Рішення № 135501531, 19.03.2026, Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області

Справа № 744/218/24

Провадження № 2/739/167/26

З А О Ч Н Е

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2026 року м. Новгород-Сіверський

Новгород-Сіверський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої судді - Кочура О.О.,

за участі: секретаря судових засідань - Головня І.І.,

позивачки - ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області в м. Новгород-Сіверський Чернігівської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Семенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, в обґрунтування якого зазначила, що вона є матір`ю ОСОБА_4 . Під час виконання завдань в зоні проведення бойових дій в с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області, її син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 загинув, про що Семенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального Управління Міністерства юстиції 01.12.2023 року було видано свідоцтво про смерть. Після отримання свідоцтва позивачка звернулася до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою оформлення документів для призначення одноразової грошової допомоги, передбаченої ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Однак, при оформленні документів, була отримана інформація, що колишня дружина її сина - ОСОБА_2 , з якою шлюб був розірваний ще у вересні 2006 року, записала батьком своєї народженої ІНФОРМАЦІЯ_3 дитини ОСОБА_3 - ОСОБА_4 . Позивачка стверджує, що її син ОСОБА_4 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , оскільки між ними відсутнє кровне споріднення. Дійсно, 02.09.2006 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 виконкомом Чорнорізької сільської ради Семенівського району Чернігівської області був зареєстрований шлюб, актовий запис №02. Однак, після реєстрації шлюбу її сину стало відомо, що його дружина вагітна від іншого чоловіка, що не заперечувала сама ОСОБА_6 , тому вона звернулася до Семенівського районного суду із позовом про розірвання шлюбу. Рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 29.09.2006 року по справі №2-346/2006 шлюб було розірвано, оскільки суд прийняв до уваги доводи позивачки, що вона не бажає проживати з ОСОБА_4 , оскільки дізналась і впевнена, що вагітна від іншого чоловіка, з яким бажає створити сім`ю. Причиною впевненості є строк вагітності. Суд дійшов висновку, що збереження шлюбу суперечить інтересам одного із подружжя, а саме позивачки, яка вагітна від іншого чоловіка, з яким бажає створити сім`ю. Рішення суду не оскаржувалось та набрало законної сили. Відділом реєстрації актів цивільного стану Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області 30.05.2008 року було видано Свідоцтво про розірвання шлюбу. ОСОБА_4 не знав про те, що його колишня дружина після народження дитини, реєстрації батьківства та отримання нею Свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 , записала його батьком своєї дитини. Згоду на запис себе батьком народженої від іншого чоловіка у колишньої дружини дитини ОСОБА_4 не надавав. Позивачці достовірно відомо, що після розірвання шлюбу та до народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також в період видачі свідоцтва про народження дитини ІНФОРМАЦІЯ_4 , її син з відповідачкою ОСОБА_2 не проживав, жодних стосунків та відносин не підтримував. Позивачці також відомо, що відповідачка ОСОБА_2 виїхала з місця проживання - м.Семенівка в іншу місцевість, а саме тому її син не був обізнаний та не здогадувався, про те, що записаний батьком ОСОБА_3 у свідоцтві про народження. Таким чином, враховуючи те, що ОСОБА_4 не є біологічним батьком ОСОБА_3 , про що не заперечувала її мати, позивачка вважає, що наявні правові підстави для виключення відомостей про батька з актового запису про народження дитини ОСОБА_3 за №05 від 17.01.2007 року. Складеного відділом реєстрації актів цивільного стану Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області. Ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 15.08.2024 року за клопотанням представника позивачки адвоката Голика Є.В., ОСОБА_3 було залучено до участі у справі в якості співвідповідача та виключено її з числа третіх осіб. Позивачка ОСОБА_1 у судовому засіданні підтримала поданий позов та просила його задовольнити, з підстав викладених у ньому. Повідомила суду, що минувала потреба в допиті свідків за клопотанням від 27.03.2024 року, оскільки її син на момент розірвання шлюбу Семенівським районним судом Чернігівської області знав про те, що дружина вагітна від іншого чоловіка. Її покійний син також знав, що батьком дитини, яка народилась у ОСОБА_2 після розірвання шлюбу, було записано його, але він не звертався нікуди з приводу виключення його з актового запису як батька, бо не було такої потреби за життя сина.

Відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у судове засідання повторно не з`явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись судовими повістками з рекомендованим поштовими повідомленнями, відзив на позовну заяву та клопотання про відкладення судового засідання до суду не подали. Представник третьої особи - Семенівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домишлинець Ю. у судове засідання не з`явилась, попередньо подала до суду заяву, в якій просила розглянути справу без участі їх представника, при розгляді справи покладається на розсуд суду. Представник третьої особи - Служби у справах дітей Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області Смага О. у судове засідання також не з`явився, попередньо на адресу суду надіслав письмову заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначав, що просить винести рішення на розсуд суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку про ухвалення заочного рішення, на підставі наявних доказів у справі, відповідно до положень ч.1 ст. 280 ЦПК України. Заслухавши вступне слово позивачки, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, судом встановлено наступне.

