Рішення № 135497078, 07.04.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року справа № 580/759/26 м. Черкаси Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилюка В.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Адміністрації Державної прикордонної служби України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Адміністрація Державної прикордонної служби України (далі АДПС, відповідач), в якому просить:

- визнати протиправними дії Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо відмови у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нового грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 ;

- зобов`язати Адміністрацію Державної прикордонної служби України скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області новий грошовий атестат та довідку про розміри додаткових видів грошового забезпечення ОСОБА_2 , у зв`язку зі зміною розміру грошового забезпечення, яке відбулося на підставі рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25.

В обґрунтування позовних вимог представниця позивача зазначила, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25 ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) ОСОБА_1 було перераховано грошове забезпечення за період з 29.01.2020 по 12.05.2023 рік. Відтак, у зв`язку зі зміною розмірів грошового забезпечення, позивач набув право на перерахунок пенсії з моменту її призначення, передумовою чого має бути видача оновленої довідки про розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та грошового атестату.

Враховуючи наведені обставини, представником ОСОБА_1 , було подано заяву на адресу Адміністрації Державної прикордонної служби України, якою просила надіслати до ГУПФУ в Черкаській області новий грошовий атестат та додаток до грошового атестату про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 для перерахунку його пенсії, однак відповідач відмовив у видачі атестату.

Ухвалою від 29 січня 2026 року суддя Черкаського окружного адміністративного суду прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у адміністративній справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

05.02.2026 до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що видача грошових атестатів належить до компетенції органу Державної прикордонної служби України, в якому військовослужбовець проходив військову службу, в даному випадку це компетенція ІНФОРМАЦІЯ_2 , в якому позивач і проходив військову службу. Жодних доказів протиправності рішень, дій чи бездіяльності -Адміністрації Держприкордонслужби України в позові не наведено. Отже, посилання позивача на протиправність дій Адміністрації Держприкордонслужби відносно відмови у підготовці і наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нового грошового атестата та довідки про розміри додаткових видів грошового забезпечення вважає помилковими та безпідставними, оскільки Адміністрація Державної прикордонної служби України діяла виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (стаття 19 Конституції України).

Розгляд справи по суті відповідно до частини 3 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України розпочато через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об`єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.

Суд встановив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Черкаській області і одержує пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» № 2262-ХІІ від 09.04.1992.

Рішенням від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25 Черкаський окружний адміністративний суд зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2022-2023 роки, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні за 27 календарних років служби, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням виплачених сум.

У відповідь на звернення представниці позивача щодо видачі нового грошового атестату та додатку до грошового атестату про додаткові види грошового забезпечення ОСОБА_1 , з урахуванням донарахованого Головним центром грошового забезпечення на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25, відповідач листом від 13.01.2026 № 09/Р-13882/685 повідомив, що Фінансово-економічним управлінням Адміністрації Держприкордонслужби підготовка грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» за формою, затвердженою додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.02.2007 за № 135/13402 № 3-1, здійснюється виключно тим військовослужбовцям, які впродовж останніх 24 календарних місяці служби підряд перед місяцем звільнення проходили військову службу в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, або ж були виключені зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби з правом на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Оскільки, впродовж останніх 24 календарних місяців служби перед місяцем звільненням з 01.08.2022 до 31.07.2024 підполковник ОСОБА_1 не проходив військову службу в Адміністрації Держприкордонслужби, і за цей період йому грошове забезпечення (зі сплатою відповідних внесків, податків та зборів) не нараховувало і не виплачувало фінансово-економічне управління Адміністрації Держприкордонслужби, то у розгляді цього питання в його інтересах відмовлено. Резолютивна частина Черкаського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25 не містить визнання протиправними дій Адміністрації Держприкордонслужби та, відповідно, зобов`язань підготувати на надіслати до відповідного пенсійного органу для перерахунку пенсії ОСОБА_1 нових грошового атестату та довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію за останні 24 календарні місяці служби підряд перед місяцем його звільнення, з урахуванням здійснених Головним центром доплат грошового забезпечення та індексації грошового забезпечення.

Дії відповідача щодо відмови у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області нового грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення позивач вважає протиправними, а тому звернувся в суд з цим позовом.

