Ухвала суду № 135501888, 06.04.2026, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Cправа №505/1066/26

Провадження №1-кп/505/645/2026

УХВАЛА

Іменем України

06.04.2026 Подільський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретаря судового засідання ОСОБА_2

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м.Подільську Одеської області в режимі відеоконференції з ДУ «Одеський слідчий ізолятор», клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Кармалюківка Балтського району Одеської області, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до ст.89 КУ України немаючого судимості,

-обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК Україниу кримінальному провадженні за №-12026160000000139 від 30.01.2026,

В С Т А Н О В И В:

02.04.2026 в провадження судді Подільського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні №-12026160000000139 від 30.01.2026 відносно ОСОБА_4 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України.

03.04.2026ухвалою судді вказане кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурорв силу існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, просила суд продовжити обвинуваченому ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днівіз визначеним розміром застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України в розмірі 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599040грн.

Обвинувачений ОСОБА_4 не заперечував проти розгляду клопотання про продовження йому запобіжного заходу у виді тримання під вартою без його захисника. Проти заявленого прокурором клопотання не заперечував.

Суд, вивчивши клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартоюта матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання, приходить до висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, в своєму клопотанні прокурор зазначив, що наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами у сукупності, у тому числі оглядами, допитами свідків у кримінальному провадженні, речовими доказами, результатами НСРД та іншими.

12.02.2026 слідчим суддею Київського районного суду м.Одеси застосовано відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді тримання під вартою, строком до 10.04.2026, визначивши розмір застави, як альтернативний запобіжний захід, у розмірі 180 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 599 040 гривень.

Метою застосування та продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, запобігання спробам переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Підставою продовження запобіжного заходу стосовно обвинуваченого є наявність обґрунтованого обвинувачення у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, вчинити інше кримінальне правопорушення, іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

Ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч.1 ст.177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення таких дій. При цьому КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

За змістом ст.183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

З урахуванням наявності існування ризиків, передбачених п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу стосовно обвинуваченого.

ОСОБА_4 , обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, та відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України та ч.3 ст.199 КПК України, встановлені раніше ризики на даний час не зменшились й продовжують існувати, а саме передбачені у п.п.1,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, які обґрунтовують застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , а саме:

- згідно п.1 ч.1 ст.177 КПК обвинувачений може переховуватись від суду з метою уникнення покарання, так як усвідомлює тяжкість можливого покарання та, як вбачається з формулювання обвинувачення, вчинив кримінальне правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України з метою ненастання для себе негативних наслідків, пов`язаних із вчиненням інших правопорушень;

- згідно п.3 ч.1 ст.177 КПК обвинувачений може незаконно впливати на свідків з метою зміни їх показів чи відмову від них, у тому числі на особу, яка була залучена до конфіденційного співробітництва;

- згідно п.4 ч.1 ст.177 КПК обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню, шляхом невиконання або неналежного виконання обов`язків покладених на нього у кримінальному провадженні в разі обрання йому більш м`якого виду запобіжного заходу, а також невиконання обов`язків шляхом неявки до суду. Наявність фактів притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за інші злочини свідчить про його схильність до протиправних дій, а отже істотно підвищує вірогідність настання цього ризику;

- згідно п.5 ч.1 ст.177 КПК обвинувачений може продовжити вчиняти інші або аналогічні кримінальні правопорушення, з огляду на той факт, що він одночасно притягується до кримінальної відповідальності за вчинення низки злочинів, а отже є особою схильною до вчинення кримінальних правопорушень.

З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу обвинуваченого, в силу характеру інкримінованого ОСОБА_4 діяння, для забезпечення належного виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Водночас, застосування більш м`якого запобіжного заходу не зможе унеможливити запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у виді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню обвинуваченого від суду. Запобіжні заходи у видіособистої поруки та особистого зобов`язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.

Із врахуванням існуючої практики Європейського суду з прав людини, якою визначено, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а також проведення і завершення судового розгляду справи протягом розумного строку, виникла необхідність у продовженні запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого.

Згідно з п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду. При цьому, відповідно практики Суду, висновки про ступінь ризиків та неможливість запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного /обвинуваченого (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зав`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування злочину (наявність або відсутність спроб ухилення від органів влади), поведінки підозрюваного під час попередніх судових засідань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зав`язків).

