Постанова № 135507274, 07.04.2026, Тростянецький районний суд Вінницької області

Справа № 147/816/26

Провадження № 3/147/365/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року с-ще Тростянець

Суддя Тростянецького районного суду Вінницької області Почкіна О. М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли з Відділення поліції №2 Гайсинського РУП ГУНП у Вінницькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

за ч.2 ст.173-2 КУпАП

ВСТАНОВИЛА:

29.03.2026 о 13 год. за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.12.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Відтак своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.3 ст. 173-2 КУпАП - вчинення повторно протягом року домашнього насильства, тобто умисного вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Крім того, згідно протоколу серії ВАД №748385 від 29.03.2026 встановлено, що 29.03.2026 о 13 год. за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлював погрози, незензурну лайку в сторону своєї матері ОСОБА_2 , що проживає разом з ним за вищевказаною адресою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини та вчинив домашнє насильство.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.

Відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне порушення з числа вчинених.

Керуючись ст. 36 КУпАП, суд вважає за необхідне матеріали про адміністративні правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.173-2, за ч.3 ст.173-20 КУпАП розглядати в одному провадженні, а тому постановою від 07.04.2026 справи про адміністративні правопорушення за ч. 3 ст. 173-2 КпАП України №147/816/26 (3/147/365/26), за ч. 2 ст. 173-2 КпАП України №147/817/26 (3/147/366/26) об`єднано в одне провадження і присвоєно один номер №147/816/26 (номер провадження 3/147/366/26)

ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився. Судом вживалися заходи щодо повідомлення особи про час і місце судового розгляду справи, шляхом скерування за номером телефону НОМЕР_2 , який зазначено в заяві на отримання судових повісток, повідомлень в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлень, зокрема скеровувалася судова повістка в електронному вигляді через SMS-повідомлення, яку порушник отримав. Клопотань про відкладення розгляду справи не подавав.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях (у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008, у справі «Олександр Шевченко проти України» від 26 квітня 2007 року та «Трух проти України» від 14 жовтня 2003 року) неодноразово зазначав, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях наголошує на тому, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 відомо про розгляд Тростянецьким районним судом Вінницької області справи про вчинення ним адміністративного правопорушення, він скористався своїм процесуальним правом і повідомив суд про порядок його сповіщення про місце та час розгляду справи.

Враховуючи принцип судочинства, зазначений у практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, з метою усунення зловживань процесуальними правами особи, відносно якої вирішується питання про її притягнення до адміністративної відповідальності, уникнення затягування розгляду справи з огляду на строки накладення адміністративного стягнення, що можуть бути спрямовані на уникнення адміністративної відповідальності за вчинене, а також на строки розгляду даної категорії справи про адміністративне правопорушення (ст. 277 КУпАП), вважаю, що відповідно до ст. 268 КУпАП, можливо розглядати справу у відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши докази в їх сукупності, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП з огляду на наступне.

Згідно диспозиції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відповідальність за даною нормою настає у разі вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров`ю потерпілого.

Відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 настає за діяння, передбачене частиною першою ст. 173-2, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Відповідальність згідно з ч. 3 ст. 173-2 КУпАП настає за ті самі дії, вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбаченого частинами першою або другою цієї статті.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», під домашнім насильством розуміється діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім`ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім`єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров`ю особи. Положення КУпАП передбачають, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

З матеріалів справи вбачається, що вина порушника у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП повністю доведена дослідженими доказами у справі, що ретельно перевірені та оцінені судом з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, достатності кожен окремо та взаємозв`язку для ухвалення даного рішення та підтверджується наступними матеріалами справ про адміністративне правопорушення:

-протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №673910 від 29.03.2026 вбачається, що 29.03.2026 о 13 год. за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 перебував в стані алкогольного сп`яніння вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру щодо своєї матері ОСОБА_2 , а саме ображав нецензурною лайкою, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 173-2 КУпАП, тобто умисне вчинення діянь психологічного характеру, внаслідок чого була завдана шкода психічному здоров`ю потерпілої. Постановою Тростянецького районного суду Вінницької області від 17.12.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.03.2026 про прийняття усної заяви від ОСОБА_2 про вчинення щодо неї насильства психологічного характеру її сином ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вказав, що вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 ;

-поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона пояснила, що її син ОСОБА_4 вчинив стосовно неї домашнє насильство, а саме висловлювався в її сторону слова нецензурної лайки, образи в присутності свого малолітнього сина, на зауваження не реагував;

- протоколом встановлення тимчасового заборонного припису серії АА від 518142 від 29.03.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено тимчасовий заборонний припис протягом доби.

