Ухвала суду № 135503385, 07.04.2026, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/7/26

Провадження №2/516/74/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суду Одеської області у складі:

головуючої судді - Ширінської О.Х.,

за участю секретаря Паньковської Т.В.,

представника відповідача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Теплодар Одеської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

УСТАНОВИЛА:

ТОВ «Споживчий центр», через представника Лисенко О.С., звернулося з вище вказаним позовом до ОСОБА_2 .

У позові представник позивача просить стягнути з ОСОБА_2 на користь позивача заборгованість у розмірі 36 360грн. 00 коп., що складається з заборгованості по тілу кредиту у розмірі 12 000 грн. 00 коп., по процентам 15 960 грн. 00 коп., комісії 600 грн., додаткової комісії ( за обслуговування кредитної заборгованості) 1 800 грн., неустойки 6 000 грн., яка утворилася внаслідок порушення відповідачем зобов`язань за Кредитним договором № 06.06.2025 -100000674, укладеним 06.06.2025 між ОСОБА_2 та ТОВ «Споживчий центр», а також судові витрати по справі.

У відзиві на позов представником відповідача Зеніною М.О. заявлене клопотання на підставі ч. 5 ст. 100 ЦПК України про витребування у позивача оригіналів електронного доказу - Кредитний договір (оферту) від 06.06.2025 № 100000674 (з усіма додатками та доповненнями та додатками до нього), а також сертифікат ЕЦП/КЕП, що підтверджує підписання договору обома сторонами), а в разі ненадання витребуваних документів - визнати недопустимими в якості доказів надані позивачем паперові копії електронних документів на підтвердження факту надання кредиту відповідачу.

Представник відповідача обґрунтовує дане клопотання тим, що відповідач ОСОБА_2 , не укладав кредитний договір (оферти) від 06.06.2025 № 06.06.2025-100000674, сканкопію якого долучає представник позивача в якості копій до позовної заяви, відповідно не погоджував процентну ставку, неустойку та інші умови кредитування . Жоден поданий позивачем доказ не підтверджує узгодження саме цих, а не інших кредитних умов.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що наявна в матеріалах справи паперова роздруківка договору створювалася у порядку, визначеному Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг» та що саме такий правочин підписувався електронним підписом уповноважених на те осіб (з можливістю ідентифікувати підписантів договору), який є обов`язковим реквізитом електронного документа.

Наявна в матеріалах справи паперова копія спірного кредитного договору не може вважатися електронним документом (копією електронного документа), оскільки не відповідає вимогам статей 5, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», та не є належним доказом укладення договору між відповідачем та позивачем.

В судовому засіданні представник відповідача Зеніна М.О. підтримала заявлене клопотання, просила його задовольнити, а також додала, що її довіритель ОСОБА_2 не укладав даний договір, а позивач не підтвердив належними та допустимими доказами, що представник Товариства «Споживчий центр» підписав вказаний договір.

В судовому засіданні представник позивача участі не приймав, при цьому надав відповідь на відзив, в якому, між іншим, зазначив, що позивач надав всі необхідні докази на підтвердження заявлених позовних вимог. Просив справу розглядати у відсутність представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, надані докази, суд дійшов висновку, що клопотання представник відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини 6 статті 95 ЦПК України, якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Положеннями частини 5 статті 100 ЦПК України, якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Водночас за змістом цієї норми витребування у відповідної особи оригіналу електронного доказу є правом, а не обов`язком суду, отже, відповідне клопотанням учасника справи має бути належним чином обґрунтованим, сумніви мають бути підтверджені певними доказами, або наявністю інформації у сторони, яка б давала підстави мати такі сумніви.

Відповідача, звертаючись до суду з клопотанням про витребування оригіналів письмових доказів пояснює тим, що позивачем подано лише копії документів (доказів), достовірність яких неможливо встановити без дослідження оригіналів доказів.

Згідно з частинами 3-5 статті 95 ЦПК України, учасники справи мають право подавати письмові докази в електронних копіях, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За змістом частин 2-4 ст. 100 ЦПК України, електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, на яку накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу.

Суд звертає увагу на те, що ТОВ «Споживчий центр» звернулось до суду через систему «Електронний суд», а до позовної заяви додано в електронному вигляді копії письмових та електронних доказів укладення відповідного договору, які мають доступну якість відтворення, та з якою відповідач має право ознайомитися, отримавши доступ до електронної версії судової справи, належного та переконливого обґрунтування вказане клопотання не містить, а суд не ставить під сумнів відповідність поданих копій електронних доказів їх оригіналам.

З огляду на вище наведене, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо витребування оригіналів електронних доказів.

Керуючись ст. ст. 76, 84, 89, 95, 100 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання представника відповідача Зеніної Марії Олександрівни про витребування оригіналів письмових доказів у ТОВ «Споживчий центр» відмовити.

Ухвала суду оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: О.Х. Ширінська