Рішення № 135501440, 23.02.2026, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 589/5400/25

Провадження № 2/589/1353/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 рокум. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Темірова Ч.М.,

за участю секретаря судового засідання - Велієвої Л.Ф.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Уно капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит», про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Уно капітал» (далі- позивач) через систему «Електронний суд» звернувся з позовом до ОСОБА_1 (далі- відповідач), Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» (далі- третя особа) про стягнення заборгованості за кредитним договором №870450 від 08.07.2023 в сумі 102770,00 грн. Представник позивача також просив вирішити питання щодо стягнення з відповідача суми понесених судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено договір № 870450 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort». Відповідно до умов договору ТзОВ «Селфі кредит» надало відповідачу у тимчасове платне користування грошові кошти в сумі 15000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти, надані у кредит, та сплатити проценти за користування кредитом на умовах договору. ТзОВ «Селфі кредит» відступило право вимоги за договором № 870450 від 08.07.2023, ТОВ «Фінансова компанія Уно капітал» на підставі договору факторингу № 02/04/24 від 02.04.2024.

Отже до позивача перейшло право грошової вимоги заборгованості яка виникла у відповідача перед первісним кредитором у сумі 102770,00 грн., яка складається з 15000,00 грн - сума заборгованості по тілу кредиту, 87770,00 грн - сума заборгованості несплачених відсотків за користування кредитом. Враховуючи що первісний кредитор свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а відповідач суму отриманого кредиту та відсотки за користування коштами не сплачує, позивач вимушений звертатись до суду з цим позовом.

Представник позивача у судове засідання не з`явився. У разі неявки представника позивача у судове засідання, просив проводити розгляд справи за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання двічі не з`явився, про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, причини неявки суду не повідомив, правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, заяв про відкладення розгляду справи не направляв.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився., про дату, час і місце судових засідань був повідомлений своєчасно та належним чином, клопотань заяв до суду не скеровував.

Оскільки сторони у судове засідання не з`явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювало

Враховуючи, що в справі є достатні дані про права і взаємовідносини сторін, відповідач належним чином повідомлений про місце і час судового засідання, суд розглядає справу у відсутності відповідача та згідно з ч. 4 ст. 223 ЦПК України постановляє заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Процесуальні дії у справі.

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області своєю ухвалою від 02.12.2025 відкрив провадження у цивільній справі в порядку загального позовного провадження.

За результатом підготовчого розгляду справи суд постановив призначити справу до судового розгляду про що зазначив в ухвалі від 03.02.2026.

Дослідивши докази в їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає до задоволення, враховуючи таке.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

Судом встановлено, що 08 липня 2023 року між ТзОВ «Селфі кредит» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір, згідно з якого товариство надало відповідачу кредит в розмірі 15000,00 грн. в безготівковій формі шляхом їх перерахування на рахунок платіжної картки № НОМЕР_1 , строком на 360 днів, що підтверджується договором №870450 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» та паспортом споживчого кредиту, що підписані ОСОБА_1 електронним підписом шляхом використання одноразового ідентифікатора «E394».

Відповідно до п.п. 1.5.1, 1.5.2 вказаного договору, стандартна процентна ставка становить 2,2 % в день та застосовується у межах строку кредиту. Знижена процентна ставка складає 0,77 % в день та застосовується за умови що ОСОБА_1 до 07.08.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту.

Згідно з п.п. 1.8.1, 1.8.2 орієнтовна загальна вартість кредиту за стандартною процентною ставкою за весь строк користування кредитом складає 133800,00 грн, за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 127365,00 грн.

В графіку платежів, який є додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту № 870450 від 08.07.2023, з яким відповідач ознайомився та погодився на умови здійснення розрахунків, про що свідчить підпис у виді одноразового ідентифікатора E394, зазначено що загальна вартість кредиту є такою ж як і визначено в кредитному договорі.

Як вбачається з листа № 20250804-47 від 04.08.2025, ТзОВ «Пейтек» повідомило ТзОВ «Селфі кредит», що згідно договору про організацію переказу грошових коштів №03052022-1 від 2022-05-03, на картковий рахунок № НОМЕР_2 було перераховано 08.07.2023 кредитні кошти в сумі 15000,00 грн.

