Рішення № 135491789, 06.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 рокуСправа №160/36902/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Ніколайчук С.В.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного регіонального управління Держаної служби з питань праці Державної служби України (ЄДРПОУ 44729283, вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро, 49064) про визнання протиправною та скасування постанови

УСТАНОВИВ:

26 грудня 2025 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Південно-Східного регіонального управління Держаної служби з питань праці Державної служби України у якій позивач просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30 вересня 2025р. № 9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240 000,00 грн.

Позов позивач мотивував тим, що він про існування оскаржуваної постанови дізнався від Соборного відділу державної виконавчої служби у місті Дніпрі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса).

Копії цієї постанови № 9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД-ФС, виданої 30.09.2025, позивач не отримував, із її змістом ознайомився через систему АСВП.

Позивач вказує, що на час прийняття спірних рішень відповідач мав обов`язок повідомити позивача про розгляд справи. І лише за умови виконання такого обов`язку відповідач міг розглянути справу за відсутності позивача, якщо б від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Застосування штрафу до позивача, мало відбутися лише у разі направлення відповідачем позивачу припису про усунення порушення із встановленням строку для усунення такого порушення. Також, обов`язковою умовою застосування штрафу до позивача є перевірка виконання в повному обсязі та у встановлений строк такого припису.

Натомість, відповідач не направляв позивачу припис про усунення порушення із встановленням строку для усунення такого порушення, а тому відсутні докази перевірки відсутності усунення порушення позивачем на момент винесення спірної постанови, що свідчить про її протиправність.

Ухвалою від 29 грудня 2025 року суд відкрив провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

10.02.2026 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву представником відповідача зазначено, що Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у період з 04.07.2025 по 11.07.2025 проведено перевірку господарської одиниці кафе «Miami», розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 та встановлено використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, а саме: бармена ОСОБА_3 , бармена ОСОБА_4 , бармена ОСОБА_5 , які здійснювали розрахунки в кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу надійшло до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.07.2025 о 14 год. 14 хв. та о 16 год. 35 хв., відповідно (з позначкою - звіт оброблено ПФУ).

Відповідач вказує на недоведеність дійсної дати видання наказів № 1 та № 2 про прийняття ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно та наказу № 1-К щодо прийняття ОСОБА_3 , 04.07.2025 о 12 год. 09 хв. ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи трьох осіб без належного оформлення трудових відносин.

Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД від 02.09.2025. Відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509, Міжрегіональним управлінням було направлено ФОП ОСОБА_1 лист від 02.09.2025 про отримання акту фактичної перевірки від 14.07.2025 та запрошено взяти участь 30.09.2025 о 14-00 у розгляді справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (18.09.2025 поштове відправлення №0601187998755 провернулося за закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти).

30.09.2025 під час розгляду справи т.в.о. начальника Міжрегіонального управління Бланк С.В. відомості викладені в акті перевірки податкової служби були перевірені та оцінені на підставі наявних доказів, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог ч.1 ст. 21, ч. 4 ст. 24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 240 000 грн. 02.10.2025 вищевказану постанову направлено поштою ФОП ОСОБА_1 , що підтверджується списком рекомендованих листів від 02.10.2025, номер відправлення R 067010618344.

Відповідач вважає, не можуть бути покладені в основу судового рішення доводи позивача щодо порушення відповідачем процедури в частині неналежного повідомлення позивача про дату та час розгляду справи, тому у задоволенні позовних вимог просить відмовити.

12.02.2026 року позивач подав до суду відповідь на відзив, де вказав, що інформація про надходження реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу надсилається адресату у вигляді текстового повідомлення за номером телефону мобільного зв`язку, зазначеним на поштовому відправленні, поштовому переказі, а в разі відсутності номера телефону мобільного зв`язку - шляхом вкладення до абонентської поштової скриньки бланка повідомлення про надходження поштового відправлення або в інший спосіб, встановлений оператором поштового зв`язку.

Як видно із документів АТ «Укрпошта», які наявні в матеріалах справи, не був зазначений номер позивача, за яким отримуються електронні комунікаційні послуги щодо мобільного або фіксованого зв`язку адресата (одержувача).

