Рішення № 1355002, 14.01.2008, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2008 р.

Справа № 29-4/119-07-3387

За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарське підприємство "НІБУЛОН";

ддо відповідача Державне підприємство водних шляхів "Устьдунайводшлях"

про стягнення 1703923,08грн.

Суддя Аленін О.Ю.

Представники:

Від позивача: Грінченко В.В. за довіреністю

Петровський Д.О. за довіреністю

Від відповідачів: Волков А.С. за довіреностю

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство „Нібулон” (далі –ТОВ СП „Нібулон”) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях” (далі –ДПВШ „Устьдунайводшлях”) про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп. та стягнення процентів в сумі 3923 грн. 08 коп.

Відповідач проти позову заперечує з підстав викладених у відзиві та додаткових поясненнях.

Рішенням господарського суду Одеської області від 07.06.2007 р. позовні вимоги задоволено в повному обсязі та стягнуто з ДП „Устьдунайводшлях” на користь ТОВ СП „Нібулон” безпідставно отримані грошові кошти в розмірі 1700000 грн. 00 коп., 3% річних в розмірі 3 923 грн. 8 коп., а також 17 039 грн. 23 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 р. рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2007 р. скасовано, у позові ТОВ СП „НІБУЛОН” відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 15.11.2007 р. скасовано рішення господарського суду Одеської області від 07.06.2007 р. та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 17.07.2007 р., справу передано до господарського суду Одеської області на новий розгляд.

Ухвалою від 10.12.2007 р. справу прийнято до провадження та справі присвоєно номер 29-4/119-07-3387.

Відповідачем заявлено клопотання про зупинення провадження у справі, в задоволенні якого судом відмовлено з огляду на його необґрунтованість та невідповідність вимогам чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне.

25.12.2006 р. ТОВ СП „Нібулон” сплатило ДПВШ „Устьдунайводшлях” грошові кошти в сумі 1700000 грн. 00 коп., що підтверджується платіжним дорученням №27181 від 25.12.2006 р.

На думку позивача, зазначені кошти були перераховані відповідачу помилково та без достатніх правових підстав.

У зв’язку з цим 02.03.2007 р. позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою від 02.03.2007р. №1054/1-8 про повернення грошових коштів.

Відповідач отримав вказану вимогу позивача 05.03.2007р., що підтверджено поштовою квитанцією №1048183, а також описом вкладення у поштове відправлення до вказаної поштової квитанції.

Відповідач вимогу позивача про повернення грошових коштів у вказаному розмірі не виконав, проти позовних вимог заперечує, посилаючись на наявність укладеного між позивачем та відповідачем договору від 22.12.2006 р. №2212/2П-545/1 на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі та на обґрунтованість отримання грошових коштів у вказаному розмірі.

Позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Факт сплати позивачем на користь відповідача грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп. підтверджується платіжним дорученням №27181 від 25.12.2006 р., копія якого долучена до матеріалів справи.

При аналізі змісту платіжного доручення №27181 від 25.12.2006 р. судом встановлено, що позивачем в платіжному дорученні при проведенні перерахування вказаних коштів зазначено найменування отримувача –„Держ департам морс та річк трнсп Укр.”, код отримувача –31091889, розрахунковий рахунок –26005964866658.

Відповідно до п. 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. №22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за №377/8976 (далі –Інструкція №22), кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції.

Платіжне доручення №27181 від 25.12.2006 р. містить підпис та штамп установи банку з відміткою „Проведено банком 25.12.2006 р.”, що свідчить про те, що вказане платіжне доручення банком було прийнято та виконано.

До того ж, відповідно до п. п. 2.31, 2.32 Інструкції №22 банк отримувача зобов’язаний зарахувати на рахунки своїх клієнтів кошти, що надійшли за електронними розрахунковими документами протягом операційного дня, у день їх отримання, якщо під час проведення контролю за реквізитами цих документів, що здійснюється відповідно до цієї глави, не виявлено розбіжностей. Банк отримувача зобов’язаний перевірити відповідність номера рахунку отримувача і його коду (номера), що зазначені в електронному розрахунковому документі, і зараховувати кошти на рахунок отримувача, лише якщо вони збігаються.

