Постанова № 135498140, 01.04.2026, Васильківський міськрайонний суд Київської області

Справа 362/644/26

Провадження 3/362/385/26

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.04.2026 року м. Васильків

Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Тетяна Петрівна, розглянувши матеріали, які надійшли від батальйону № 1 полку патрульної поліції в місті Біла Церква та Білоцерківському районі Управління патрульної поліції у Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП),

ВСТАНОВИВ:

11 січня 2026 року о 21 год. 24 хв. в селі Саливонки Білоцерківського району Київської області по вулиці Узинська, 15 водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 11183, номерний знак НОМЕР_1 , при цьому був позбавлений права керування транспортними засобами відповідної категорії Амур-Нижньодніпровським районним судом міста Дніпро 24.02.2025, чим порушив вимоги підпункту "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху. Вказане правопорушення вчинено повторно протягом року (постанова ЕНА 6060171 від 01.11.2025 за частиною четвертою статті 126 КУпАП), тож дії ОСОБА_3 кваліфіковано за частиною п`ятою статті 126 КУпАП.

Також 11 січня 2026 року о 21 год. 24 хв. в селі Саливонки Білоцерківського району Київської області по вулиці Узинська, 15 водій ОСОБА_2 керував автомобілем ВАЗ 11183, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (звужені зіниці очей, що не реагують на світло, неприродна блідість обличчя). Від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законодавством порядку у найближчому закладі охорони здоров`я водій відмовився, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП.

У судове засіданні ОСОБА_2 не з`явився, про день, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлявся належним чином. Так, на адресу проживання ОСОБА_3 , яка зазначена у протоколі про адміністративне правопорушення з його слів, неодноразово надсилались судові повістки, про виклик ОСОБА_3 в судове засідання, які повернуті до суду з відміткою, що адресат відсутній за вказаною адресою. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_3 у судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.

Крім того, на офіційному сайті "Судова влада України" у режимі онлайн фіксуються дата і час кожного судового засідання всіх справ, які розглядаються судами України, за допомогою якого будь-яка особа може отримати актуальну інформацію щодо стану судової справи та стадії її розгляду. При цьому в протоколі про адміністративне правопорушення, з яким ОСОБА_2 був ознайомлений під особистий підпис, зазначено, що адміністративна справа розглядатиметься Васильківським міськрайонним судом Київської області. Тож на думку суду, ОСОБА_2 мав об`єктивну можливість особисто або через представника у повній мірі реалізувати свої права, передбачені статтею 268 КУпАП. Він не був позбавлений можливості надати письмові клопотання, заяви, звернення чи пояснення з приводу обставин правопорушення.

Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 126, 130 КУпАП, не належать до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов`язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_3 на підставі наявних документів.

Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об`єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 Конвенції.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" (пункт 35).

Дослідивши матеріали справ, суд дійшов наступних висновків.

Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України врегульовано Законом України "Про дорожній рух" та Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі Правила дорожнього руху).

Статтею 14 Закону України "Про дорожній рух" встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог названого Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Отже, керування транспортним засобом та набуття статусу учасника дорожнього руху є передумовою для виникнення у особи, яка керує транспортним засобом, низки обов`язків, встановлених вимогами чинного законодавства, адже, діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів чинним законодавством України визначена джерелом підвищеної небезпеки та підлягає підвищеному контролю з боку держави.

Щодо вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, суд зазначає таке.

За статтею 15 Закону України "Про дорожній рух" право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.

Підпунктом "а" пункту 2.1 Правил дорожнього руху встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Частина п`ята статті 126 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення особою порушень, передбачених частинами другою - четвертою статті 126 КУпАП. До таких порушень належить, зокрема, керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом (частина друга статті 126 КУпАП), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (частина третя статті 126 КУпАП); керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (частина четверта статті 126 КУпАП).