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 08.07.1980 року, позивачка ОСОБА_1 являється матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.12). ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новомихайлівка Покровського району Донецької області, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 01.12.2023 року. 02.09.2006 року в Чорнорізькій сільській Раді Семенівського району Чернігівської області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , актовий запис №03. Однак, рішенням Семенівського районного суду Чернігівської області від 29.09.2006 року (справа №2-346) вказаний шлюб було розірвано. В рішенні суду зазначено, що в судовому засіданні позивачка позов повністю підтримала та показала, що шлюб був зареєстрований 02.09.2006 року. З відповідачем спільно проживати не бажає, так як дізналась і впевнена, що вагітна від іншого чоловіка, з яким бажає створити сім`ю. Причиною впевненості є строк вагітності. Відповідач позов повністю визнав та показав, що не бажає спільно проживати з відповідачкою , на строк примирення не згоден. Отже, судом було встановлено, що в даному випадку збереження шлюбу суперечить інтересам одного з подружжя - позивачки, яка вагітна від іншого чоловіка, з яким бажає створити сім`ю. Рішення суду набрало законної сили 10.10.2006 року (а.с.15). 29.12.2006 року Відділом реєстрації актів цивільного стану Семенівського районного управління юстиції Чернігівської області в Книзі реєстрації розірвань шлюбів було зроблено актовий запис за № 52 про розірвання шлюбу між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 (а.с.16).

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 , ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_6 в м. Семенівка Семенівського району Чернігівської області, про що було зроблено актовий запис №05 від 17.01.2007 року, батьками якої зазначено: ОСОБА_4 - батько та ОСОБА_2 - мати (а.с.14).

Як вбачається з копії інформаційного листа Семенівського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №25/33.12/24 від 12.04.2024 року, 17.01.2007 року Семенівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено актовий запис №05 про народження ОСОБА_3 . Державну реєстрацію народження проведено у відповідності до частини 2 статті 122 Сімейного кодексу України - дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя (а.с.61).

Також, ухвалою Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 29.10.2024 року у цивільній справі за клопотанням представника позивачки адвоката Голика Є.В. була призначена судово-біологічна експертиза молекулярно-генетичного аналізу ДНК, на вирішення якої було поставлене питання, чи існує кровна спорідненість між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 (а.с.126-127).

