Рішення № 135491670, 07.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/1723/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Андрусенко О. О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН» до Головного управління ДПС у Миколаївській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН» (далі ТОВ «СГ ШАЙН», товариство, позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Миколаївській області (далі ГУ ДПС у Миколаївській області, відповідач-1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповідач-2) про визнання протиправним та скасування рішення №8786/2025 від 01.10.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СГ ШАЙН» за індивідуальним податковим номером 456382926517; зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ «СГ ШАЙН» з моменту її анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №8786/2025 від 01.10.2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТОВ «СГ ШАЙН» зареєстроване 05.06.2024, основним видом діяльності товариства є: 01.11 Вирощування зернових культур (крiм рису), бобових культур i насiння олiйних культур.

В обґрунтування прийняття рішення відповідачем-1 зазначено, що позивач протягом 12 послідовних податкових місяців подає до податкового органу декларації, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійсненних з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 Податкового кодексу України (далі ПК України) є підставою для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Позивач з прийнятим рішенням не погоджується та зазначає, що товариством укладалися правочини відповідно до специфіки етапів вирощування сільськогосподарських культур та придбавалися товари, тобто здійснювалися операції, які оподатковуються податковим на додану вартість (далі ПДВ). Декларація з ПДВ за червень містила помилки, з метою виправлення яких було подано уточнюючий розрахунок, який відповідачем не було прийнято.

Окрім того звертає увагу, що адреса реєстрації ТОВ «СГ ШАЙН» належала і належить до територій можливих бойових дій, у зв`язку із чим позивачем подано заяву про неможливість виконання платником податків податкового обов`язку згідно Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, та переліків документів на підтвердження, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, однак відповіді на таку заяву досі не отримано.

На момент подання уточнюючого розрахунку, товариство не отримувало рішення відповідача-1 про анулювання, також відповідне рішення не відображалося в Електронному кабінеті платника податків. Показники за червень 2025 року у такому розрахунку свідчать про здійснення оподатковуваних операцій, а тому відсутні підстави для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СГ ШАЙН».

З огляду на викладене, позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (а.с.42).

У відзиві на позовну заяву (а.с.46-51) відповідач-1 позовних вимог не визнав та в обґрунтування такої позиції вказав, що за результатами розгляду матеріалів справи щодо анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «СГ ШАЙН» встановлено, що підприємство зареєстровано платником ПДВ 01.09.2024 відповідно до пункту 182.1 статті 182 розділу V ПК України реєстрація за добровільним рішенням.

Протягом дванадцяти послідовних податкових місяців (звітні податкові періоди вересень 2024 року серпень 2025 року) платником надавались декларації з ПДВ, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, про що складено довідку від 30.09.2025 №16554/14-29-04-04-08/45638297.

На підставі зазначеної довідки та відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України комісією, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.12.2024 №24-р «Про створення комісії по прийняттю рішень про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість» зі змінами, прийнято рішення від 01.10.2025 №8786/2025 за формою №6-РПДВ «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СГ ШАЙН».

Вказує, що позивач в податковій звітності з ПДВ за звітний період червень 2025 року податкові накладні не відображені у складі податкового кредиту з ПДВ та податкова звітність, надана платником за вказаний період, свідчить про відсутність обсягів постачання та придбання з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту (декларація за червень 2025 року подана 14.07.2025). В податкових деклараціях з ПДВ за звітні періоди липень, серпень 2025 року платником також не відображено таких накладних у складі податкового кредиту.

Також повідомляє, що уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок, поданий 10.10.2025 до контролюючого органу, не прийнятий оскільки свідоцтва платника ПДВ вже на той момент було анульовано.

Після анулювання реєстрації платника ПДВ товариством 28.10.2025 подана заява щодо неможливості виконання податкових обов`язків, визначених у підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та рішенням ГУ ДПС у Миколаївській області від 11.11.2025 № 247/14-29-00-02 прийнято рішенням щодо можливості своєчасного виконання платником податків ТОВ «СГ ШАЙН» свого податкового обов`язку.

Враховуючи вищезазначене, представник відповідача-1 вважає позов необґрунтованим та безпідставним, відтак просить у його задоволенні відмовити.