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд вважає, що вина ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 126 КУпАП, повністю підтверджується:

даними протоколу серії ЕПР1 №564276 від 11.01.2026, який складено відповідно до вимог статті 256 КУпАП та який є джерелом доказової інформації про подію правопорушення та особу, яка його вчинила, з протоколом ОСОБА_2 ознайомлений під особистий підпис, в графі для пояснень зазначив, що пояснення надасть в суді, однак до суду не з`явився;

довідкою щодо визначення повторності правопорушення разом з витягом з бази даних "Адмінпрактика" про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за частиною четвертою статті 126 КУпАП, тобто за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування (постанова про накладення адміністративного стягнення від 01.11.2025 серії ЕНА № 6060171);

витягом з бази даних "Адмінпрактика" про притягнення ОСОБА_3 до відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП постановою Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпро від 24.02.2025 у справі № 199/1100/25, накладено стягнення у виді штрафу 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (постанова набрала законної сили 07.03.2025);

довідкою щодо відсутності у власності ОСОБА_3 транспортних засобів;

рапортом, даними відеозапису щодо події правопорушення, відображеному на електронному диску, долученому до матеріалів справи і дослідженому в судовому засіданні, на якому зафіксовано факт керування транспортним засобом ОСОБА_4 та його зупинки поліцейськими.

Отже, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, так як він повторно протягом року керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії.

Щодо вчинення ОСОБА_4 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, суд зазначає таке.

Диспозицією частини першої статті 130 КУпAП передбачено відповідальність за:

1) керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції;

2) передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів;

3) відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Зі змісту наведеної диспозиції вбачається, що відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, утворює самостійний склад зазначеного правопорушення.

Згідно з пунктом 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі стан сп`яніння).

Отже, пункт 2.5 Правил дорожнього руху встановлює обов`язок, а не право водія пройти огляд на визначення стану сп`яніння і жодних винятків з цього (брак часу, небажання водія тощо) Правила дорожнього руху не містять.

Порядок проведення огляду на стан сп`яніння регулюється статтею 266 КУпАП.

Процедура огляду встановлюється такими підзаконними нормативними актами, які прийняті на виконання статті 266 КУпАП і деталізують норми цієї статті: Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (надалі - Порядок №1103); Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України і Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452/735).

Відповідно до пунктів 2 - 4 розділу І Інструкції № 1452/735 огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці. Ознаками наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп`яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.

Пунктом 12 Інструкції № 1452/735 передбачено, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

Отже, поліцейський вправі пред`явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Частиною другою статті 266 КУпАП передбачено, що огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан сп`яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Судом було досліджено відеозаписи події з нагрудної камери поліцейського, що відображені на електронному диску, долученому до матеріалів справи, де зафіксовано факти: зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_3 та повідомлення про причини зупинки (21:24); прохання пред`явити посвідчення водія, на що водій відмовляється, повідомляючи, що працює у спецслужбі, в ході спілкування надає посвідчення (21:29); встановлення, що водій позбавлений права керування транспортними засобами (21:38); повідомлення водію про складення щодо нього відповідного протоколу, перевірка ознак наркотичного сп`яніння у водія, пропозиція водієві пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у найближчому медичному закладі (21:55); водій повідомляє, що у нього немає на це часу, попередження водія про те, що це його обов`язок пройти огляд на стан сп`яніння, з`ясування у водія, що останній раз він вживав наркотики кілька років назад, тому відмовляється, бо поспішає (21:56); ознайомлення водія з його правами, повідомлення про відсторонення від керування та складення відповідних матеріалів (21: 57). В подальшому водія ознайомлено зі складеними матеріалами під особистий підпис.

Враховуючи застосування поліцейським у відповідності до вимог статті 266 КУпАП технічних засобів відеозапису, даний запис можливий для відтворення, доданий до протоколу у встановленому законом порядку, а тому суд визнає його належним і допустимим доказом у цій справі.

Так, відображені на відеозаписі події повністю узгоджуються з іншими письмовими матеріалами справи, які були досліджені судом, а саме:

- фактичними відомостями, викладеними в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 564282 від 11.01.2026, складеному у відповідності до вимог статті 256 КУпАП та в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_3 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, з протоколом водій ознайомлений під особистий підпис;

- даними акта огляду на стан наркотичного сп`яніння, в якому зафіксовані ознаки наркотичного сп`яніння ОСОБА_3 (неприродна блідість обличчя, звужені зіниці очей, що не реагують на світло), а також те, що огляд на стан сп`яніння не проводився, що підтверджено власноручним підписом водія ОСОБА_3 ;

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 11.01.2026, з якого вбачається, що водій ОСОБА_2 направлявся для проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння до КНП "Таращанська міська лікарня" у зв`язку з виявленими у нього ознаками наркотичного сп`яніння, яке не реалізовано через відмову ОСОБА_3 , що засвідчено власноручним підписом останнього.

Отже, ОСОБА_2 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, так як він керував транспортним засобом та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_3 наявний склад адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 КУпАП, так як він, як водій, керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Відповідно до частини другої статті 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених. До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.

Оскільки стосовно ОСОБА_3 до суду надійшло дві окремі справи про адміністративні правопорушення, які розглядаються одним складом суду одночасно, суд вважає за необхідне об`єднати в одне провадження справи про адміністративні правопорушення № 362/644/26 (провадження №3/362/385/26) та № 362/645/26 (провадження №3/362/386/26), присвоївши їм спільний № 362/644/26 (провадження №3/362/385/26), і накладати стягнення з дотриманням вимог частини другої статті 36 КУпАП.

Більш серйозним правопорушенням з числа вчинених є адміністративне правопорушення, передбачене частиною п`ятою статті 126 КУпАП, а тому стягнення згідно з вимогами статті 36 КУпАП накладається в межах санкції вказаної статті.

Санкція частини п`ятої статті 126 КУпАП передбачає адміністративне стягнення у виді накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Вказана санкція у частині накладення штрафу з позбавленням права керування транспортним засобом є безальтернативною.

Із врахуванням встановлених обставин та наявних даних про особу винного, суд вважає за необхідне накласти на ОСОБА_3 стягнення у межах санкції частини п`ятої статті 126 КУпАП у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років.

Щодо накладення на ОСОБА_3 додаткового стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, то суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази належності ОСОБА_5 на праві власності транспортного засобу.

За статтею 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому ставка судового збору відповідно до пункту 5 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 23, 27, 30, 33, 36, 38, 40-1, 126, 130, 221, 251, 252, 280, 283-285, 294 КУпАП, Законом України "Про судовий збір", суддя

ПОСТАНОВИВ:

Об`єднати в одне провадження справи за № 362/644/26 (провадження №3/362/385/26) та № 362/645/26 (провадження №3/362/386/26) стосовно ОСОБА_1 за фактом вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, присвоїти об`єднаній справі № 362/644/26.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених частиною п`ятою статті 126, частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та відповідно до частини другої статті 36 Кодексу України про адміністративні правопорушення накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40 800 (сорок тисяч вісімсот) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Штраф, накладений за вчинення адміністративних правопорушень, сплачується за наступними реквізитами: Отримувач: Київська обл./м. Київ/21081300. Рахунок №UA488999980313030149000010001. Банк: Казначейство України (ЕАП) ЄДРПОУ 37955989. Призначення платежу: адміністративні штрафи у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок судового збору, які перерахувати за наступними реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106.

Роз`яснити, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення копії постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження постанови - не пізніше п`ятнадцяти днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Документ, що підтверджує сплату штрафу, або його копія не пізніше трьох робочих днів після закінчення вказаного строку надсилається правопорушником до органу (посадової особи), який виніс постанову про накладення штрафу.

У разі несплати штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання правопорушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом. При здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень.

Відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення постанови до примусового виконання три місяці з дня набрання нею законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.

Суддя Т.П. Рубан