Ухвала суду № 135498089, 17.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

справа № 361/5137/20

провадження № 1-кп/361/235/24

17.03.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 березня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області в складі колегії суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

прокурора ОСОБА_5 ,

захисника - ОСОБА_6 ,

обвинуваченого - ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Бровари Київської області клопотання прокурора Київської обласної прокуратури про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 в межах кримінального провадження № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

13 березня 2026 року до Броварського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Київської обласної прокуратуриу кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110130002962 від 21 жовтня 2019 року за обвинуваченням ОСОБА_8 за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України, ОСОБА_9 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_7 , за ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК України.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 .Вказане клопотання обґрунтовано тим, що існують ризики, передбачені статтею п.п.1, 3,5 ч.1 ст.177 КПК України. Прокурор вказує на достатність даних для обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_7 у вчинені інкримінованих йому кримінальних правопорушень, що підтверджується зібраними матеріалами у межах кримінального провадження, а саме протоколами проведення слідчих дій. Прокурор зауважує про наявність ризиків, а саме: переховування від органів досудового розслідування та/або суду та незаконного впливу на потерпілого і свідків у кримінальному провадженні та вчинення нових кримінальних правопорушень. У клопотанні зазначено, що застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою не зможе в повній мірі запобігти вищевказаним ризикам та забезпечити його належну процесуальну поведінку. Так, застосування запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є недоцільним, враховуючи тяжкість інкримінованих обвинуваченому кримінальних правопорушень. Особиста порука, домашній арешт та застава не гарантують належної процесуальної поведінки обвинуваченого, оскільки він раніше ухилявся від суду та перебував у розшуку. З перелічених підстав прокурор у судовому засіданні просив задовольнити таке клопотання.

Обвинувачений заперечив проти заявленого клопотання, просив у його задоволенні відмовити. Зазначив, що він не ухилявся від суду, а кордон перетнув для того щоб врятувати свою сім`ю, зокрема, новонароджену дитину від військових дій, які почалися на території України. Зазначив, що має сім`ю і може перебувати з ними для того щоб забезпечувати їх, а не під вартою. Наголосив, ще не збирається переховуватись від суду та впливати на свідків і потерпілого.

Захисник. заперечив проти заявленого клопотання прокурора, оскільки вважає його безпідставним. Захисник зауважив, що ризики заявлені прокурором є надуманими і не підтверджені жодними доказами. З цієї підстави просив у задоволенні клопотання відмовити та застосувати до обвинуваченого більш м`який запобіжний захід.

Колегія суддів, заслухавши учасників судового засідання, щодо заявленого клопотання, констатує таке.

Згідно з ч. 4 ст. 176 КПК України запобіжні заходи застосовуються: під час судового провадження - судом за клопотанням прокурора.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.

Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ст. 178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, які перелічені в цій статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Згідно з частинами 1 та 4 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Зокрема, щодо обґрунтованості обвинувачення ОСОБА_7 в інкримінованих правопорушеннях суд зазначає таке.

Досудовим розслідуванням встановлено, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у ОСОБА_8 , разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 виник спільний умисел направлений на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, а саме ОСОБА_10 з використанням вогнепальної зброї.

З метою реалізації умислу на вбивство ОСОБА_10 ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_9 та ОСОБА_7 , 21.10.2019, заздалегідь розподіливши ролі між собою, перебували неподалік автодороги, що знаходиться за адресою: Київська область, Броварський район, с. Княжичі, вул. Куценка, по якій на автомобілі Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , рухався ОСОБА_10 разом зі своїм братом ОСОБА_11 , а саме: ОСОБА_8 перебував за кермом автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 ; ОСОБА_7 перебував у кущах із заздалегідь підготовленою вогнепальною зброєю; ОСОБА_9 перебував за кермом автомобіля ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 .

У подальшому, 21.10.2019 приблизно о 14 годині 00 хвилин ОСОБА_9 , діючи спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_7 , керуючись метою протиправного заподіяння смерті іншим особам, виконуючи заздалегідь розподілену йому роль, керуючи автомобілем ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , умисно здійснив зіткнення з автомобілем Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , на якому рухались потерпілі ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , чим спричинив вимушену зупинку автомобіля потерпілих. Після чого, ОСОБА_9 покинув автомобіль ВАЗ 2107, д.н.з. НОМЕР_3 , та зник з місця скоєної ним дорожньо-транспортної пригоди. В цей же час, ОСОБА_7 , діючи спільно з ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , виконуючи заздалегідь розподілену йому роль, перебуваючи в кущах на узбіччі дороги із заздалегідь заготовленою вогнепальною зброєю здійснив не менше трьох пострілів в лобове скло автомобіля Renault Kangoo, д.н.з. НОМЕР_1 , в якому знаходились ОСОБА_10 та ОСОБА_11 . Після чого останні залишили салон автомобіля та почали тікати, а ОСОБА_7 , продовжуючи свої умисні протиправні дії спрямовані на заподіяння їх смерті, додатково здійснив не менше двох пострілів у бік ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , внаслідок чого дві кулі потрапили в ОСОБА_10 , чим йому було заподіяно тілесні ушкодження, та він почав чинити опір обороняючись шляхом пострілів з пристрою для відстрілу гумових куль.

