Рішення № 135504419, 06.04.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2-др/641/9/26 Справа № 641/6282/25

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Ященко С.О.,

за участю секретаря судового засідання Чабанової А.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі № 641/6282/25

позивач: ОСОБА_1

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора

про визнання недійсним договору дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення права,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 12.03.2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_4 , Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про визнання недійсним договору дарування та відновлення становища, яке існувало до порушення права задоволено у повному обсязі.

17.03.2026 року представником позивача адвокатом Ладуренко А.О. до суду подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій вона просить стягнути в рівних частках з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 17000грн.

Заяву про ухвалення додаткового рішення призначено до розгляду у судовому засіданні 06.04.2026 року.

У судове засідання 06.04.2026 року представник позивача адвокат Ладуренко А.О. не з`явилась, до суду подана заяву про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без участі позивача та його представника.

Представник ОСОБА_2 адвокат Калюжна Л.А. у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку. За допомогою підсистеми "Електронний суд" адвокатом Калюжною Л.А. 06.04.2026 року подано клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, в якій просить зменшити розмір стягнення з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 понесених витрат на правову допомогу з 17 000,00 грн. до 8000,00 грн.

Зокрема, представник ОСОБА_2 адвокат Калюжна Л.А. зазначає, що відповідач вважає розмір правничої допомоги у сумі 17 000,00 грн., завищеним та необґрунтованим, оскільки при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Представник позивача не надав детального опису наданих робіт (послуг). Відповідно до Постанови ВС від 05.06.2018 року у справі №904/8308/17 Підставою для відмови у розподілі витрат на професійну правничу допомогу в заявленій сумі може бути ненадання переліку послуг (робіт), наданих (виконаних) адвокатом.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з`явилась, про дату, час і місце розгляду справи повідомлена у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомила.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, ОСОБА_4 , у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, причини неявки не повідомив.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, Шоста Харківська міська державна нотаріальна контора про дату, час і місце проведення судового засідання повідомлена у встановленому законом порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 270 ЦПК України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення по справі №641/6282/25, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3).

Відповідно до статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються одним з таких документів: 1) довіреністю; 2) ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»; 3) дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги, виданим відповідно до Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» (частина четвертій статті 62 ЦПК України).

За положеннями пунктів 4, 6, 9 частини першої статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правничої допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правничої допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Інші види правничої допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення. Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно з частинами третьою та п`ятою статті 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до договору про надання правничої допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права. Зміст договору про надання правничої допомоги не може суперечити Конституції України та законам України, інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, присязі адвоката України та правилам адвокатської етики.

В статті 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що видами адвокатської діяльності, зокрема є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правничої допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Відповідно до положень статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Таким чином, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268)).

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині 4 статті 137 ЦПК України.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123- 130 ГПК України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Отже, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

В обґрунтування розміру понесених позивачем ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу у розмірі 17000 грн. до матеріалів справи надано копії наступних документів: договір про надання правової допомоги № 22/02 від 22.02.2023 року, укладений між адвокатом Ладуренко А.С. та ОСОБА_1 ; ордер № 1329694 від 27.08.2025 року на представництво інтересів ОСОБА_1 у Слобідському районному суді м. Харкова адвокатом Ладуренко А.О., додаток № 3 від 01.08.2025 року до договору №22/02 (відповідно до якого вартість послуг адвоката склала: підготовка позовної заяви 5000грн., підготовка заяви про забезпечення позову 3000грн., підготовка клопотання про витребування доказів 2000грн.), акт приймання-передачі наданих послуг № 3 від 28.08.2025 року, платіжна інструкція від 29.08.2025 року про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 10000грн., додаток № 4 від 27.11.2025 року до договору №22/02 (відповідно до якого вартість послуг адвоката склала: підготовка відповіді на відзив 2000грн., підготовка адвокатського запиту 1000грн.), акт приймання-передачі наданих послуг № 4 від 05.12.2025 року, платіжна інструкція від 07.12.2025 року про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 3000грн., додаток № 5 від 06.01.2026 року до договору № 22/02 (відповідно до якого вартість послуг адвоката склала за представництво інтересів клієнта у судових засіданнях 2000грн./день), акт приймання-передачі наданих послуг № 5 від 05.03.2026 року, платіжна інструкція від 15.01.2026 року про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 2000грн., платіжна інструкція від 16.03.2026 року про сплату ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 2000грн.

При цьому, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, суд зазначає, що розмір пред`явлених позивачем до відшкодування витрат на надання йому правової допомоги є завищеним щодо іншої сторони спору.

Враховуючи доводи відповідача про не співмірність заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу, складність справи та виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про необхідність зменшення їх розміру та стягнення з відповідача на користь позивача 10000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Аргументи представника відповідача про те, що позивачем не надано детальний опис виконаних представником робіт (наданих послуг), суд не приймає з таких мотивів.

Так, за змістом частини третьої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, гонорар адвоката може встановлюватися у двох формах: фіксованого розміру та погодинної оплати. Вказані форми відрізняються порядком обчислення: при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Фіксований розмір гонорару означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку. Подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.

У цій справі розмір гонорару адвоката позивач погодив в окремо складених актах до договору про надання правової допомоги і в цих актах позивач та адвокат не пов`язували розмір гонорару з витраченим адвокатом часом на вчинення відповідної процесуальної дії. Навпаки, сторони зазначили конкретні (фіксовані) суми гонорару адвоката за окремі аспекти його участі в справі (судові засідання, складення відзиву, клопотань, заяв).

Оскільки позивач погодив з адвокатом фіксований розмір його гонорару, то ненадання детального опису виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) із зазначенням того, скільки годин адвокат витратив на вчинення тієї чи іншої процесуальної дії чи складення документу, не має правового значення для вирішення питання про компенсацію ОСОБА_1 понесених витрат на правничу допомогу.

Крім того, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 також зазначено, що саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу.

З огляду на викладене, заява представника позивача адвоката Ладуренко А.О. про ухвалення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 141, 270 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника позивача адвоката Ладуренко А.О. про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути в рівних частках зі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати правничої допомоги у розмірі 10000 (десять тисяч)грн.

В решті заяви відмовити.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Повне додаткове рішення складено 06.04.2026 року.

Суддя С.О.Ященко