Але, згідно листа Медико-генетичного центру «МАМА-ПАПА» №0017-25 від 17.01.2025 року, ухвала суду була залишена без виконання у зв`язку з неявкою ОСОБА_2 та ОСОБА_3 для здачі біологічних зразків, хоча були завчасно повідомлені про необхідність явки месенджером Viber (а.с.133). Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ч. 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового та майнового права та інтересу. Вказаною нормою матеріального права визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд повинен з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб. Відповідно до п.1 ч.1 статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються. Предметом спору у цій справі є оспорювання батьківства після смерті ОСОБА_4 , який записаний батьком дитини ОСОБА_3 . Надаючи правову оцінку встановленим фактам і правовідносинам, суд зазначає наступне. Відповідно до статті 122 СК України, дитина, яка народжена до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, походить від подружжя. Подружжя, а також жінка та чоловік, шлюб між якими припинено, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення їх шлюбу, мають право подати до органу державної реєстрації актів цивільного стану спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Така вимога може бути задоволена лише у разі подання іншою особою та матір`ю дитини заяви про визнання батьківства. Якщо дитина народилася до спливу десяти місяців від дня припинення шлюбу внаслідок смерті чоловіка, походження дитини від батька може бути визначене за спільною заявою матері та чоловіка, який вважає себе батьком. Отже, норма ст. 122 СК України визначає автоматичне походження дитини від подружжя, у разі народження дитини до спливу десяти місяців після припинення шлюбу або визнання його недійсним, та надає право колишньому подружжю подати спільну заяву про невизнання чоловіка (колишнього чоловіка) батьком дитини. Статтею 137 СК України визначено порядок оспорювання батьківства після смерті особи, яка записана батьком дитини. Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер до народження дитини, оспорити його батьківство мають право його спадкоємці, за умови подання ним за життя до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства (ч. 1 статті 137 СК України). Якщо той, хто записаний батьком дитини, помер після пред`явлення ним позову про виключення свого імені як батька з актового запису про народження дитини, позовну заяву можуть підтримати в суді його спадкоємці (ч. 2 статті 137 СК України). Якщо через поважні причини особа не знала про те, що записана батьком дитини, і померла, оспорити батьківство можуть її спадкоємці: дружина, батьки та діти (ч. 3 статті 137 СК України). Таким чином, частиною третьою статті 137 СК України передбачено оспорювання батьківства правонаступником у зв`язку зі смертю особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини та через поважні причини не знала про це. Закон дає право на оспорювання батьківства в цьому випадку спадкоємцям особи (дружині, батькам та дітям). При цьому поважність причин, за якими особа не знала, що вона записана батьком, є фактором, що оцінюється судом. Вказаний висновок викладений також у постанові Верховного Суду від 29 квітня 2024 року у справі № 205/3895/20. У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 639/8165/16-ц зроблено висновок про те, що чинне законодавство надає право спадкоємцям оспорювати батьківство спадкодавця лише за умови, якщо через поважні причини останній не знав за життя про те, що записаний батьком дитини. Під час розгляду справи суд встановив, що ОСОБА_4 , який записаний батьком дитини, помер після народження дитини, за життя позов про виключення себе як батька дитини з актового запису про народження ОСОБА_3 не пред`являв, до нотаріуса заяви про невизнання свого батьківства не подавав, тому у цьому конкретному випадку норма частини 3 статті 137 СК України надає право позивачці, як спадкоємцю, оспорювати батьківство сина лише за умови, якщо через поважні причини останній не знав за життя про те, що записаний батьком дитини, і помер. Стаття 3 ЦПК України передбачає, що основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін, диспозитивність. Відповідно до положень статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Суд зауважує, що Верховний Суд у ході касаційного перегляду судових рішень у даних правовідносинах неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 18 листопада 2019 року у справі №902/761/18, від 14 вересня 2021 року у справі №910/14452/20). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18 березня 2020 року справі №129/1033/13-ц. З пояснень позивачки в судовому засіданні вбачається, за життя її син ОСОБА_4 був обізнаний, що зареєстрований батьком дитини, та не звертався із заявами про невизнання свого батьківства, бо у цьому не було потреби, суперечать обґрунтуванням, викладеним в позовній заяві та спростовують їх. Щодо посилань в позовній заяві на те, що після розірвання шлюбу відповідачка ОСОБА_2 виїхала з місця проживання - м. Семенівка в іншу місцевість, а тому її син не був обізнаний та не здогадувався про те, що записаний батьком ОСОБА_3 , суд не вважає поважною причиною такої необізнаності, оскільки відповідачка ОСОБА_2 разом з донькою проживає в с. Чорний Ріг, що є населеним пунктом в Семенівській ОТГ, в якому ОСОБА_4 та ОСОБА_2 реєстрували шлюб. ОСОБА_4 був добре обізнаний з вагітністю позивачки, тому розумів, що позивачка народить дитину і у неї виникне обов`язок зареєструвати її. Судом не встановлено непереборних обставин, які б перешкоджали ОСОБА_4 дізнатись про народження дитини ОСОБА_3 , і у нього беззаперечно мали виникнути питання щодо реєстрації батьківства, оскільки по батькові дитини походило від його імені ОСОБА_7 « ОСОБА_8 ». Тому суд вважає, що у ОСОБА_4 не існували поважні причини, у зв`язку з якими він не знав та не міг знати про те, що записаний батьком дитини - ОСОБА_3 , за життя. У постанові Верховного Суду від 03 квітня 2019 року у справі № 639/8165/16-ц зроблено висновок про те, що чинне законодавство надає право спадкоємцям оспорювати батьківство спадкодавця лише за умови, якщо через поважні причини останній не знав за життя про те, що записаний батьком дитини. Позивачка ОСОБА_1 не надала суду жодних доказів, що її покійний син не знав про те, що був записаний батьком дитини, відтак підстави для задоволення позовних вимог і виключення запису про особу, як батька дитини, з актового запису про народження відсутні. Суд зауважує, що сам факт біологічного споріднення правового значення у цій конкретно взятій справі не має, оскільки предметом встановлення та фактором дослідження у випадку звернення до суду з позовом у порядку частини третьої статті 137 СК України спадкоємцем особи, яка записана в актовому записі про народження батьком дитини, є поважність причин, у зв`язку з якими чоловік не знав про те, що записаний батьком дитини за життя. Однак позивачкою не доведено, що її син не знав і не міг знати про те, що був записаний батьком ОСОБА_3 , та не доведено поважність причин такої необізнаності. Ураховуючи наведені вище норми права, встановлені фактичні обставини справи, що мають суттєве значення для її вирішення, оцінивши надані докази, суд дійшов висновку, що підстави для застосування до спірних правовідносин положень статті 137 СК України відсутні. З огляду на те, що правові підстави для задоволення позовних вимог на підставі положень статті 137 СК України відсутні, із урахуванням встановлених судом обставин, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову про виключення запису про особу як батька дитини з актового запису про народження. Керуючись статтями 12, 13, 44, 81, 82, 89, 258-259, 264-265, 268, 280-284,354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , треті особи на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Семенівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Новгород-Сіверському районі Чернігівської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Служба у справах дітей Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області про виключення з актового запису про народження дитини даних про батька дитини- відмовити. Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте Новгород-Сіверським районним судом Чернігівської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разізалишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволеннязаочнерішенняможе бути оскарженевідповідачем в апеляційному порядку. Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: О. О. Кочура

Дата складення повного судового рішення 30.03.2026 року.