Рішення № 135504423, 07.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/1675/2026 Справа № 645/9449/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова в складі головуючого судді Василенко О.Я., за участю секретаря судового засідання Кривенко А.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» (ТОВ «Юніт Капітал») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

установив:

ТОВ «Юніт Капітал» звернулося до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 158018 від 23.10.2024 у загальному розмірі 32 351,63 грн, а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7000,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 23.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» (первісний Кредитор, кредитодавець) та ОСОБА_1 (позичальник) укладено кредитний договір № 158018 (далі - Кредитний договір) на суму 18 750,00 грн. Кредитний договір складається з індивідуальної частини, яка містить персональні умови кредитування позичальника, графіку платежів та публічної частини, спільної для всіх клієнтів кредитодавця розміщеної на сайті за посиланням: https://finx.com.ua/docs. Згідно з Правилами, до укладення Кредитного договору, Позичальнику для ознайомлення в особистий кабінет надано Паспорт споживчого кредиту у вигляді додатку до оферти/проекту кредитного договору. На виконання умов Кредитного договору 23.10.2024 первісний кредитор ініціював переказ коштів безготівковим зарахуванням на платіжну картку № 4790-72ХХ-ХХХХ-7620 відповідача.

16.04.2025 первісний кредитор та позивач уклали Договір факторингу № 16042025, відповідно до якого за Реєстром прав вимог № 1 від 16.04.2025 позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Оскільки відповідач свої зобов`язання за Кредитним договором не виконала, в результаті загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем, на момент подання позовної заяви, за Кредитним договором, становить 32 951,63 грн, яка складається з: 17 791,82 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 758,81 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн - заборгованість по комісії; 600,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн та 7000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідач процесуальним правом на подання відзиву на позов не скористався, будь-які клопотання та заяви від відповідача до суду не надходили.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Немишлянського районного суду міста Харкова від 31.12.2025 матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передано на розгляд до Слобідського районного суду міста Харкова за місцем реєстрації відповідача як внутрішньо переміщеної особи.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 30.01.2026 справу передано судді Василенко О.Я.

Ухвалою судді Слобідського районного суду міста Харкова від 03.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Витребувано у АТ «Ощадбанк» інформацію щодо платіжної картки та зарахування кредитних коштів.

24.02.2026 на адресу суду від АТ «Ощадбанк» надійшла витребувана інформація.

Відповідач в судові засідання 26.02.2026 та 07.04.2026 не з`явився, письмових заяв не надав, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, а саме: рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення за місцем проживання відповідно до інформації про внутрішньо переміщену особу з ЄІССС. Конверти повернулися з відміткою АТ «Укрпошта» «адресат відсутній».

За правилами п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ст. 223, 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що в матеріалах справи є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, на підставі ст. 280, 281 ЦПК України суд постановив проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до вимог ч. 2 ст.247 ЦПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом

23.10.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ОСОБА_1 (позичальник) укладено Договір про споживчий кредит № 158018 (індивідуальна частина) (далі Кредитний договір), відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит. Сторони погодили такі умови: сума кредиту 18750,00 грн, яка надається в такому порядку: у розмірі 15000,00 грн на рахунок позичальника та у розмірі 3750,00 грн шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією; проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 330,00% річних, тип процентної ставки фіксована; загальний строк кредитування 126 днів з 23.10.2024 по 26.02.2025, періодичність виплати кредиту, процентів та комісії за кредитом 1 раз на два тижні відповідно до графіку платежів. За несвоєчасне виконання зобов`язань позичальник зобов`язаний сплатити штраф у розмірі 200,00 грн та починаючи з 7-го дня- пеню в Розмірі 20,00 грн за кожний календарний день прострочення.

На виконання Кредитного договору ТОВ «ФК «Кредіплюс» видало кредит шляхом безготівкового перерахування 15000,00 грн суми кредиту на банківський рахунок відповідача за реквізитами електронного платіжного засобу (платіжної картки) № НОМЕР_1 через платіжну систему платіжного провайдера ТОВ «ФК «Контрактовий дім», що підтверджується довідкою про успішність операцій, а також листом підтвердженням АТ «Ощадбанк» від 19.02.2026 №46/1211/26037/2026/БТ та копією платіжної інструкції від 25.10.2024.

16.04.2025 між ТОВ «ФК «Кредіплюс» та ТОВ «Юніт Капітал» укладено Договір факторингу №16042025, відповідно до якого на підставі Реєстру прав вимог № 1 від 16.04.2025 права вимоги за Кредитним договором перейшли до позивача. Суду також надана платіжна інструкція від 16.04.2025 №420 про сплату фінансування за відступлення прав вимоги.

