Єдиний державний реєстр судових рішень
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 квітня 2026 року Справа № 215/3680/22 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Ількова В.В.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання діяльності протиправною встановлення наявності компетенції,-
УСТАНОВИВ:
І. ПРОЦЕДУРА
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла справа №215/3680/22 з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області за позовною заявою ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни, у якій позивач просить суд:
визнати протиправною діяльність начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м.Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни за результатом розгляду заяви від 13.09.2022р вх 1064, яка виявилася у хибних висновках при законних підставах і умовах задовольнити мою потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі з інвалідністю та зобов`язати виконати таку процедуру встановлення наявності компетенції (повноважень) начальника відділу грошових виплат компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОЇ районної у м.Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 13.09.22р вх. 1064 вважати виплату на догляд відповідно до Постанови КМУ від 16.07.08р №654 умовою відмови в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі і визнати таку процедуру протиправною діяльністю та зобов`язати отриматися від такої процедуру.
Відповідно до ухвали Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.01.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.02.2023 року прийнято справу №215/3680/22 до провадження. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів, відмовлено. Позовну заяву заяви ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни про визнання діяльності протиправною встановлення наявності компетенції, залишено без руху та зобов`язано позивача у п`ятиденний строк усунути недоліки, а саме надати суду надати документ на підтвердження адміністративної процесуальної дієздатності позивача та встановлення особи, підписанта поданого адміністративного позову; надати уточнену позовну заяву, (із наданням копій у відповідності до кількості учасників справи), оформленої відповідно до вимог ст.160 КАС України, а саме: із зазначенням у позові викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, із зазначенням належного відповідача, з урахуванням повноважень відповідача, із зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини та зазначенням норм матеріального права у відповідності до вимог п.4, п.5, п 6, п. 7, п.9 ч.5 ст.160 КАС України та з дотриманням вимог ч.1 ст.161 КАС України; надати примірник додатків до позовної заяви для відповідача.
Позивачем отримано вказану вище ухвалу суду від 02.02.2023 року.
22.02.2023 року позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 25.04.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни про визнання діяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 18.11.2025 року ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року в адміністративній справі №215/3680/22 скасовано. Направлено справу №215/3680/22 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
06.01.2026 року справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
06.01.2026 року справу передано судді Ількову В.В. для подальшого розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12.01.2026р. відкрито провадження у цій справі.
Також ухвалою суду від 12.01.2026 року витребувано у відповідача додаткові докази по справі, зокрема:
документів що свідчать про отримання заяви (запиту) позивача від 13.09.22р вх 1064, або надати пояснення в разі відсутності такого звернення;
звернення позивача від 13.09.2022р вх 1064;
рішення/листи відповідача на звернення позивача від 13.09.2022р вх 1064;
докази на підтвердження направлення/отримання позивачем рішення/листів здійснені на звернення позивача від 13.09.2022р вх 1064;
всі наявні докази щодо суті спору.
29.01.2026 року відповідачем 1 до суду подано відзив. Долучені додаткові докази по справі.
У відзиві відповідач просить суд у т.ч:
Замінити неналежного відповідача, а саме начальника відділу грошових виплат і компенсацій управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради Зубко Аллу Миколаївну, на належного управління праці та соціального захисту населення виконкому Тернівської районної у місті ради.
02.02.2026 року позивачем до суду подані письмові заперечення по справі №215/3680/22.
Ухвалою суду від 04.02.2026 року залучено до участі у справі №215/3680/22 співвідповідача - Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради.
10.02.2026 року позивача подала до суду заперечення по справі №215/3680/22.
10.02.2026 року позивачем подано клопотання про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.
10.02.2026 року позивачем подано пояснення по справі 215/3680/22.
16.02.2026 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.
18.02.2026 року відповідачем 1 подано відзив на позовну заяву.
04.03.2026 року відповідачем 2 подано відзив на позовну заяву.