ТзОВ «Селфі кредит» надало відповідачу можливість користуватися кредитними коштами, однак останній не дотримався своїх зобов`язань щодо погашення кредиту у визначені строки та сплати процентів за користування коштами і на даний час продовжує ухилятись від виконання зобов`язань.

З наданого первісним кредитором розрахунку заборгованості за договором № 870450 від 08.07.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту вбачається, що станом на 02.04.2024 борг ОСОБА_1 по цьому кредитному договору становить 102770,00 грн., з яких: 15000,00 грн. - заборгованість за тілом позики та 87770,00 грн. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками на дату відступлення права вимоги.

Як вбачається зі змісту розрахунку заборгованості за кредитним договором № 08.07.2023 відповідач на виконання умов договору здійснив 14.08.2023 часткову оплату за кредитним договором на загальну суму 1000,00 гривень, яка була врахована під час здійснення розрахунку заборгованості. Та враховуючи що відповідача здійснив часткову оплату пізніше визначеної в договорі дати сплати обов`язкового платежу, позивач здійсним перерахунок суми відсотків за користування кредитними коштами.

На підтвердження переходу права вимоги до позивача за боргом ОСОБА_1 до матеріалів справи долучено договір факторингу № 02/04/24 від 02.04.2024 та витягу з реєстру боржників до цього договору, відповідно до якого, право вимоги до ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_3 ) по договору № 870450 від 08.07.2023 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort» в сумі 102770,00 грн., ТзОВ «Селфі ККредит» відступило ТзОВ «Фінансова компанія «Уно капітал».

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є зокрема, договори та інші правочини.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем надані належні та допустимі докази на підтвердження факту укладення 08.07.2023 між сторонами договору № 870450 про надання кредиту, а також факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів на загальну суму 15000,00 гривень.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України зобов`язання підлягає виконанню у вказаний в договорі строк.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, певних змістом зобов`язання (неналежне виконання). При цьому, за вимогами статті 611 цього Кодексу, при порушенні зобов`язання наступають правові наслідки, установлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст.1077, ч.1 ст.1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові

В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Наданий розрахунок підтверджує розмір заборгованості за кредитним договором, адже містить детальний опис нарахованої заборгованості, дати здійснення платежів боржником, кількість днів, за які нарахована заборгованість, залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту), дати нарахування складових зазначеної заборгованості за кредитом.

Вказана позиція прослідковується у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц, а саме вказується на те, що наданий банком розрахунок заборгованості с належним та допустимим доказом в розумінні статей 77, 78 ЦПК України.

Окрім того, відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 870450 від 08.07.2023 відповідач на виконання умов договору здійснив часткову оплату на загальну суму 1000,00 грн.

Зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

Крім того, відповідачем не надано суду контррозрахунок заборгованості чи підтверджень сплати ним утвореної заборгованості за кредитним договором.

Відтак, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору № 870450 від 08.07.2023 та обґрунтованості позовної вимоги про стягнення заборгованості за ним з ОСОБА_1 на користь позивача, суд надав об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідача, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову у повному обсязі.

Щодо розподілу судових витрат.

Згідно з платіжної інструкції № 45 від 29 жовтня 2025 року при пред`явленні позову до суду позивачем були понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 гривень.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2422,40 грн із застосуванням пониженого коефіцієнту 0,8.

Керуючись ст.15, 16, 204, 512, 514, 516, 526, 627, 634, 638, 640, 641, 1046, 1049, 1054 ЦК України, ст. 2, 4, 81, 82, 128, 141, 142, 247, 259, 263-265, 268, 272, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Уно капітал» до ОСОБА_1 , третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю «Селфі кредит», про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Уно капітал» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, код ЄДРПОУ: 39669296) заборгованість за кредитним договором № 870450 від 08.07.2023 у загальному розмірі 102770,00 (сто дві тисячі сімсот сімдесят) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Уно капітал» (адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Джона Маккейна, буд. 39, код ЄДРПОУ: 39669296) судовий збір у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

СуддяЧ.М.Теміров