Ухвала суду № 135505361, 30.03.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 757/16836/21-к

провадження № 1-кс/753/936/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва:

головуючий суддя ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

учасники судового провадження:

прокурор ОСОБА_3 ,

потерпілий ОСОБА_4 ,

захисник ОСОБА_5 ,

обвинувачений ОСОБА_6 ,

розглянувши заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020000000001042 від 28.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 189 КК України,

встановив:

Обставини надходження заяви про відвід

У провадженні судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_7 перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020000000001042 від 28.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 189 КК України.

25 березня 2026 року потерпілим ОСОБА_4 заявлено відвід судді ОСОБА_7 у зазначеному кримінальному провадженні.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25 березня 2026 року у провадження судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_1 передано заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду міста Києва.

Узагальненні доводи заявленого відводу

Потерпілий ОСОБА_4 заяву про відвід мотивував тим, що під час судового розгляду суддею ОСОБА_7 допущено порушення норм кримінального процесуального законодавства, які вказують про його упередженість.

Так, потерпілий вказав, що суддя ОСОБА_7 не розглянув подану ним позовну заяву, а подані клопотання або ігноруються, або не вирішуються належним чином.

Окремо потерпілий наголошує, що суддя ігнорує його статус як потерпілого та особи з інвалідністю ІІ групи, попри надані документи, а також не реагує на звернення щодо місця перебування обвинуваченого.

На думку потерпілого, викладені обставин свідчить про наявність підстав для відводу судді ОСОБА_7 відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, у зв`язку з чим просить задовольнити відвід та передати матеріали кримінального провадження для розгляду іншому складу суду.

Позиції та явка сторін

У судовому засіданні 30 березня 2026 року потерпілий ОСОБА_4 у повному обсязі підтримав заявлений відвід та просив такий задовольнити із підстав, які викладені у його заяві.

Прокурор ОСОБА_3 , захисник ОСОБА_5 , та обвинувачений ОСОБА_6 вважали заявлений відвід необгрунтованим, у зв`язку із чим просили залишити його без задоволення.

Інші потерпілі будучи повідомленими про розгляд заяви про відвід, у судове засідання не з`явилися, повідомлялись належним чином про дату та час проведення судового засідання, втім відповідно до положень ст. 81 КПК України неявка учасників в судове засідання не є перешкодою для розгляду заяви про відвід.

Суд, заслухавши думку учасників, перевіривши матеріали та обговоривши мотиви і підстави відводу, дійшов наступного висновку.

Мотиви суду

Перелік підстав, за наявності яких може бути заявлено відвід судді, передбачений статтями 75, 76 КПК України.

Так, зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості (п. 4 ч.1 ст.75 КПК України).

Саме на цю законодавчу підставу послався потерпілий ОСОБА_4 у заяві про відвід судді Дарницького районного суду міста Києва ОСОБА_7 .

Частини 1, 2 ст. 80 КПК України передбачають, що за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід. За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Відповідно до ч. 6 ст. 22 КПК України суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Крім того, поняття «неупередженості» є оціночним та може включати суб`єктивні та об`єктивні компоненти. Так, суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- «об`єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи є очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальне значення має саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- «суб`єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Оцінивши заяву потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді ОСОБА_7 , суд встановив, що така загалом зводиться до незгоди з процесуальними рішеннями головуючого, ухваленими під час судового розгляду, у тому числі і щодо відмови у задоволенні клопотання про повторний допит свідка.

Водночас суд констатує, що суб`єктивна оцінка учасником справи дій та рішень суду, розпоряджень головуючого судді в частині їх законності, обґрунтованості та правомірності не є вирішальною при оцінці факту існування об`єктивних сумнівів в неупередженості.

Оцінка таких дій та рішень може бути здійснена у межах апеляційного чи касаційного провадження, якщо такі стадії кримінального провадження будуть ініційовані його сторонами.

Незгода учасника кримінального провадження із судовим рішенням та процесуальними діями головуючого судді у межах реалізації повноважень, передбачених ст. 321 КПК України, як і незгода із процесуальними рішеннями суду, не може бути витлумачена як прояв упередженості.

На підставі викладеного, оскільки заявлений відвід судді ОСОБА_7 не містить викладу обставин, підтвердженими відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про його упередженість, суд вважає, що у задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 75, 80, 81 КПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви потерпілого ОСОБА_4 про відвід судді Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 12020000000001042 від 28.10.2020, за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 4 ст. 189 КК України, відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_8