Рішення № 135492357, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/1681/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Кучми К.С., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення нарахування та виплати компенсації втрати доходів відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III за періоди з 01.12.2019 року по 28.02.2023 року та компенсації втрати доходів на нараховану, але не виплачену суму пенсії розміром 216445,43 грн за період з 01.03.2023 року по 31.10.2025 року, при виплаті йому пенсії з 31.10.2025 року;

- зобов`язати відповідача провести йому нарахування компенсації втрати доходів відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III за періоди з 01.12.2019 року по 28.02.2023 року та компенсації втрати доходів на нараховану, але не виплачену суму пенсії розміром 216 445,43 грн за період з 01.03.2023 року по 31.10.2025 року та провести виплату пенсії з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивач перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років. Позивач не отримував належні нарахування та виплати суми перерахунку пенсії. Так, рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 року по справі 160/18772/22 зобов?язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об?єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 12.08.2022 року №33/24/С-7949 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій. Різниця між нарахованою за рішенням суду та фактично виплаченою пенсією (доплата) у розмірі 216 445,43 грн за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 року своєчасно не була виплачена. Компенсація за цей період не була нарахована та не виплачувалася. 31.10.2025 року на пенсійну картку позивача було зарахована сума 187,35 грн, а 26.11.2025 року також було зараховано суму 187,35 грн, 31.12.2025 року було зараховано суму 187,35 грн. Відповідач з 31.10.2025 року розпочав виплату заборгованості розміром 216 445,43 грн по рішенню суду від 27.12.2022 року. 15.12.2025 позивач звернувся із заявою про нарахування відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III та виплату компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням на 30 місяців строків виплати заборгованості по пенсії, яка обрахована 28.02.2023 у розмірі 216 445,43 грн. Проте, 09.01.2026 року відповідач листом № 2828-63981/Т-01/8-0400/26 відмовив у нарахуванні та виплати компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків виплати заборгованості по пенсії, яка обрахована 28.02.2023 на виконання рішення суду від 27.12.2022 року у справі №160/18772/22 мотивуючи тим, що рішенням суду не зобов?язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні. Цією ж ухвалою зобов`язано відповідача надати належним чином завірені копії пенсійної справи позивача.

На виконання вимог ухвали суду, 12.02.2026 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що позивач отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. у справі №160/18772/22 йому проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у сумі 216 445,43 грн. На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 31.08.2023 р. у справі № 160/15381/23 позивачу було проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у сумі 65 261,73 грн. Постановою КМУ від 14.07.2025 року №821 "Про затвердження Порядку здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень" (далі - постанова №821) затверджено Порядок здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, затверджений яким визначено механізм здійснення з бюджету Пенсійного фонду України видатків на виплату сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці), призначених (перерахованих) на виконання судових рішень, зокрема, за період, що передує даті набрання чинності рішенням суду, за джерелами їх виплати (фінансування). Відповідно до пункту 6 Порядку видатки на виплату перерахованих пенсій за рішенням суду здійснюються в межах бюджетних асигнувань відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного Фонду України на відповідну мету, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, одержувачам, яких включено до переліку станом на 1 число місяця, що передує місяцю, в якому здійснюється виплата. Відповідно до пункту 7 Порядку для забезпечення виплат за рішеннями суду, передбачених пунктами 5 і 6 цього Порядку, виплата пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) проводиться в сумі, що визначається пропорційно виділеним на зазначені цілі бюджетним асигнуванням відповідно до розпису державного бюджету/помісячного розпису доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України, які передбачені бюджетом Пенсійного фонду України на відповідний рік, але не більшій від належної до виплати суми, що обліковується в переліку. Відповідно до пункту 8 Порядку невиплачені протягом поточного бюджетного періоду суми нарахованих на виконання рішень суду сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці) за минулий час і перерахованих пенсій за рішенням суду виплачуються в наступному бюджетному періоді в межах встановлених бюджетних асигнувань у порядку, передбаченому пунктами 5-7 цього Порядку. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою КМУ від 17.09.2025 року № 1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік". Враховуючи зазначене, відповідно до постанови № 821 позивачу в межах встановлених бюджетних асигнувань в жовтні, в листопаді та в грудні 2025 року було виплачено по 187,35 грн. Залишок доплати пенсії на виконання рішення суду від 27.12.2022 у справі №160/18772/22 складає 215 883,38 грн. Одночасно, рішенням суду від 27.12.2022 не було зобов?язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату позивачу компенсації втрати частини доходів. Відтак, зобов?язання покладені на Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області, виконані в межах повноважень, згідно діючого законодавства. Враховуючи викладене, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи позицію позивача, викладену в позовній заяві, позицію відповідача, викладену у відзиві на позову, дослідивши письмові докази, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному та об`єктивному розгляді обставин справи, суд встановив наступні обставини справи.

Судом встановлено, що позивач перебуває на обліку в Головному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 року № 2262-XII.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 р. у справі №160/18772/22 зокрема було зобов`язано Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 року на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Дніпропетровській області" від 12.08.2022 року №33/24/С-7949 про грошове забезпечення для перерахунку пенсій.

Листом від 05.05.2023 №20535-15333/Т-01/8-0400/23 Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило позивача, що з 01.03.2023 року виплата пенсії буде проводитися у розмірі 14 656,35 грн, який обчислено на виконання рішення суду від 27.12.2022 року у справі №160/18772/22 та нарахована доплата у розмірі 216 445,43 грн (різниця між нарахованою за рішенням суду та фактично виплаченою пенсією) за період з 01.12.2019 р. по 28.02.2023 р.