У відповідності до приписів статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Отже, рішення у цій справі приймається судом 03.04.2026 року, тобто у межах строку встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.
Щодо клопотання про розгляд справи за правилами загального провадження.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно п. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, зокрема, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оскільки предметом спору в цій справі та характер спірних правовідносин є незначної складності, що не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, суд вважає за можливе відмовити у вказаному клопотанні позивача про розгляд цієї справи в порядку загального позовного провадження/за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Отже, у задоволенні клопотання позивача про розгляд даної справи в порядку загального позовного провадження - відмовити.
ІІ. ДОВОДИ ПОЗИВАЧА
У обґрунтування позовних вимог позивач посилається на протиправну діяльність начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОІ районної у м.Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни за результатом розгляду заяви від 13.09.2022р. вх, 1064, яка виявилася, на думку позивача, у хибних висновках при законних підставах і умовах задовольнити мою потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі особі з інвалідністю та зобов`язати виконати таку процедуру встановлення наявності компетенції (повноважень) начальника відділу грошових виплат компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету ТЕРНІВСЬКОЇ районної у м.Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 13.09.2022р вх. 1064 вважати виплату на догляд відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008р №654 умовою відмови в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі і визнати таку процедуру протиправною діяльністю.
ІІІ. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 1
Від відповідача 1 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що Заяву позивача від 13.09.2022 року за вх.№1567 розглянуто управлінням. Розгляд питань, викладених у заяві позивача, належить до компетенції управління.
Правовідносини між позивачкою та начальником відділу грошових виплат і компенсацій управління Зубко Аллою Миколаївною у контексті розгляду її заяви від 13.09.2022 за вх.№1567 відсутні.
Вказують, що 13.09.2022 року Валерій Стояновський надав до приймальні управління заяву ОСОБА_1 з низки питань, іменована «про потребу в наданні соціальних послуг» від 13.09.2022, зареєстрована управлінням за вх.№1567 (копія заяви від 13.09.2022 вх.№1567 додається).
До заяви від 13.09.2022 за вх.№1567 як додаток було надано заяву ОСОБА_1 про потребу в наданні соціальних послуг на професійній основі від 13.09.2022, яка зареєстрована управлінням за вх.№1064.
При розгляді заяв управління у своїй діяльності керувалося Конституцією України, законами України «Про звернення громадян», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про соціальні послуги» та постановами Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1040 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі», від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності», та від 23.09.2020 № 859 «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі».
Заява позивача від 13.09.2022 за вх. № 1567 була розглянута управлінням в межах наданих повноважень.
Вказують, що у заяві позивач не зазначала про бажання бути присутньою при розгляді заяви, тому розгляд заяви проводився без її присутності.
Позивачу була підготовлена письмова відповідь від 22.09.2022 за вих. № 3446 з вичерпними роз`ясненнями щодо порушених позивачем у зверненні питань з посиланням на нормативно-правові акти та направлена рекомендованим листом на поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Заява про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 13.09.2022 за вх. 1064, яка була надана в якості додатка до заяви від 13.09.2022 року №1567 та оскаржується позивачем, розглянута управлінням відповідно до Порядку 1040.
Управлінням прийнято рішення про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 14.09.2022 за вих.3519, яке направлено рекомендованим листом за адресою заявника 14.09.2022 року.
Вказують також про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово надавалися роз`яснення щ одо включення ОСОБА_2 до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, надання йому направлення на перепідготовку, в тому числі відповідні роз`яснення було надано з а результатами розгляду заяви від 13.09.2022 за вх. № 1567.
ІV. ДОВОДИ ВІДПОВІДАЧА 2
Від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого вказано, що заява позивача від 13.09.2022 року за вх. № 1567 була розглянута управлінням в межах наданих повноважень. В заяві позивач не зазначала про бажання бути присутньою при розгляді заяви, тому розгляд заяви проводився без її присутності.