Разом з цим, у справі «І.А. проти Франції» №1/1998/904/1116 від 23.09.1998 року Суд вказує, що національний суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, у справі «Лабіта проти Італії» №26772/95 від 06.04.2000 року Суд також нагадує, що існування розумної підозри, що заарештована особа вчинила правопорушення, є умовою sinequanon (те, без чого неможливо) для тривалого тримання під вартою, але через деякий час ця умова перестає бути достатньою. У таких випадках Суд повинен встановити, чи інші підстави, наведені судовими органами, виправдовують подальше позбавлення свободи. У разі «відповідності» і «достатності» таких підстав Суд має також з`ясувати, чи компетентні національні органи виявили «особливу ретельність» у здійсненні провадження.

Зокрема, в справі «Білуха проти України» №33949/02 від 09.11.2006 Європейський суд з прав людини зазначає, що розумність тривалості провадження повинна оцінюватись у світлі обставин справи та з огляду на наступні критерії: складність справи, поведінка підозрюваного та відповідних органів влади та ін. Також Суд зазначає, що тільки ті затримки, які сталися з вини держави (правоохоронних органів), можуть виправдати висновок стосовно недотримання вимоги «розумного строку» (п.п.61, 64).

Метою застосування запобіжного заходу є, відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі, забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, в тому числі, переховуватися від органів досудового розслідування та (або) суду.

Згідно із ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.183 КПК України - запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

ОСОБА_4 обвинувачується саме у вчиненні тяжкого злочину, а тому судом враховується тяжкість злочину, що інкримінується обвинуваченому та термін покарання, який може бути призначено останньому в разі доведення його вини, що може бути підставою для наявності у обвинуваченого наміру переховуватись від суду.

Вважаю, що прокурором під час розгляду клопотання надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.

Обставин, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не встановлено.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст.177, 178, 183, 194 КПК України, ст.ст.5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та враховуючи матеріали кримінального провадження, які свідчать, що інші більш м`які запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченого, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_4 необхідно продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів з утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», із залишенням визначеного розміру застави у 180 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 599040грн., на підставі п.2 ч.5 ст.182 КПК України, який зможе запобігти названим вище ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Керуючись ст.ст.24, 177, 178, 182, 183, 194, 369-372 КПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.369 КК України, - задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою з поміщенням його до ДУ «Одеській слідчий ізолятор».

Строк дії ухвали становить 60 (шістдесят) днів, тобто до 04.06.2026 включно.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_4 - розмір застави, достатній для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 180 (сто вісімдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3328грн.х180 = 599040 гривень), яка може бути внесена як самим обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок для внесення застави: отримувач ТУ ДСА України в Одеській області, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26302945, банк отримувача ДКСУ, м.Київ код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA418201720355249001000005435 - застава за ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по справі №505/1066/26 пр. №1-кп/505/645/26, кримінальне провадження №-12026160000000139 від 30.01.2026.

Обвинувачений або заставодавець має право в будь-який момент внести заставу в розмірі, зазначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом терміну дії ухвали.

З моменту звільнення з-під варти, у зв`язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , що в разі внесення застави у встановленому в даній ухвалі розмірі, оригінал документа з відміткою банку, що підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок повинен бути наданий уповноваженій посадовій особі ДУ «Одеський слідчий ізолятор» або уповноваженій особі установи, де останній буде утримуватись під вартою.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, обвинувачений ОСОБА_4 підлягає негайному звільненню з-під варти.

Про внесення застави та звільнення обвинуваченого з-під варти негайно повідомити слідчого, прокурора та суд.

На підставі ч.5 ст.194 КПК України покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави наступні обов`язки, а саме:

1) не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає: Одеська область, Подільський район, м.Балта, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;

3) утримуватися від спілкування з потерпілим та свідками у кримінальному провадженні;

Визначити термін дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_4 у разі внесення застави, строком на два місяці.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження та направити до ДУ «Одеській слідчий ізолятор`для виконання.

Ухвала в частиніпродовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, може бути оскаржена протягом п`яти днів до Одеського апеляційного суду, а особам, які перебувають під вартою, - в той же строк з моменту вручення їм копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1