15.12.2025 позивач звернувся із заявою про нарахування відповідно до ст.2 Закону України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв?язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року № 2050-III та виплату компенсації втрати частини доходів у зв?язку з порушенням на 30 місяців строків виплати заборгованості по пенсії, яка обрахована 28.02.2023 у розмірі 216 445,43 грн на виконання рішення суду від 27.12.2022 року у справі №160/18772/22.

Проте, листом від 09.01.2026 у відповідь на звернення позивача Головне управління ПФУ в Дніпропетровській області повідомило, що:

"…На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №160/18772/22 Вам проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 28.02.2023 у сумі 216 445,43 грн.

На виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного сулу від 31.08.2023 у справі № 160/15381/23 Вам проведено перерахунок пенсії та нараховано доплату за період з 01.12.2019 по 31.10.2023 у сумі 65261,73 грн.

Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 вересня 2025 року №1152 "Деякі питання бюджету Пенсійного фонду України на 2025 рік".

Враховуючи зазначене, відповідно до постанови №821 Вам в межах встановлених бюджетних асигнувань в жовті, в листопаді та в грудні 2025 року було виплачено по 187,35 грн. Залишок доплати пенсії на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 y справі №160/18772/22 складає 215 883,38 грн.

Одночасно повідомляємо, що рішенцям Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.12.2022 у справі №160/18772/22 не зобов?язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області провести нарахування та виплату Вам компенсації втрапи частини доходів".

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Питання, пов`язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України "Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати" від 19.10.2000 року №2050-III (далі - Закон №2050-III).

Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-III підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), така компенсація провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії, соціальні виплати, стипендії, заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Наведене дає підстави для висновку, що дія зазначеного Закону поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності й господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), і стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України та які (відповідні доходи) не мають разового характеру, зокрема, пенсії (з урахуванням надбавок, доплат, підвищень до пенсії, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги на прожиття, щомісячної державної грошової допомоги та компенсаційних виплат).

Основною умовою для виплати громадянину передбаченої статтею 2 Закону №2050-III компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Своєю чергою компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку та підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.

Відповідно до ст.3 Закону №2050-III сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується дохід, до уваги не береться).

Пункти 1, 2 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою КМУ від 21.02.2001 №159 (далі - Порядок №159) відтворюють положення Закону №2050-III та конкретизують підстави та механізм виплати компенсацій.

Так пунктами 2, 3 Порядку №159 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини грошових доходів у зв`язку з порушенням термінів їх виплати проводиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати грошових доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з 01.01.2001.

Системний аналіз даних положень дає змогу дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є: порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. При цьому, виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу.

Аналогічна правова позиція висловлена в постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №134/89/16-а, від 10.02.2020 у справі №134/87/16-а, від 05.03.2020 у справі №140/1547/19.

У пункті 4 цього Порядку №159 зазначено, що сума компенсації обчислюється як добуток нарахованого, але невиплаченого грошового доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов`язкових платежів) і приросту індексу споживчих цін (індексу інфляції) у відсотках для визначення суми компенсації, поділений на 100. Індекс споживчих цін для визначення суми компенсації обчислюється шляхом множення місячних індексів споживчих цін за період невиплати грошового доходу. При цьому індекс споживчих цін у місяці, за який виплачується дохід, до розрахунку не включається. Щомісячні індекси споживчих цін публікуються Держстатом.

Приписами статті 7 Закону №2050-III та пункту 8 Порядку №159 передбачено, що відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.

Отже, із аналізу вказаних положень Закону №2050-III та Порядку №159 слідує, що підставою для здійснення компенсації громадянам втрати частини доходів є дотримання таких умов: 1) нарахування громадянину належних йому доходів, а саме заробітної плати (грошове забезпечення), пенсії, соціальних виплат, стипендії; 2) доходи не повинні носити разового характеру; 3) порушення встановлених строків їх виплати (як з вини так і без вини підприємств всіх форм власності і господарювання); 4) затримка виплати доходів на один і більше календарних місяців; 5) зростання цін на споживчі товари і тарифи на послуги.

При цьому, використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ формулювання, що компенсація обчислюється як добуток нарахованого, але не виплаченого грошового доходу за відповідний місяць, означає, що має існувати обов`язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.

Зміст зазначених норм права дає підстави дійти висновку, що основними умовами для виплати суми компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та виплата нарахованих доходів. Виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Тобто законодавець пов`язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу. Такий висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 24 січня 2023 по справі №200/10176/19-а та від 31 липня 2024 по справі №480/1704/19.

З матеріалів справи видно, що на момент звернення позивача із позовом до суду фактичну виплату заборгованості по недоотриманій пенсії йому відповідачем не проведено.

У силу частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З урахуванням наведеного суд зауважує, що право на звернення до адміністративного суду обумовлено суб`єктивним уявленням особи про те, що її право чи законний інтерес потребує захисту, однак обов`язковою умовою здійснення такого захисту судом є наявність відповідного порушення права або законного інтересу на момент звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення. Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Оскільки фактичну виплату нарахованої суми заборгованості пенсії позивачу наразі відповідачем ще не проведено, то у спірних відносинах не настала обставина, з якою законодавець пов`язує виникнення у відповідача обов`язку здійснити нарахування й виплату компенсації втрати частини доходів. Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо виплати компенсації втрати частини пенсії є передчасними.

Вказана позиція суду узгоджується з позицією викладеною в постанові Верховного Суду від 21.08.2024 по справі №200/63/23.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частинами 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу ч.3 ст.90 КАС України, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приймаючи до уваги вище наведене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовної заяви повністю з викладених вище підстав.

Оскільки суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову, підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.8, 9, 72, 77, 132, 139, 241 - 246, 250, 262 КАС України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст.ст.295, 297 КАС України.

Суддя К.С. Кучма