Позивачу була підготовлена письмова відповідь від 22.09.2022 за вих. № 3446 з вичерпними роз`ясненнями щодо порушених позивачем у зверненні питань з посиланням на нормативно-правові акти та направлена рекомендованим листом на поштову адресу: АДРЕСА_1 (копія відповіді 22.09.2022 за вих. № 3446 та реєстру.
Заява про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 13.09.2022 року за вх. 1064 , яка була надана в якості додатка до заяви від 13.09.2022 року №1567 та оскаржується позивачем, розглянута управлінням відповідно до Порядку 1040.
Управлінням прийнято рішення про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 14.09.2022 за вих.3519, яке направлено рекомендованим листом за адресою заявника 14.09.2022 року
У рішенні управління про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 14.09.2022 за вих.3519, ОСОБА_1 було надані відповідні роз`яснення.
Вказують, що таке рішення управління від 14.09.2022 №3519 містить підпис керівника установи, печатку установи, на рішенні проставлено штамп, на якому міститься інформація про повну назву установи, її місцезнаходження, контактні телефони, проставлено вихідний номер документа та дата його реєстрації.
Вказують, що заяви позивача були розглянуті повно та всебічно, у порядку та спосіб, передбачений законодавством України, під час розгляду не було порушено права заявника відповідно до ст.3,4 Конституції України, відповіді підготовлені з роз`ясненням усіх порушених питань, з детальним посиланням на норми законодавства.
Тому вимоги позивача вважаємо безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
V. ОБСТАВИНИ СПРАВИ ТА ЗМІСТ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Суд, дослідив матеріали справи, з`ясував усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінив докази, які мають значення для розгляду і вирішення позову по суті, проаналізував застосування норм матеріального та процесуального права, встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.09.2022 року ОСОБА_3 надав до приймальні управління заяву ОСОБА_1 з низки питань, іменована «про потребу в наданні соціальних послуг» від 13.09.2022 року, зареєстрована управлінням за вх.№1567.
До заяви від 13.09.2022 за вх.№1567 як додаток було надано заяву ОСОБА_1 про потребу в наданні соціальних послуг на професійній основі від 13.09.2022, яка зареєстрована управлінням за вх.№1064.
Заява позивача від 13.09.2022 року за вх. № 1567 була розглянута відповідачем 2.
У заяві позивач не зазначала про бажання бути присутньою при розгляді заяви, тому розгляд заяви проводився без її присутності.
Позивачу була підготовлена письмова відповідь від 22.09.2022 року з вих. № 3446 з вичерпними роз`ясненнями щодо порушених позивачем у зверненні питань з посиланням на нормативно-правові акти та направлена рекомендованим листом на поштову адресу: АДРЕСА_1 .
Заява про потребу в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 13.09.2022 року за вх. 1064 , яка була надана в якості додатка до заяви від 13.09.2022 №1567, розглянута управлінням відповідно до Порядку 1040.
Відповідачем 2 прийнято рішення про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 14.09.2022 року за вих.3519, яке направлено рекомендованим листом за адресою заявника 14.09.2022 року (копія рішення від 14.09.2022 року за вих.3519 та реєстру поштового відправлення долучено до матеріалів справи).
У рішенні Управління про відмову у наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі від 14.09.2022 за вих.3519, ОСОБА_1 було роз`яснено про те, що відповідно до п.5 Порядку особи, які потребують надання соціальних послуг з догляду на професійній основі можуть обрати фізичну особу, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, із переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
ОСОБА_1 в заяві від 13.09.2022 року №1567 зазначила, що бажає отримувати послуги з догляду на професійній основі виключно від її сина, ОСОБА_2 . Гр. ОСОБА_2 не перебував в переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, тому обрати його ОСОБА_1 не могла, оскільки Порядком 1040 не передбачено вибір фізичної особи, яка надає соціальні послуги з догляду на професійній основі, поза переліком фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Рішення управління від 14.09.2022 №3519 містить підпис керівника установи, печатку установи, на рішенні проставлено штамп, на якому міститься інформація про повну назву установи, її місцезнаходження, контактні телефони, проставлено вихідний номер документа та дата його реєстрації.