Натомість, як видно із реєстру відправлення Ф.103 від 02.09.2025р. (який надано разом із відзивом), лист № 0601187998755 на ім`я ФОП ОСОБА_1 містить номер адресата: НОМЕР_2 , що не є номером зв`язку позивача. Зазначений номер міститься як номер адресата на всіх листах, що зазначені у реєстрі відправлення.

Відповідач надав витяг з реєстру юридичних осіб та ФОП, де у графі номери зв`язку ФОП ОСОБА_1 зазначено номер: НОМЕР_3 .

Отже, оскільки відповідачем було умисно зазначено невірний номер мобільного зв`язку, позивач ніяк не мав можливості отримати поштові конверти, адже в такому разі повідомлення до поштової скриньки не вкладається, а номер адресата вказано невірно.

Сторони належним чином повідомлені про розгляд справи Дніпропетровським окружним адміністративним судом, що підтверджується доказами, що містяться в матеріалах справи.

Згідно з частинами 5, 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

25.08.2025 Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці отримано лист Головного управління ДПС у Запорізькій області «Про надання інформації» від 13.08.2025 № 35961/6/08-01-07-08-12 та копію акта фактичної перевірки від 14.07.2025 реєстраційний № 9533/08/01/07/08/2028901834, проведеної Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , у ході якої виявлені порушення законодавства про працю (вхідний № СП-ПС/5.9.1/4298-25 від 02.09.2025 Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці).

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України місцезнаходження ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 : АДРЕСА_1 .

Головним управлінням ДПС у Запорізькій області у період з 04.07.2025 по 11.07.2025 проведено перевірку господарської одиниці кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 », розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ., що підтверджується копію акта фактичної перевірки від 14.07.2025 реєстраційний № 9533/08/01/07/08/ НОМЕР_1 .

Згідно з копією акта фактичної перевірки від 14.07.2025, реєстраційний № 9533/08/01/07/08/ НОМЕР_1 Головним управлінням ДПС у Запорізькій області станом на 12 год. 09 хв. 04.07.2025 встановлено використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин, а саме: бармена ОСОБА_3 , бармена ОСОБА_4 , бармена ОСОБА_5 , які здійснювали розрахунки в кафе, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу надійшло до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.07.2025 о 14 год. 14 хв. та о 16 год. 35 хв., відповідно, що підтверджується позначкою - звіт оброблено ПФУ.

Відповідно до даних витягу з Веб-порталу ПФУ про «Трудові відносини працівника із страхувальником за період з 2011 року» страхувальник: ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , відповідно до повідомлення про початок роботи:

- ОСОБА_3 , категорія: 1; номер наказу: № 1-К; дата наказу: 04.07.2025; дата початку роботи: 04.07.2025; дата надходження до ПФУ: 04.07.2025;

- ОСОБА_4 , категорія: 1; номер наказу: № 1; дата наказу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025; дата надходження до ПФУ: 04.07.2025;

- ОСОБА_5 , категорія: 1; номер наказу: № 2; дата наказу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025; дата надходження до ПФУ: 04.07.2025.

Відповідно до даних Квитанції № 2 повідомлення надійшло до ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Самарівська ДПІ) - 04.07.2025 о 14:14:31.

Згідно з Повідомленням про прийняття працівника (домашнього працівника) на роботу/укладення гіг-контракту - РНОКПП страхувальника: НОМЕР_1 , найменування/П.І.Б. страхувальника: ОСОБА_1 : категорія особи: 1 (наймані працівники за основним місцем роботи); РНОКПП: НОМЕР_4 ; П.І.Б. застрахованої особи: ОСОБА_4 ; номер наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу:- № 1; дата видання наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025; категорія особи: 1 (наймані працівники за основним місцем роботи); РНОКПП: НОМЕР_5 ; П.І.Б. застрахованої особи: ОСОБА_5 ; номер наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу: № 2; дата видання наказу або розпорядження про прийняття працівника на роботу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025. Дата формування повідомлення у страхувальника - 04.07.2025

Т.в.о. начальника Південно-Східного міжрегіонального управління Держпраці прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу №9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД від 02.09.2025.

Відповідно до абз. 7 п. 2 та абз. 2 п. 3 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509, Міжрегіональним управлінням було направлено ФОП ОСОБА_1 лист від 02.09.2025 про отримання акту фактичної перевірки від 14.07.2025 та запрошено взяти участь 30.09.2025 о 14-00 у розгляді справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (18.09.2025 поштове відправлення №0601187998755 провернулося за закінченням терміну зберігання, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення Укрпошти).

30.09.2025 під час розгляду справи т.в.о. начальника Міжрегіонального управління Бланк С.В. відомості викладені в акті перевірки податкової служби були перевірені та оцінені на підставі наявних доказів, керуючись статтею 265 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України «Про зайнятість населення», Порядком накладення штрафів законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (зі змінами), та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України за порушення вимог ч.1 ст.21, ч.4 ст.24 КЗпП, постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 № 413 вирішено накласти на позивача штраф у розмірі 240 000 грн.

Не погоджуючись із вищевказаною постановою про накладення штрафу, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, доводам позивача, викладеним в позовній заяві, та доводам відповідача, викладеним в відзиві на позов, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діють на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела прав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.259 Кодексів Законів про працю України (далі - КЗпК України) державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог частини першої статті 259 КЗпП України постановою від 21.08.2019 №823 (далі Постанова №823) Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.04.2021 у справі №640/17424/19, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, було визнано протиправною та нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю.

Станом на момент виникнення спірних правовідносин порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю чинним законодавством не визначений.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Підпунктом 4 пункту 4 цього Положення передбачено, що Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).

Кабінетом Міністрів України згідно з пунктом 1 постанови від 12 січня 2022 року № 14 Деякі питання територіальних органів Державної служби з питань праці (далі Постанова № 14) постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної служби з питань праці, зокрема, Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці.

Підпунктом 1 пункту 3 Постанови № 14 визначено, що територіальні органи Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1 цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних органів Державної служби з питань праці і прийняттям рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною службою з питань праці після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань даних про міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворені згідно пунктом 2 цієї постанови, затвердження положень про них, структуру, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій.

Підпунктом 3 пункту 3 Постанови №14 установлено, що міжрегіональні територіальні органи Державної служби з питань праці, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, виконують завдання і функції територіальних органів Державної служби з питань праці, які ліквідуються згідно з пунктом 1, а саме: Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці - завдання і функції Управління Держпраці у Кіровоградській області, Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Головного управління Держпраці у Запорізькій області; Державною службою з питань праці наказом № 232 від 02.12.2022 прийнято рішення про можливість забезпечення Південно-Східним міжрегіональним управлінням Державної служби України з питань праці повноважень та виконання функцій, визначених Положенням про Південно-Східне міжрегіональне управління Державної служби з питань праці від 23.09. 2022 № 167. У зв`язку з цим, Державною службою України з питань праці наказано припинити здійснення повноважень та виконання функцій Головному управлінню Держпраці у Дніпропетровській області з 05.12.2022.

Отже, повноваження та функції Головного управління за постановою Кабінету Міністрів України від 12 січня 2022 року № 14 передані Південно-Східному міжрегіональному управлінню Державної служби України з питань праці.

Відповідач є уповноваженим суб`єктом здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням суб`єктами господарювання законодавства про працю.

Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

У статті 1 Закону України Про охорону праці визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

Правові засади і гарантії здійснення громадянами права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

Визначення трудового договору міститься у частині першій статті 21 КЗпП України та означає угоду між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

При укладенні трудового договору громадянин зобов`язаний подати паспорт або інший документ, що посвідчує особу, трудову книжку, а у випадках, передбачених законодавством, - також документ про освіту (спеціальність, кваліфікацію), про стан здоров`я та інші документи.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Отже, відповідальність за вказаною статтею настає у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору.

Підставою для застосування до фізичної особи-підприємця штрафу відповідно до статті 265 КЗпП України є фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Стосовно тверджень позивача про неповідомлення останнього про розгляд справи про накладення штрафу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі Порядок №509), який визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами третьою - сьомою статті 53 Закону України Про зайнятість населення (далі - штрафи).