Представник ДПС України у відзиві на позовну заяву від 04.03.2026 заперечила проти задоволення позовних вимог та зауважила, що ТОВ «СГ ШАЙН» подавав податкові декларації з ПДВ за податкові періоди з 01.09.2024 по 31.08.2025 з показниками, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів(послуг) здійснених з метою формування сум податкових зобов`язань та податкового кредиту.

У наданих позивачем податкових накладних зазначені товари, які мають обмежений термін зберігання та реалізації, при цьому товариством не зареєстровано податних накладних в єдиному реєстрі податкових накладних щодо реалізації цих товарів та не задекларовано в податковій звітності з ПДВ.

Також зауважує, що нормами статті 200-1 ПК України та Порядком електронного адміністрування ПДВ не визначено порядку відкриття електронного рахунку або поновлення закрито рахунку суб`єкта господарювання, реєстрацію платником ПДВ якого було анульовано рішенням органу ДФС, а потім таке рішення було скасоване.

Переконана, що позовна вимога позивача про зобов`язання ДПС України відновити показники в системі електронного адміністрування ПДВ ТОВ «СГ ШАЙН», є передчасною, а відтак не підлягає задоволенню.

Інших заяв по суті справи від учасників справи до суду не надходило.

Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ТОВ «СГ ШАЙН» зареєстроване як юридична особа 06.08.2024, основним видом економічної діяльності якого є: 01.11 вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.65).

Як видно з довідки від 30.09.2025 №16554/14-29-04-08/45638297 (зворот а.с. 10) про подання/неподання ТОВ «СГ ШАЙН» до контролюючого органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців, товариство є платником ПДВ з 01.09.2024, про що видано свідоцтво 200883380. В ході перевірки встановлено, що ТОВ «СГ ШАЙН» за період вересень 2024 року серпень 2025 року декларувало відсутність обсягів постачання товарів/послуг, в результаті чого реєстрація платника ПДВ, згідно вимог підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, підлягає анулюванню.

На підставі зазначеної довідки та відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України комісією, створеною відповідно до розпорядження ГУ ДПС у Миколаївській області від 03.12.2024 №24-р «Про створення комісії по прийняттю рішень про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість», прийнято рішення від 01.10.2025 №8786/2025 (зворот а.с. 9-10) за формою №6-РПДВ «Про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ТОВ «СГ ШАЙН» з 01.10.2025.

Вказане рішення ТОВ «СГ ШАЙН» отримав у відповідь на адвокатський представника від 15.10.2025 №15/10-25-А-1 листом ГУ ДПС у Миколаївській області від 24.10.2025 №21973/6/1429-04-01-05 (а.с.8-9).

Не погоджуючись із рішенням відповідача-1 товариством подано скаргу до ДПС України та рішенням про результати розгляду скарги від 08.01.2026 №562/6/99-00-06-03-03-06 (а.с.20-21) відповідачем-2 залишено без змін рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.10.2025 №8786/2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а скаргу без задоволення.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає ПК України.

Відповідно до підпунктів 49.2, 49.4 статті 49 ПК України платник податків зобов`язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об`єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Податкова звітність з податку на додану вартість подається в електронній формі контролюючому органу всіма платниками цього податку з дотриманням вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Статтею 184 ПК України визначено порядок та підстави анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Так, відповідно до пункту 184.1. статті 184 ПК України реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку і відбувається у разі якщо:

а) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку протягом попередніх 12 місяців, подала заяву про анулювання реєстрації, якщо загальна вартість оподатковуваних товарів/послуг, що надаються такою особою, за останні 12 календарних місяців була меншою від суми, визначеної статтею 181 цього Кодексу, за умови сплати суми податкових зобов`язань у випадках, визначених цим розділом;

б) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, прийняла рішення про припинення та затвердила ліквідаційний баланс, передавальний акт або розподільчий баланс відповідно до законодавства за умови сплати суми податкових зобов`язань із податку у випадках, визначених цим розділом;

в) будь-яка особа, зареєстрована як платник податку, реєструється як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість;