Таким чином, у разі безготівкового переказу грошових коштів ідентифікація отримувача грошових коштів здійснюється банком отримувача не за найменуванням отримувача, а виключно за номером рахунку отримувача та ідентифікаційним кодом отримувача.

Вказані вище норми та висновки кореспондуються з нормами п. п. 3, 6, 7 Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 р. №118, відповідно до змісту яких юридична особа ідентифікується не за найменуванням, а за унікальною ознакою –ідентифікаційним кодом, що є незмінним до ліквідації юридичної особи та її виключення з реєстру.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію ДПВШ „Устьдунайводшлях”, серія А00 №271862, відповідачеві присвоєно ідентифікаційний код 31091889.

У додатку №1 до договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р. відповідачем вказано номер поточного рахунку 26005964866658.

Таким чином, господарський суд вважає встановленим та доведеним той факт, що 1700000 грн., сплачені позивачем за платіжним дорученням №27181 від 25.12.2006 р., були отримані саме відповідачем.

Представник відповідача у судовому засіданні не заперечив і не спростував належними та допустимими засобами доказування факту отримання відповідачем від позивача грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп., сплачених згідно платіжного доручення №27181 від 25.12.2006 р.

Зазначення позивачем у вказаному платіжному дорученні іншого найменування отримувача коштів, зокрема „Держ департам морс та річк трансп Укр”, на підставі зазначеного вище оцінюється судом як описка і не спростовує факту отримання відповідачем від позивача грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп.

Доводи відповідача щодо отримання від позивача грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп. на підставі укладеного між позивачем та відповідачем договору від 22.12.2006р. №2212/2П-545/1 на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі судом відхиляються з огляду на таке.

22.12.2006 р. генеральним директором ТОВ СП „Нібулон” та директор ДПВШ „Устьдунайводшлях” був підписаний договір №2212/2П-545/1 на виконання днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі. Відповідно до п. 1.1 вказаного договору предметом вказаного договору є виконання ремонтних днопоглиблювальних робіт на акваторії та підхідному каналі порту з транспортуванням вийнятого ґрунту в підводний відвал відповідно до технічного завдання, виданого замовником, яке є невід’ємною частиною цього договору. Об’єм робот та термін їх початку визначені як орієнтовні без встановлення конкретних об’ємів та строків.

Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 844 Цивільного кодексу України ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Відповідно до ст. 875 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх. Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта. До договору будівельного підряду застосовуються положення Цивільного кодексу України, якщо інше не встановлено законом.

Отже, як підтверджується матеріалами справи, за своєю правовою, економічною та господарською суттю договір №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р. є договором будівельного підряду.

Відповідно до ст. 6 ЦК України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов’язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 877 Цивільного кодексу України за договором будівельного підряду підрядник зобов’язаний здійснювати будівництво та пов’язані з ним будівельні роботи відповідно до проектної документації, що визначає обсяг і зміст робіт та інші вимоги, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт. Підрядник зобов’язаний виконати усі роботи, визначені у проектній документації та в кошторисі (проектно-кошторисній документації), якщо інше не встановлено договором будівельного підряду. Договором будівельного підряду мають бути визначені склад і зміст проектно-кошторисної документації, а також має бути визначено, яка із сторін і в який строк зобов’язана надати відповідну документацію.

Відповідно до Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2005 р. №668 (далі –Загальні умови), проектна документація –це текстові та графічні матеріали, затверджені в установленому порядку, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, а також кошториси об’єкта будівництва.

Відповідно до п. 5 Загальних умов договір підряду укладається у письмовій формі. Істотними умовами договору підряду є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об’єкта); права та обов’язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов’язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об’єкта); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об’єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. У договорі підряду сторони можуть передбачати інші важливі для регулювання взаємовідносин умови. Примірний договір підряду затверджується Держбудом.

Таким чином, умови щодо обсягу і змісту робіт та інших вимог, які ставляться до робіт та до кошторису, що визначає ціну робіт, є істотними умовами договору будівельного підряду.

