Рішення № 1355041, 28.01.2008, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.01.08 Справа № 6/626

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Серговської філії, м. Стаханов Луганської області

до Державного підприємства Вінзаводу “Алко –Прима”, м. Кіровськ Луганської області

про стягнення 8 397 грн. 54 коп.

Суддя

Закропивний О.В.

За участю:

Секретар судового засідання Савенко В.Ю.

Від позивача

Сенюта О.М., довіреність № 69 від 01.01.08.

Від відповідача

представник не прибув

До початку слухання справи від позивача вимоги про здійснення фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу не надійшло, в зв’язку з чим технічна фіксація не здійснювалась.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8 397 грн. 54 коп., у тому числі борг за спожиту активну електроенергію у сумі 6 840 грн. 83 коп., борг за перетікання реактивної електроенергії у сумі 117 грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 173 грн. 45 коп. та 3% річних у сумі 266 грн. 22 коп.

Розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області від 08.01.08. праву передано на розгляд судді Закропивному О.В.

Позивач позов підтримав.

Відповідач відзив на позов і витребуванні документи не надав, участь свого представника у засіданнях не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час і місце проведення засідань.

Відповідач не повідомив суд про наявність поважних причин, що перешкоджають йому забезпечити участь у судовому засіданні свого представника, в зв’язку з чим відповідно до ст. 75 ГПК України спір розглядається за наявними в справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення позивача судового процесу, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд,

ВСТАНОВИВ, що відповідно до укладеного між сторонами договору від 01.03.2004року №2112 про постачання електричної енергії позивач (постачальник електричної енергії) здійснював постачання електричної енергії відповідачу (споживачу), а відповідач зобов’язався сплачувати її вартість та здійснювати інші платежі передбачені умовами договору.

Так, позивачем зобов’язання за договором перед відповідачем виконані в повному обсязі, що підтверджено звітами про витрати електричної енергії надані відповідачем з квітня 2006 року по серпень 2006 року (копії приєднані до матеріалів справи), на підставі яких позивачем відповідачу були надані рахунки на оплату за спожиту активну електроенергію, а саме рахунки: № 1013 від 30.04.06.; №1263 від 31.05.06.; № 1520 від 30.06.06.; №2112/7 від 04.08.06.; № 2112/8 від 04.09.06. на загальну суму 13 151 грн. 29 коп.

Відповідач в порушення умов договору плату за спожиту протягом квітня 2006р. по серпень 2006р. електроенергію здійснив частково, а саме сплачено 6 310 грн. 46 коп. Таким чином, залишок боргу за спожиту активну електроенергію з квітня 2006р. по серпень 2006 р. складає 6 840 грн. 83 коп.

У добровільному порядку відповідач борг не сплатив.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 8 397 грн. 54 коп., у тому числі борг за спожиту активну електроенергію у сумі 6 840 грн. 83 коп., борг за перетікання реактивної електроенергії у сумі 117 грн. 04 коп.(нарахований згідно п.7.5 договору), інфляційні нарахування у сумі 1 173 грн. 45 коп. та 3% річних у сумі 266 грн. 22 коп.(нараховані відповідно до ст.. 625 Цивільного кодексу України).

Заперечень щодо наявності зазначеної заборгованості та нарахування штрафних санкцій відповідачем суду не надано.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані докази суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі ст.26 Закону України “Про електроенергетику” від 16.10.97 № 575/97-ВР та Правил користування електричною енергією (далі-Правила) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених Господарським кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 610 Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За таких обставин вимоги позивача підтверджені матеріалами справи э обґрунтованими, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст. 44,49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, а саме державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп.

Керуючись ст. 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства Винний заводу “Алко – Прима”, вул. Виноградна, 1, м. Кіровськ Луганської області ідентифікаційний код 05401169 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об’єднання” в особі Серговської філії, вул. Телефонна,8, м. Стаханов Луганської області ідентифікаційний код 26204102:

борг за спожиту активну електроенергію у сумі 6 840 грн. 83 коп. на поточний рахунок із спеціальним режимом використання № 26030301291 у Стаханівському відділенні № 3114 «Ощадбанк»ЄДРПОУ 26204102.;

борг за перетікання реактивної електроенергії у сумі 117 грн. 04 коп., інфляційні нарахування у сумі 1 173 грн. 45 коп. та 3% річних у сумі 266 грн. 22 коп. на розрахунковий рахунок № 2600047134 В АППБ «Аваль»м. Київ, МФО 380805 код ЄДРПОУ 26204102;

державне мито у сумі –102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. 00 коп. на розрахунковий рахунок № 2600047134 В АППБ «Аваль»м. Київ, МФО 380805 код ЄДРПОУ 26204102.

У судовому засіданні за згодою сторін була оголошена тільки вступна та резолютивна частина рішення.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя О.В.Закропивний

Дата підписання рішення

04.02.2008 р.

Помічник судді А.В.Бабаян