Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 216/1429/26
провадження 2/216/2547/26
РІШЕННЯ
іменем України
ЗАОЧНЕ
07 квітня 2026 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Маланюка О.Я.
за участю секретаря судового засідання Агурейчевої А.М.
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Бізнес Позика» через систему «Електронний суд» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Свої позовні вимоги мотивує тим, що 24.02.2025р. між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем було укладено Договір №522336-КС-002 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями відповідно до Закону України «Про електронну комерцію», в результаті чого товариство надало особі фінансовий кредит у сумі 6000 грн. із зобов`язанням повернути його разом із відсотками за користування. Боржник свої зобов`язання за кредитним Договором про надання кредиту належним чином не виконав. У боржника утворилась заборгованість за Договором про надання кредиту, в розмірі 16980,00 грн., що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту 6000,00 грн.; суми прострочених платежів по процентах 6780,00 грн.; суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 3000,00 грн., суми прострочених платежів за комісією в розмірі 1200,00 грн.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов`язання за Договором виконало у повному обсязі, а саме надало відповідачу можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах передбачених Договором; відповідач не повернув своєчасно товариству грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов`язаннями, що має відображення у розрахунку заборгованості за кредитом. Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, стягнути вказану суму в користь товариства та понесені судові витрати.
Представник позивача в судове засідання не з`явився, однак в позовній заяві зазначив, що не заперечує проти розгляду справи за його відсутності та винесення заочного рішення судом.
Відповідач в судові засідання не явився, про день та час слухання справи був повідомлений відповідно до вимог закону. Про судове засідання відповідач додатково повідомлений шляхом надсилання такому СМС повідомлення на номер мобільного телефону, повідомлення на електронну пошту та на за стосунок «Viber». Причину неявки суду не повідомив, відзив на позов не подав. З врахуванням вимог п.1 ч.3 ст.223 ЦПК України за неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки, суд розглядає справу за відсутності учасника справи в заочному порядку за згодою позивача, та з врахуванням строків розгляду справи, в т.ч. в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З урахуванням положень ст. 280 ЦПК України, суд ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, оцінюючи всі докази в сукупності, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову, виходячи з наступного.
Ухвалою суду від 24 лютого 2026 року відкрито по справі провадження та витребувано докази. Витребувані докази на виконання ухвали суду АТ «Сенс Банк» надано.
Судом встановлено, що 24 лютого 2025 року між ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 522336-КС-002 про надання кредиту, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку визначеному ЗУ «Про електронну комерцію».
Згідно розділу 2 договору кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн. Строк кредиту 16 тижнів. Стандартна процентна ставка за кредитом: в день 1% фіксована.
Строк дії договору до 16.06.2025 року.
Денна процентна ставка 0,92%.
Комісія за видачу кредиту 1200,00 грн. Розмір комісії, встановлений цим пунктом договору, залишається незмінним протягом усього строку (терміну) договору. Встановлений договором розмір комісії не може бути збільшено кредитодавцем в односторонньому порядку (п.2.5.)
В розділу 4 договору визначений Графік платежів, відповідно до якого відповідачка зобов`язується сплатити тіло кредиту, нараховані відсотки у строк до 16.06.2025 року.
У п. 7.5 договору сторони погодили, що у разі прострочення виконання позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування кредитом та/або комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суми кредиту у визначені цим договором терміни, позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю суму заборгованості з урахуванням 700 000 % процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 ЦК України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування кредитом та/або суму простроченої комісії та/або комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього договору передбачають сплату комісії за видачу у кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 ЦК України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 відсотки від неповернутої позичальником суми кредиту.
Візуальною формою послідовності дій клієнта підтверджується факт реєстрації відповідачкою в інформаційно-телекомунікаційній системі позивача, реєстрація нею особистого кабінету та отримання необхідної інформації про кредит, а також отримання смс-повідомлення з одноразовим ідентифікатором для підписання паспорту споживчого кредиту та договору про надання кредиту.
Факт перерахування кредитних коштів у розмірі 6 000,00 грн відповідачці підтверджується банківською випискою по рахунку відповідачки, наданою АТ «Сенс Банк» на виконання вимог ухвали суду про витребування доказів, а також підтвердженням щодо здійснення переказу грошових коштів, наданим ТОВ «Бізнес позика».