У рішенні управлінням також зазначено про те, що відповідно до п.3 Порядку компенсація не призначається:- фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, особам, якщо такі особи отримують виплати на догляд відповідно до Законів України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» , «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» , «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю» (крім осіб з інвалідністю з дитинства I групи) - фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі і отримують компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі відповідно до Закону України Про соціальні послуги.
Відповідно до інформації Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області ОСОБА_1 отримує пенсію в разі втрати годувальника згідно Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та надбавку на догляд, як особа з інвалідністю I групи в розмірі 50,00 грн. відповідно до п. 4.4 постанови Кабінету Міністрів України від 16 липня 2008 року № 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян».
Підпунктом 4 пункту 4 Постанови 654 «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян» установлено, що з 01.09.2008 особам з інвалідністю I групи, одиноким особам з інвалідністю II групи, які потребують постійного стороннього догляду або досягли пенсійного віку, одиноким особам з інвалідністю III групи, які досягли пенсійного віку, одиноким одержувачам пенсій за віком та за вислугу років, які потребують постійного стороннього догляду, та які отримують пенсію відповідно до Законів України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) і "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12) (крім осіб, які отримують державну соціальну допомогу на догляд відповідно до Закону України "Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю" (1727-15)), виплачується надбавка на догляд у розмірі 50 гривень.
Тому вимоги позивача «вважати виплату на догляд відповідно до Постанови КМУ від 16.07.2008 №654 умовою відмови в наданні соціальних послуг з догляду на професійній основі визнати таку процедуру протиправною діяльністю» вважаємо безпідставними.
Встановлено, що ОСОБА_1 надаються соціальні послуги з догляду без провадження підприємницької діяльності на непрофесійній основі, без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг ОСОБА_2 , який щомісячно у період з 01.01.2020 по 31.12.2026 отримує компенсацію фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання призначення і виплати компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі» від 23.09.2020 №859 та ст.13 Закону України Про соціальні послуги.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 неодноразово надавалися роз`яснення щ одо включення ОСОБА_2 до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, надання йому направлення на перепідготовку, в тому числі відповідні роз`яснення було надано з а результатами розгляду заяви від 13.09.2022 за вх. №1567.
04.01.2022 гр. ОСОБА_2 звернувся до начальника управління з заявою в довільній формі про включення його до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі без здійснення підприємницької діяльності.
Разом із заявою він надав копії паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків. В заяві гр. ОСОБА_2 зазначив адресу проживання: АДРЕСА_2 , а в паспорті зазначена реєстрація місця проживання: АДРЕСА_3 .
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання було встановлено, що по АДРЕСА_3 гр. ОСОБА_2 знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, за адресою АДРЕСА_2 не зареєстрований.
11.01.2022 управлінням за вих. № 102 гр. ОСОБА_2 було підготовлено письмову відповідь та направлено поштою за адресою: АДРЕСА_2 в якій рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживаннядля можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Станом на 22.09.2022 гр. ОСОБА_2 не надано документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання, що унеможливлює видати направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі для подальшого залучення до надання послуг з догляду.
Враховуючи вищезазначене, гр. ОСОБА_2 не включено до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
ОСОБА_1 роз`яснено що станом на 22.09.2022 року Дніпропетровський обласний центр соціальних служб повідомив управління про можливість навчання фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, за адресою: АДРЕСА_4 тел. 056 370 48 19, контактна особа ОСОБА_4 .
