Рішення № 135499466, 24.03.2026, Городищенський районний суд Черкаської області

Справа № 691/140/26

Провадження № 2/691/642/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2026 року м. Городище

Городищенський районний суд Черкаської області під головуванням судді Синиці Л. П., за участю секретаря судового засідання Харук Л. Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду м. Городище цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

В лютому 2026 року представник позивача ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" Омельяненко Р. Р. звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості з відповідача ОСОБА_1 , посилаючись на те, що 18.07.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" та позичальником ОСОБА_1 було укладено кредитний договір (оферти) № 18.07.2023 - 100002436. Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 18.07.2023, на строк 42 днів з дати його надання, на умовах, вказаних в заявці. Всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову, утворилася заборгованість у розмірі 5646,00 грн, що складається з: тіла кредиту - 3000 грн, процентів - 2646 грн, яку представник позивача просив стягнути з відповідача, та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. Розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без участі позивача та його представника за наявними в матеріалах справи доказами.

Ухвалою від 16 лютого 2026 року в даній цивільній справі відкрито провадження та постановлено проводити її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Відповідач ОСОБА_1 повідомлений про розгляд справи належним чином, що підтверджено даними АТ "Укрпошта" про отримання рекомендованого листа R067107358363. Із клопотанням про проведення розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не звертався. На пропозицію суду відзив на позовну заяву не подав.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, з урахування відсутності будь яких заяв (клопотань) сторін, суд установив наступні обставини.

Відповідно до статті 509 ЦК України, зобов`язання є правовідношення, в яких одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина 1 статті 626 ЦК України).

За висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, у справі № 404/502/18 від 23 березня 2020 року, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму.

Статтею 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно частини 3 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Судом встановлено, що 18 липня 2023 року між ТОВ "СПОЖИВЧИЙ КРЕДИТ" (кредитодавець, позивач) та ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) укладено кредитний договір (оферти) № 18.07.2023 - 100002436 (кредитної лінії). Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 3000,00 грн, строком на 42 днів з дати його надання, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 2,1% за день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит, дата повернення кредиту 28.08.2023.

Даний договір відповідачем ОСОБА_1 підписано електронним цифровим підписом Н699, в тому числі, Додаток до анкети позичальника, Пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), Заявку на отримання кредиту, Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за Договором № 18.07.2023 - 100002436 від 18.07.2023 року, що підтверджено укладення кредитного договору. При цьому, з метою отримання кредитних коштів, відповідач вказав реквізити електронного платіжного засобу 4149-43ХХ-ХХХХ-1390 та свої анкетні (паспортні) дані.

Згідно квитанції LIQPAY № 2341142561, 18.07.2023 року о 18:13 год здійснено переказ коштів на картку НОМЕР_1 за договором № 18.07.2023-100002436 на суму 3000 грн.

Отже, ТОВ "Споживчий Центр" належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти на загальну суму 3000,00 грн.

Представник позивача вказує, що відповідач ОСОБА_1 зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконує, не вносить грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками у порядку та розмірах, передбачених кредитним договором, внаслідок чого утворилася заборгованість, яка складає 5646,00 грн, та її складові відображені у наданому розрахунку.

Отже, між сторонами виник спір щодо виконання відповідачем взятих на себе кредитних зобов`язань.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. Та, установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, що виникають із кредитного договору, які регулюються нормами Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 15, частини 1 статті 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених статтею 11 ЦК України, зокрема: договорів та інших правочинів (частина 2 статті 509 ЦК України).

Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до статті 526, частини 1 статті 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 599, 625 ЦК України, за відсутності інших підстав припинення зобов`язання, передбачених договором або законом, зобов`язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 18.07.2023 - 100002436 від 18.07.2023 року, яка відповідає Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки за вказаним договором, відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав, в результаті чого утворилась заборгованість, яка складає 5646,00 грн, з них: основний борг 3000 грн, проценти 2646 грн, які нараховані за період з 18.07.2023 по 28.08.2023, який суд вважає належним та допустимим доказом у справі.

ОСОБА_1 (позичальник, відповідач) не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ "Споживчий центр", не довів відсутність заборгованості.

Із матеріалів справи, судом установлено факт укладення кредитного договору між сторонами, факт не виконання відповідачем узятих зобов`язань за кредитним договором, наявність у відповідача заборгованості, що у свою чергу порушує право позивача на виконання умов договору.

Згідно частини 8 статті 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Частина 3 статті 12, частина 1 статті 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене вище, позовні вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка складається з: заборгованості по тілу кредиту в розмірі 3000,00 грн; простроченої заборгованості по відсоткам в розмірі 2646,00 грн, є доведеними та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню із відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" судові витрати у розмірі 2662,40 грн.

Згідно із частиною 2 статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Оскільки розгляд вказаної справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, то фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Керуючись ст. ст. 509, 526, 527, 530, 553, 599, 610, 611, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 2, 3, 4, 5, 12, 19, 81, 83, 141, 247, 263, 264, 265, 273, 274, 279, 352, 354 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА з ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР" заборгованість за кредитним договором (оферти) № 18.07.2023 - 100002436 (кредитної лінії) від 18.07.2023 року, в розмірі 5646,00 грн (п`ять тисяч шістсот сорок шість гривень 00 копійок), з них: тіло кредиту - 3000,00 грн, проценти - 2646,00 грн, та суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "СПОЖИВЧИЙ ЦЕНТР", адреса: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133А, ЄДРПОУ 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Л. П. Синиця