г) особа, зареєстрована як платник податку, протягом 12 послідовних податкових місяців не подає контролюючому органу декларації з податку на додану вартість та/або подає таку декларацію (податковий розрахунок), яка (який) свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту;

ґ) установчі документи будь-якої особи, зареєстрованої як платник податку, визнані рішенням суду недійсними;

д) господарським судом винесено ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута;

е) платник податку ліквідується за рішенням суду (фізична особа позбувається статусу суб`єкта господарювання) або особу звільнено від сплати податку чи її податкову реєстрацію анульовано (скасовано, визнано недійсною) за рішенням суду;

є) фізична особа, зареєстрована як платник податку, померла, її оголошено померлою, визнано недієздатною або безвісно відсутньою, обмежено її цивільну дієздатність;

з) припинено дію договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції (для платників податку, зазначених у підпунктах 4, 5 і 8 пункту 180.1 статті 180 цього Кодексу) або закінчився строк, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку.

Згідно із пунктом 184.2. статті 184 ПК України анулювання реєстрації на підставі, визначеній у підпункті «а» пункту 184.1 цієї статті, здійснюється за заявою платника податку, а на підставах, визначених у підпунктах «б»-«з» пункту 184.1 цієї статті, може здійснюватися за заявою платника податку або за самостійним рішенням відповідного контролюючого органу.

Анулювання реєстрації здійснюється на дату: подання заяви платником податку або прийняття рішення контролюючим органом про анулювання реєстрації, зазначену в судовому рішенні; припинення дії договору про спільну діяльність, договору управління майном, угоди про розподіл продукції або закінчення строку, на який утворено особу, зареєстровану як платник податку; що передує дню втрати особою статусу платника податку на додану вартість; державної реєстрації припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

При цьому датою анулювання реєстрації платника податку визначається дата, що настала раніше.

З моменту анулювання реєстрації особи як платника податку така особа позбавляється права на віднесення сум податку до податкового кредиту, складання податкових накладних (пункт 184.5. статті 184 ПК України).

Відповідно до пункту 184.10. статті 184 ПК України контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника податку, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Аналогічні за змістом приписи закріплені у Положенні про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №1130 від 14.11.2014 (далі Положення № 1130), яке розроблене відповідно до розділів I, II, V, XIV, XVIII ПК України та інших нормативно-правових актів, визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації/анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.

Згідно з пунктом 5.5 Положення №1130 контролюючі органи здійснюють постійний моніторинг платників ПДВ, включених до Реєстру, та приймають рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у разі існування відповідних підстав.

Рішення про анулювання реєстрації за самостійним рішенням контролюючого органу приймаються за наявності відповідних підтвердних документів (відомостей).

Такими документами є, зокрема, довідка про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстр (перелік) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях (податкових розрахунках) протягом 12 послідовних податкових місяців (підстава - підпункт «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу). У реєстрі (переліку) зазначаються дані про реєстрацію особи платником ПДВ та по кожній декларації (податковому розрахунку) - податковий період, дата надходження декларації (податкового розрахунку) до контролюючого органу, загальні обсяги постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту звітного періоду, вказані у відповідних рядках та колонках податкової декларації (податкового розрахунку) (підпункт 3 абзацу 3 пункту 5.5 Положення № 1130).

Відповідно до пункту 5.6 Положення №1130 за наявності зазначених підтвердних документів (відомостей) контролюючий орган за місцем перебування на обліку платника податків приймає рішення про анулювання реєстрації особи - платника ПДВ незалежно від здійснення контролюючим органом документальних та камеральних перевірок такої особи і їх результатів, а також обов`язку такої особи бути зареєстрованою та/або нараховувати чи сплачувати податок на додану вартість відповідно до законодавства.

Контролюючий орган, який прийняв самостійне рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ, зобов`язаний письмово повідомити особу протягом трьох робочих днів після дня анулювання такої реєстрації.

Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу оформляється за формою № 6-РПДВ (додаток 5). Таке рішення складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження контролюючого органу, та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою) контролюючого органу. У рішенні про анулювання реєстрації платника ПДВ обов`язково вказуються підстави (одна або декілька) для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Кодексу.

