Ухвала суду № 135501393, 03.04.2026, Роменський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 585/1363/26

Номер провадження 1-кс/585/337/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2026 року м.Ромни

Слідчий суддя Роменського міськрайонного суду Сумської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчої ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , адвоката - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни в режимі відеоконференцзв`язку клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні №12026200470000218 від 01 квітня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

03 квітня 2026 року до Роменського міськрайонного суду Сумської області надійшло клопотання, в якому слідчий прохає про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Линовиця, Прилуцького р-ну, Чернігівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, перебуває на посаді старшого стрільця - вогнеметника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого: вироком Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області до 9 років позбавлення волі за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 2 ст. 153 КК України,

який підозрюється у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.289 КК України.

1.1 Доводи клопотання

Відповідно до матеріалів клопотання, Роменським РВП ГУНП України в Сумській області здійснюється досудове розслідування, а Сумською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони Центрального регіону процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12026200470000218 від 01 квітня 2026 року за ч. 4 ст. 186 КК України.

Наказом командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_5 , призначено на посаду старшого стрільця - вогнеметника 3 мотопіхотного відділення 3 мотопіхотного взводу 2 мотопіхотної роти 1 мотопіхотного батальйону.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , у період воєнного стану, введеного на території України відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-ІХ затвердженого Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», підозрюється у вчиненні умисного корисливого злочину проти власності на території м. Ромни Сумської області за наступних обставин.

Так, 01.04.2026 року близько 14 год. 15 хв. ОСОБА_5 , прийшов до господарства, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , за місцем проживання свого знайомого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з метою позичити грошових коштів у сумі 100 гривень, на що отримав відмову.

У цей час у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, спрямований на відкрите заволодіння грошовими коштами, належними ОСОБА_8 .

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на відкрите викрадення чужого майна з корисливих мотивів в період дії воєнного стану, тобто діючи умисно, не приховуючи своїх дій, відкрито для потерпілого ОСОБА_8 , ОСОБА_5 , штовхнув потерпілого, від чого останній впав на землю, продовжуючи реалізацію свого умислу, спрямованого на відкрите заволодіння чужим майном ОСОБА_5 , пройшов до приміщення кухні, де із куртки, що належить потерпілому витягнув гаманець, в якому перебували грошові в сумі 4000 гривень, купюрами різним номіналом.

ОСОБА_5 , доводячи свій умисел до кінця, спрямований на відкрите заволодіння чужим майном в період дії воєнного стану, ігноруючи прохання потерпілого, не зважаючи на прохання потерпілого зупинитися та повернути йому грошові кошти, покинув місце скоєння злочину разом із викраденим майном, яким у подальшому розпорядився на власний розсуд.

У результаті зазначених протиправних дій ОСОБА_5 , завдав матеріальної шкоди ОСОБА_8 на заявлену суму 4000 грн.

Підставою для подачі клопотання про застосування запобіжного заходу стали наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.186 КК України, а також наявність ризиків, передбачених пунктами 1 , 3 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 3) незаконно впливати на свідків ; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

1.2 Доводи сторони обвинувачення

Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту клопотання та зазначив, що зібрані на сьогоднішній день докази свідчать про обґрунтованість підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення та наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 3 та 5 ч.1 ст.177 КПК України.

1.3 Доводи сторони захисту

Адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні просив обрати ОСОБА_5 домашнього арешту, вважав, що ризики, зазначені слідчим, нічим не підтверджено.

Підозрюваний ОСОБА_5 просив обрати йому більш м`який запобіжний захід.

1.4 Оцінка та висновки слідчого судді

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

1.5 Щодо наявності обґрунтованої підозри

Оскільки положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

У своїх рішеннях, зокрема, «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України», Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.

Стаття 277 КПК України визначає вимоги до змісту повідомлення про підозру як процесуального документа. Так, повідомлення про підозру, окрім інших відомостей, має містити зміст підозри.

Достатність належить до оціночної категорії, тому в кожному кримінальному провадженні за внутрішнім переконанням слідчий, детектив, прокурор вирішують питання про достатність рівня підозри, обґрунтування якої (тобто її зміст) лягає в основу процесуального документа. Повідомлення про підозру це суб`єктивне, засноване на відповідній структурі складу злочину, формулювання обвинувачення у формі певної тези, яка лише у процесі досудового розслідування в повному обсязі може перерости у твердження у вигляді обвинувального акта.

Уявлення про «обґрунтовану підозру» має ґрунтуватися поміж інших факторів, на двох ключових критеріях: суб`єктивному та об`єктивному.

Перший критерій означає, що підозра має бути добросовісною, тобто особа, яка виконала затримання та оголосила підозру, має щиро підозрювати особу у вчиненні кримінального правопорушення, другий - що об`єктивно існують дані про скоєне кримінальне правопорушення і причетність особи до вчинення правопорушення. Такими даними можуть бути дії самого підозрюваного, наявні документи, речові докази, показання очевидців тощо.

З матеріалів, доданих до клопотання вбачається, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.4 ст.186 КК України, а саме: відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний із насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров`я потерпілого, вчинений у період воєнного стану.

Не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_5 , виходячи з наявних у суду матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшла висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 вищезазначеного кримінального правопорушення за викладених у клопотанні обставин.

Вказане може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

1.6 Щодо наявності ризиків

Слідчий суддя вважає, що стороною обвинувачення у судовому засіданні доведені ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у скоєнні кримінального правопорушення, за вчинення якого Кримінальним кодексом України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його можливого затримання у невизначеному майбутньому, із засудженням до покарання у вигляді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого ОСОБА_8 , яка в ході отримання в нього свідчень, надав відносно підозрюваного ОСОБА_5 покази, та враховуючи наявність між ними відносин та обізнаність ОСОБА_5 про місце його проживання та перебування. Вказане свідчить про те, що без обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваний ОСОБА_5 може незаконно впливати на потерпілого.

Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України (можливість вчинити інше кримінальне правопорушення) підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 не має постійного джерела доходу, підозрюється у скоєнні тяжкого кримінального правопорушення, з корисливих мотивів, у зв`язку з відсутністю засобів для існування. Не виключаються спроби вчинення інших кримінальних правопорушень, оскільки також є можливість усвідомлення своєї безкарності за скоєне кримінальне правопорушення. Крім того, на час скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення не був офіційно працевлаштований, тобто у нього відсутній постійний дохід, що, у свою чергу, свідчить про відсутність у підозрюваного стримуючих факторів від вчинення інших кримінальних правопорушень, що також дає обґрунтовану підставу вважати наявність ризику вчинення ним інших кримінальних правопорушень.

Вказані вище ризики та їх обґрунтування виключають можливість застосування відносно підозрюваного інших більш м?яких запобіжних заходів.

Одночасно з цим, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім ризику встановленого у судовому засіданні, слідчий суддя повинен оцінити в сукупності всі обставини кримінального провадження, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім, як до раніше несудимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Враховуючи, що злочин у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким злочином, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 10 років, ОСОБА_5 є раніше судимим. Відповідно, беручи до уваги, що підозрюваний може ухилятися від слідства та суду, а також може вчинити інше кримінальне правопорушення та здійснювати сплив на свідків у кримінальному провадженні, то слідчий суддя переконаний, що застосування більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків. Так, цілодобовий домашній арешт не зможе уберегти від ризику вчинити інше кримінальне правопрушення. Застосування запобіжного заходу у вигляді особистої поруки не вирішувався, оскільки не надходило такого клопотання до суду. Особисте зобов`язання не відповідає тяжкості злочину, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів.

За таких підстав слідчий суддя вважає, що для запобігання доведеним у суді ризикам, слід обрати підозрюваному саме такий запобіжний захід, про який прохає прокурор терміном на 60 діб, враховуючи стадію на якій перебуває досудове слідство, а в задоволенні клопотання ОСОБА_5 та його захисника про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту необхідно відмовити.

1.7 Щодо визначення застави

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування (п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України).

Враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 , дані про його особу та наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слідчий суддя, відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, вважає за доцільне не визначати розмір застави у даному кримінальному провадженні.

За наведених вище обставин, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 176, ч.1 ст.177, 178, 183, 193, 194, 197, 199 КПК України, слідча суддя, -

У Х В А Л И Л А:

Клопотання старшого слідчого СВ Роменського РВП ГУНП в Сумській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_7 , в кримінальному провадженні №12026200470000218 від 01 квітня 2026 року, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, задовольнити.

Застосувати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 ( шістдесят) діб, тобто до 01 год. 00 хв. 31 травня 2026 року, без права внесення застави.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а ОСОБА_5 - з дня отримання повного тексту ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст ухвали оголошено 07 квітня 2026 року о 08 годині 20 хвилин.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО

МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ ОСОБА_9