Ухвала суду № 135498888, 02.04.2026, Березнівський районний суд Рівненської області

Справа № 555/1063/16-к

Номер провадження 1-кп/555/3/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" квітня 2026 р. м.Березне

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2 ,

з участю прокурора- ОСОБА_3

обвинуваченого- ОСОБА_4

захисника обвинуваченого- ОСОБА_4 - адвоката ОСОБА_5

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м.Березне кримінальне провадження по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення , передбаченого ч.1 ст. 190 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_4 , працюючи на посаді слідчого слідчого відділу Березнівського відділення поліції Костопільського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Рівненській області, будучи службовою особою, яка згідно з вимогами закону України «Про міліцію» постійно здійснює функції представника влади, а також, згідно з вимогами п.1 ч.1 ст.2 закону України «Про державний захист працівників суду та правоохоронних органів» є працівником правоохоронного органу, представником влади, маючи звання лейтенант поліції, у період з 20 по 30 березня 2016 року ОСОБА_4 звернувся до ОСОБА_6 та ОСОБА_7 із пропозицією про надання йому грошових коштів в розмірі 4 000,00 грн, (по 2 000,00 грн з кожного), за нібито не притягнення їх до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні N?12016180060000119 від 20.03.2026 року за вчинення злочину, передбаченого ст.185 КК України, а саме вчинення крадіжки шиферу з даху приміщення бані на території Березнівського району Рівненської області, у групі осіб з ОСОБА_8 , що мала місце 20.03.2016 року.

При цьому ОСОБА_4 достовірно знаючи та усвідомлюючи, що ОСОБА_6 та ОСОБА_7 злочину не вчиняли та мають процесуальний статус свідків у кримінальному провадженні N?12016180060000119, а також те що жодних правових підстав для притягнення останніх до кримінальної відповідальності не має, повідомив останнім неправдиві відомості щодо їх притягнення до кримінальної відповідальності у разі несплати йому грошових коштів, таким чином маючи намір привласнити грошові кошти, не виконуючи будь-яких зобов`язань.

У подальшому, 31 березня 2016 року, приблизно о 19 год. 50 хв. ОСОБА_9 перебуваючи на вулиці м.Березне, неподалік приміщення Березнівського ВП Костопільського ВП ГУНП в Рівненській області, передав для ОСОБА_4 , а останній, будучи службовою особою - працівником правоохоронного органу, представником влади, діючи умисно, з корисливих мотивів, шляхом обману, одержав від ОСОБА_9 обумовлену раніше суму грошових коштів в сумі 2 000,00 грн, за нібито прийняття рішення про не притягнення ОСОБА_9 до кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні N?12016180060000119 від 20.03.2026 року, усвідомлюючи, що він більше не наділений жодними процесуальними повноваженнями У кримінальному провадженні, достовірно знаючи, що рішення у кримінальному провадженні прийнято і обвинувальний акт скеровано до суду, а також достовірно усвідомлюючи, що ОСОБА_9 . У даному кримінальному провадженні має статус свідка.

Таким чином, вказаними умисними діями ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ч.4.1 ст. 190 КК України, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 заявив клопотання про закриття кримінального провадження .

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав заявлене клопотання, не заперечив щодо його задоволення.

Прокурор не заперечив щодо задоволення вказаного клопотання, зазначивши, що наявні визначені кримінальним Законом підстави для цього.

Санкція частини 1 статті 190 КК України передбачає штраф від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправні роботи на строк до двох років, або пробаційний нагляд на строк до трьох років, або обмеження волі на той самий строк.

Отже, найсуворіше покарання за вчинення інкримінованого ОСОБА_4 злочину, передбачене у вигляді обмеження волі на строк до трьох років.

Статтею 12 КК України передбачено: «1. Кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини. 2. Кримінальним проступом є передбачене вим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов?язане з позбавленням волі. 3. Злочини поділяються на нетяжкі, тяжкі та особливо тяжкі. 4. Нетяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше п?яти років. 5. Тяжким злочином є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше двадцяти п?яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення волі на строк не більше десяти років. ».

Статтею 44 КК України установлено, що особа, яка вчинила злочин звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України. Таке звільнення здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.

Положеннями ст.49 КК України визначено: строки давності з огляду на тяжкість вчиненого злочину, після закінчення яких особа звільняється від кримінальної відповідальності; підстави такого звільнення від кримінальної відповідальності; обчислення перебігу строків давності, його відновлення, зупинення та переривання.

Строк давності - це передбачений ст.49 КК України певний проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили, закінчення якого є підставою звільнення особи, яка вчинила злочин, від кримінальної відповідальності.