Згідно п. 12.1 договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р. Технічне завдання (Додаток №1) є невід’ємною частиною зазначеного договору. Пунктом 2.1 договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р. прямо передбачено обов’язок підрядника (ДПВШ „Устьдунайводшлях”) здійснити необхідну комплектацію земкаравану „Майкан” у відповідності до Технічного завдання, яке є додатком №1 до Договору і його невід’ємною частиною. Згідно п. 2.3 вказаного договору передбачені ним днопоглиблювальні роботи, а також проміжні і виконавчі проміри мають виконуватись у відповідності до Технічного завдання, яке є додатком №1 до Договору і його невід’ємною частиною. Згідно п. 3.1 того ж договору Технічне завдання серед іншого має містити характеристики, особливі умови та орієнтований обсяг днопоглиблювальних робіт. Пункт 4.6 договору містить також застереження щодо досягнення на акваторії або підхідному каналі проектних глибин. При цьому згоди щодо проектних глибин на акваторії та підхідному каналі текст вказаного договору не містить.

Отже, Технічне завдання має бути підписане уповноваженими представниками обох сторін та є невід’ємною частиною договору, яка визначає, зокрема, предмет договору, права і обов’язки сторін договору, а також вимоги до якості виконуваних днопоглиблювальних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи і не спростовується відповідачем, проектно-кошторисна документація на виконання днопоглиблювальних робіт, які передбачені умовами договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р., і Технічне завдання на виконання цих робіт між ТОВ СП „Нібулон” і ДПВШ „Устьдунайводшлях” узгоджені не були.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що ТОВ СП „Нібулон” і ДПВШ „Устьдунайводшлях” у передбачених законом порядку та формі не досягли згоди щодо таких істотних умов договору, як предмет договору будівельного підряду, обсяги і характеристики днопоглиблювальних робіт, місце їх проведення, вимоги до виконання підрядником днопоглиблювальних робіт і проміжних і виконавчих промірів, вимоги щодо комплектації підрядником земкаравану „Майкан”, умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об’єкта будівництва, порядок залучення субпідрядників, вимоги до організації робіт, якості робіт, порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів та гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об’єкта будівництва), порядок усунення недоліків тощо, а також не узгодили кошторис на проведення днопоглиблювальних робіт.

Крім того, як вбачається зі змісту договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р., сторони вказаного договору не дійшли згоди щодо того, які саме дозволи природоохоронних та будь-яких інших зацікавлених органів (п. 3.2 договору) мають бути надані підряднику (ДПВШ „Устьдунайводшлях”) для проведення днопоглиблювальних робіт і підводний відвал вийнятого ґрунту, передбачених умовами договору, а також не визначили порядок і конкретні строки або термін надання підряднику зазначених дозволів.

Матеріали справи не містять доказів фактичного виконання ТОВ СП „Нібулон” і ДПВШ „Устьдунайводшлях” умов договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р., а саме: акту передачі замовником координат дільниць робіт, гідротехнічних споруд, в тому числі підхідного каналу (п. 3.3 договору); водолазного висновку про відсутність вибухонебезпечних предметів на місці виконання днопоглиблювальних робіт (п. 3.9 договору); довідки про проведення водолазного обстеження дна дільниці дно робіт (пп. „а” п. 3.6 договору); схеми розташування підводних комунікацій (пп. „д” п. 3.6 договору); актів попередніх промірів; актів приймання виконаних робіт (п. 4.4 договору), складених та оформлених відповідно до вимог наказу Держкомстату та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. №237/5.

Матеріали справи також не містять доказів того, що підрядник (ДПВШ „Устьдунайводшлях”) фактично приступив до виконання днопоглиблювальних робіт, що становлять предмет, а також доказів того, що замовник (ТОВ СП „Нібулон”) фактично передавало підряднику (ДПВШ „Устьдунайводшлях”) будівельний майданчик (фронт робіт) та приймало від підрядника виконані ним днопоглиблювальні роботи, що становлять предмет договору №2212/2П-545/1 від 22.12.2006 р.