Дата підписання рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ уважається днем прийняття такого рішення. Рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ у день підписання реєструються у журналі обліку рішень про анулювання реєстрації платників ПДВ за формою № 6-РЖ (додаток 6). Номер рішення відповідає порядковому номеру запису в цьому журналі. Один примірник рішення зберігається в контролюючому органі, який прийняв рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ. Документи чи копії документів, на підставі яких контролюючий орган прийняв рішення про анулювання реєстрації, мають бути додані до цього примірника рішення.

Аналіз наведених норм права у їх сукупності дає можливість дійти висновку, що обов`язковою умовою для прийняття контролюючим органом рішення щодо анулювання реєстрації платника податків є нездійснення платником податків господарської діяльності щодо укладання правочинів, які оподатковуються ПДВ, що тягне за собою неподання відповідних декларацій або їх подання з нульовими відомостями.

У той же час, слід врахувати, що конструкція підпункту «г» пункту184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного Суду від 30.11.2022 по справі № 380/8687/20, від 19.10.2022 по справі № 380/8769/20.

Тобто, анулювання реєстрації платника податку за рішенням податкового органу на підставі підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України можливе за таких обставин: неподання платником податку на додану вартість декларацій з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або подання такої декларації з податку на додану вартість з показниками про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Такі обставини мають підтверджуватись як самими деклараціями з податку на додану вартість, так і довідкою про подання/неподання платником ПДВ контролюючому органу декларації з податку на додану вартість протягом 12 послідовних податкових місяців та/або реєстром (переліком) податкових декларацій (податкових розрахунків) особи за 12 послідовних податкових місяців, які свідчать про відсутність постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту у таких деклараціях.

Такий правовий висновок викладений, зокрема у постановах Верховного Суду від 12.09.2024 у справі № 400/10114/23, від 30.04.2024 у справі № 160/12823/23.

З довідки ГУ ДПС у Миколаївській області від 30.09.2025 №16554/14-29-04-08/45638297 (зворот а.с.10) про подання/неподання ТОВ «СГ ШАЙН» до контролюючого органу декларацій з ПДВ протягом 12 послідовних податкових місяців видно, що ТОВ «СГ ШАЙН» за період вересень 2024 року серпень 2025 року декларувало відсутність обсягів постачання товарів/послуг.

Водночас суд зазначає, що наданий відповідачем реєстр податкових декларацій ТОВ «СГ ШАЙН» (а.с.11) сам по собі не є достатнім доказом наявності підстав, передбачених підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України, оскільки не підтверджує зміст поданих декларацій та відсутність у них показників постачання/придбання товарів.

За відсутності у матеріалах справи самих податкових декларацій з ПДВ, на які посилається контролюючий орган, суд позбавлений можливості перевірити обґрунтованість висновків відповідача щодо наявності визначених законом підстав для анулювання реєстрації платника податку, у зв`язку з чим такі висновки не можуть вважатися доведеними.

Також, відповідно до пункту 5.2 Положення № 1130, при розгляді питання анулювання реєстрації згідно із підпунктом «г» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу (підпункт «г» пункту 5.1 цього розділу) 12 місяців визначаються із урахуванням того, що включаються останні 12 послідовних податкових місяців, за які подані податкові декларації (у разі подання декларацій) або сплив строк подання податкових декларацій (у разі неподання декларацій) до отримання чи складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Отже, для анулювання реєстрації платником ПДВ визначальним є факт подання декларацій за останні 12 послідовних податкових місяців, які свідчить про відсутність постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, до складання контролюючим органом документа, який є підставою для анулювання реєстрації.

Суд зазначає, що склад наведеного правопорушення передбачає встановлення факту відсутності здійснення позивачем як суб`єктом господарювання господарської діяльності, а саме постачання/придбання товарів/послуг, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту.

Приймаючи рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ податковий орган виходив виключно з встановленого факту подання позивачем протягом 12 послідовних податкових місяців податкових декларацій з ПДВ за період з вересня 2024 року по серпень 2025 року з показниками, які свідчать про відсутність обсягів постачання/придбання товарів, здійснених з метою формування податкового зобов`язання чи податкового кредиту, що є підставою для анулювання реєстрації.