Дану організацію було включено до обліку організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
На той час Порядком була не передбачена організація управлінням дистанційної перепідготовки з догляду на професійній основі в режимі відеоконференції в Дніпропетровському обласному центрі соціальних служб. З даного питання необхідно звертатися до Дніпропетровського обласного центру соціальних служб за адресою: проспект Олександра Поля 83/2, м.Дніпро,49054, тел. 056 370 48 19, контактна особа ОСОБА_4 . ОСОБА_2 було рекомендовано звернутися до управління з вище переліченими документами для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Питання видачі направлення ОСОБА_2 для перепідготовки з основ догляду на професійній основі було предметом спору у справі №215/5830/23, де постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2024 року у справі №215/5830/23 за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05 лютого 2024 року (головуючий суддя Ніколайчук С.В.) було скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради, третя особа без самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_2 про визнання протиправною діяльності відмовлено в повному обсязі.
Постанова набрала законної сили 03.12.2024 року.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі № 215/5830/23 ОСОБА_1 відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 215/5830/23.
Позивач у позові зазначає про необхідність встановлення компетенції (повноважень) начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень за результатом розгляду заяви від 13.09.2022 року вх.1064.
Враховуючи наведене, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх порушених прав.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладених в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.
VІ. ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ СПІРНИХ ПРАВОВІДНОСИН
Компетенція - це сукупність юридично установлених повноважень, прав і обов`язків конкретного органу чи посадової особи та визначає його місце в системі державних органів. Юридичний зміст поняття "компетенція" включає в себе такі елементи: предмети підпорядкування (коло об`єктів, явищ, дій, на які розповсюджуються повноваження); права і обов`язки, повноваження органу чи особи: відповідальність; відповідність поставленим цілям, задачам і функціям.
Так, завданням адміністративного судочинства, відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до п.1,2,7 ч.1 ст.4 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Згідно п.1 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;
Згідно п.7 ч.1 ст.19 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.
Суд звертає увагу, що компетенцію органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Спори, визначені у п.3 ч.1 ст.19 КАС України, можуть виникати внаслідок різного тлумачення суб`єктами владних повноважень законодавства щодо їхньої компетенції на вирішення певних питань у сфері управління. Також спори з приводу компетенції виникають у разі виявлення привласнення повноважень іншого суб`єкта владних повноважень або перевищення власних повноважень.
Під компетенційними спорами розуміються спори між суб`єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень.
Компетенцію державного органу чи посадової особи становлять їхні повноваження, визначені законом. Внаслідок різного тлумачення законодавства компетенція суб`єктів владних повноважень може перетинатися, внаслідок чого виникає компетенційний спір.
Завданням суду у компетенційних спорах, з урахуванням загального завдання адміністративного судочинства є розв`язання законодавчої колізії, а також, усунення наслідків дублювання повноважень.
При цьому, позивачем у компетенційних спорах є суб`єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб`єкт владних повноважень, відповідач, своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію або у випадку, коли прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 05.07.2019 року по справі №802/833/17-а.
VІІ. ОЦІНКА СУДУ
Враховуючи те, що позивач у даних правовідносинах не здійснює жодних управлінських функцій та не є суб`єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.4 КАС України, тому суд дійшов висновку, що вимоги позивача про встановлення відсутності компетенції суб`єкта владних повноважень у спірних правовідносинах не відповідають завданням Кодексу адміністративного судочинства України та адміністративному судочинству в цілому.
Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення наявності компетенції між позивачем та начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни.
Крім цього, суд звертає увагу, що позивач фактично обумовлює підстави звернення до суду з даною позовною заявою наявністю компетенції у начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради Зубко Алли Миколаївни для розгляду заяви позивача від 13.09.2022 року.
Відповідно до ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Згідно з преамбулою Закону України «Про звернення громадян» (далі - Закон №393) цей Закон регулює питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів. Закон забезпечує громадянам України можливості для участі в управлінні державними і громадськими справами, для впливу на поліпшення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, для відстоювання своїх прав і законних інтересів та відновлення їх у разі порушення.
Частиною 1 ст. 1 Закону №393 передбачено право громадянина України звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян»).
Визначення «заяви» (клопотання) міститься у ч. 3 ст. 3 Закону України «Про звернення громадян» та означає, що звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.
