Постанова № 1354980, 07.02.2008, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.02.08

Справа №АС10/633-07.

За позовом Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспзабезпечення» Сумського району

про стягнення 14458 грн.

Суддя мАЛАФЕЄВА І.В.

Представники:

від позивача Груздо Т.С.

від відповідача Дроздов В.К.

В судовому засіданні оголошувалася перерва з 04.02.2008 р. по 07.02.2008 р. до 09 год. 45 хв.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 14458 грн., а саме 13749,36 грн. штрафних санкцій вартості 2-х нестворених робочих місць для працевлаштування інвалідів в 2006 році, згідно ст. ст. 19, 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” № 875-ХІІ від 21.03.1991р. із змінами та доповненнями та 708,64 грн. – пені за несвоєчасну сплату штрафних санкцій.

Відповідач проти позову заперечує, в судовому засіданні ним надані докази створення двох робочих місць. Також в судовому засіданні відповідачем надано суду докази звернення до Сумського районного центру зайнятості, Низівської селищної ради, про наявність робочих місць для працевлаштування 3 робочих місць, а також копію наказу та акту про створення на підприємстві трьох робочих місць для працевлаштування інвалідів.

Позивач проти створення на підприємстві двох робочих місць не заперечував.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами на підставі ч.1 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши повноважного представника відповідача, оцінивши та дослідивши наявні в справі докази, суд встановив:

Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” №875-ХII від 21.03.1991р. зі змінами та доповненнями для підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 15 до 25 чоловік – у кількості одного робочого місця.

Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено обов’язок підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності і господарювання, де кількість інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим частиною першою ст. 19 зазначеного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (в об’єднанні), установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом.

Згідно звіту відповідача по формі №10-П1 за 2006 рік, середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу підприємства у 2006 році становила 79 чоловік, а тому згідно ст. 19 Закону, у відповідача в 2006 році норматив складає 3 робочих місця. Позивач посилався на те, що фактично відповідачем не було створено 2 робочих місця для працевлаштування інвалідів.

Розмір середньої річної заробітної плати на підприємстві за 2006 рік становить 6874,68 грн.

Таким чином, сума адміністративно-господарських санкцій за невиконання відповідачем нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів у 2006 році, становить 13749,36 грн., а також 708,64 грн. пені за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій.

В судовому засіданні представником відповідача було надано копії листів до Сумського районного центру зайнятості, Низівської селищної ради, про наявність робочих місць для працевлаштування 3 робочих місць, а також докази створення на підприємстві робочих місць, проти чого не заперечує позивач.

Таким чином, відповідно до встановленого на 2006 рік нормативу, відповідачем було забезпечено норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування двох інвалідів.

Приймаючи до уваги вищенаведене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. В задоволенні позову Сумського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (м. Суми, вул. Горького, 2) про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Сільгоспзабезпечення» (Сумський район, с.Низи, вул. Радгоспна,19, і.к. 23817873) 13749,36 грн. адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць та 708,64 грн., призначених для працевлаштування інвалідів в 2006 році - відмовити.

2. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

3. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

4. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

СУДДЯ І.В.МАЛАФЕЄВА

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Повний текст постанови підписано 07.02.2008 року.