБА_1 на користь СП «УМЗ» суми у розмірі 1139,96 гривень.

Відповідно до супровідного листа до постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчудження вказана адреса ОСОБА_1 АДРЕСА_3 .

При цьому, позивачка зазначає, що з 2003 року зареєстрована за адресою АДРЕСА_4 . А до 2003 року була зареєстрована за адресою АДРЕСА_5 .

Судом встановлено, що відповідно до відповіді Примоського відділу ДВС Південного МУ МЮ від 24.07.2025 року № 119139 ОСОБА_1 було роз`яснено, що інформація у Автоматизованій системи виконавчих проваджень щодо зазначеного виконавчого провадження відсутня, та неможливо встановити при виконанні якого виконавчого провадження було винесено постанову про арешт, також неможливо встановити підстави завершення виконавчого провадження.

Також у відповіді зазначено, що відповідно до ч. 4 ст. 8 ЗУ «Про виконавче провадження» рішення виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби виготовляється виключно за допомогою автоматизованої системи виконавчого провадження, отже за відсутності інформації про виконавче провадження в Автоматизованій системі виконавчих проваджень сформувати процесуальний документ не надається можливим.

Також відділ ДВС зазначив, що строк зберігання завершених виконавчих проваджень складає 3 роки (в деяких випадках 1 рік), після збігу цього строку виконавчі провадження підлягають знищенню. За таких обставин, а саме відсутності матеріалів виконавчого провадження, Приморський відділ ДВС Південного міжрегіонального управління МЮ не може здійснити перевірку законності виконавчого провадження.

Крім того, відповідно до інформації, яка надана Приморським відділом ДВС Південного межрігіонального управління МЮ наповнення Автоматизованої системи виконавчих проваджень фактично розпочалось 05.08.2016 року.

Відсутність інформації в Автоматизованій системі виконавчих проваджень свідчить про те, що виконавче провадження було завершено до 05.08.2016 року.

Відповідно до Автоматизованної системи виконавчого провадження інформація щодо виконавчих проваджень в яких позивачка є боржником відсутня.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ст. 190 ЦК України майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.

Згідно з ч. 1 ст. 317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Також ч.1,2 ст. 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

На підставі ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Так, статтею 59 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено наступне, особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі набрання законної сили судовим рішенням про зняття арешту з майна боржника арешт з такого майна знімається згідно з постановою виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Виконавець зобов`язаний зняти арешт з коштів на рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом, а також у випадку, передбаченому пунктом 10 частини першої статті 34 цього Закону. У разі виявлення порушення порядку накладення арешту, встановленого цим Законом, арешт з майна боржника знімається згідно з постановою начальника відповідного відділу державної виконавчої служби, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є:

отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом;

надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника;

отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах;

наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням;

відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно;

отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову;

погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника;

отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову;

підстави, передбачені пунктом 1-2 та підпунктом 2 пункту 10-4 розділу XIII "Прикінцеві та перехідні положення" цього Закону.

У всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

Крім того, суд зазначає, що у позасудовому порядку арешт зняти не вбачається можливим, та викладене вище дозволяє суду дійти висновку, що наявність арешту нерухомого майна (всього майна), що належить позивачу, який був накладений Першим відділом ДВС Приморського РУЮ м. Одеси на підставі постанови б/н від 05.04.2004 року, перешкоджає їй у розпорядженні належною їй квартирою.

Підсумовуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майнає обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 263, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «ВФ Україна», Приморського відділу державної виконавчої служби у м. Одесі Одеського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зняття арешту з майна- задовольнити.

Зняти арешт з квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_1 , який був накладений Першим відділом ДВС Приморського РУЮ м. Одеси на підставі постанови б/н від 05.04.2004 року, зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно Першою Одеською нотаріальною конторою за №8192205.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя: В. С. Петренко