Рішення № 135491591, 06.04.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2026 року ЛуцькСправа № 140/14249/25

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Денисюка Р.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Лонгвент Груп до Головного управління ДПС у Волинській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Лонгвент Груп (далі ТзОВ «Лонгвент Груп», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі ГУ ДПС у Волинській області, відповідач 1), Державної податкової служби України (далі ДПС України, відповдач-2) про визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області № 13353124/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН № 198 від 13.05.2025 року в ЄРПН; зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну № 198 від 13.05.2025 в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ТзОВ Лонгвент Груп сформовано та направлено засобами електронного зв`язку на реєстрацію у Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкові накладні (далі ПН) № 198 від 13.05.2025, проте згідно з квитанцією податкового органу, реєстрація вказаної ПН була зупинена.

Позивач подав пояснення та копії документів для прийняття рішення про реєстрацію вказаної ПН в ЄРПН. Проте, рішенням Комісії ГУ ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія ГУ ДПС у Волинській області) № 13353124/43804590 від 10.10.2025 відмовлено у реєстрації зазначеної ПН.

Позивач не погоджується із прийнятим рішенням та вказує, що контролюючому органу було подано письмові пояснення та копії усіх первинних документів, які підтверджують реальність здійсненої господарської операції. Крім цього, оскаржуване рішення не містить чіткої та зрозумілої підстави його прийняття, що свідчить про його формальний характер та порушення принципу правової визначеності.

З метою відновлення прав та інтересів позивач також просив суд зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні в ЄРПН.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі; судовий розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) (а.с. 53).

У відзиві на позовну заяву (а.с.58-62) представник ГУ ДПС у Волинській області просила відмовити в задоволенні позовних вимог, зазначивши, що реєстрацію податкової накладної від 13.05.2025 № 198 було зупинено з тих підстав, що ПН складена та подана платником податку, який відповідає п.3 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач надав пояснення та копії документів, за результатами розгляду яких комісією регіонального рівня встановлено відсутність необхідних документів для реєстрації накладної. Тому позивачу направлено повідомлення від 01.10.2025 №13327026/438045990 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної в ЄРПН.

На підставі аналізу додатково наданих документів відмовлено в реєстрації податкової накладної від 13.05.2025 № 198, оскільки до вказаної податкової накладної не надано підтверджуючі документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи.

Відтак, з огляду на положення пунктів 9 та 10 Порядку №520 у контролюючого органу були підстави для прийняття рішення про відмову у реєстрації спірної ПН.

У відповіді на відзив (а.с. 111-113), додаткових поясненнях (а.с. 127-128) представник позивача підтримав правову позицію, наведену у позовній заяві.

Крім того, учасники справи не зверталися із клопотаннями про розгляд справи в судовому засіданні, оформленими відповідно до вимог статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Суд звертає увагу, що за змістом статті 162 КАС України у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України. Відтак, заявлене у відзиві на позовну заяву клопотання про розгляд справи за участю представника відповідача-1 не підлягало судом вирішенню по суті.

Враховуючи вимоги статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.

Перевіривши письмовими доказами доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

З матеріалів справи вбачається, що 12.09.2024 між GENESIS TRADING HOUSE OU (продавець) та ТзОВ Лонгвент Груп (покупець) укладено контракт №05/24-GSIS/LON, за умовами якого продавець зобов`язується поставити, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити згідно інвойсів автомобілі легкові нові та бувші у використанні, сідельні тягачі нові та бувші у використанні, причіпи, напівпричіпи нові та бувші у використанні, спеціальну будівельну техніку нову та бувшу у використанні, спеціальну сільськогосподарську техніку нову та бувшу у використанні, нові та бувші у використанні автобуси та мікроавтобуси (пункт 1.1 контракту) (а. с. 23-24).

На виконання умов вказаного контракту позивачем згідно з інвойсом №1701-2/GSIS/25 від 17.01.2025 (а. с. 25), МД № 25UA20408000446U8 від 20.01.2025 (а. с. 26), міжнародною товарно-транспортною накладною від 17.01.2025 (а. с. 27), платіжною інструкцією в іноземній валюті №38 від 04.03.2025 (а. с. 28) придбано легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT №WVWZZZ3CZJE213017, 2018 року виготовлення за ціною 6000 Євро.

