Ухвала суду № 135504330, 07.04.2026, Тисменицький районний суд Івано-Франківської області

Справа № 352/888/26

Провадження № 1-кс/352/186/26

У Х В А Л А

про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

07 квітня 2026 р. м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Тисменицького районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю: прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4 ,

підозрюваного ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за 42024092780000482 від 27.12.2024 за підозрою:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Липівка. Тисменицького району, Івано-Франківської області зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , із повною загальною середньою освітою, не одруженого, на утриманні нікого немає, депутатом не обирався, згідно ст. 89 КК України раніше не судимого, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 301 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат»

у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст.407 Кримінального кодексу України (далі КК України), -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділення відділення поліції №1 (м. Тисмениця) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_6 за погодженням з прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону ОСОБА_7 звернувся до Тисменицького районного суду Івано-Франківської області з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 42024092780000482 від 27.12.2024, у відношенні ОСОБА_5 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 407 КК України.

Згідно поданого клопотання, 09.10.2024 року ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_2 призвано на військову службу за мобілізацією згідно Указу Президента України «Про загальну мобілізацію від 24.02.2022 № 65/2022 та направлено його для проходження військової служби до Збройних Сил України.

Згідно витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_2 №345 від 04.12.2025 солдата ОСОБА_5 призначено на посаду курсанта шостого навчального взводу, першої зведеної навчальної роти, зведеного навчального батальйону "Граніт-2" військової частини НОМЕР_3 .

В подальшому, відповідно до витягу з наказу № 354 від 13.12.2024 року командира військової частини НОМЕР_3 солдат ОСОБА_5 вважається таким, що вибув з метою проходження стаціонарного лікування.

Відповідно до ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Проходячи військову службу солдат ОСОБА_5 , відповідно до вимог ст.ст. 9, 11, 16, 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1 4 Дисциплінарного статуту Збройних сил України повинен був свято і беззаперечно дотримуватися Конституції України і Законів України, Військово присяги, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок, дорожити честю та гідністю військовослужбовця, берегти військову честь і поважати гідність інших людей, не допускати негідних вчинків, виконувати свої службові обов`язки, які визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою, та дотримуватися вимог статутів Збройних Сил України.

Згідно п. п. 1. 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов`язок військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять) чи поза військовою частиною. якщо перебування там відповідає обов`язкам військовослужбовця або його направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102- ІХ, в Україні з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 введено воєнний стан строком на 30 діб на всій території України. В подальшому, строк дії введеного на території України воєнного стану неодноразово продовжувався Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» та триває на даний час.

Таке рішення було ухвалено у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України та на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану».

Згідно ст. 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Про введення в дію воєнного стану солдату ОСОБА_5 достеменно було відомо, оскільки Указ Президента України № 64/2022 оголошено за допомогою засобів масової інформації та доведено до населення країни.

Однак, солдат ОСОБА_5 , будучи обізнаним із вищезазначеними вимогами законодавства, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 13.12.2024 року вибув до КНП "Андрушівська міська лікарня", де знаходився на стаціонарному лікуванні у період з 13.12.2024 по 18.12.2024 року.

Після виписки ОСОБА_5 був зобов`язаний з`явитися до розташування польового табору зведеного навчального батальйону "Граніт-2" військової частини НОМЕР_3 , розташованого на території військової частини НОМЕР_4 , однак вчасно не з`явився.

Відповідно до наказу № 61 від 02.03.2026 року солдата ОСОБА_5 3 02.03.2026 року зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 на призначено на посаду солдат резерву 301 запасної роти даної військової частини.

Таким чином, солдат ОСОБА_5 , діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, проходячи військову службу за призовом під час мобілізації, з метою тимчасово ухилитися від виконання обов`язків військової служби, в умовах воєнного стану, 18.12.2024 після виписки ОСОБА_5 не з`явився до розташування польового табору зведеного навчального батальйону "Граніт-2" військової частини НОМЕР_3 , розташованого на території військової частини НОМЕР_4 .

Однак відповідно до наказу № 61 від 02.03.2026 року його зараховано до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 та призначено на посаду солдат резерву 301 запасної роти 3, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.

06.04.2026 о 09 год 50 хв. ОСОБА_5 був фактично затриманий на підставі абз. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України КПК України за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, про що 06.04.2026 слідчим у кримінальному провадженні складено протокол затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину.

06 квітня 2026 року ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.

Причетність ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення від 26.12.2024 наказом командира військової частини НОМЕР_3 № 872 від 28.02.2025: актом проведення службового розслідування від 22.02.2025: витягом з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 367 від 25.12.2024 Доповіддю ТВО командира військової частини НОМЕР_3 від 25.12.2024 № 812/24657.