Згідно розрахунку заборгованості за кредитом ОСОБА_1 станом на 16.02.2026 року має заборгованість перед кредитором в сумі 16980,00 грн, з яких: 6000,00 грн сума прострочених платежів по тілу кредиту, 6780,00 грн сума прострочених платежів по процентах, 3000,00 грн сума заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦК України, 1200,00 грн - сума прострочених платежів за комісією.
В силу ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов вказаних договорів, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Таким чином, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватися визначених у договорі строків (термінів), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.
Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що відповідачка взяті на себе зобов`язання за вищезазначеним кредитним договором не виконала, у передбачений у договорі строк кошти не повернула, а тому сума заборгованості по тілу кредиту у розмірі 6000,00 грн, а також заборгованість за відсотками в розмірі 6780,00 грн підлягає стягненню з відповідачки на користь позивача.
Суд, здійснивши перевірку розрахунку заборгованості за кредитом, арифметичних чи логічних помилок не виявив. Заборгованість за процентами нарахована правильно, а саме сума заборгованості за процентами за період з 24.02.2025 року до 16.06.2025 року становить 6780,00 грн, з розрахунку 6000,00 грн (тіло кредиту) х 1 % (розмір денної процентної ставки) х 113 днів (кількість днів у поточному періоді).
Відповідачкою не доведено сплату тіла чи процентів за договором.
Щодо стягнення суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ в розмірі 3000,00 грн суд зазначає наступне.
Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Таким чином, оскільки договір був укладений сторонами 24.02.2025 року, тобто в період дії в Україні воєнного стану, то нараховані позивачем відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3000,00 грн не можуть бути стягнуті із відповідача, оскільки нормою закону такий звільнений від обов`язку такої сплати. Нараховані відсотки відповідно до ст. 625 ЦК України підлягають списанню позивачем.
Крім того, вирішуючи позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за простроченими платежами за комісією в розмірі 1200,00 грн, за кредитним договором № 522336-КС-002 від 24.02.2025 року, суд виходить з наступного.
Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року у справі № 524/5152/15-ц (провадження № 61-8862сво18) зробив висновок, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.
Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку.
Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.
Умова договору про надання споживчого кредиту, укладеного після 16 жовтня 2011 року, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні Закону України «Про захист прав споживачів» (будь-які збори, відсотки, комісії, платежі), є нікчемною на підставі частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів», норма якої діяла з 16 жовтня 2011 року до внесення змін на підставі Закону України «Про споживче кредитування» № 1734-VIII від 15 листопада 2016 року».
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у справі № 686/9372/16, провадження № 61-663св21 від 15 грудня 2021 року.
У даній справі умовами кредитного договору передбачено, що позичальник зобов`язаний сплачувати банку комісійну винагороду за надання кредиту.
Однак, відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочини, якщо його недійсність встановлена законом. У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
За таких обставин вимоги позивача в частині стягнення комісії не підлягають задоволенню.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги позивача та стягнути з відповідачки заборгованість на користь ТОВ «Бізнес Позика» за кредитним договором № 522336-КС-002 у загальній сумі 12780,00 грн. з яких: 6000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу, 6780,00 грн. сума заборгованості за відсотками.
Оскільки позов ТОВ «Бізнес Позика» задоволено частково, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачки на користь позивача витрати зі сплати судового збору 2004,77 грн, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись ст. 10, 12, 19, 81, 141, 258-260, 263-265, 274-279, 280-282 ЦПК України, ст. 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) суму заборгованості за кредитним договором № 522336-КС-002 від 24 лютого 2025 року в розмірі 12780,00 (дванадцять тисяч сімсот вісімдесят гривень 00 коп.) грн., з яких: 6000,00 грн. сума прострочених платежів по тілу кредиту; 6780,00 грн. сума прострочених платежів по відсотках.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (код ЄДРПОУ 41084239) суму сплаченого судового збору у розмірі 2004,77 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте Центрально-Міським районним судом міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду.
Повне найменування учасників справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ: 41084239, юридична адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26 оф.411.
Відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 04 квітня 2026 року.
Суддя О.Я.МАЛАНЮК
Судове рішення № 135504288, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу було прийнято 07.04.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 216/1429/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: