Ухвала суду № 135491931, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

06 квітня 2026 року Справа 160/7954/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Боженко Н.В., перевіривши в м.Дніпрі матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

31 березня 2026 року Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву ОСОБА_1 (далі позивач) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, що надійшла в підсистемі «Електронний Суд», в якій позивач просить суд:

- Скасувати податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 12.03.2025 року за номерами: № 0140517-2412- 0462- НОМЕР_1 ; № 0140518-2412-0462-UA12020130000022909; № 0140519-2412-0462-UA12020130000022909; № 0140520-2412- 0462- UA12020130000022909; № 0140522-2412-0462-UA12020130000022909.

Позовна заява обґрунтована посиланнями на протиправність рішень відповідача, які є предметом оскарження.

Справі за даним адміністративним позовом присвоєно єдиний унікальний номер судової справи - 160/7954/26 та у зв`язку з автоматизованим розподілом дана адміністративна справа була передана для розгляду судді Боженко Н.В.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Перевіривши позовну заяву на відповідність вимогам ст. ст. 160, 161, 172 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху, з наступних підстав.

Відповідно до ч.3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

За ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року №3674-VI (далі - Закон №3674-VI), судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2026 становить 3328 грн.

Розміри ставок судового збору визначені у ст.4 Закону №3674-VI.

Згідно із приписами ст.4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру фізичною особою розмір судового збору становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Вимога про скасування податкового повідомлення-рішення є майновою вимогою.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 09.04.2024 року у справі №160/7966/22.

Ціна позову в даній справі складає 5933,75 грн, в зв`язку з чим судовий збір підлягає сплаті у мінімальному розмірі 1331,20 грн.

Враховуючи подання позовної заяви через підсистему «Електронний Суд» та з урахуванням положень ч. 3 ст. 4 Закону №3674-VI застосовується понижуючий коефіцієнт 0,8.

Отже, за подання цієї позовної заяви належить сплатити судовий збір у розмірі 1064,96 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно п. 56.18. ст. 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.

За п. 102.1. ст. 102 Податкового кодексу України контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до статей 39 і 39-2, застосування вимог пункту 141.4 статті 141 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної пунктом 133.4 статті 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24 сформовано наступний правовий висновок: норма пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України не встановлює строку звернення до суду з позовом про оскарження податкового повідомлення-рішення та не є відсильною до норми, яка їх встановлює, а отже, не є тим «іншим законом», яким встановлені спеціальні строки звернення до суду.

Процесуальний строк звернення до суду з позовом про скасування податкового повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних санкцій) у випадку, якщо платником податків не використовувалася процедура досудового вирішення спору (адміністративного оскарження) визначається частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України - становить шість місяців і обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 27.01.2022 року у справі №160/11673/20.

Отже, положення Податкового кодексу України не встановлюють строк звернення до суду з цим позовом. Відповідно, він складає 6 місяців згідно приписів ч. 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Спірні ППР надано до суду в форматі ППР + корінець до ППР, на корінцях вказано, що ППР отримані 07.04.2025 року. Сам позивач стверджує, що 12.09.2025 року звертався до відповідача з заявою про уточнення даних та скасування спірних ППР, тобто є безспірним, що принаймні станом на 12.09.2025 року позивач був обізнаний про існування та зміст цих ППР.

Детальні обставини ознайомлення з ППР, а також відповідні докази позивачем не надані, однак сам позивач виходить з власної обізнаності вже 12.09.2025 року. Отже, навіть від цієї дати шестимісячний строк звернення до суду є пропущеним (12.03.2026 року).

Позивач згадував нормативні положення щодо окремого строку звернення до суду для випадків досудового врегулювання спору, однак належні докази перегляду ППР в адміністративному порядку відсутні. Окремо суд вказує, що таким доказом не є надана позивачем «скарга» без дати (в одному з додатків до позову), номеру та доказів її направлення. Більш того, вона складена до відповідача, в той час як в спірних правовідносинах адміністративне оскарження здійснюється до ДПС України.

При цьому, якщо платник податків оскаржував рішення контролюючого органу в досудовому (адміністративному) порядку, яке передбачає нарахування грошових зобов`язань (наприклад, податкове повідомлення-рішення), - строк звернення до суду становить 1 місяць (пункт 56.19 статті 56 ПК України) - постанова Великої Палати Верховного Суду від 16.07.2025 року у справі №500/2276/24.

Отже, суд констатує пропуск позивачем строку звернення до суду. При цьому суд наголошує на тому, що разом з заявою про усунення недоліків позовної заяви позивач повинен надати детальні пояснення, а також відповідні підтверджуючі документи, щодо обставин ознайомлення зі спірними ППР, в т.ч. вказати отримані вони поштою чи в Електронному кабінеті платника податків, вказати конкретний день та надати підтверджуючі документи.

Позивачем, в свою чергу, до позовної заяви не додано заяви про поновлення строку звернення до суду з цим адміністративним позовом, до якої не надано доказів поважності причин його пропуску в порушення вимог ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно ч. 1 ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху (ч.1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України).

За таких обставин, суд вважає, за необхідне, дану позовну заяву залишити без руху із наданням строку для усунення недоліків.

У зв`язку з перебування у відрядженні судді Боженко Н.В., ухвала постановлена в перший робочий день судді.

Керуючись ст. ст. 122, 123, 133, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без руху.

Запропонувати позивачу протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали надати до суду:

- квитанції про сплату судового збору на суму 1064,96 грн за наступними реквізитами: "Отримувач коштів: УК у Чечел.р.м.Дніпра/Чечел.р./22030101, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, рахунок отримувача -№UA368999980313141206084004632, код класифікації доходів бюджету - 22030101. Призначення платежу: *;101;_____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ______ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа);

- заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із зазначенням поважних причин його пропуску з наданням суду на їх підтвердження відповідних доказів.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України та пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк. Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями), згідно статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко