Ухвала суду № 135496001, 07.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

07 квітня 2026 р. справа № 520/6976/26Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Біленський О.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_2 прикордонного загону прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 02.01.2023 по 18.04.2023, в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах;

- зобов`язати НОМЕР_2 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (в/ч НОМЕР_4 ) здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" за прийняття безпосередньої участі у бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримуванні збройної агресії за періоди з 02.01.2023 по 18.04.2023, в розрахунку до 100 000,00 грн. на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах, з врахуванням проведених виплат за цей період.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2026 у справі №520/6976/26 адміністративний позов ОСОБА_1 до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій вказати поважні підстави для поновлення строку, з наданням до суду відповідних доказів.

03.04.2026 представником позивача через систему "Електронний суд" подано заяву, в якій заявник просить суд поновити строк на подання до суду позовної заяви та відкрити провадження у справі.

Заява обґрунтована тим, що з 11.12.2025 втратила чинність частина 1 статті 233 КЗпП України, яка встановлювала тримісячний строк звернення до суду з позовом про виплату належних працівникові сум заробітної плати (грошового забезпечення). Таким чином, на думку позивача, право на звернення до суду з цим позовом відповідно до положень статті 233 КЗпП України не обмежене будь-яким строком. Крім цього, позивач зазначає, що з середини 2023 року постійно мешкає за кордоном, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті та іншими документами, що подаються з цією заявою, лист від 21.08.2024 №09/Р-380/426 особисто не отримував, про його існування дізнався лише у середині лютого 2026 року, коли в телефонному режимі через месенджер Вотсап звернувся до свого колишнього безпосереднього командира.

Розглядаючи подану заяву, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 ст. 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно з ч. 3 ст. 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

За змістом пункту 17 ч. 1 ст. 4 КАС України публічною службою є, зокрема, військова служба.

Втім, положення ст. 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували порядок звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).

Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 КЗпП України.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 233 КЗпП України у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до місцевого загального суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин", який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у такій редакції:

"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".

В постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 Верховний Суд, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов висновку, що у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин").

З матеріалів позовної заяви вбачається, що позивача виключено зі списків особового складу військової частини з 18.03.2023 наказом начальника НОМЕР_2 прикордонного загону прикордонної служби України від 18.03.2023 №198-ОС.

Таким чином, спірні правовідносини виникли за нової редакції положень статті 233 КЗпП України, а тому до них підлягає застосуванню тримісячний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 233 КЗпП України.

Згідно висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову (у частині вимог з 19 липня 2022 року) слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум.

З доданих до позовної заяви документів судом встановлено, що НОМЕР_2 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України на заяву позивача від 27.07.2024 листом від 21.08.2024 №09/Р-380/426 надано архівні відомості ОСОБА_1 за 2016 - 2023 роки на 8 арк., зокрема, про нараховане та виплачене грошове забезпечення у 2023 році, де зазначено конкретні види і суми нарахованих виплат, в тому числі додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" у розмірі 30000,00 грн.

Таким чином, позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум додаткової винагороди, встановленої пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану", з моменту отримання позивачем листа НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 21.08.2024 №09/Р-380/426 у серпні 2024 року і відлік тримісячного строку розпочався саме з цього моменту.

Посилання позивача на те, що він дізнався про існування листа від 21.08.2024 №09/Р-380/426 лише у середині лютого 2026 року, коли в телефонному режимі через месенджер Вотсап звернувся до свого колишнього безпосереднього командира, жодними належними та допустимими доказами не підтверджено.

До суду з даним позовом позивач звернувся 27.03.2026, тобто з істотним пропуском строку звернення до суду.

Згідно з приписами ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Щодо посилання позивача на те, що частина 1 статті 233 КЗпП України втратила чинність суд зазначає, що Велика палата Конституційного Суду України 11.12.2025 розглянула справу за конституційним поданням Верховного Суду про конституційність частини 1 статті 233 КЗпП України та ухвалила Рішення №1-р/2025, яким частина 1 статті 233 КЗпП України визнана неконституційною та утрачає чинність із дня ухвалення Судом цього Рішення.

Проте, до спірних правовідносин застосуванню підлягає частина 2 статті 233 КЗпП України, оскільки позивач звільнений з військової служби.

Частина 2 статті 233 КЗпП України є чинною, неконституційною не визнавалась.

Щодо перебування позивача з середини 2023 року за кордоном, суд зазначає наступне.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вказувала, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, що були об`єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення особи, яка звернулася з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду.

Верховний Суд в ухвалі від 26.06.2024 у справі №201/5079/19 дійшов висновку, що сам факт тривалого перебування заявниці за кордоном, не є підставою для поновлення строку на касаційне оскарження.

Суд критично оцінює твердження позивача та звертає увагу на те, що перебування закордоном жодним чином не підтверджує поважність причин пропуску звернення до суду з даним позовом.

Варто наголосити, що зазначені вище обставини, безумовно, не свідчать про труднощі чи перешкоди, що унеможливили своєчасне звернення до суду з цим позовом. Більше того, позивачем, ані в позовній заяві, ані в заяві про поновлення строку, жодним чином не обґрунтовано, яким чином вказані ним обставини безпосередньо вплинули або ускладнили вчинення позивачем процесуальних дій у визначений законом строк, а саме звернення з цим позовом до суду.

Суд звертає увагу, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа Стаббігс на інші проти Великобританії, справа Девеер проти Бельгії).

Так, Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях вказує на те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (див. рішення у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року, заява №28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Підсумовуючи викладене, зважаючи на тривалість строку, який пропущений позивачем, обставини, які завадили позивачу вчасно звернутися до суду, їх причинний зв`язок із пропуском строку звернення, суд дійшов до висновку про неповажність підстав для поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказаних представником позивача у заяві.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню.

Згідно з положеннями ч. 5, 6, 8 ст. 169 КАС України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п`яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків. Про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 5, 169, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про поновлення строку на подання до суду позовної заяви - відмовити.

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до НОМЕР_2 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Біленський О.О.