Ухвала суду № 135507370, 02.04.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Cправа № 127/10767/26

Провадження № 1-кс/127/4222/26

ВІННИЦЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Іменем України

02 квітня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

за участі:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 , в рамках кримінального провадження № 12026025010000033, внесеного до ЄРДР 11.02.2026, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народився в місті Вінниця, громадянин України, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимий: 20.07.2022 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 34000 гривень; 05.05.2025 Вінницьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17000 гривень; 17.07.2025 Вінницьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло вищевказане клопотання слідчого, яке погоджене з прокурором, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 ..

Клопотання мотивовано тим, що слідчим провадиться досудове розслідування кримінального провадження № 12026025010000033 від 11.02.2026, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України, в ході розслідування якого виникла необхідність у застосуванні відносно підозрюваного ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В ході розгляду, з матеріалів клопотання встановлено, що ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин, в невстановлені дату і час, перебуваючи у підвальному приміщенні, що знаходиться в будинку АДРЕСА_2 , попередньо вчинивши кримінальне правопорушення передбачене ст. 309 КК України, діючи умисно, посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів, в порушення вимог статей 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», ст. 1 Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними», а також положень «Порядку провадження діяльності, пов`язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та контролю за їх обігом», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 589 від 03.06.2009 року, не маючи відповідного дозволу, власноручно, шляхом висівання насіння в ґрунт, посіяв у садові горщики насіння рослин конопель. Після цього, ОСОБА_4 почав доглядали за незаконно висіяними рослинами конопель, проводив їх культивування, підв`язування, підживлення мінеральними добривами та полив, а також створив спеціальні умови для покращення їх росту, встановивши освітлення, обігрів та витяжку, чим забезпечив достатні умови для розвитку та подальшого дозрівання.

В подальшому, в період часу з 16.49 години по 19.14 години, 03.03.2026, працівниками Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, в ході проведення невідкладного обшуку підвального приміщення, розташованого в будинку АДРЕСА_2 , яким користується ОСОБА_4 , в присутності понятих, було виявлено та вилучено стебла рослин конопель із окремою кореневою системою в кількості п`ятнадцяти штук.

Згідно висновку експерта, від 12.03.2026 надані на експертизу рослини, в кількості 3 (три) одиниці, мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин роду Коноплі (Cannabis), містять канабіноїди, зокрема психоактивний компонент рослини роду Коноплі тетрагідроканнабінол, та є рослинами роду Коноплі (Cannabis).

Згідно висновку експерта, від 13.03.2026 надані на експертизу рослини, в кількості 4 (чотири) одиниці, мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин роду Коноплі (Cannabis), містять канабіноїди, зокрема психоактивний компонент рослини роду Коноплі тетрагідроканнабінол, та є рослинами роду Коноплі (Cannabis).

Згідно висновку експерта, від 17.03.2026 надані на експертизу рослини, в кількості 4 (чотири) одиниці, мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин роду Коноплі (Cannabis), містять канабіноїди, зокрема психоактивний компонент рослини роду Коноплі тетрагідроканнабінол, та є рослинами роду Коноплі (Cannabis).

Згідно висновку експерта, від 18.03.2026 надані на експертизу рослини, в кількості 4 (чотири) одиниці, мають анатомо-морфологічні ознаки, характерні для рослин роду Коноплі (Cannabis), містять канабіноїди, зокрема психоактивний компонент рослини роду Коноплі тетрагідроканнабінол, та є рослинами роду Коноплі (Cannabis).

Крім того, ОСОБА_4 , посягаючи на встановлені законодавством України суспільні відносини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, суспільні відносини, що охороняють здоров`я населення України, в порушення вимог ст.ст. 7, 12, 17, 25 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, а також зловживання ними» від 15.02.1995, постанови Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000 та наказу Міністерства охорони здоров`я України № 188 від 01.08.2000 (з наступними змінами та доповненнями до наведених нормативних актів), маючи умисел на незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів та психотропних речовин без мети збуту, діючи умисно, за невстановлених обставин в невстановлені дату, місце і час (але не пізніше 03.03.2026), незаконно придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP та наркотичний засіб, обіг якого обмежено канабіс, які в подальшому незаконно зберігав в підвальному приміщенні, що знаходиться в будинку № 23, що по вулиці Гонти, в місті Вінниці, без мети збуту, вчинивши вказані дії протягом року після засудження за ст. 309 КК України.