Відповідно до ст. 4 цього Закону до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких:
- порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян);
- створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод;
- незаконно покладено на громадянина які-небудь обов`язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Статтею 7 Закону №393 передбачено заборону відмови в прийнятті та розгляді звернення.
Звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов`язковому прийняттю та розгляду.
Забороняється відмова в прийнятті та розгляді звернення з посиланням на політичні погляди, партійну належність, стать, вік, віросповідання, національність громадянина, незнання мови звернення.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об`єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п`яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. У разі якщо звернення не містить даних, необхідних для прийняття обґрунтованого рішення органом чи посадовою особою, воно в той же термін повертається громадянину з відповідними роз`ясненнями.
Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.
Відповідно до статті 16 Закону №393 скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.
Статтею 18 Закону №393/96-ВР встановлено, що громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право:
особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви;
знайомитися з матеріалами перевірки;
подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу;
бути присутнім при розгляді заяви чи скарги;
користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку;
одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги;
висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги;
вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.
Відповідно до ст. 19 Закону №393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані:
об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об`єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
У разі необхідності та за наявності можливостей розгляд звернень громадян покладається на посадову особу чи підрозділ службового апарату, спеціально уповноважені здійснювати цю роботу, в межах бюджетних асигнувань. Це положення не скасовує вимоги абзацу дев`ятого частини першої цієї статті.
За змістом ч. 1 ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Статтею 20 Закону України «Про звернення громадян» визначено термін розгляду звернень громадян.
Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.
На обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну.
Системний аналіз викладених правових норм дозволяє дійти висновку, що кожен громадянин в разі порушення його законних прав має право звернутися органів влади, їх посадових осіб із заявою (клопотанням), пропозицією чи скаргою, при цьому, таке право кореспондується із обов`язками органів влади здійснити розгляд таких звернень та повідомити про наслідки розгляду таких заяв (клопотань) з урахуванням їх функціональних обов`язків у порядку та з дотримання умов, визначених Законом України «Про звернення громадян».
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України «Про звернення громадян» не розглядаються повторні звернення одним і тим же органом від одного і того ж громадянина з одного і того ж питання, якщо перше вирішено по суті, а також ті звернення, терміни розгляду яких передбачено статтею 17 цього Закону, та звернення осіб, визнаних судом недієздатними.
Згідно матеріалів справи, заяви позивача були розглянуті повно та всебічно, у порядку та спосіб, передбачений законодавством України, під час розгляду не було порушено права заявника відповідно до ст.3,4 Конституції України, відповіді підготовлені з роз`ясненням усіх порушених питань, з детальним посиланням на норми законодавства.
Отже, порушень вимог Закону України «Про звернення громадян» щодо розгляду заяви від 13.09.2022 №1064, не вирішення питань, не надання на них відповіді та не повідомлення позивача про результат розгляду з боку Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг рад, позивачем не заявлено та матеріалами справи не встановлено.
Також, слід вказати про те, що Постановою КМУ від 01.06.2020 № 430 «Про затвердження Порядку підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності» було затверджено Порядок підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності (далі - Порядок № 430).
Цей Порядок визначає процедуру підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду окремим категоріям громадян відповідно до Закону України «Про соціальні послуги» без здійснення підприємницької діяльності.
У цьому Порядку терміни вживаються в такому значенні:
організації, які здійснюють навчання фізичних осіб, - республіканський Автономної Республіки Крим, обласні, Київський та Севастопольський міські центри соціальних служб; громадські об`єднання, міжнародні неурядові організації, благодійні, релігійні організації, установи та організації, що мають досвід роботи з відповідними вразливими групами населення;
навчання фізичних осіб основ догляду - процес формування у фізичних осіб знань, умінь і навичок догляду за окремими категоріями громадян.
