Рішення № 135498588, 06.04.2026, Київський районний суд м. Полтави

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ПОЛТАВИ

Справа №552/10158/25

Провадження № 2-а/552/13/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2026 року Київський районний суд м. Полтави в складі:

головуючого судді Кузіної Ж.В.

секретар судового засідання - Безугла А.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся в суд з позовом до відповідачів про скасування постанови про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення посилаючись на те, що позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено штраф у сумі 17 000 грн. на підставі постанови від 22.09.2025 №5792. У відповідності до постанови, військовозобо`язаний ОСОБА_1 був доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що він змінив фактичне місце проживання та не з`явився у 7-денний строк для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до абз. 1,5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, як приписані до призовних дільниць або перебувають на у в запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно з ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання зняття із зазначеного обліку, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст. 210 КУпАП. Вказану постанову вважає незаконною та просить її скасувати, оскільки повістки не отримував, фактично не був повідомлений про дату час та місце розгляду справи, а тому відсутній склад правопорушення. Просив поновити строк на оскарження постанови та скасувати, а провадження у справі закрити.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 17 грудня 2025 року залишено без руху.

Ухвалою Київського районного суду м. Полтави від 13 січня 2026 року відкрито провадження за правилами спрощеного провадження без виклику сторін.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 надійшов відзив на позовну заяву посилаючись на те, що за вчинення зазначеного адміністративного правопорушення на Позивача був складений протокол № 5792 від 22.09.2025р. в якому його було ознайомлено з вимогами ст. 268 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 29.09.2025р. о 09.10 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 . Зазначений протокол ОСОБА_1 підписав особисто, зауважень до змісту протоколу не мав, доказів, заяв та клопотань не надав. Позивач був належним чином оповіщений про розгляд справи про притягнення його до адміністративної відповідальності, йому роз`яснені його права, передбачені статтею 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Клопотань про відкладення розгляду справи, в тому числі з метою скористатися правничою допомогою, позивач не заявляв. Отже, не встановлено порушень з боку відповідача.

Від представника відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 відзив на позовну заяву, будь-які клопотання не надходили.

Суд, дослідивши докази по справі, дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що постановою № 5792 від 29.09.2025 позивача ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП з накладенням штрафу у розмірі 17 000 грн.

Старшим солдатом ОСОБА_2 22.09.2025 складений протокол № 5792 про те, що ОСОБА_1 прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 , при перевірці документів виявлено, що ОСОБА_1 змінив фактичне місце проживання та не з`явився у 7-денний строк для взяття на військовий облік до ТЦК та СП. Під час складення протоколу позивач був присутнім про що свідчить його підпис в протоколі.

Відповідно до вказаної постанови, яка є предметом оскарження, 22 вересня 2025 року о 07 год. 50 хв. військовозобо`язаний ОСОБА_1 доставлений до ІНФОРМАЦІЯ_3 . В ході перевірки документів ОСОБА_1 виявлено, що він змінив фактичне місце проживання та не з`явився у 7-денний строк для взяття на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до абз. 1,5 ч. 10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» громадяни України, як приписані до призовних дільниць або перебувають на у в запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу військовому резерві, зобов`язані виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством. Згідно з ч.3 ст. 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» призовники, військовозобов`язані та резервісти після прибуття до нового місця проживання зобов`язані в семиденний строк стати на військовий облік та не раніше ніж за три дні до вибуття з місця проживання зняття із зазначеного обліку, за що передбачена адміністративна відповідальність визначена ч.3 ст. 210 КУпАП.

Вирішуючи питання про наявність в діях позивача ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 2 ч. 3 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Такими обставинами у справах про накладення адміністративних стягнень є, зокрема, вчинення особою адміністративного правопорушення.

Суд наголошує на тому, що при перевірці у такому випадку підлягають дії суб`єкта владних повноважень саме під час прийняття рішення та врахування ним усіх обставин також саме на час прийняття рішення.

Підтвердження наявності таких обставин на час прийняття рішення зазвичай закріплене у відповідних процедурах, що регламентовані законними та підзаконними актами, дотримання яких і дія у межах яких, є обов`язком суб`єкта владних повноважень, згідно зі ст. 19 Конституції України.

Так, відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

За приписами ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

За приписами статті 252 КУпАП посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою відповідальність, передбачену ст. 210-1 КУпАП.

За приписами ч. 3 ст. 17 Закону України «Про оборону України» громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров`я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов`язок згідно із законодавством.

Відповідно до абзацу 4 пункту 2 частини 1 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» взяттю на військовий облік військовозобов`язаних запасу підлягають військовозобов`язані, які прибули з інших місцевостей (адміністративно-територіальних одиниць) України або з-за кордону на нове місце проживання.

Частиною 4 статті 37 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» визначено, що у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії воєнного стану призовники, військовозобов`язані та резервісти, які залишили або покинули своє місце проживання, зобов`язані в семиденний строк дати взяття на облік внутрішньо переміщеної особи стати на військовий облік у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, а військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - у зазначений строк повідомити про зміну місця проживання відповідному підрозділу розвідувальних органів України).

Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року №1487 затверджено «Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів» (надалі - Порядок №1487), який визначає механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров`я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації).

Відповідно до пункту 20 (Порядку №1487) військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Взяття громадян, які прибули з тимчасово окупованих територій України, на персонально-первинний та персональний військовий облік здійснюється після взяття таких осіб на облік внутрішньо переміщених осіб та на військовий облік у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів за місцем фактичного проживання (абзац 5 пункту 21 Порядку-1487).