В подальшому, в період часу з 16.49 години по 19.14 години, 03.03.2026, працівниками Вінницького районного управління поліції ГУНП у Вінницькій області, в ході проведення невідкладного обшуку підвального приміщення, розташованого в будинку № 23, що по вулиці Гонти, в місті Вінниці, яким користується ОСОБА_4 , в присутності понятих, було виявлено та вилучено: п`ять пластикових ємностей, об`ємом 1 л кожна, із речовинами невідомого походження; три пластикових ємностей, об`ємом 0,5 л кожна, із речовинами невідомого походження; пластикову ємність, об`ємом 0,5 л, із нашаруванням невідомої речовини; пластикова ємність об`ємом 250 мл, із нашаруванням невідомої речовини; біла порошкоподібна речовина невідомого походження, яка знаходиться у пластиковому пакеті; поліетиленовий пакет із вмістом речовини рослинного походження; пластикова ємність із вмістом речовини рослинного походження; 6 поліетиленових зіп-пакетів із вмістом речовини рослинного походження; 9 поліетиленових зіп-пакетів із вмістом кристалічної речовини; паперовий та фольговий згортки із вмістом речовини невідомого походження; два саморобні вироби у вигляді скляної лампи із пластиковою трубкою із нашаруванням невідомої речовини; фрагмент пластикової пляшки з металевим пристроєм із нашаруванням невідомої речовини; поліетиленовий зіп-пакет із вмістом речовини рослинного походження; речовина рослинного походження насипом; речовина рослинного походження у середині поліетиленового пакету; металеве сито із залишками речовини рослинного походження; електронні ваги у кількості 2 штук із нашаруванням невідомої речовини.

Відповідно до висновку експерта, від 10.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 86,43 г.

Відповідно до висновку експерта, від 11.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 2,65 г.

Відповідно до висновку експерта, від 11.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 0,29 г.

Відповідно до висновку експерта, від 12.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 132,91 г.

Відповідно до висновку експерта, від 12.03.2026, надані на експертизу залишки речовини рослинного походження, що містилися на поверхні металевого виробу, є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 0,06 г.

Відповідно до висновку експерта, від 13.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 5,44 г.

Відповідно до висновку експерта, від 25.03.2026, надана на експертизу речовина рослинного походження є наркотичним засобом канабісом, який відноситься до наркотичних засобів та рослин, обіг яких обмежено, масою ( у перерахунку на висушену речовину) 801,10 г.

Відповідно до висновку експерта від 13.03.2026, в кристалічних речовинах, наданих на експертизу, масами 0,0273 г та 0,1495 г, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, масами відповідно 0,0214 г та 0,1194 г.

Відповідно до висновку експерта від 16.03.2026, в речовинах, які знаходились на внутрішніх поверхнях, наданих на експертизу двох пристроях для куріння, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 0,1382 г.

Відповідно до висновку експерта від 27.03.2026, в кристалічних речовинах, наданих на експертизу, загальною масою 6,4730 г, міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 4,9972 г.

Загалом, в ході проведення зазначеного обшуку в підвальному приміщенні, яким користується ОСОБА_4 виявлено та вилучено наркотичний засіб, обіг якої обмежено, канабіс, загальною масою (у перерахунку на висушену речовину) 1028,88 г, що відповідно до Таблиці 1 «Невеликі, великі та особливо великі розміри наркотичних засобів, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1183 від 28.07.2025 «Зміни до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України, від 01 серпня 2000 року № 188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за № 512/4733», відноситься до великих розмірів (від 500 до 2500 г).

Також, загалом, в ході проведення зазначеного обшуку в підвальному приміщенні, яким користується ОСОБА_4 виявлено та вилучено особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено PVP, загальною масою 5,2762 г, що відповідно до Таблиці 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затвердженої Наказом Міністерства охорони здоров`я України № 1183 від 28.07.2025 «Зміни до таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України, від 01 серпня 2000 року № 188, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 серпня 2000 року за № 512/4733», відноситься до великих розмірів (від 1,5 г до 15 г).

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 01 квітня 2026 року

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця міста Вінниці, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 20.07.2022 Вінницьким міським судом за ч. 2 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 34000 гривень; 05.05.2025 Вінницьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до штрафу в розмірі 17000 гривень; 17.07.2025 Вінницьким міським судом за ч. 1 ст. 309 КК України до пробаційного нагляду строком на 2 роки,-

повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України.

Вина ОСОБА_4 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

заявою ОСОБА_4 від 03.03.2026;

протокол обшуку від 03.03.2026 з додатком;

протокол допиту свідка ОСОБА_7 від 06.03.2026;

протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 07.03.2026;

постановою про визнання речових доказів та передачу їх на зберігання від 04.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4709-НЗПРАП від 13.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4710-НЗПРАП від 12.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4711-НЗПРАП від 18.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4712-НЗПРАП від 17.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4713-НЗПРАП від 10.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4714-НЗПРАП від 11.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4715-НЗПРАП від 11.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4716-НЗПРАП від 12.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4717-НЗПРАП від 25.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4718-НЗПРАП від 16.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4719-НЗПРАП від 12.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4722-НЗПРАП від 16.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4723-НЗПРАП від 27.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4724-НЗПРАП від 13.03.2026;

висновком експерта № СЕ-19/102-26/4725-НЗПРАП від 13.03.2026;

іншими матеріалами кримінального провадження.

ОСОБА_4 підозрюється у вчинені не тяжкого та тяжкого кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України за які передбачено покарання у вигляді позбавлення волі до семи років.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 КПК України.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до трьох років, виключно у разі, якщо прокурором, крім наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, буде доведено, що, перебуваючи на волі, ця особа переховувалася від органу досудового розслідування чи суду, перешкоджала кримінальному провадженню або їй повідомлено про підозру у вчиненні іншого злочину.

Відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.

При обранні запобіжного заходу враховується тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується.

Беручи до уваги те, що ОСОБА_4 , не одружений, без постійного джерела прибутку, відсутності стійких соціальних зв`язків, підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, санкція якого передбачає максимальне покарання у виді позбавлення волі до семи років, раніше неодноразово судимий за злочини у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного та наміри вчиняти злочини в майбутньому, що підтверджується характером кримінального правопорушення та великою кількістю вилучених наркотичних засобів та психотропних речовин.

За таких обставин ОСОБА_4 , може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки не всі речові докази по справі отримано; може вчиняти нові кримінальні правопорушення, беручи до уваги відсутність постійного місця роботи; переховуватись від органів досудового розслідування, будучи під слідством, перебувавши в місцях позбавлення волі, може уникати безальтернативного покарання у виді позбавлення волі до семи років; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, маючи їх анкетні данні отримані з наданими йому матеріалами кримінального провадження, а також може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що передбачено ризиками визначеними у п. п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів.

Вказані ризики є достатніми для переконання, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_4 .

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу, ризик має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, суд має дійти обґрунтованого висновку про високий ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Поняття "обґрунтована підозра" визначена в рішенні Європейського суду з прав людини від 21.04.2011 у справі "Нечипорук і Йонкало проти України", відповідно до якої цей термін означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі "Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства" від 30.08.1990, п. 32, Series A, N 182). Мета затримання для допиту полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання (див. рішення у справі "Мюррей проти Сполученого Королівства" від 28.10.1994, п. 55, Series A, N 300-A).

У відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Також, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу має враховуватись саме обґрунтованість підозри, а не її доведеність, (рішенні у справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984).

Слід зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Так, у справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, право людини на свободу є основоположним, але не абсолютним та може бути обмежено з огляду на суспільний інтерес.

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №511-550/0/4-13 від 04.04.2013 «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

До того ж перебування підозрюваного ОСОБА_4 під вартою не можна визнати таким, що є свавільним або таким, що порушує принцип справедливої співрозмірності. Обираючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, суд має право застосувати таке обмеження права на свободу як суворий виняток із загального правила презумпції на користь свободи та гарантій недопущення свавільного затримання і тримання під вартою, які з огляду на практику Європейського суду з прав людини (зокрема рішення у справі «Нечипорук і Йонкало проти України») для суду залишається домінантним керівним принципом і в цьому випадку, враховуючи мету застосування запобіжного заходу.

Застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_4 не суперечитиме п. 2 ч. 3 ст. 132 КПК України та правовій позиції ЄСПЛ, оскільки саме такий запобіжний захід дасть можливість уникнути настання перелічених вище ризиків та забезпечить виконання підозрюваною покладених процесуальних обов`язків.

Також, слід зазначити Європейський суд з прав людини в своєму рішенні «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 року зазначив, що особлива тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попередні ув`язнення, як виключну міру.

У відповідності до ч. 5 ст. 182 розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні злочину невеликої або середньої тяжкості, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи тяжкість вчинених ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, за які передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до семи років, та беручи до уваги обґрунтованість підозри і наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що жоден більш м`який запобіжний захід не зможе запобігти вказаним ризикам і забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, керуючись вимогами ст. 40, 131, 132, 176-178, 182, 183, 184, 194 КПК України, слідчий просила слідчого суддю клопотання задовольнити та застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, слідчому судді пояснив, що по кримінальному провадженні існує ризик, зокрема те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, тому може переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню, що унеможливлює обрання йому менш суворого запобіжного заходу.

Підозрюваний та його захисник в судовому засіданні заперечили щодо задоволення клопотання слідчого, просили слідчого суддю застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний із позбавленням волі.

Слідчий суддя, вислухавши учасників судового розгляду, дослідивши та проаналізувавши матеріали клопотання, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи наведене, судовий розгляд клопотання здійснювався за фіксації судового процесу технічними засобами.

Стаття 177 КПК України, передбачає, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Стаття 183 КПК України, передбачає, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам.

Відповідно до вимог ст. 184 КПК України під час досудового розслідування слідством встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 покладається необхідність запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Відповідно до ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводяться наданні сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Вирішуючи питання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу, слідчий суддя враховує вік та стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності та місце проживання останнього та інші обставини, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Зокрема слідчий суддя враховує те, що ОСОБА_4 має постійне місце проживання, не одружений, не працює, раніше неодноразово судимий.

Органом досудового розслідування обґрунтовано наявність низки ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Зокрема, на теперішній час органом досудового розслідування ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні умисного тяжкого кримінального правопорушення. Враховуючи обставини кримінального правопорушення, тяжкість покарання за злочин, особу підозрюваного, відсутність у нього соціально стримуючих факторів, а також ту обставину, що кримінальне правопорушення по якому повідомлено про підозру відноситься до категорії незаконного обігу, збуту наркотичних засобів, та наявність у підозрюваного низки судимостей за вчинення аналогічних злочинів в сфері незаконного обігу наркотичних засобів, тому слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку, що перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжити вчиняти кримінальні правопорушення, а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, що унеможливлює обрання йому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

При цьому, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу ОСОБА_4 слідчий суддя не вбачає.

На час розгляду даного клопотання підозра щодо вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 310 КК України обґрунтована.

Прокурором в ході розгляду даного клопотання доведено, що вказані в клопотанні ризики, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів в даному випадку є недоцільним та не можливим і саме тримання під вартою може запобігти зазначеним в клопотанні ризикам, а тому дане клопотання слідчий суддя вважає обґрунтованим, доведеним, та таким, що підлягає до задоволення.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою має право визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України, тому слідчий суддя вважає, що, з метою надання права на альтернативний вид запобіжного заходу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, особи підозрюваного ОСОБА_4 , йому необхідно визначити заставу, яка буде гарантувати виконання останнім покладених на нього обов`язків.

На підставі наведеного, керуючись ст. 176 178, 183, 184, 186, 193, 196, 197, 309, 400 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Затримати підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в залі суду, відразу після проголошення даної ухвали слідчого судді.

Строк тримання під вартою діє протягом 60 (шістдесяти) днів з моменту затримання ОСОБА_4 , тобто до 31 травня 2026 року (час рахувати відповідно до протоколу затримання).

Строк дії ухвали суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити до 31 травня 2026 року.

Визначити ОСОБА_4 заставу в розмірі 266 240 (двісті шістдесят шість тисяч двісті сорок) гривень, які необхідно внести на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У разі внесення застави на ОСОБА_4 будуть покладені наступні обов`язки:

прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

не відлучатись із населеного пункту, де він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;

утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні.

Якщо ОСОБА_4 не виконає покладені на нього обов`язки, то застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави, в такому разі контроль за виконанням ухвали в частині виконання покладених на підозрюваного обов`язків покласти на слідчого, який провадить досудове розслідування кримінального провадження.

Строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначити два місяці з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

Організацію затримання підозрюваного ОСОБА_4 та складання протоколу затримання покласти на старшого слідчого слідчого відділу Вінницького районного управління поліції Головного управління Національної поліції у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_6 . Контроль за проведенням затримання підозрюваного ОСОБА_4 , покласти на прокурора ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Подача апеляційної скарги на дану ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя Вінницького міського суду

Вінницької області ОСОБА_9