Під час вирішення спору по суті суд зазначає, що відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Нормами статті 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно зі ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-ХІІ) перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону. Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Механізм проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», визначений Порядком проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 (далі Порядок № 45), згідно із пунктом 1 якого пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, є збільшення рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Відповідно до п. 7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім військовослужбовців строкової служби і членів їх сімей та прирівняних до них осіб пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» обчислюються з розміру окладу за посадою, окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки/доплати за вислугу років, а також щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення та премії).

Суд встановив, що Черкаський окружний адміністративний суд рішенням від 26 вересня 2025 року у справі № 580/925/25 зобов`язав ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошового забезпечення, грошову компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки за 2022-2023 роки, грошову компенсацію за невикористану відпустку як учаснику бойових дій за 2015-2024 роки, одноразову грошову допомогу при звільненні за 27 календарних років служби, шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня відповідного календарного року, у відповідності до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та пункту 1 Примітки Додатку 1 та Примітки Додатку 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із урахуванням виплачених сум.

Таким чином у спірних правовідносинах позивач проходив військову службу у ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ), який здійснював нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення.

Відповідно до п. 3 розділу I Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України та деяким іншим особам затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 червня 2018 року № 558 (далі Інструкція № 558), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується в органах Держприкордонслужби за місцем їх служби або органом, у якому вони перебувають на фінансовому забезпеченні згідно з приміткою до штату.

Відповідно до пп. 8 п. 6 розділу IV Інструкції № 558 у разі переміщення військовослужбовців по службі до інших органів Держприкордонслужби в грошовому атестаті зазначається, у якому розмірі та за який період військовослужбовцю виплачено матеріальну допомогу.

Відповідно до пп. 7 п. 7 розділу IV Інструкції № 558 відомості про надання допомоги з посиланням на наказ начальника (командира) органу Держприкордонслужби зазначаються в грошовому атестаті, який надсилається до органу Держприкордонслужби за новим місцем служби.

Зразок Довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премію для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» є Додатком 8 до Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (пункт 3 розділу II).

Аналіз зазначених норм вказує на те, що у спірних правовідносинах запитувані позивачем грошовий атестат та довідка про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення видаються органом Держприкордонслужби, у якому особа проходила службу, у цьому випадку Військовою частиною НОМЕР_1 .

Суд відхиляє покликання представниці позивача на приписи п.п. 2, 3 Порядку № 45, оскільки вказаний Порядок встановлює процедуру перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», які не передбачають видачу грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, суб`єктом владних повноважень у спірних правовідносинах щодо видачі грошового атестату та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, визначених за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням виступає Військова частина НОМЕР_1 .

Суд встановив, що у позові позивач не визначив Військову частину НОМЕР_1 як відповідача у справі. У свою чергу вимоги позивача у спірних правовідносинах до Адміністрації Державної прикордонної служби України суперечать приписам КАС України у частині визначення відповідача, оскільки позивач не проходив службу у центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, та не був виключений зі списків особового складу Адміністрації Держприкордонслужби.

Суд врахував, що відповідно до вимог КАС України визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Тобто саме суд на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КАС України, ураховуючи завдання адміністративного судочинства, має визначити характер спірних правовідносин та суб`єктів, які є учасниками цих правовідносин (сторони спору), і за результатами цього вирішити відповідний спір.

Разом з тим, Верховний Суд у постановах від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19, від 20 січня 2021 року у справі № 203/2/19 дійшов висновку, що визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад.

Згідно з ч. 3 ст. 48 КАС України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача.

Таким чином, без згоди позивача суд не може замінити первісного відповідача належним відповідачем, у зв`язку із чим процесуальним наслідком пред`явлення позову до неналежного відповідача є відмова в позові до нього.

Суд зауважує, що ця норма ст. 48 КАС України застосовується у поєднанні з визначеними статтею 9 цього Кодексу правилами та умовами змагальності та диспозитивності у адміністративному судочинстві, які, зокрема, передбачають, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Таким чином, Адміністрація Держприкордонслужби в спірних правовідносинах, на переконання суду, не порушила права позивача, про захист якого він просить.

Згідно частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову належить відмовити.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 5 статті 139 вказаного Кодексу у разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Зважаючи на те, що позовні вимоги позивача, звільненого від сплати судових витрат не підлягають задоволенню, а відповідач не надав доказів понесення судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Розподіл судових витрат не здійснювати.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Учасники справи:

1) позивачка ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 );

2) відповідач Адміністрація Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26, код ЄДРПОУ 21366538).

Рішення складене у повному обсязі та підписане 07.04.2026.

Суддя Василь ГАВРИЛЮК