Докази, які зібрані під час проведення досудового розслідування у своїй сукупності доводять причетність підозрюваного ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Так, ОСОБА_5 підозрюється вчиненні кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби за 4.5 ст. 407 КК України, яке згідно ст. 12 КК України відносяться до категорії тяжких злочинів, покарання за яке передбачено виключно у вигляді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду, а також незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

3 викладеного вище вбачається, що підозрюваний ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання за вчинення злочину у вигляді позбавлення волі, у зв`язку з чим є обґрунтовані підстави вважати, що інший запобіжний захід, окрім тримання під вартою, не може забезпечити виконання ОСОБА_5 його процесуальних обов`язків по кримінальному провадженні, а тому є необхідність у обранні йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи вищевикладене, а також обставини даного кримінального провадження, просить клопотання задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав з мотивів наведених в ньому, просив клопотання задовольнити.

Підозрюваний та його захисник просили у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою визначити заставу у мінімальному розмірі.

Заслухавши прокурора, підозрюваного та його захисника, дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.

Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинувачених та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.

У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407 КК України.

Під обґрунтованою підозрою суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об`єктивно пов`язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.

Як вбачається з матеріалів досудового розслідування обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на повідомленні про вчинене кримінальне правопорушення від 26.12.2024 року, наказі командира військової частини НОМЕР_3 № 872 від 28.02.2025, акті проведення службового розслідування від 22.02.2025, витязі з наказу командира військової частини НОМЕР_3 № 367 від 25.12.2024, доповіді ТВО командира військової частини НОМЕР_3 від 25.12.2024 № 812/24657.

Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що підозрюваний міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України. При цьому, слідчий суддя не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності їх вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.

Стосовно обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, то слід зазначити наступне.

Слідчий суддя вважає обґрунтований прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як зважаючи на строк покарання за злочин, передбачений ч.5 ст.407 КК України, який передбачає відповідальність до 10 років позбавлення волі, даний ризик, є цілком реальним.

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки свідки не допитані, а відтак зазначений ризик стає досить реальним.

Вирішуючи питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчим суддею враховуються дані про особу обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_5 не одружений, на утриманні нікого немає, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, проходить військову службу за призовом під час мобілізації на посаді солдата резерву 301 запасної роти військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», має постійне місце проживання в Україні.

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи підозрюваного, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.

Крім того, положеннями ч.8 ст.176 КПК України передбачено, що під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.

З урахуванням вищевикладеного, слідчий суддя вважає недостатнім застосування більш м`якого запобіжного заходу.

Пояснення сторони захисту жодним чином вказані висновки не спростовують.

Відповідно до ч.4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.

Поряд з цим, слідчий суддя вважає за можливим визначити розмір застави з огляду на особу підозрюваного.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий суддя зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом, який в свою чергу відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Частиною 5 ст. 182 КПК України визначено, що відносно особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину визначається застава у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

При визначенні підозрюваному розміру застави, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини в частині того, що застава повинна достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірною для нього.

Слідчий суддя, з урахуванням наданих у судовому засіданні пояснень підозрюваним щодо його матеріального стану, дійшов до переконання, що розмір застави 30 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб буде достатнім у даному випадку.

Отже, враховуючи вищенаведене, вважаю, що в судовому засіданні поза розумним сумнівом доведено відсутність можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, відтак клопотання слід задовольнити та застосувати до ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у межах строку досудового розслідування, визначивши розмір застави 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 99 840 грн, з покладенням на підозрюваного передбачених у ст. 194 КПК України обов`язків, і саме такий запобіжний захід буде достатнім для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, а визначений розмір застави буде достатнім стимулюючим засобом, щоб вилучити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні і стимулювати соціальну поведінку.

Строк дії ухвали визначити 50 днів з моменту затримання, тобто з 06.04.2026 року до 25.05.2026 включно.

Із зазначених підстав клопотання прокурора підлягає до задоволення.

Керуючись статтями 177, 194 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою- задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 25.05.2026 року включно, в межах строку досудового розслідування.

Тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_5 здійснювати у Державній установі «Івано-Франківська установа виконання покарань (№ 12)».

Визначити заставу 30 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб в сумі 99 840 (дев`яносто дев`ять тисяч вісімсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок: код за ЄДРПОУ 26289647, банк отримувача ДКСУ, м.Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355259002000002265.

У разі внесення застави, зобов`язати ОСОБА_5 , прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, та, у відповідності до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов`язки:

1) прибувати до визначеної службової особи за кожною вимогою;

2) не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу прокурора або суду;

3) повідомляти прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з свідками у даному кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу із відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Тисменицького районного суду коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув`язнення. Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув`язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово прокурора та суд.

У разі внесення застави та з моменту звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Ухвала підлягає до негайного виконання після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_8 .

Ухвала суду щодо застосування запобіжного заходу може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а підозрюваним цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Повний текст ухвали проголошено 07.04.2026 року о 16:40 годині.

Слідчий суддя Тисменицького районного суду

Івано-Франківської області ОСОБА_1