Відповідно до п.6 Порядку (в редакції на час прийняття) про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Згідно із п.7 Порядку (в тій же редакції) справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

У такий спосіб, право суб`єкта господарювання або роботодавця буди присутнім при розгляді справи кореспондується з обов`язком органу державного контролю повідомити суб`єкта господарювання або роботодавця про розгляд справи. При цьому, справу може бути розглянуто без участі суб`єкта господарювання або роботодавця виключно за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи.

В подальшому, до постанови Кабінету Міністрів України №509 були внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України №823 від 21.08.2019. Внесені зміни не визначали обов`язку органу державного контролю у завчасному повідомленні суб`єкта господарювання про розгляд справи про притягнення його до відповідальності.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2021 року по справі №640/17424/19, яке залишено без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2021, постанову Кабінету Міністрів України №823 визнано протиправною та нечинною.

Отже, у зв`язку з набранням законної сили рішенням у справі № 640/17424/19, діє редакція постанови Кабінету Міністрів України № 509 до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України №823.

Таким чином, на час прийняття спірних рішень відповідач мав обов`язок повідомити позивача про розгляд справи. І лише за умови виконання такого обов`язку відповідач міг розглянути справу за відсутності позивача, якщо б від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

У спірному випадку запрошення на розгляд справи про накладення штрафу позивачу направлено 02.09.2025. Згідно із треком поштового відправлення № 0601187998755, відправлення не було вручено під час доставки. У зв`язку з неврученням поштового відправлення воно було повернуто відповідачу 18.09.2025. В той час, як справа про накладення штрафу була розглянута відповідачем 30.09.2025.

На час розгляду справи у відповідача була відсутня інформація про повідомлення позивача про розгляд справи чи про неповідомлення позивача та з яких причин. Натомість, за відсутності вказаної інформації справа була розглянута відповідачем.

Таким чином, враховуючи імперативні приписи Порядку № 509 щодо можливості розгляду справи без участі суб`єкта господарювання або роботодавця виключно за умови коли їх було проінформовано про розгляд справи, суд робить висновок про те, що рішення відповідача про застосування штрафних санкцій прийняті з порушенням прав позивача бути присутнім під час розгляду справи і, відповідно, з порушенням його права на участь у процесі прийняття рішення. Тобто, таке рішення суб`єкта владних повноважень не відповідає критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єкта владних повноважень та які визначені п. 9 ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому підлягає скасуванню.

Стосовно факту порушення вимог абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України, суд вважає за необхідне зазначити про таке.

У статті 1 Закону України «Про охорону праці» визначено, що працівник - це особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов`язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Відповідно до пункту 2 частини п`ятої статті 50 Закону України «Про зайнятість населення» роботодавцям забороняється застосовувати працю громадян без належного оформлення трудових відносин, вчиняти дії, спрямовані на приховування трудових відносин.

На підставі частини 2 статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Згідно із частиною 1 статті 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.

Частиною 4 статті 24 КЗпП України передбачено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням роботодавця, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

За змістом частин 3, 4 статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України.

Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Водночас, відповідальність за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту) передбачено також КУпАП. Відповідно до частини 3 статті 41 КУпАП фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), допуск до роботи іноземця або особи без громадянства та осіб, стосовно яких прийнято рішення про оформлення документів для вирішення питання щодо надання статусу біженця, на умовах трудового договору (контракту) без дозволу на застосування праці іноземця або особи без громадянства, тягнуть за собою накладення штрафу на посадових осіб підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, частиною 2 статті 265 КЗпАП України і частиною 3 статті 41 КУпАП передбачено відповідальність для фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у вигляді штрафу, за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту).

Штраф за частиною 2 статті 265 КЗпП України є фінансовою санкцією, яка накладається постановою уповноваженої посадової особи Держпраці, що може бути оскаржена в судовому порядку, а штраф за частиною 3 статті 41 КУпАП є адміністративною відповідальністю і накладається згідно із рішенням суду за результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 Кодексу законів про працю України, не застосовуються.