Оцінюючи наявні у справі докази, визнаю їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов`язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.

Адміністративні матеріали містять відомості про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення. А саме 17.12.2025 постановою Тростянецького районного суду Вінницької області у справі №1472225/25 ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Досліджені та оцінені судом докази доводять винуватість ОСОБА_1 "поза розумним сумнівом", тобто достовірно і достатньо підтверджують вчинення ним вказаного порушення.

З огляду на це, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП про вчинення домашнього насильства.

Крім того, відповідальність за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП настає за діяння, передбачене частиною першою ст. 173-2 КУпАП, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи.

Як вбачається з матеріалів справи, доказами вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП є:

-протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №748385 від 29.03.2026, з якого вбачається, що що 29.03.2026 о 13 год. за адресою по АДРЕСА_1 , ОСОБА_1 , у присутності свого малолітнього сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , умисно висловлював погрози, нецензурну лайку в сторону своєї матері ОСОБА_2 , що проживає разом з ним за вищевказаною адресою, чим завдав шкоди психічному здоров`ю дитини та вчинив домашнє насильство;

- протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію від 29.03.2026 про прийняття усної заяви від ОСОБА_2 про вчинення щодо неї насильства психологічного характеру її сином ОСОБА_1 ;

- поясненнями ОСОБА_1 , в яких він вказав, що вчинив насильство в сім`ї психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 ;

-поясненнями ОСОБА_2 , в яких вона пояснила, що її син ОСОБА_1 вчинив стосовно неї домашнє насильство, а саме висловлювався в її сторону слова нецензурної лайки, образи в присутності свого малолітнього сина, на зауваження не реагував;

- протоколом встановлення тимчасового заборонного припису серії АА від 518143 від 29.03.2026, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було встановлено тимчасовий заборонний припис протягом доби.

Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення ВАД №748385 від 29.03.2026, інші матеріали справи, суддя встановила, що інкриміноване ОСОБА_1 адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 173-2 КУпАП містить кваліфікуючу ознаку, а саме домашнє насильство, за яке передбачена відповідальність за ч,2 статті 173-2 КУпАП, має місце тоді, коли будь-які діяння фізичного, психологічного чи економічного характеру направлені на завдання шкоди малолітній чи неповнолітній особі. Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що дії порушника вчинялися стосовного його малолітнього сина.

Тому враховуючи наведені вище обставини, вважаю, що матеріали про адміністративне правопорушення, не містять належних та допустимих доказів наявності в діях події і складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.173-2 КУпАП.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, провадження у справі щодо дій ОСОБА_1 , ч. 2 ст. 173-2 КУпАП підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Відтак наведені обставини свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, а саме: вчинення домашнього насильства повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення, оскільки в його діях передбачені ознаки вчинення психологічного насильства (словесні образи) та завдана потерпілій шкода психічному здоров`ю.

Обставин, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність ОСОБА_1 судом не встановлено.

Враховуючи те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, вважаю, що з метою виховання правопорушника та запобігання вчинення ним нових правопорушень, необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у у виді штрафу.

Згідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом

Керуючись ст. ст. 33, 34, 173-2, 280, 283, 284 КУпАП суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді та накласти адміністративне стягнення у виді 80 (вісімдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360 (одна тисяча триста шістдесят) гривень. який підлягає сплаті за реквізитами: на користь держави (рахунок UA508999980313090106000002898, Код ЄДРПОУ 37979858, Одержувач ГУК у Він.обл./ с.Ободівка/21081100 , Банк одержувача Казначейство України (ЕАП).

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (рахунок - UA908999980313111256000026001, отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Провадження про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення

Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з часу її винесення через Тростянецький районний суд Вінницької області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.М. Почкіна