Ухвала суду № 135499543, 31.03.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 695/2637/25

номер провадження 2/695/447/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.,

за участю: секретаря судового засідання - Демченко Л.О.,

представника відповідача - адвоката Бруса С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

у провадженні Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області перебуває справа за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

10 лютого 2026 року від представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бруса С.М. до суду надійшов зустрічний позов про захист прав споживачів та визнання договору споживчого кредиту неукладеним та відзив на позовну заяву про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До відзиву представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Брус С.М. додав клопотання про витребування доказів, у якому просив витребувати у ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»:

-оригінал кредитного договору №30021242 від 21.02.2022, відповідно до умов якого АТ «БАНК ФОРВАРД» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 17157,95 грн.;

-оригінал кредитного договору №30021233 від 21.02.2022, відповідно до умов якого АТ «БАНК ФОРВАРД» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 30790,90 грн.;

-виписку руху коштів по відкритому рахунку ОСОБА_1 з метою перевірки здійснених операцій (платежів), їх розміру та часу проведення, а саме: інформацію про загальну суму наданих у користування коштів та про загальну суму повернутих коштів (з урахуванням зарахувань як відсотків, пені, штрафів, комісій тощо) за кредитними договорами №30021242 від 21.02.2022 та №30021233 від 21.02.2022;

-копію кредитної справи відповідно до договору №300021242 від 21.02.2022;

-копію кредитної справи відповідно до договору №30021233 від 21.02.2022.

11 лютого 2026 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Брус С.М. подав до суду заяву про поновлення строку на подання відзиву, у якій зазначив, що 05.12.2025 відповідач звернулася до адвоката Бруса С.М. за професійною правничою допомогою. 09 грудня 2025 року представник відповідача адвокат Брус С.М. ознайомився з матеріалами справи та отримав ухвалу суду від 26.06.2025. Після ознайомлення з матеріалами справи, відповідач заперечувала укладення кредитного договору №300021242 від 21.02.2022 та кредитного договору №300021233 від 21.02.2022, оскільки вже мала три укладенні договори з АТ «БАНК ФОРВАРД», серед яких: кредитний договір №200293729 від 11.09.2020; кредитний договір №200337449 від 06.04.2021; кредитний договір №200325807 від 12.02.2021. Однак, відповідач у зв`язку з неможливістю відшукати оригінали кредитних договорів, які в дійсності укладала з первісним кредитором АТ «БАНК ФОРВАРД», не могла надати їх адвокату для підготовки відзиву на позовну заяву, як доказ, оскільки підставою стало те, що відповідач нібито уклала з АТ «БАНК ФОРВАРД» кредитний договір №300021242 від 21.02.2022 та кредитний договір №300021233 від 21.02.2022. Після того, як відповідач знайшла оригінали кредитних договорів, які в дійсності укладала з первісним кредитором АТ «БАНК ФОРВАРД», змогла скористатися своїм правом на подання відзиву та на належну правову допомогу. Представник відповідача зазначив, що у зв`язку з його завантаженістю в інших судових справах він не мав достатньо часу для підготовки обґрунтованого відзиву у встановлений судом строк.

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 та її представник адвокат Брус С.М. просили прийняти зустрічний позов про захист прав споживачів та визнання договору споживчого кредиту неукладеним, поновити строк для подання відзиву на позов, приєднати його до матеріалів справи та задовольнити клопотання про витребування доказів.

Представник ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» у судове засідання не з`явився. У матеріалах справи є клопотання про підтримання позовних вимог, у якому просили розгляд справи здійснювати за відсутності представника.

Заслухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26.06.2025 встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву, позивачу п`ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив.

Відповідно до п. З ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 193 ЦПК України визначено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається у строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок (ст. 123 ЦПК України).

Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Процесуальні строки мають свою специфіку: по-перше, вони завжди мають імперативний характер; по-друге, процесуально-правові строки встановлюються для здійснення тих або інших процесуальних дій; по-третє, вони мають забезпечувати оперативність та ефективність здійснення правосуддя і сприяти дисциплінуючому впливові на учасників процесу (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20, провадження № 14-25цс24).

Процесуальні строки роблять процес динамічним і прогнозованим. Недотримання встановлених законом строків зумовлює чітко визначені юридичні наслідки (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.04.2021 у справі № 640/3393/19, провадження № 11-24апп21).