Суд повторює, що конструкція підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України передбачає наявність пасивної поведінки суб`єкта господарювання щодо ведення протягом 12 послідовних податкових місяців господарської діяльності.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.65) ТОВ «СГ ШАЙН» зареєстровано та здійснювало свою господарську діяльність за адресою: Миколаївська область, Баштанський район, місто Снігурівка, вулиця Незалежності, будинок 61А, що додатково підтверджується реквізитами позивача, визначеними у договорі оренди сільськогосподарської техніки №06/05/2025-П укладеного 06.05.2025 між ФГ «СТ РІДНИЙ КРАЙ» (Орендодавець) та ТОВ «СГ ШАЙН» (Орендар) (а.с.14-18), договір про співпрацю №12/05/2025 укладеного 12.05.2025 між ТОВ» Дива-Земля» та ТОВ «СГ ШАЙН» (а.с.19) видатковій накладній від 25.06.2025 №161 укладеній між ПП «Фірма «Захід Агро-Лайт» та ТОВ «СГ ШАЙН» (а.с.29), договорі складського зберігання, укладеного 23.09.2025 між ТОВ «Гранд Інвест Лімітед» та ТОВ «СГ ШАЙН» та додаткової угоди від 23.09.2025 №1 до вказаного договору (а.с.30-33).

Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому був продовжений Указами Президента України, затвердженими відповідними Законами України та діє до цього часу.

Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих російською федерацією наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11.03.2025 за № 380/43786.

Відповідно до вказаного Переліку (а.с.63-64) належить Снігурівська міська територіальна громада, Баштанського району Миколаївської області з 11.11.2022 по даний час входить до території можливих бойових дій.

Торгово Промислова Палата України (далі - ТПП) опублікувала загальний офіційний лист № 2024/02.0-7.1. від 28.02.2022 про засвідчення форс-мажорних обставин та підтверджено, що вони діють з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення.

Відповідно до частини другої статті 141 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» військові дії вважаються форс-мажорними обставинами, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору.

За статтею 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Суд зважає, що у період перебування та реєстрації товариства у місті Снігурівка російською федерацією велися систематичні ракетні обстріли вказаного населеного пункту, що є загальновідомим фактом та висвітлювалися у численних ЗМІ, а тому згідно із приписами частини третьої статті 78 КАС України, ця обставина не підлягає доказуванню.

Разом з тим згідно з вимогами та у порядку, визначених підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України передбачено, що у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

Платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року.

Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у цьому підпункті, та перелік документів на підтвердження затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику».

Наказом Міністерства фінансів України від 29.07.2022 №225, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2022 за №967/38303, затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, та переліків документів на підтвердження (далі - Порядок №225), що набрав чинності 06.09.2022.

Цей Порядок розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо (пункт 1 розділу І).

У силу пункту 1 розділу ІІ Порядку №225 (у первісній редакції) підставами неможливості виконання платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами податкових обов`язків (у тому числі обов`язків податкових агентів) є, зокрема: 1) втрата (знищення чи зіпсуття) первинних документів, комп`ютерного та іншого обладнання внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією російської федерації; (...) 7) інші обставини непереборної сили (форс-мажорні обставини), підтверджені документально.

За змістом пункту 5 розділу ІІ Порядку №225 платники податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, щодо яких контролюючим органом прийнято рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, та у яких відновилася можливість виконувати свої податкові обов`язки, зобов`язані повідомити, контролюючий орган про відновлення можливості виконання платником податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, податкового обов`язку не пізніше 60 календарних днів з першого дня місяця, наступного за місяцем відновлення таких можливостей платників податків, шляхом подання повідомлення довільної форми у порядку, передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Закон № 2260-IX доповнив підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України положеннями, відповідно до яких у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Стаття 112 ПК України визначає загальні умови притягнення до фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

За змістом підпункту 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України обставинами, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, є вчинення діяння (дії або бездіяльності) внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).

Аналізуючи зазначені вищі норми на предмет того, чи є підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України самостійною підставою для звільнення від відповідальності або законодавчо пов`язаний зі спеціальним порядком підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану, колегія суддів Верховного Суду у постанові від 14.01.2025 року у справі №440/17191/23 дійшла таких висновків.

Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України є самостійною підставою для звільнення від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Підпункт 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 ПК України встановлює загальне правило, яке діє незалежно від наявності воєнного стану в Україні.

Обставини непереборної сили (форс-мажору) можуть (але не обов`язково повинні) бути дослідженими в межах спеціального порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану.

Оскільки категорія «обставини непереборної сили» безпосередньо пов`язана з «відсутністю у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок», враховуючи використання у Порядку №225 поняття «обставин непереборної сили», введення порядку підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану слід розглядати з врахуванням наступного: (1) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок» є окремим та нормативно вужчим поняттям відносно «обставин непереборної сили», (2) «відсутність у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок» має вужчий предмет доказування, (3) спеціальний порядок підтвердження неможливості виконання податкових обов`язків під час воєнного стану введений для нівелювання факторів війні та практично не може охопити загальні (не спричинені війною) обставини дії непереборної сили, хоча Порядок № 225 й містить невиключний перелік фактичних підстав які унеможливлюють виконання податкового обов`язку, (4) спеціальний порядок слід тлумачити виходячи з ключових задач для яких його було введено: запобігти зловживанню повноваженнями контролюючим органом, ввести чітку процедуру підтвердження факторів, які унеможливили виконання податкових зобов`язань платником податків, ввести певний рівень юридичної визначеності та передбачуваності для платника податків в умовах війни.

Колегія суддів Верховного Суду вважає, що наявність форс-мажорних обставин може бути досліджено на загальних умовах та в порядку процедури, встановленої Порядком № 225 під час дії воєнного стану. Процедура, встановлена Порядком № 225 не відображає всі можливі форс-мажорні обставини. Порядком № 225 розроблено відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, а не статті 112 цього кодексу. Вибір яку процедуру та підставу обрати (загальну чи спеціальну на період дії воєнного стану) є правом платника податків.

Запровадження окремого механізму для відтермінування виконання податкових обов`язків під час дії воєнного стану не може позбавляти платника податків права на дотримання умов, установлених загальними правилами притягнення до відповідальності.

Суд зазначає, що пунктом 112.2 статті 112 ПК України визначено, що особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

При цьому, суд зазначає, що в матеріалах справи міститься заява ТОВ «СГ ШАЙН» від 28.10.2025 (а.с.81) адресована ГУ ДПС у Миколаївській області у якій зазначалось, що: «постійні атаки БПЛА та ракетні обстріли негативно впливають на ментальне та психічне здоров`я посадових осіб, які відповідальні з подання податкової звітності, що призводить до подання декларації з податку на додану вартість з помилками. Факт знаходження підприємства та території можливих бойових дій значно ускладнює можливість товариства належним чином здійснювати свої податкові обов`язки в тому числі зі сплати податків та подання звітності.», у зв`язку із чим просили ухвалити рішення щодо неможливості виконання ТОВ «СГ ШАЙН» своїх податкових обов`язків, з подання податкової звітності зі складу ПДВ, та, відповідно, звільнити товариство від передбаченої ПК України відповідальності.

Враховуючи вищезазначене, вбачається, що позивач скористався наданим правом надання заяви та підтверджуючих документів про неможливість виконання податкових зобов`язань.

Разом із тим, суд критично оцінює посилання представника відповідача-1 на прийняття ним рішення від 11.11.2025 № 247/14-29-00-02 щодо можливості своєчасного виконання платником податків ТОВ «СГ ШАЙН» свого податкового обов`язку та його надіслання засобами поштового зв`язку на адресу позивача та за допомогою Електронного кабінету платника податку, оскільки такі докази в матеріалах справи відсутні.

Також судом встановлено, що у червні 2025 року ПП «Фірма «Захід Агро-Лайт» здійснювалась реєстрація в Єдиному реєстрі податкових накладних податкових накладних від 05.06.2025 №243 (а.с.24) на загальну суму 790 807,25 грн, в тому числі ПДВ 131 801,21 грн, від 17.06.2025 №258 (а.с.25) на загальну суму 45 822,07 грн, в тому числі ПДВ 7 637,01 грн та від 25.06.2025 №259 (а.с. 23) на загальну суму 4 844,28 грн, в тому числі ПДВ 807,38 грн на адресу ТОВ «СГ ШАЙН» щодо реалізації товарів.