Як слідує із постанови, 14.07.2025р Головним управлінням ДПС у Запорізькій області було складено акт фактичної перевірки № 9533/08/01/07/08/2028901834 за період: 04.07.2025р. - 11.07.2025 щодо перевірки господарської одиниці - кафе « ІНФОРМАЦІЯ_1 » розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , суб`єкта господарської діяльності ФОП ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Також, у акті зазначено, що повідомлення про прийняття зазначених працівників на роботу надійшло до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 04.07.2025р., а саме:

- ОСОБА_3 , номер наказу: № 1-К; дата наказу: 04.07.2025; дата початку роботи: 04.07.2025; дата надходження повідомлення до ПФУ: 04.07.2025;

- ОСОБА_4 , номер наказу: № 1; дата наказу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025; дата надходження повідомлення до ПФУ: 04.07.2025;

- ОСОБА_5 , номер наказу: № 2; дата наказу: 24.06.2025; дата початку роботи: 25.06.2025; дата надходження повідомлення до ПФУ: 04.07.2025.

Як вже вказано судом стаття 16 Закону №2136-ІХ регулює здійснення державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю у період дії воєнного стану. Так у період дії воєнного стану центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, та його територіальні органи можуть здійснювати за заявою працівника або профспілки позапланові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання та фізичними особами, які використовують найману працю, в частині додержання вимог цього Закону, а також з питань виявлення неоформлених трудових відносин та законності припинення трудових договорів.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) здійснюються у порядку, встановленому Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Позапланові заходи державного нагляду (контролю) у період дії воєнного стану здійснюються: за наявності підстав, визначених абзацами п`ятим, восьмим, дев`ятим, десятим частини першої статті б Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності»: за зверненням Київської міської військової адміністрації або обласної військової адміністрації; у зв`язку з невиконанням суб`єктом господарювання приписів про усунення порушень вимог законодавства, виданих після 01 травня 2022 року.

У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.

При цьому слід врахувати, що постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2022 року №303 «Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану» (набрала чинності 17 березня 2022 року) вирішено припинити проведення планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) на період воєнного стану, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні».

З огляду на наведене норми статті 16 Закону №2136-ІХ не варто тлумачити буквально, а до вказаної норми необхідно застосовувати ширше тлумачення, ніж її текстуальне вираження. Тобто, штрафи, передбачені статті 265 КЗпП України не застосовуються у період дії воєнного стану за умови усунення порушень, виявлених під час здійснення перевірок. Вказане випливає із мети законопроекту, а саме забезпечення належного функціонування підприємств та установ в умовах воєнного часу шляхом дерегуляції окремих умов трудових відносин, оперативного залучення працівників до виконання роботи, усунення кадрового дефіциту та браку робочої сили.

Верховний Суд в ухвалі від 05.06.2024 у справі № 260/8340/23 зазначив: «що станом на дату розгляду Управлінням питання щодо накладення на позивача штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (24.08.2023), виявлене під час перевірки, порушення було повністю усунуто. У період дії воєнного стану у разі виконання в повному обсязі та у встановлений строк приписів про усунення порушень, виявлених під час здійснення позапланових заходів державного нагляду (контролю), штрафи, передбачені статтею 265 КЗпП України, не застосовуються.».

Відтак станом на 30.09.2025 підстави для застосування до ФОП ОСОБА_1 штрафу були відсутні з огляду на норми ст. 16 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», що є підставою для задоволення позовної вимоги про визнання постанови від 30 вересня 2025р. № 9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД-ФС протиправною та її скасування.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду справи суд висновує, що вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають до задоволення.

Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи, що позов задоволено судові витрати понесені позивачем у розмірі 1920,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці.

Керуючись ст. 242-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Південно-Східного регіонального управління Держаної служби з питань праці Державної служби України (ЄДРПОУ 44729283, вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро, 49064) про визнання протиправною та скасування постанови задовольнити .

Визнати протиправною та скасувати постанову Південно-Східного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці від 30 вересня 2025р. № 9533/08/01/07/08/2028901834/ДПС/ТД-ФС про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розмірі 240 000,00 грн.

Стягнути на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південно-Східного регіонального управління Держаної служби з питань праці Державної служби України (ЄДРПОУ 44729283, вул. Коксохімічна, 1, м. Дніпро, 49064, код ЄДРПОУ 44729283) сплачені позивачем судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 1920,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.В. Ніколайчук