Згідно з абзацом 1 п.п.10-1 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів (Додаток 2 до Порядку №1487) у період проведення мобілізації (крім цільової) та/або протягом дії правового режиму воєнного стану: визначено, що у разі залишення свого місця проживання стати в семиденний строк з дати взяття на облік внутрішньо - переміщеної особи на військовий облік у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на обліку внутрішньо переміщеної особи.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_1 не став на військовий облік до ІНФОРМАЦІЯ_3 у семиденний термін для взяття на військовий облік його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил військового обліку за ч. 3 ст. 210 КУпАП.

При цьому суд зазначає, що ст.210 КУпАП доповнена частиною 3 та викладена у новій редакції на підставі ЗУ «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію» № 3696-ІХ від 09.05.2024, який набрав чинності 19.05.2024.

Згідно із ч. 3 ст. 210 КУпАП Порушення військовозобов`язаними чи призовниками правил військового обліку, неявка їх на виклик до військового комісаріату без поважних причин або несвоєчасне подання в обліковий орган, де вони перебувають на військовому обліку, відомостей про зміну місця проживання, освіти, місця роботи, посади, а також порушення порядку проходження навчальних зборів (занять) у навчальних закладах Товариства сприяння обороні України та професійно-технічних навчальних закладах тягнуть за собою накладення штрафу від п`яти до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п. 20 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.

Згідно п. 81 Порядку взяття на військовий облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів у районних (міських) територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, органах СБУ, відповідних підрозділах розвідувальних органів здійснюється за їх особистої присутності (крім випадків, визначених у пунктах 15, 15-1 цього Порядку та підпункті 10-1 пункту 1 додатка 2). При цьому взяття на військовий облік здійснюється за умови наявності паспорта громадянина України (паспорта громадянина України для виїзду за кордон у випадку подання заяви про взяття на військовий облік через закордонну дипломатичну установу України згідно з підпунктом 10-1 пункту 1 додатка 2) та військово-облікового документа у разі, якщо він видавався та не був втрачений.

Згідно ч.10 ст.1Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані:уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки.

Отже, законодавець встановив строк звернення особи з заявою до ТЦК СП з метою взяття на військовий облік в тому числі осіб, які старші 25 років і раніше не перебували на військовому обліку

Зауважень до змісту протоколу у позивача відсутні, що підтверджується самим змістом протоколу та підписом позивача.

Крім того, зі змісту протоколу встановлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 09 год. 10 хв. 29 вересня 2025 року, про що був повідомлений позивач, проте на розгляд справи про адміністративне правопорушення позивач не з`явився, про причини неявки не повідомив.

Характер триваючого правопорушення оцінюється судом у кожному конкретному випадку індивідуально. Триваюче правопорушення це проступок, пов`язаний з тривалим неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

Тобто, триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом усього часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно вчиняє правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов`язків. Триваюче правопорушення припиняється лише у випадку усунення стану за якого об`єктивно існує цей обов`язок, виконанням обов`язку відповідним суб`єктом або припиненням дії відповідної норми.

Відсутність особи на військовому обліку внаслідок непостановки на такий є триваючим адміністративним правопорушенням, оскільки воно було виявлене ТЦК, після явки позивача ІНФОРМАЦІЯ_3 , наслідком чого було складення протоколу про адміністративне правопорушення від 22.09.2025, тобто вже після набрання чинності 19.05.2024 ч.3 ст.210 КУпАП, а отже, позивача правомірно притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення за вказаною нормою Закону.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно ч.1 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно зі статтею 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно зі ст.72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

З огляду на вищевказане та зважаючи на встановлені обставини справи, суд вважає, що в діянні ОСОБА_1 містилися ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП, а тому суб`єктом владних повноважень правомірно складено щодо нього протокол про адміністративне правопорушення за вказаною статтею КУпАП, а оскаржувана постанова про накладення адміністративного стягнення є правомірною, і підстав для її скасування не вбачає, обставини вчинення позивачем адміністративного правопорушення підтверджені наявними матеріалами справи. Стягнення в межах санкції ч.3 ст.210 КУпАП накладено з урахуванням обставин, що мають істотне значення.

Дослідивши в сукупності всі надані у справі докази, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності діяв у відповідності до вимог чинного законодавства, належним чином оцінив обставини справи, розглянув справу про адміністративне правопорушення у порядку, що визначений КУпАП, прийняв рішення, яке відповідає вимогам Закону, а тому суд вважає прийняте рішення законним та обґрунтованим, підстав для задоволення позовних вимог і його скасування не вбачає.

Вирішуючи клопотання позивача про поновлення строку на оскарження постанови № 5792 від 29 вересня 2025 року, суд бере до уваги, що постанову про відкриття виконавчого провадження позивач отримав 10 грудня 2025 року.

Вказані обставини суд розцінює як такі, що свідчать про поважні причини пропуску позивачем встановленого законом строку на оскарження постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності.

Згідно ч. 1 ст. 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Оскільки судом встановлено, що позивач строк на оскарження постанови № 5792 від 29 вересня 2025 року пропустив з поважних причин, наявні підстави для поновлення пропущеного позивачем процесуального строку.

Керуючись ст.ст.2, 9, 77, 90, 139, 241-246, 286 КАС України,-

В И Р І Ш И В :

Поновити позивачу ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний термін з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ;

Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ;

Відповідач ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса АДРЕСА_3 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .

Головуючий Ж.В.Кузіна