У зв`язку з виявлення помилок при поданні податкових зобов`язань з ПДВ за червень 2025 року, товариством 10.10.2025 було надіслано уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок за червень 2025 року (а.с.82-87), в якому у розділі ІІ «Податковий кредит» задекларовано обсяг придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України за основною ставкою (р. 10.1) у сумі 701 228,00 грн, сума ПДВ 140 246,00 грн та визначено суму від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (р. 21) у сумі 140 246,00 грн.

Відповідно до квитанції №1 (а.с.80) вказаний документ (уточнюючий розрахунок податкових зобов`язань з ПДВ у зв`язку з виправленням самостійно виявлених помилок) доставлено до ДПС, однак документ не прийнято, виявлені помилки: «документ не може бути прийнятий порушено вимоги п. 48.4 ст. 48 Кодексу, а саме: ІПН 456382926517 не був платником ПДВ на дату подання документу (10.10.2025). Дата анулювання реєстрації платника ПДВ: 01.10.2025.».

Вказане, на переконання суду, підтверджує не тільки те, що у позивача була відсутня пасивна поведінка, а й вказує на здійснення активних дій щодо виправлення помилок, викладених у звітності з ПДВ, та свідчить про намір платника податків належним чином виконувати свої обов`язки, попри складні умови воєнного стану та розташування підприємства на території можливих бойових дій.

Наявність задекларованих господарських операцій з придбання товарів у червні 2025 року у ПП «Фірма «Захід Агро-Лайт», що підтверджується реєстрацією податкових накладних в ЄРПН, у сукупності з поданням уточнюючого розрахунку та заяви про неможливість виконання податкових обов`язків, спростовує висновки контролюючого органу про відсутність постачання чи придбання товарів/послуг протягом 12 послідовних податкових місяців.

З огляду на викладене, суд вважає, що прийняття рішення від 01.10.2025 №8786/2025 про анулювання реєстрації позивача як платника ПДВ відповідно до підпункту «г» пункту 184.1 статті 184 ПК України є протиправним, протилежному належних та достатніх доводів відповідачем суду не наведено.

Щодо позовних вимог про зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ «СГ ШАЙН» з моменту її анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення №8786/2025 від 01.10.2025 про анулювання реєстрації платника ПДВ, суд зазначає наступне.

Суд не позбавлений можливості відновити порушені права та захистити інтереси особи, послуговуючись принципом верховенства права та спираючись на статтю 129 Конституції України, яка визначає, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Відповідно до статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Обираючи такий спосіб захисту прав позивача, суду враховує, що відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною другою статті 5 КАС України регламентовано, що захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права та принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

Будь-який інший спосіб захисту, на переконання суду, не буде ефективним та справедливим, оскільки фактично допущені суб`єктом владних повноважень порушення будуть виправлятися за рахунок особи, щодо якої допущено порушення процедури.

Відповідно до статті 13 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Судовий захист повинен бути реальним та практичним, а не ілюзорним. При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

У рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів», ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Конституційний Суд України в Рішенні від 30.01.2003 №3-рп/2003 зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.

Доктрина позитивних зобов`язань Держави передбачає, що Держава повинна не тільки володіти законодавством, що найбільш повно забезпечує дотримання як негативних, так і позитивних прав, але і вживати всіх необхідних заходів для того, щоб воно реально діяло, а не лишалося на папері. Тобто права мають бути забезпечені не тільки de jure, але іfacto.

Більше того, норма частини четвертої статті 245 КАС України вказує, що суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У даному випадку доцільно врахувати позицію Європейського Суду з прав людини, викладену ним у Рішенні у справі «Пономаренко проти України» від 14.06.2007, відповідно до якого «право на суд», включає не тільки право ініціювати провадження, але також і право домогтися «вирішення» спору судом.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справах: «Волохи проти України» (Рішення від 02.11.2006), «Свято-Михайлівська Парафія проти України» (Рішення від 14.06.2007) визначив, що рішення, ухвалені з порушенням принципів ефективного захисту прав і свобод громадян, визнаються такими, що порушують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.

З аналізу вищевикладених норм КАС України, постанов Верховного Суду та Практики Європейського Суду з прав людини вбачається, що суд повинен відновити порушене право шляхом, який виключає необхідність повторного звернення до суду.

Відповідно до пункту 5.10 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.11.2014 №1130, підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.

У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:

1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;

2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;

3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту "в" пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;

4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.

Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 № 569 (далі Порядок № 569).

Пунктом 3 Порядку № 569 встановлено , що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.

Згідно із пунктом 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.

Казначейство відповідно до вимог статті 69 ПК України, надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (пункт 6 Порядку № 569).

У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (пункт 7 Порядку № 569).

У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку № 569).

Згідно із пунктом 13 Порядку № 569 платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.

Відповідно до пункту 200-1.3 статті 201-1 ПК України, у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене). Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом 184.1 статті 184 цього Кодексу.

Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України встановлено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.

Суд зазначає, що за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов`язку із повернення платника податку у первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в СЕА ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.

На виконання судового рішення щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов`язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії, що включає в себе поновлення реєстрації суб`єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункті 200-1.3 статті 201-1 ПК України, з урахуванням обставин використання наданого платнику податків права із повернення з бюджету коштів, що перевищують суму узгоджених податкових зобов`язань, та наявності підстав для сплати узгоджених податкових зобов`язань.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 26.06.2024 у справі № 640/18588/19, від 25.02.2025 у справі № 400/10114/23.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (заява №387/03, 20.09.2012, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом», тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

Відповідач-1 як суб`єкт владних повноважень не довів суду належними та допустимими доказами правомірність оскаржуваного рішення, а тому, беручи до уваги наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття рішення про визнання протиправними та скасування рішення ГУ ДПС у Миколаївській області від 01.10.2025 №8786/2025 про анулювання реєстрації платника ПДВ ТОВ «СГ ШАЙН» та зобов`язання ДПС України поновити реєстрацію платника ПДВ ТОВ «СГ ШАЙН» з моменту її анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників ПДВ із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування ПДВ позивача, які були наявні до прийняття рішення №8786/2025 від 01.10.2025 про анулювання реєстрації платника ПДВ.

Також суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі «Серявін та інші проти України» (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).

Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.

Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Судом встановлено, що згідно із платіжною інструкцією кредитового переказу коштів від 12.02.2026 №24 позивач сплатив судовий збір в розмірі 3 328,00 грн (а.с.40), тоді як сплаті підлягав судовий збір в сумі 2 662,40 грн (3328,00 грн х 5 х 0,8, оскільки позов було подано до суду в електронній формі через систему «Електронний суд», що передбачає застосування коефіцієнту для пониження відповідного розміру ставки судового збору).

Згідно із частинами першою, третьою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Миколаївській області (суб`єктом владних повноважень, яким прийняте протиправне рішення) судовий збір у сумі 2 662,40 грн. Питання про повернення надміру сплаченого судового збору може бути вирішено за клопотанням особи, яка його сплатила, відповідно до статті 7 Закону України від 08.07.2011 №3674-VI «Про судовий збір».

Керуючись статтями 243-246, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління ДПС у Миколаївській області від 01.10.2025 №8786/2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН».

Зобов`язати Державну податкову службу України поновити реєстрацію платника податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН» з моменту її анулювання шляхом внесення відповідного запису до Реєстру платників податку на додану вартість із поновленням реєстраційного ліміту, облікових даних, записів, стану розрахунків інтегрованої картки та збереженням податкових показників в системі електронного адміністрування податку на додану вартість позивача, які були наявні до прийняття рішення від 01.10.2025 №8786/2025 про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Миколаївській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН» судовий збір в розмірі 2 662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн 40 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «СГ ШАЙН» (43005, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Шопена, будинок 22А, код ЄДРПОУ 45638297).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Миколаївській області (54005, Миколаївська область, місто Миколаїв, вулиця Героїв Рятувальників, будинок 6, ідентифікаційний код ВП 44104027).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, місто Київ, Львівська площа, будинок 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя О. О. Андрусенко