Рішення № 135492402, 06.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 квітня 2026 року Справа№200/5912/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1

до відповідача 1: Покровського міськрайонного суду Донецької області,

відповідача 2: Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області

про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Покровського міськрайонного суду Донецької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про:

- визнання протиправним та скасування наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 33-к/к від 26.02.2024 «Про встановлення надбавки за вислугу років» в частині встановлення надбавки за вислугу років державному службовцю, секретарю судового засідання ОСОБА_1 в розмірі 12 відсотків від посадового окладу, починаючи з лютого 2024 року;

- визнання протиправним та скасування наказу Красноармійського міськрайонного суду Донецької області № 108-к/к від 30.05.2024 «Про встановлення надбавки за вислугу років ОСОБА_1 », яким державному службовцю, секретарю судового засідання ОСОБА_1 встановлено надбавку за вислугу років у розмірі 14 відсотків від посадового окладу, починаючи з 30 травня 2024 року;

- зобов`язання Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 заробітної плати з усіма її складовими, а саме недорахованої надбавки за вислугу років у порядку, визначеному статтею 52 Закону України «Про державну службу» на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу, починаючи з 01 лютого 2024 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що обіймає посаду секретаря судового засідання Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з 01.06.2021, з 29.05.2023 їй встановлено надбавку за вислугу років на державній службі у розмірі 18 % посадового окладу.

18 червня 2024 року позивач ознайомлена з наказом в.о. керівника апарату Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2024 № 33-к/к, яким позивачу визначена надбавка за вислугу років у розмірі 12 % посадового окладу.

Наказом Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2024 № 180-к/к позивачу встановлений розмір надбавки за вислугу років 14 % посадового окладу.

Вважає спірні накази протиправними та просить їх скасувати.

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області надало до суду відзив на позовну заяву, у якому вказало, що спірні накази прийняті у відповідності до вимог чинного законодавства.

Покровський міськрайонний суд Донецької області відзив на позовну заяву не надав.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 серпня 2024 року відкрито спрощене позовне провадження у справі без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами в порядку, визначеному статтею 262 КАС України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 жовтня 2024 року витребувано докази у першого відповідача, зупинено провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 грудня 2024 року зупинено провадження до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі № 240/7215/24.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26 травня 2025 року справу передано на розгляд судді Олішевській В.В.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року у задоволенні клопотання позивача про поновлення провадження у справі відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06 квітня 2026 року поновлено провадження у справі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

ОБСТАВИНИ ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 .

Відповідно до наказу в.о. Керівника апарату Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 26.02.2024 № 33-к/к позивачу встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 12 % посадового окладу (вислуга 6 років).

Відповідно до наказу в.о. Керівника апарату Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 30.05.2024 № 108-к/к позивачу встановлена надбавка за вислугу років у розмірі 14 % посадового окладу (вислуга 7 років).

Законом України від 26 лютого 2025 року № 4273-ІХ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» внесені зміни до Закону України "Про судоустрій і статус суддів.

Пункт 3-1 розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено підпунктом 3 такого змісту: «змінити найменування місцевих загальних судів, перелік яких визначається додатком до цього Закону. Зміна найменування місцевого загального суду не призведе до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду".

Відповідно до вказаного додатку Красноармійський міськрайонний суд Донецької області перейменований на Покровський міськрайонний суд Донецької області.

НОРМИ ПРАВА ЯКІ ЗАСТОСОВУВАВ СУД ТА МОТИВИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ, ВИСНОВКИ СУДУ

Стаття 130 Конституції України визначає, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Згідно із частинами першою - п`ятою статті 148 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів, зокрема, здійснює ДСА України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та ДСА України.

Функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління ДСА України.

Видатки на утримання судів у Державному бюджеті України визначають окремим рядком щодо Верховного Суду, Вищої ради правосуддя, апеляційної палати вищого спеціалізованого суду, а також загалом щодо апеляційних, місцевих судів.

Згідно із частиною першою статті 150 Закону № 1402-VIII призначення на посади державних службовців, працівників, які виконують функції з обслуговування, оплата праці та соціальні гарантії працівників апаратів місцевих, апеляційних судів, вищих спеціалізованих судів, апарату Верховного Суду, секретаріатів Вищої ради правосуддя і Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ДСА України, Служби судової охорони врегульовано нормами законодавства про державну службу з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Правовий статус державного службовця та коло його основних прав, гарантій і обов`язків визначено у Законі України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII (далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

У статті 1 цього Закону визначено поняття «державний службовець», яким є громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов`язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 889-VIII державний службовець має право, зокрема, на оплату праці залежно від займаної посади, результатів службової діяльності, стажу державної служби, рангу та умов контракту про проходження державної служби (у разі укладення).