Відповідно до картки обліку виконання договору заборгованість відповідача за Кредитним договором на дату відступлення прав вимоги становить 32 951,63 грн, яка складається з: 17 791,82 грн - заборгованість по тілу кредиту; 13 758,81 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом; 801,00 грн - заборгованість по комісії; 600,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст.1047, 1055 ЦК України договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі. Згідно з ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію». Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

При цьому, відповідно до п. 6 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Суд встановив, що Кредитний договір укладено за допомогою ІКС, частиною якої є офіційний вебсайт кредитодавця у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію». Кредитний договір підписано з боку відповідача одноразовим ідентифікатором аа6fbb8d, що отриманий ним на його фінансовий номер, зазначений при реєстрації, що відповідає приписам п. 6 ст. 3 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», п. 12 ч. 1 ст. 1, ст.17 Закону «Про електронні довірчі послуги». Отже, оскільки Кредитний договір підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, він укладений з додержанням письмової форми, визначеної законом та з додержанням процедури, визначеної Законом України «Про електронну комерцію».

На виконання Кредитного договору первісний кредитор перерахував відповідачу в рахунок кредиту суму 15000,00 грн. Кредит надано через платіжну систему платіжного провайдера, що надає послуги позивачу. Крім того, Кредитним договором передбачено, що кредит у розмірі 3750,00 грн зараховується шляхом погашення заборгованості позичальника за комісією.

На підставі договору факторингу позивач набув права вимоги до відповідача за Кредитним договором.

Відступлення права вимоги відповідає умовам Кредитного договору (п. 4.1), а також положенням ст.1077, 1080, 1082 ЦК України. В силу вимог ст. 512, 513, 514, 516, 517 ЦК України у зобов`язанні позичальника за Кредитним договором відбулася заміна кредитора, а ТОВ «Юніт Капітал» набуло статусу нового кредитора.

Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині заборгованості за сумою отриманого кредиту, урахуванням здійснених оплат відповідача за Кредитним договором, в сумі 17791,82 грн.

Згідно з ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України.

Відповідно до картки обліку виконання договору проценти нараховані в межах строку кредитування, за ставкою, погодженою в Кредитному договору, а, отже вимога щодо їх стягнення в розмірі 13758,81 грн є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Водночас, позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами вимоги щодо стягнення заборгованості по комісії 801,00 грн, оскільки сума комісії в розмірі 3750,00 грн вже включена до загальної заборгованості за сумою (тілом) кредиту, а тому подвійне її стягнення є неправомірним. Отже, в цій частині позовні вимог не підлягають задоволенню.

Що стосується позовних вимог про стягнення з відповідача 600,00 грн заборгованості за неустойкою, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України № 64/2022 від 22.02.2022, затвердженим Законом України № 2102-IX від 24.02.2022, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та станом на день розгляду справи не закінчився та не скасовано.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 розяснила, що норма ЦК України превалює над однопредметною нормою іншого нормативно-правового акта, який має юридичну силу закону України. Спеціальні норми закону можуть містити уточнювальні положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України. Заначений принцип відображений також у Рішенні Конституційного Суду України від 13.03.2012 у справі № 5-рп/2012. Відтак, хоч зміни в Закону України «Про споживче кредитування» прийнятий пізніше, проте статтею 4 ЦК України встановлено, що інші закони України приймаються відповідно до Конституції України та ЦК України, а на суб`єкта законодавчої ініціативи, що подає до Верховної Ради проект закону, який регулює цивільні відносини інакше, ніж ЦК України, покладено обов`язок одночасно подати до Верховної Ради проект закону про внесення змін до ЦК України, які мають розглядатися одночасно. Оскільки на момент виникнення спірних правовідносин відповідні зміни до ЦК України подані не були, то з огляду на положення статті 4 ЦК України та позицію Конституційного Суду України застосування колізійного принципу lex posterior derogat priori (лат. «пізніший закон скасовує попередній») у цій ситуації неможливе

За таких обставин, позовна вимога про стягнення з відповідача неустойки не підлягає задоволенню.

Отже, загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 31550,63 грн (17791,82 грн + 13758,81 грн).

Щодо розподілу судових витрат

За правилами ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України).

Відповідно до ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує обставини, визначені у ч.3 ст.141 ЦПК України, зокрема обґрунтованість витрат та пропорційність до предмета спору з урахуванням ціни позову; поведінку сторони під час розгляду справи; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу адвокат надав Договір про надання правничої допомоги №10/09/25-02 від 10.09.2025, додаткову угоду №25770870071 від 11.09.2025 та акт прийому-передачі наданих послуг за договором від 25.11.2025 з детальним описом послуг на суму 7000,00 грн.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судові витрати у розмірі 9017,23 грн: (2422,40 грн судового збору + 7000 грн витрат на правову допомогу) х 95,7% (відсоток задоволених позовних вимог).

Керуючись ст. 4, 10 - 13, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 354, 355 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» заборгованість за кредитним договором № 158018 від 23.10.2024 у загальному розмірі 31550,63 грн, а також судові витрати у розмірі 9017,23 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем у встановленому порядку до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня складення рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua

Сторони по справі:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал», код ЄДРПОУ 43541163, адреса: 01133, Київ, бульвар Лесі Українки, 34, офіс 333.

Відповідач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання внутрішньо переміщеної особи: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Суддя О.Я.Василенко