Рішення № 135507605, 07.04.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/828/26

Провадження № 2/309/410/26

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі головуючого судді Кемінь В.Д.

за участю секретаря судового засідання Плиска А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для прийняття спадщини,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Хустської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.

В обґрунтування позову посилається на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її дідусь ОСОБА_2 . Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка кадастровий номер: 2110800000:01:08:0711:00001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, власником якого являється позивач. Після смерті ОСОБА_2 із заявами про прийняття спадщини до нотаріуса позивачка не зверталася, спадкова справа не заводилась. Разом з тим, позивачка не зверталася із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса, оскільки вважала, що після смерті ОСОБА_2 спадщину прийняв її батько ОСОБА_3 . Крім того, позивачка періодично виїздить за кордон, що унеможливило вчасно звернутися до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. У лютого 2026 року позивачці стало відомо, що ОСОБА_3 спадщину після смерті ОСОБА_2 не прийняв, у зв`язку з чим вона звернулася до приватного нотаріуса Хустського районного нотаріального округу з метою прийняття спадщини, однак їй було відмовлено у вчиненні нотаріальних дій, оскільки позивачкою пропущений встановлений законом шестимісячний строк для прийняття спадщини.

Враховуючи вище наведене, ОСОБА_1 просить суд визначити їй додатковий строк тривалістю 2 місяці для прийняття спадщини після смерті діда.

Відзив на позов відповідачем Хустською міською радою не подавався.

У судове засідання позивач не з`явилася, подала заяву про розгляд справи у її відсутності.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує.

У відповідності до ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Частиною 4 ст. 200 ЦПК України передбачено, що ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст. 49 ЦПК України крім прав та обов`язків, визначених у статті 43 цього Кодексу відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.

У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 за актовим записом №595 від 09.08.2024 року.

Після смерті ОСОБА_2 відкрилася спадщина, до складу якої входить: земельна ділянка кадастровий номер: 2110800000:01:08:0711:00001, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . На вказаній земельній ділянці знаходиться житловий будинок, власником якого являється позивач на підставі договору дарування від 21.09.2017 року посвідчений приватним нотаріусом Хустського районного нотаріального округу Шкарампота В.Д. за реєстровим номером №2021.

Згідно довідки виданої ЦНАП Хустської ТГ виконавчого комітету Хустської міської ради від 16.02.2026, на момент смерті ОСОБА_2 проживав сам за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до Витягу зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) №84348110 від 02.03.2026 року спадкова справа не заводилась.

Позивач ОСОБА_1 є внучкою ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , де батьком записано ОСОБА_3 ; свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , де батьком записано ОСОБА_2 ; свідоцтвом про шлюбу від 18.12.2018 року відповідно до якого позивач змінила прізвище на « ОСОБА_4 ».

Позивач ОСОБА_1 є внучкою померлого, а отже спадкоємцем п`ятої черги після його смерті.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації

Відповідно до ч.1 ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Згідно із ч.3 ст.1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.

Тлумачення вказаних норм свідчить, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» й пов`язує з виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення в спадкоємця права на спадщину, яке пов`язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державної реєстрації права.

Відтак відсутність реєстрації права власності та правовстановлюючих документів на спадкове майно (не оформлення ними спадщини) не є перешкодою для реалізації позивачем права на оформлення спадщини після смерті останніх.

Відтак оскільки у позивачки відсутні правовстановлюючі документи на спадкове майно, це перешкоджає оформленню спадкових прав на нього у нотаріальному порядку, а отже такі права підлягають судовому захисту. Оскільки позивач є спадкоємцем за законом, відповідач визнав позов повністю, таке визнання позову не суперечить закону та не порушує прав інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем, що відповідно до ч.4 ст. 206 ЦПК України, є підставою для його задоволення.

Судові витрати слід покласти на позивача.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 142, 206, 258-259, 264-265, ЦПК України 1216,1218, 1268,1296 ЦК України суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визначити за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , мешканкою: АДРЕСА_2 ) додатковий строк терміном у два місяці з дня набрання рішенням законної сили, для подачі заяви про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а для осіб, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, в цей же строк з дня його отримання через Хустський районний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя: Кемінь В. Д.