З врахуванням опору потерпілого ОСОБА_10 , ОСОБА_7 , який здійснив постріли в потерпілих, не виконавши усіх дій, з причин, що не залежали від його волі, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, побіг в напрямку вул. Садова, 20 с. Княжичі Броварського району, де у заздалегідь йому відомому місці знаходився ОСОБА_8 , який діючи умисно, за попередньою змовою з ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , виконуючи заздалегідь розподілену йому роль, перебував за кермом автомобіля Volkswagen Passat, д.н.з. НОМЕР_2 , та на даному автомобілі покинули місце вчинення кримінального правопорушення, таким чином не вчинивши усіх дій спрямованих на протиправне заподіяння смерті іншим особам, які вважали необхідними для доведення злочину до кінця з причин, що не залежали від їх волі.

У вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115, ч. 1 ст. 263 КК Україниобґрунтовано обвинувачується ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець республіки Дагестан, громадянин російської федерації, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , останнє встановлене місце проживання на території України: АДРЕСА_2 , раніше не судимий.

Так, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акту шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене при ухваленні остаточного рішення у цьому кримінальному провадженні. На цій стадії судового розгляду суд констатує обґрунтованість висунутого ОСОБА_7 обвинувачення.

Стосовно наявності ризику переховування обвинуваченого від суду передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України колегія суддів зазначає таке.

ОСОБА_7 обвинувачується, зокрема, у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого 3 ст. 28 ч. 2 ст. 15 п. 6 ч. 2 ст. 115, ч. 2 ст. 15 п. 9 ч. 2 ст. 115. Отже, судом у разі визнання обвинуваченого винуватим йому загрожує покарання лише у виді реального позбавлення волі, що є вагомим фактором, який свідчить про потенційний ризик його переховування від правосуддя. Однак, ризик втечі обвинуваченого не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Так, обвинувачений ОСОБА_7 є громадянином Російської Федерації та має там соціальні зв`язки та місце проживання, під час судового розгляду перетнув кордон України з ціллю переховуватись від суду, у зв`язку із чим був оголошений у розшук. Доводи обвинуваченого про те, що він рятував свою сім`ю від військової агресії рф є непереконливими, оскільки не підтверджуються жодними доказами та не спростовують ризика переховування від суду.

Отже, колегія суддів дійшла висновку про наявність ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого, суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання, зокрема, свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. ч. 1, 2 ст.23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на основі показань, які суд безпосередньо досліджував під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). Обвинувачений обізнаний з даними осіб, які є свідками та потерпілим у цьому кримінальному провадженні, знає адреси їх проживання. Тому, існує значний ризик, що у разі обрання обвинуваченому більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, ОСОБА_7 зможе безперешкодно психологічно, економічно чи фізично впливати на цих осіб з метою зміни ними показань наданих на стадії досудового розслідування або змусити їх відмовитись надавати показання суду. Отже, суд дійшов висновку про доведеність ризика, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Крім того, з урахуванням викладених в обвинувальному акті обставин скоєння кримінальних правопорушень, які інкримінуються ОСОБА_7 , не виключена ймовірність вчинення останнім іншого кримінального правопорушення або продовження злочинної діяльності. Цей факт підтверджується тим, що ОСОБА_7 , обвинувачується у таких протиправних діях, які вимагають значного рівня кримінальної рішучості. Зазначене породжує обґрунтовані сумніви, що обвинувачений, перебуваючи не під вартою, здатний втриматися від продовження своєї злочинної діяльності, що вказує на наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Разом з тим, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, зокрема (переховуватись, впливати на свідків та потерпілих та вчиняти інші злочини), однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому, оскільки під поняттям «ризик» - слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Стосовно можливості застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу аніж тримання під вартою слідчий суддя наголошує таке.

Особисте зобов`язання, на думку слідчого судді, не може бути застосовано до обвинуваченого для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства та з огляду на тяжкість інкримінованому йому правопорушення.

Особиста порука не може бути застосована до обвинуваченого, оскільки не має заяв від потенційних поручителів.

Щодо запобіжного заходу у вигляді застави, то на переконання слідчого судді такий захід буде недостатнім для запобігання наведеному вище ризику переховування від слідства, як основний, враховуючи тяжкість покарання за інкримінований злочин.

Стосовно застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту за місцем фактичного проживання неможливо застосувати, тому що ОСОБА_7 , як громадянин іншої країни має право безперешкодного виїзду з України, що підсилює існування ризику його переховування від правосуддя, враховуючи, що він вже перебував у розшуку.

Єдиним запобіжним заходом, який здатен забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та унеможливить реалізацію викладених вище ризиків є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Разом з тим, суд враховує, що вік та задовільний стан здоров`я обвинуваченого не перешкоджають продовження щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Враховуючи конкретні обставини справи, обґрунтоване обвинувачення ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та неможливість застосування більш м`яких запобіжних заходів слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, строком на 60 діб, тобто до 15 травня 2026 року включно.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, у зв`язку із чим суд вважає недоцільним визначення ОСОБА_7 розміру заставиКеруючись вимогами ст. ст. 176-178, 183, 193, 194, 197, 331, 369, 372, 376, 392 КПК України, суд ,

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 задовольнити.

Застосувати строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраний відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , строком на 60 днів до 15 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави. Утримувати його у Державній установі Чернівецький слідчий ізолятор» Міністерства юстиції України.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, прокурору, направити уповноваженій службовій особі до місця ув`язнення.

Ухвала суду підлягає до негайного виконання і може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Повний текст ухвали проголошено о 15 год. 15 хв. 20 березня 2026 року в залі Броварського міськрайонного суду Київської області.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3