Формалізм у процесі є позитивним й необхідним явищем, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу, проте надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя, у тому числі виконанні судового рішення та є порушенням» статті 6 Конвенції (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13.01.2000 у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії», від 08.03.2017 у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб`єктів щодо права на судовий захист, що є проявом принципу диспозитивності.

Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов`язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Поновлення пропущеного процесуального строку, встановленого законом, відбувається за заявою заявника і суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків. Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк (див. постанову Верховного Суду від 21.12.2023 у справі № 910/12042/22).

Правові норми та судова практика мають застосовуватися таким чином, яким вони є найбільш очевидними та передбачуваними для учасників цивільного обороту в Україні. Правова позиція щодо подання зустрічної позовної заяви із пропуском строку, встановленого для подання відзиву, є достатньою підставою для її повернення, є послідовною та викладена у низці постанов Верховного Суду, зокрема у постановах Верховного Суду від 04.03.2019 у справі № 920/342/17, від 04.04.2019 у справі № 918/361/18, від 29.07.2019 у справі № 925/872/18, від 18.09.2019 у справі № 910/16837/18 від 07.11.2019 у справі № 910/2892/19.

Суд також наголошує, що повернення зустрічного позову в межах цієї справи не є перешкодою у доступі до правосуддя, адже учасник справи не позбавляється можливості подання такого позову як окремого на загальних підставах.

Як зазначено, зокрема, у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 30.08.2023 у справі № 752/2177/22 (провадження № 61-4447св23) доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута. Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (ГЛУА 97 V. ЦККАПчШ, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21.10.2010).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18 вересня 2019 року в справі № 910/16837/18 зроблено висновок про те, що відлік строку на подання відзиву на позовну заяву та, відповідно, подання зустрічної позовної заяви пов`язується з постановленням ухвали про відкриття провадження в справі, а не зі зміною підстав позову, збільшенням чи зменшенням позовних вимог.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 237/3566/17 (провадження № 61-13886св21) вказано, що: «право на пред`явлення зустрічної позовної заяви не є абсолютним; подаючи зустрічну позовну заяву, заявник повинен дотримуватись вимог ЦПК України щодо її подання. Зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи (стаття 194 ЦПК України). Отже, зустрічна позовна заява, подана до суду поза межами строку для подання відзиву, підлягає поверненню судом заявнику».

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Брус С.М. не подавав до суду клопотання про поновлення строку для подання зустрічного позову. Водночас сам зустрічний позов не містить посилань на обставини, які б свідчили про наявність істотних перешкод чи труднощів для вчинення відповідної процесуальної дії у встановлений судом строк. Крім того, зустрічний позов поданий з порушенням ч. 5 ст. 49 ЦПК України.

Суди у цивільних справах не оцінюють професійність, якість чи своєчасність правової допомоги, яка перешкодила особі, якій вона надається отримати ефективний доступ до суду (див. ухвалу Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 554/4001/17, провадження № 61-20093ск21).

Матеріали справи не містять доказів та й доводів, які б свідчили про наявність перешкод для відповідача ОСОБА_1 щодо своєчасного звернення за професійною правничої допомогою.

Тобто час такого звернення залежав виключно від її волевиявлення.

Таким чином, представником відповідача ОСОБА_1 адвокатом Брусом С.М. не спростовано того, що він мав можливість подати відповідний зустрічний позов у строк, встановлений для подання відзиву.

Частиною 4 статті 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Установивши, що представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Брус С.М. пропустив строк для подання зустрічного позову та не надав поважних причин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду, суд дійшов висновку про повернення зустрічної позовної заяви.

При цьому, суд роз`яснює, що відмова у прийнятті зустрічної позовної заяви не позбавляє представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Бруса С.М. права пред`явити позов у загальному порядку.

Враховуючи наведене, суд не вважає застосування наслідків, передбачених ЦПК України щодо зустрічної позовної заяви, поданої з пропуском встановленого строку та без доведення непереборності підстав, що стало причиною пропуску такого строку, проявом надмірного формалізма.

Відповідно до ч. 3 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин 1 та 2 статті 193 цього Кодексу, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Щодо поновлення процесуального строку для подання відзиву на позов та приєднання його до матеріалів справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 7 ст. 178 ЦПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Згідно ч. 4 ст. 179 ЦПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом.

Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.

Згідно ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо прав та обов`язків цивільного характеру.

Зазначена норма гарантує «право на суд», одним з елементів якого є право на доступ до суду, тобто право ініціювати судовий розгляд цивільної справи (див. mutatismutandis рішення Європейського суду з прав людини (далі за текстом - ЄСПЛ) від 21 лютого 1975 року у справі «Голдер проти Сполученого Королівства» (Golderv. theUnitedKingdom), заява № 4451/70, § 36).

Так у справі «Delcourt v. Belgium» Європейський суд з прав людини зазначив, що у демократичному суспільстві у світі розуміння Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), право на справедливий суд посідає настільки значне місце, що обмежувальне тлумачення статті 6 не відповідало меті та призначенню цього положення.

Надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду, не сприяє правовій визначеності, належному здійсненню правосуддя та є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини: від 28 жовтня 1998 року у справі «Перед де Рада Каваніллес проти Іспанії», від 13 січня 2000 року у справі «МірагальЕсколано та інші проти Іспанії», від 08 березня 2017 року у справі «ТОВ «Фріда» проти України»).

Згідно з практикою ЄСПЛ, реалізуючи положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, необхідно уникати надто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним.

Надто суворе тлумачення судом процесуальних норм позбавляє відповідача права доступу до суду, що згідно з прецедентною практикою Європейського Суду з прав людини є порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Враховуючи наведені представником відповідача доводи щодо поважності причин пропуску строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про те, що відповідний строк підлягає поновленню, а наданий стороною відзив на позов - приєднанню до матеріалів справи.

Щодо клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 84 ЦПК України, учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.

Згідно п. 4 ч. 4 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ним прав, передбачених цим Кодексом.

Враховуючи викладене вище, суд вважає, що клопотання представника відповідача про витребування доказів підлягає до задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 43, 49, 84, 121, 127, 178, 183, 193, 194, 258-261 ЦПК України, суд

постановив:

відмовити у прийнятті зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бруса Сергія Миколайовича до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про захист прав споживачів та визнання договору споживчого кредиту неукладеним.

Повернути матеріали зустрічної позовної заяви представника ОСОБА_1 адвоката Бруса Сергія Миколайовича до ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» про захист прав споживачів та визнання договору споживчого кредиту неукладеним.

Копію зустрічної позовної заяви долучити до матеріалів справи.

Задовольнити заяву представника ОСОБА_1 адвоката Бруса Сергія Миколайовича про поновлення строку на подання відзиву.

Поновити представнику ОСОБА_1 адвокату Брусу Сергію Миколайовичу процесуальний строк для подання відзиву на позов.

Приєднати відзив до матеріалів цивільної справи №695/2637/25.

Встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - п`ять днів з дня отримання даної ухвали.

Встановити відповідачу строк для подання заперечення - п`ять днів з дня вручення відповіді на відзив з доданням документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечення і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

Клопотання про витребування доказів задовольнити.

Витребувати у ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ»:

-оригінал кредитного договору №30021242 від 21.02.2022, відповідно до умов якого АТ «БАНК ФОРВАРД» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 17157,95 грн.;

-оригінал кредитного договору №30021233 від 21.02.2022, відповідно до умов

якого АТ «БАНК ФОРВАРД» відкрило ОСОБА_1 поточний рахунок у гривні та надало кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок в розмірі 30790,90 грн.;

-виписку руху коштів по відкритому рахунку ОСОБА_1 з метою перевірки здійснених операцій (платежів), їх розміру та часу проведення, а саме: інформацію про загальну суму наданих у користування коштів та про загальну суму повернутих коштів (з урахуванням зарахувань як відсотків, пені, штрафів, комісій тощо) за кредитними договорами №30021242 від 21.02.2022 та №30021233 від 21.02.2022;

-копію кредитної справи відповідно до договору №300021242 від 21.02.2022;

-копію кредитної справи відповідно до договору №30021233 від 21.02.2022.

Відкласти судове засідання на 09.30 год. 20.05.2026.

Роз`яснити, що відповідно до ст. 84 ЦПК України будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов`язку подати витребувані судом докази.

Копію ухвали для виконання направити ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» та для відому учасникам судового процесу.

Ухвала суду може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: К.М. Ушакова