У статті 49 КК України зазначено, що особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минули відповідні строки, зокрема, десять років - у разі вчинення тяжкого злочину.

Так, відповідно до вимог ст.49 КК України матеріально-правовими підставами звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності є закінчення встановлених законом строків давності та відсутність обставин, що порушують перебіг строків давності. Крім того, особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності також за наявності поряд з цим процесуально-правових підстав, таких притягнення особи до кримінальної відповідальності, що починається як стадія кримінального провадження з моменту повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, та за наявності згоди підозрюваного на таке звільнення від кримінальної відповідальності.

Відповідно до п.8 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» N?12 від 23.12.2005 року особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст.49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.

Орім того, згідно положень вишезазначеної постанови таке звільнення обов?язковим, крім випадків, передбачених ч.4 ст.49 КК України. Тобто, перебіг зазначених У законі строків давності є підставою обов?язкового звільнення від кримінальної відповідальності.

Чинним кримінальним процесуальним законодавством передбачено, що підставою звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст49 КК України є лише таке закінчення відповідного строку давності, який сплив До дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду щодо особи, яка вчинила злочин певної тяжкості.

Таким чином, строк давності спливає і під час досудового розслідування, і під час судового провадження, і після проголошення обвинувального вироку суду. Будь-які процесуальні дії протягом цих строків не припиняють їх перебіг. Якщо строк давності сплив до дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду, то особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо цієї особи.

За наявності підстав для звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності, передбачених ст.49 КК України, та обвинуваченого суд ухвалою закриває кримінальне провадження за згодою та звільняє від кримінальної відповідальності. Ця норма кримінального закону є імперативною, тобто підлягає обов?язковому застосуванню судом за наявності встановлених законом умов, і розширеному тлумаченню не підлягає.

Згідно з п.4 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;

В редакції Кримінального кодексу України на момент розгляду кримінального провадження в суді редакція ст.49 КК України не змінилась.

Водночас, відповідно до ч.2 ст.5 КК України, закон, який посилює кримінальну відповідальність та погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі.

Отже, за частиною 1 статті 190 КК України, яка діяла на момент вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення, передбачені строки давності у три роки Враховуючи, що минули строки давності, обвинувачений підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ст.49 КК України.

У відповідності з вимогами ч.4 ст.286 КПК України, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.

Звільнення від кримінальної відповідальності - це врегульована законом відмова держави від засудження особи, яка вчинила злочин, і від застосування щодо неї примусу у формі покарання.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв?язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.

Згідно вимог ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.

Дане кримінальне провадження на досудовому розслідуванні не зупинялось, тому відповідний перебіг строку давності не переривався та не зупинявся у встановленому законом порядку.

За частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Касаційним Кримінальним Судом у складі Верховного Суду у постанові від 19.11.2019 року у справі N?345/2618/16-к зроблено висновок, що звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов?язком суду у разі настання обставин, передбачених ч. 1 ст.49 КК України, за наявності згоди підозрюваного, обвинуваченого, засудженого на звільнення на підставі спливу строків давності. Відтак суд повинен невідкладно розглянути клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, якщо під час судового розгляду провадження, що надійшло до суду з обвинувальним актом, одна із сторін цього провадження звернеться до суду з таким клопотанням. При цьому, суд має з?ясувати думку сторін щодо закриття кримінального провадження за такою підставою, у разі згоди обвинуваченого розглянути питання про звільнення від кримінальної відповідальності.

Отже, суд може звільнити особу від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності із закриттям кримінального провадження як під час підготовчого судового засідання, так і в ході судового розгляду в загальному порядку, керуючись положеннями ст.49 КК України.

Слід також зазначити, що відмова суду у звільненні обвинуваченого від кримінальної відповідальності у зв?язку з закінченням строків давності буде порушенням прав обвинуваченого, що є недопустимим.

Крім цього, така відмова може призвести до порушення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, щодо розгляду справи упродовж розумного строку, що є також неприйнятним.

3 дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення строки давності спливли, перебіг строку давності не зупинявся, строки давності обчислені правильно і обставини, передбачені ст.49 КК України дійсно настали.

Обвинувачений ОСОБА_4 розуміє зміст процесуальних дій, маючи безумовне та гарантоване право на судовий розгляд та перевірку судом обґрунтованості підозри, таким правом не скористався та дає свою згоду на закриття провадження з нереабілітуючих підстав.

Слід зазначити, що суд не вирішує питання про винуватість чи невинуватість обвинуваченого, оскільки у відповідності до ч.4 ст.286 КПК України клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності розглядається негайно, а отже суд позбавлений можливості продовжити дослідження доказів та встановити обставини інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд вирішує питання про скасування арешту майна.

Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Під час проведення досудового розслідування, стосовно ОСОБА_4 , ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 02 квітня 2016 року обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Одночасно слідчим суддею було визначено розмір застави у межах 25 мінімальних заробітних плат в сумі 34 450,00 грн. (справа N?569/4127/16-к, а.к.л.78-81).

04 квітня 2016 року внесено заставу у сумі 34 450,00 грн.

У зв?язку із внесенням застави у сумі 34 450,00 грн., ОСОБА_4 04 квітня 2016 року було звільнено з-під варти, що підтверджується листом від 05 квітня 2026 року за підписом начальника СІЗО - начальника арештного дому Рівненського слідчого ізолятора ОСОБА_10 (а.к.п.82).

При постановленні ухвали про закриття кримінального провадження обраний запобіжний захід стосовно ОСОБА_4 у вигляді застави необхідно скасувати після набуття ухвалою законної сили.

Відповідно до ч.11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.

З моменту звільнення з-під варти та на день постановлення ухвали, тобто, в період дії запобіжного заходу у вигляді застави, обвинувачений ОСОБА_4 добросовісно виконував покладені на нього обов?язки, а тому застава підлягає поверненню заставодавцю ОСОБА_4 відповідно до вимог ч.11 ст.182 КПК України, після припинення дії цього запобіжного заходу.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Під час проведення досудового розслідування у даному кримінальному провадженні, за клопотанням слідчого проведено ряд експертиз. До висновків експертиз приєднано довідки про вартість проведених експертиз.

З приводу оплати за проведені експертизи слід зазначити наступне.

Об?єднаною палатою Касаційного кримінального суду Верховного Суду в постанові від 12 вересня 2022 року у справі N?203/241/17 провадження N?51-4251 кмо21, сформульовано висновок щодо застосування норм права, відповідно до якого, якщо особа звільняється від кримінальної відповідальності на підставі положень ст.49 КК України у зв?язку із закінченням строків давності, процесуальні витрати понесені органом досудового розслідування та пов?язані зі здійсненням кримінального провадження, у тому числі й витрати на проведення експертизи, не стягуються з особи, кримінальне провадження щодо якої закрито на цій підставі, а відносяться на рахунок держави, окрім витрат, пов?язаних, зокрема, із залученням експерта стороною захисту.

Судові витрати на залучення експерта для проведенні судових експертиз, понесені у вказаному кримінальному провадженні з ініціативи органу досудового розслідування, необхідно віднести на рахунок держави.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.190 КК України, не належать до переліку, визначеного ч.5 ст.49 КК України, а отже законодавча заборона звільнення від кримінальної відповідальності у зв?язку із закінченням строків давності на обвинуваченого ОСОБА_4 не поширюється.

Питання про долю речових доказів слід вирішити на підставі ст.100 КПК України.

Керуючись ст.46 КК України, ст.314 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Закрити кримінальне провадження N?42016180000000056, внесеного 31 березня 2016 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань, відносно ОСОБА_4 , який обвинувачується за ч.1 ст.190 КК України, на підставі п.1 ч.2 ст.284 КПК?України, оскільки спливли строки давності притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності.

Заставу в сумі 34 450 гривень повернути заставодавцю - ОСОБА_4 , внесену на депозитний рахунок ТУ ДСА України у Рівненській області, код отримувача (ЄДРПОУ) - 26259988, призначення платежу: застава за ОСОБА_4 (квитанція N?12 від 04 квітня 2016 року).

Процесуальні витрати віднести за рахунок держави.

Речові докази:

- марлевий тампон (бинт) зі змивом із долоні та пальців правої руки ОСОБА_4 : марлевий тампон (бинт) зі змивом із долоні та пальців лівої руки ОСОБА_4 : марлевий тампон (бинт) зі змивом із зовнішньої сторони (кисті) правої руки ОСОБА_4 : марлевий тампон (бинт) зі змивом із зовнішньої сторони (кисті) твої руки ОСОБА_4 - знищити . ,

-10 (десять) купюр номіналом по 200 гривень серії та номери: СЧ7519665, ЕЖ4382349, КЙ8840554, MB8195210, EЮ 2153917, CЖ6350972, ЕЦ4927654, ПГ 6406538, КК0348861, ВЧ 2147704., які передано на зберігання у Філію ПАТ "Укрексімбанк" м. Рівне, вул. Соборна. 2-звернути в дохід держави .

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Рівненського апеляційного суду через Березнівський районний суд Рівненської області протягом семи днів.

Суддя: ОСОБА_1