Отримання позивачем дозвільної документації від державних органів на проведення робіт, передбачених договором, не може вважатись його виконанням, а є обов’язком, передбаченим чинним законодавством та не пов’язаним з фактичним виконанням договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 638 ЦК України Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 180 Господарського кодексу України (далі –ГК України) при укладенні господарського договору сторони зобов’язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору. Умови про предмет у господарському договорі повинні визначати найменування (номенклатуру, асортимент) та кількість продукції (робіт, послуг), а також вимоги до їх якості. Вимоги щодо якості предмета договору визначаються відповідно до обов’язкових для сторін нормативних документів, зазначених у статті 15 цього Кодексу, а у разі їх відсутності - в договірному порядку, з додержанням умов, що забезпечують захист інтересів кінцевих споживачів товарів і послуг.

Відповідно до ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до ч. 8 ст. 181 ГК України у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору, такий договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся).

На підставі зазначеного судом встановлено, що підписаний між ДПВШ „Устьдунайводшлях” і ТОВ СП „Нібулон” договір від 22.12.2006 р. №2212/2П-545/1 є неукладеним (таким, що не відбувся), тобто відповідно до ст. 11 ЦК України не породжує жодних цивільних прав та обов’язків, а тому посилання відповідача на вказаний договір як на належну підставу отримання від позивача грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп., сплачених платіжним дорученням від №27181 від 25.12.2006 р., не відповідають вимогам закону і не ґрунтуються на належних та допустимих доказах.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Вищого господарського суду України в аналогічних спорах, викладеною, зокрема, у постановах Вищого господарського суду України від 12.07.2006 р. по справі №45/389-05 (21/02-05), від 26.04.2007 р. по справі №16/624, від 09.08.2007 р. по справі №26/9, від 25.07.2007 р. по справі №40/431, від 12.07.2006 р. по справі №45/389-05 (21/02-05), від 18.01.2007 р. по справі №20/288 тощо.

З урахуванням викладеного вище суд вважає, що наданий відповідачем рахунок №39 від 22.12.2006 р. незалежно від факту його вручення позивачеві не може вважатися достатньою правовою підставою для отримання відповідачем від позивача грошових коштів в розмірі 1700000 грн.

Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов’язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов’язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: повернення виконаного за недійсним правочином; витребування майна власником із чужого незаконного володіння; повернення виконаного однією із сторін у зобов’язанні; відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Доказів повернення позивачеві безпідставно отриманих грошових коштів в розмірі 1700000 грн. 00 коп. відповідачем не надано.

Відповідно до ст. 1214 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов’язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, має право вимагати відшкодування зроблених нею необхідних витрат на майно від часу, з якого вона зобов’язана повернути доходи. У разі безпідставного одержання чи збереження грошей нараховуються проценти за користування ними (стаття 536 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов’язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість і доведеність позовних вимог про стягнення з відповідача процентів за користування безпідставно одержаних коштів в розмірі 3923,08 грн. відповідно до наданого позивачем розрахунку.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені документально і підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 536, 625, 1212, 1214 ЦК України та ст. ст. 180, 181 ГК України.

Заперечення відповідача (з урахуванням додаткових заперечень) господарський суд залишає поза увагою з підстав, наведених вище у мотивувальній частині цього рішення, оскільки з урахуванням всіх обставин справи, вони не впливають на вирішення спору по суті у зв’язку з невідповідністю чинному законодавству.

Витрати по сплаті державного мита, послуг з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу покладаються на відповідача згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства водних шляхів „Устьдунайводшлях” (ідентифікаційний код 31091889; місцезнаходження 68609, м. Ізмаїл Одеської області, вул. Героїв Сталінграду, 36) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "НІБУЛОН” (ідентифікаційний код 14291113, місцезнаходження: вул. Каботажний спуск 1, м. Миколаїв, 54002) 1700000 (один мільйон сімсот тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих грошових коштів, 3923 (три тисячі дев’ятсот двадцять три) грн. 08 коп. процентів, 17039 (сімнадцять тисяч тридцять дев’ять) грн. 23 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя Аленін О.Ю.