Держава забезпечує достатній рівень оплати праці державних службовців для професійного виконання посадових обов`язків, заохочує їх до результативної, ефективної, доброчесної та ініціативної роботи (частина перша статті 50 Закону № 889-VIII).

Згідно із частиною другою статті 50 Закону № 889-VIII заробітна плата державного службовця складається, зокрема, з: 1) посадового окладу; 2) надбавки за вислугу років; 3) надбавки за ранг державного службовця; 6) премії (у разі встановлення).

Тож заробітна плата державного службовця має обов`язкову (сталу) складову, яка є фіксованою виплатою та, по суті, основною винагородою за виконання посадових обов`язків, а також факультативну (необов`язкову) складову, яка залежить від особистого внеску державного службовця в загальний результат роботи державного органу, є винагородою за ініціативну роботу, своєчасне і якісне виконання завдань, виконання додаткового обсягу завдань.

Надбавка за вислугу років є складовою обов`язкової частини заробітної плати державного службовця та згідно із частиною першою статті 46 Закону № 889-VIII обумовлена досягненням особою певного стажу державної служби.

Розмір такої надбавки за приписами частини першої статті 52 Закону № 889-VIII визначається на рівні 3 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 50 відсотків посадового окладу.

Водночас 01 січня 2024 року набрав чинності Закон України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» № 3460-ІХ, у пункті 10 розділу «Прикінцеві положення» якого законодавець визначив, що у 2024 році оплата праці державних службовців здійснюється на основі класифікації посад, крім державних органів, зазначених у пунктах 20-22 цього розділу.

Згідно з пунктом 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону № 3460-IX у 2024 році заробітна плата державного службовця державного органу, який провів класифікацію посад державної служби, складається з посадового окладу, надбавки за ранг державного службовця, надбавки за вислугу років, місячної або квартальної премії, компенсації за додаткове навантаження та за вакантною посадою, грошової допомоги, що виплачується з наданням щорічної основної оплачуваної відпустки, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та інших доплат, передбачених законами України.

Надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

Норми Закону № 889-VIII щодо умов та порядку оплати праці державних службовців застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, пізніше прийнятим Законом № 3460-ІХ визначено, що надбавка за вислугу років на державній службі встановлюється на рівні 2 відсотків посадового окладу державного службовця за кожний календарний рік стажу державної служби, але не більше 30 відсотків посадового окладу.

До того ж у цьому Законі визначено, що норми раніше прийнятого Закону № 889-VIII про умови та порядок оплати праці державних службовців застосовуються лише в тій частині, що не суперечить цьому Закону.

Отже, норми Закону № 889-VIII щодо оплати праці державних службовців, які суперечать Закону про державний бюджет, не застосовуються, бо їхню дію зупинено на період чинності відповідних приписів Закону № 3460-ІХ.

Приписи наведеної норми Закону № 3460-ІХ є чинними, неконституційними не визнавалися, а тому правомірно були застосовані відповідачем у спірних правовідносинах.

Суд зазначає, що спір в цій справі відповідає ознакам типових справ, визначених пунктом 21 частини першої статті 4 КАС України, сформульованих в зразковій справі, розглянутій Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 19 лютого 2026 року в справі № 240/7215/24.

За наслідками розгляду вказаної зразкової справи Велика Палата Верховного Суду виснувала, що нарахування та виплата у 2024 році державним службовцям надбавки за вислугу років має відбуватися з урахуванням вимог пункту 12 розділу «Прикінцеві положення» Закону України від 09 листопада 2023 року № 3460-IX «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон № 3460-IX), який зупинив дію приписів Закону України від 10 грудня 2015 року № 889-VIII «Про державну службу» (далі - Закон № 889-VIII) у частині оплати праці державних службовців і неконституційним у встановленому законом порядку не визнавався, а отже, підлягав застосуванню розпорядником бюджетних коштів стосовно позивачки.

Зазначеною постановою Рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 30 травня 2025 року у зразковій справі №240/7215/24 скасовано та ухвалено нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Коростенського міськрайонного суду Житомирської області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області про визнання протиправними дій, скасування наказу в частині, зобов`язання вчинити дії.

Згідно з ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно із статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Покровського міськрайонного суду Донецької області, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказів, зобов`язання вчинити дії відмовити повністю.

Повний текст рішення складено та підписано 06 квітня 2026 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя В.В. Олішевська