Ухвала суду № 135501230, 07.04.2026, Зарічний районний суд м. Суми

Справа №591/8847/25

Провадження № 6/591/189/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 квітня 2026 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми у складі судді Зері Ю.О., за участю секретаря судового засідання Горб А.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 (вх. №14576 від 02.04.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у цивільній справі №591/8847/25 за позовною заявою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , в особі представника адвоката Касатської Юлії Анатоліївни до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 про стягнення боргу за договором позики,

установив:

02.04.2025 заявник ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою, якій просить суд:

- визнати виконавчий лист по справі № 591/8847/25, виданий 27 березня 2026 року Зарічним районним судом м. Суми про стягнення боргу з ОСОБА_1 , таким, що не підлягає виконанню;

- зупинити виконання за цим виконавчим листом до розгляду даної заяви по суті;

- негайно передати матеріали цивільної справи № 591/8847/25 до Сумського апеляційного суду для розгляду моєї апеляційної скарги від 10.03.2026.

Ухвалою суду від 03.04.2026 заяву прийнято та призначено до розгляду у судовому засіданні на 07.04.2026.

Учасники справи у судове засідання без повідомлення причин не прибули, про призначення заяви до розгляду повідомлені шляхом направлення копії ухвали до електронних кабінетів.

Неявка учасників справи, повідомлених належним чином про розгляд справи, не перешкоджає проведенню судового засідання.

В зв`язку з неявкою учасників у судове засідання фіксування судового процесу за допомогою технічного засобу не здійснювалась, що відповідає положенням статті 247 ЦПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

За загальним правилом статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до частини другої статті 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

З матеріалів справи вбачається, що рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 19.02.2026 у справі № 591/8847/25 позов ОСОБА_2 в особі представника адвоката Касатської Юлії Анатоліївни до ОСОБА_1 про стягнення боргу за договором позики, задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики від 30.12.2021 у сумі 60200 доларів США, з яких 50000 доларів США основного боргу та 10200 доларів США відсотків за користування позикою, в іншому відмовлено, стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 15140,00 грн судового збору.

27.03.2026 на виконання рішення суду виданий виконавчий лист про стягнення з відповідача на користь держави 15140,00 грн судового збору.

У той же час як встановлено у ході розгляду заяви відповідача, він 10.03.2026 засобами підсистеми «Електронний суд» подав апеляційну скаргу до Сумського апеляційного суду на вказане вище рішення Зарічного районного суду м. Суми.

Станом на дату розгляду заяви відповідача про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, відомості про відкриття апеляційного провадження відсутні, матеріали справи № 591/8847/25 апеляційним судом не витребувані.

Як вже зазначалось вище, згідно з частинами першою, другою статті 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Наслідком визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, відповідно до пункту 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» є закінчення виконавчого провадження.

Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, можна поділити на дві групи: матеріально-правові та процесуально-правові.

Процесуально-правовими підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання.

До матеріально-правових підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, можна віднести ті обставини, що свідчать про припинення обов`язку боржника з передбачених законом підстав.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 24 червня 2020 року у справі № 520/1466/14-ц, провадження № 61-43447св18, від 09 вересня 2021 року у справі № 824/67/20, провадження № 61-10482ав21, від 09 червня 2022 року у справі № 2-118/2001, провадження № 61-1762ав22.

У той же час положення статті 38 Закону України «Про виконавче провадження» визначають, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення.

У постанові Верховного Суду від 18.08.2023 у справі № 924/90/22 зроблено висновок, що у випадку, коли виконавець відкрив виконавче провадження, діючи у відповідності до вимог законодавства, на підставі виконавчого документа, що містив вказівку про набрання чинності рішенням суду, та за відсутності інших документальних даних, що у належному порядку спростовують таку вказівку, то у випадку поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду виконавець зупиняє розпочате виконавче провадження. Підстави для скасування постанови про відкриття виконавчого провадження в такому разі відсутні.

У разі, коли за наслідками апеляційного перегляду апеляційний суд залишить рішення без змін, виконавче провадження поновлюється.

В іншому випадку виконавче провадження підлягає закінченню на підставі пункту 5 частини першої статті 39 Закону № 1404-VIII, а стягнуті на його виконання суми - поверненню в порядку повороту виконання судового рішення.

У ході розгляду заяви було встановлено, що станом на момент видачі виконавчого листа у даній справі - 27.03.2026, у Зарічному районному суді м. Суми були відсутні відомості про подання відповідачем апеляційної скарги, у зв`язку з чим за супровідним листом заступника голови суду виконавчий лист був направлений для примусового виконання.

Враховуючи, що видача виконавчого документа на виконання рішення суду, що набрало законної сили, за відсутності будь-яких відомостей про зворотне, з наступним надходженням від заявника відомостей про своєчасне оскарження цього судового рішення не свідчить про те, що виконавчий документ було видано помилково, оскільки така помилка в момент його видачі була відсутня, відтак у задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити.

Водночас суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику, що у разі відкриття виконавчого провадження він не позбавлений можливості звернутись до державного виконавця із заявою про зупинення виконавчого провадження після прийняття до розгляду апеляційним судом поданої ним апеляційної скарги.

На підставі викладеного, керуючись статтями 247, 432, 446, 354, 355 ЦПК України, суд

постановив:

Заяву ОСОБА_1 (вх. №14576 від 02.04.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, залишити без задоволення.

Роз`яснити ОСОБА_1 можливість зупинення виконавчого провадження з виконання виданого виконавчого листа у порядку статті 38 Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ю.О. Зеря