Навчання фізичних осіб основ догляду здійснюється відповідними організаціями за типовою програмою для подальшого надання соціальних послуг з догляду вдома особам, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися, які є: громадянами похилого віку; особами з інвалідністю; невиліковно хворими, а також хворими, що потребують тривалого лікування, дітьми з інвалідністю; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежний), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органа, потребують паліативної допомоги.
Типова програма навчання фізичних осіб основ догляду затверджується Мінсоцполітики і передбачає теоретичну, практичну підготовку та складення іспиту.
Організації, які планують здійснювати навчання фізичних осіб, звертаються до управління з питань соціального захисту населення із заявою в довільній формі про можливість здійснення навчання. Управління ведуть облік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб.
Фізичні особи звертаються за місцем проживання/перебування до управління з заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі (далі - перелік). Разом із заявою фізична особа, яка планує надавати послуги з догляду, повинна подати копії документа, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті) та документа, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
Управління приймає документи та надає фізичній особі перелік організацій, які здійснюють навчання фізичних осіб. Фізичні особи вибирають організацію з наданого переліку та отримують направлення на навчання.
Фізичні особи, які мають документ про медичну освіту, вважаються такими, що пройшли навчання і можуть надавати соціальні послуги з догляду. Такі особи додатково подають копію документа про медичну освіту.
Надавати послуги з догляду без проходження навчання, але склавши в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, іспит з основ догляду, може: непрацююча фізична особа, яка протягом не менше ніж три місяці до дня звернення із заявою постійно надавала соціальні послуги і якій призначалася щомісячна компенсація.
Після проходження навчання та/або складення іспиту в організації, яка здійснює навчання фізичних осіб, фізичні особи отримують довідку.
Після отримання довідки про проходження навчання/перенавчання фізичні особи протягом п`яти робочих днів надсилають копію такої довідки до управління для включення такої особи до переліку.
Управління веде облік фізичних осіб, які надають послуги з догляду та мають довідку про проходження навчання та/або складення іспиту, для подальшого залучення їх до гадання послуг з догляду.
Враховуючи вищезазначене, особа, яка бажає надавати соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності на професійній основі повинна особисто звернутися до управління із заявою в довільній формі про включення до переліку фізичних осіб, надавши копії документу, що посвідчує особу, реєстраційного номера облікової картки платника податків та документу, що підтверджує реєстрацію місця проживання.
З 01 грудня 2021 року набрав чинності Закон України №1871-ІХ від 05.11.2021 «Про надання публічних (електронних публічних) послуг щодо декларування та реєстрації місця проживання в Україні» (далі - Закон №1871), який встановив новий порядок реєстрації та зняття з реєстрації місця проживання фізичних осіб.
Зокрема, зазначеним законом відмінено проставлення штампу про реєстрацію місця проживання фізичної особи до документів.
Відповідно до розділу VI Закону №1871 для підтвердження інформації про місце проживання (перебування), зареєстроване до набрання чинності цим Законом, особа може подавати відомості про місце проживання, що були внесені до: 1) паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки; 2) паспорта громадянина України або паспорта громадянина України для виїзду за кордон у формі е-паспорта або е-паспорта для виїзду за кордон; 3) витягу з реєстру територіальної громади.
У разі необхідності підтвердження відомостей про зареєстроване місце проживання органи державної влади, органи місцевого самоврядування з дня запровадження доступу до відомчої інформаційної системи зобов`язані здійснювати перевірку таких відомостей, що внесені до паспорта громадянина України, виготовленого у формі книжечки. Управління має можливість отримувати інформацію щодо місця реєстрації безпосередньо з інформаційної системи «Реєстр територіальної громади міста Кривого Рогу».
При перевірці відомостей реєстру територіальної громади міста Кривого Рогу про зареєстроване місце проживання ОСОБА_2 було встановлено, що по АДРЕСА_3 , знятий з реєстрації місця проживання 08.11.2013, а за адресою АДРЕСА_2 , не зареєстрований, що підтверджеється відомостями Реєстру Криворізької міської територіальної громади.
З матеріалів справи також вбачається, що позивач підтверджує відсутність у її сина ОСОБА_2 зареєстрованого місця проживання.
ОСОБА_2 . Управлінням неодноразово були підготовлені письмові відповіді та направлені поштою за адресою: АДРЕСА_2 , в яких рекомендовано надати документ, що підтверджує реєстрацію місця проживання для можливості отримання направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 03.12.2024 у справі № 215/5830/23.
Відповідно до статті 2 Закону №1871 реєстрація місця проживання (перебування) особи - внесення за заявою про реєстрацію місця проживання (перебування), поданою особою в паперовій формі, до реєстру територіальної громади інформації про місце проживання (перебування) особи.
За приписами статті 3 Закону №1871 реєстрація місця проживання (перебування) особи здійснюється з метою 1) створення умов для реалізації прав особи, зокрема виборчих прав, права на участь у місцевому самоврядуванні, на отримання соціальних, публічних послуг, у випадках, передбачених законом; 2) ведення офіційного листування та здійснення інших комунікацій з особою; 3) використання знеособлених даних реєстрів територіальних громад для обґрунтованого розроблення органами державної влади та органами місцевого самоврядування програм економічного і соціального розвитку адміністративно-територіальних одиниць, визначення правомочності зборів жителів територіальної громади, для статистичних, наукових та інших потреб у визначених законом та актами Кабінету Міністрів України випадках.
Згідно статті 5 Закону №1871 громадянин України, який проживає на території України, а також іноземець чи особа без громадянства, який на законних підставах постійно або тимчасово проживає на території України, зобов`язані протягом 30 календарних днів після прибуття до нового місця проживання (перебування) задекларувати або зареєструвати його.
Тобто, законодавством визначений певний порядок та умови реалізації своїх прав громадянами, та саме невиконання сином позивачки - ОСОБА_2 вимог законодавства щодо обов`язку реєстрації місця проживання заважає у створенні умов для реалізації його права, на порушення якого була подана позовна заява в цій справі.
Вирішення питання про реєстрацію місця проживання сприятиме дотриманню відповідного законодавства та дозволить сину позивачки ОСОБА_2 адресно, своєчасно та не порушуючи законодавства, яке регулює питання підготовки та перепідготовки фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду без здійснення підприємницької діяльності, отримати направлення для проходження навчання або складання іспиту з подальшим включенням до переліку фізичних осіб, які надають соціальні послуги з догляду на професійній основі, а позивачці надасть можливість реалізувати право на отримання соціальних послуг.
Відтак, в ході розгляду справи не знайшли підтвердження обставини створення відповідачем перешкод у розгляді заяви позивачки про потребу в наданні соціальних послуг та прийнятті рішення за результатами її розгляду.
Оцінюючи усі докази, які були досліджені судом у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
VІІІ. ВИСНОВКИ СУДУ
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини четвертої статті 242 КАС України судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
Відповідно до частини першої статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.
Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.
Справедливість - одна з основних засад права, є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права, яка проявляється в рівності всіх перед законом, цілях і засобах, що обираються для їх досягнення.
Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід та неупередженість.
Положеннями частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про залишення позовних вимог ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання діяльності протиправною встановлення наявності компетенції, без задоволення.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає, про таке.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до начальника відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни, Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради про визнання діяльності протиправною встановлення наявності компетенції залишити без задоволення.
Судові витрати покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Начальник відділу грошових виплат і компенсацій Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради Зубко Алли Миколаївни (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, код ЄДРПОУ 03192359).
Відповідач 2: Управління праці та соціального захисту населення Виконавчого комітету Тернівської районної у місті ради (50083, м. Кривий Ріг, вул. Ухтомського, 23, код ЄДРПОУ 03192359).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складено 03.04.2026 року.
Суддя В.В. Ільков
Судове рішення № 135491822, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 03.04.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 215/3680/22. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: