Рішення № 135507346, 07.04.2026, Чечельницький районний суд Вінницької області

Справа № 151/1046/25

Провадження №2/151/127/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2026 року селище Чечельник

Чечельницький районний суд Вінницької області у складі:

головуючої судді Токарчук Л.Г.

за участю секретаря судових засідань Трачук Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Чечельник Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Представник товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' Білотіл А.Г. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, мотивуючи позовні вимоги тим, що 09 квітня 2024 року між ТОВ ''Мілоан'' та ОСОБА_1 було укладено кредитний Договір № 7632893. Кредитний договір укладено в електронній формі в Особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, відповідно до п. 6 Кредитного договору, Порядок (технологія) укладення договору та спосіб ідентифікації, верифікації Позичальника. Підписанням Кредитного договору відповідач підтвердив, що він ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами. Приймаючи умови Кредитного Договору, відповідач також підтверджує, що умови Договору йому зрозумілі та він підтверджує, що договір адаптовано до його потреб та фінансового стану, а інформація надана йому Кредитодавцем з дотриманням вимог законодавства та забезпечує правильне розуміння позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору. 30.07.2024 між ТОВ ''Мілоан'' та ТОВ ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (далі ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'')укладено договір факторингу № 30072024/2 відповідно до умов якого ТОВ ''Мілоан'' передає (відступає) ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' приймає належні ТОВ ''Мілоан'' права вимоги до вказаних у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників №1 від 30.07.2024 до договору факторингу № 30072024/2 від 30.07.2024 ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' набуло права грошової вимоги до відповідача в сумі 16 540 гривень, з яких: 3 000 гривень - сума заборгованості за основною сумою боргу, 7 549 гривень 50 копійок - сума заборгованості за відсотками за користування кредитом, 690 гривень заборгованість за комісією за надання кредиту та 5 300 гривень 50 копійок - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня). Всупереч умовам кредитного Договору, незважаючи на повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, відповідач не виконав свого зобов`язання та не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'', ні на рахунки попереднього кредитора, тому просятьстягнути на їх користь з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним Договором № 7632893 у сумі 16 540 гривень та судовий збір в сумі 3 028 гривень.

Ухвалою судді 24 грудня 2025 року у справі відкрито спрощене провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача Білотіл А.Г. не з`явилася, вказавши у заяві про розгляд справи без участі їх представника, у разі неявки відповідача, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання призначені на 03 лютого 2026 року та 07 квітня 2026 року не з`явився, хоча про день, час та місце розгляду справи повідомлявся шляхом направлення повістки до його електронного кабінету, які доставлені, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Будь-яких заяв та клопотань, в тому числі відзиву на позовну заяву від відповідача на адресу суду не надходило.

За таких підстав відповідач вважається належно повідомленим про дату, час і місце судового засідання.

Згідно ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Частиною 4 ст. 223 ЦПК України передбачено, що у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За таких обставин, відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд ухвалює заочне рішення у відсутність відповідача на підставі наявних у справі доказів, оскільки належним чином повідомлений відповідач повторно не з`явився у судове засідання, а позивач не заперечує проти такого порядку вирішення справи.

Суд, дослідивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Норми статтей 509, 623, 625 ЦК України зазначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки, і він не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також статтями 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даним Договором.

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

Судом встановлено, що 09 квітня 2024 року між ТОВ "Мілоан" та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про споживчий кредит №7632893 який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора 452440, згідно якого останній отримав кредит у сумі 3 000 грн строком на 345 днів, до 20.03.2025.

Також, з копії паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем одноразовим ідентифікатором 863919, вбачається, що в ньому зазначена інформація щодо основних умов кредитування, реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача та порядок повернення кредиту.

Підписанням цього кредитного договору та вказаних до нього додатків, відповідач підтвердив, що ознайомився з його умовами та погодився їх виконувати.

Відповідно до умов кредитного договору позичальник зобов`язується сплачувати проценти за користування кредитом та здійснювати повернення кредиту на умовах передбачених в договорі №7632893 від 09.04.2024.

На виконання умов договору про споживчий кредит №7632893 від 09.04.2024 ТОВ "Мілоан" свої зобов`язання по видачі кредиту виконав повністю, на підтвердження чого суду надано платіжне доручення № 127846822 від 09.04.2025 на суму 3 000 гривень.

30 липня 2024 року між ТОВ ''Мілоан'' та ТОВ ''ФК ''Європейська агенція з повернення боргів'' укладено договір факторингу № 30072024/2, у відповідності до умов якого ТОВ ''Мілоан'' передає (відступає) ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' за плату належні йому права вимоги, а ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' приймає належні ТОВ ''Мілоан'' права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

30 липня 2024 року між ТОВ ''Мілоан'' та ТОВ ''ФК ''Європейська агенція з повернення боргів'' підписано акт прийому - передачі реєстру боржників за договором факторингу № 30072024/2 від 30 липня 2024 року.

Як вбачається з витягу з реєстру боржників 1до договору факторингу № 30072024/2від 30.07.2024 ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'' набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором про споживчий кредит №7632893 в сумі 16 540 гривень, з яких 3 000 гривень -сума заборгованості за основною сумою боргу (залишок по кредиту), 7 549 гривень 50 копійок - сума заборгованості за процентами за користування кредитом, 690 гривень - сума заборгованості за комісією за надання кредиту та 5 300 гривень 50 копійок - сума заборгованості за неустойкою (штраф, пеня) та/або процентами за порушення грошового зобов`язання.

Відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості ТОВ ''ФК ''ЄАПБ'', а також не надав доказів на спростування повернення кредитних коштів у розмірі, зазначеному позивачем.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч.1 ст.207 ЦК України, ящо правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У статті 3 Закону України ''Про електронну комерцію'' зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснимо в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (стаття 11 Закону України ''Про електронну комерцію'').

Частина 5 ст.11 Закону України ''Про електронну комерцію'' передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої ст. 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладеного договору позики отримав кредитні кошти які використовував на свій розсуд. Сторона позивача уклала договір факторингу з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі якого фактор зобов`язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступлять факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов`язання, плату за кредитом проценти.

Відповідно до ст.1077 ЦПК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Згідно ст.1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1,ч.3 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва; 3) виконання обов`язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); 4)виконання обов`язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За положеннями ч.1 ст.1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі».

Окрім того встановлено, що Договір про споживчий кредит відповідачем підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором "452440".

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, так як відповідач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за Договором про споживчий кредит № 7632893 від 09.04.2024 не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість в сумі 16 540 гривень. Таким чином, у порушення умов договору про споживчий кредит, а також статтей 509, 526, 1054 ЦК України, відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, хоча ст. 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Крім того, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позовної заяви до суду судовий збір згідно платіжної інструкції № 149152 від 16 грудня 2025 року в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Враховуючи викладене та керуючись статтями : 259, 263-265, 268, 273, 280, 354-355 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, банківські реквізити: IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") заборгованість за Договором про споживчий кредит № 7632893 від 09 квітня 2024 року в розмірі 16 540 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот сорок) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, банківські реквізити: IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк") судовий збір в сумі 3 028 (три тисячі двадцять вісім) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне найменування (ім`я) сторін та їх місцезнаходження:

Позивач : товариство з обмеженою відповідальністю ''Фінансова компанія ''Європейська агенція з повернення боргів'' (вул. Симона Петлюри, буд. 30, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 35625014, рахунок IBAN № НОМЕР_2 у АТ "ТАСкомбанк")

Відповідач : ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , картка платника податків НОМЕР_1 , місце реєстрації : АДРЕСА_1 ) .

Суддя Людмила ТОКАРЧУК