В подальшому, між ТзОВ Лонгвент Груп (продавець) та ТзОВ Нозсейл Комершил Корпорейшн Юкрейн» (покупець) укладено договір купівлі-продажу транспортного засобу №189/25 від 12.05.2025, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати майно легковий автомобіль марки VOLKSWAGEN PASSAT №WVWZZZ3CZJE213017, 2018 року виготовлення у власність покупцю, а покупець прийняти і сплатити за нього обумовлену грошову суму.

Продаж транспортного засобу за домовленістю сторін вчиняється за 392100,00 грн, в т.ч. ПДВ 65350,00 грн. (а.с. 29).

На виконання умов вказаного договору здійснено передачу транспортного засобу від продавця покупцю згідно з актом приймання-передачі №189/25 від 14.05.2025 (а. с. 30) та складено видаткову накладну №880 від 14.05.2025 на суму 392100,00 грн, в т. ч. ПДВ 65350,00 грн (а. с. 31).

Оплата за товар підтверджується платіжною інструкцією №319 від 13.05.2025 на суму 392100,00грн (а. с. 35), оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 361 за травень-червень 2025 року (а. с. 36).

У відповідності до договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024, транспортний засіб перебував на зберіганні в с. Струмівка Луцького району, вул. Рівненська, 74 (а. с. 37).

За наслідками вказаної господарської операції ТзОВ Лонгент Груп склало та направило на реєстрацію в ЄРПН податкову накладну від 13.05.2025 №198 на суму 392100,00 грн, в т. ч. ПДВ 65350,00 грн (а. с. 17).

Відповідно до квитанції від 04.06.2025 №9158230833 (а. с. 18), реєстрація ПН №198 від 13.05.2025 була зупинена на підставі п. 201.16 ст. 201 ПК України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (зі змінами) (далі Порядок №1165), оскільки ПН складена та подана платником податку, який відповідає пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку (додаток 1 Порядку). Запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.

22.09.2025 за вих. №22/09/06 ТзОВ Лонгвен Груп подало до ГУ ДПС у Волинській області пояснення та копії документів на підтвердження здійснення господарської операції, а саме: контракт №05/24-GSIS/L0N від 12.09.2024; копію інвойсу №1701-2/GSIS/25 від 17.01.2025; копію МД №25UA204080000446U8 від 20.01.2025; копію міжнародною товарно-транспортною накладною від 17.014.2025; копію платіжної інструкції в іноземній валюті №38 від 04.03.2025; копію договору купівлі-продажу транспортного засобу №189/25 від 12.05.2025; копію акту приймання-передачі транспортного засобу №189/25 від 14.05.2025; копію видаткової накладної №880 від 14.05.2025; копію довіреності №4 від 13.05.2025; копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; копію рахунку №198 від 12.05.2025; копію платіжної інструкції №319 від 13.05.2025; оборотно-сальдову відомість по 361 рахунку; копію Договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024; оборотно-сальдову відомість по 281 рахунку (а. с. 22).

За результатами розгляду наданих документів контролюючим органом направлено повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від повідомлення 01.10.2025 №13327026/43804590, зокрема: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунків-фактури / інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних; первинних документів щодо постачання, придбання товарів, зберігання, транспортування продукції, складських документів, інвентаризаційні описи у тому числі рахунків-фактури, інвойсів, актів приймання-передачі товарів, розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків, інших документів, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних. У графі додаткова інформація вказувалося Надати підтверджуючі документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи; документи щодо розрахунків з нерезидентом. Надати документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи. Надати документи, наявність яких передбачена умовами договору (а. с. 20-21).

У відповідь на вказане повідомлення ТзОВ Лонгвент Груп 07.10.2025 за вих. №07/10/10 подало повідомлення про надання додаткових пояснень та просило прийняти рішення про реєстрацію в ЄРПН ПН №198 від 13.05.2025 (а. с. 44-45).

Однак, не дивлячись на подані пояснення та документи, комісія ГУ ДПС у Волинській області прийняла рішення №13353124/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку, а у графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відомості відсутні (а. с. 19).

Не погоджуючись із рішенням комісії ГУ ДПС у Волинській області, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу першого пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 ПК України).

За правилами абзаців першого, п`ятого пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку (абзаци десятий, дванадцятий пункту 201.10 статті 201 ПК України).

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом першим Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Пунктом третім Порядку №1165 наведені ознаки безумовної реєстрації, у разі відповідності яким податкових накладних / розрахунків коригування, що подані на реєстрацію в Реєстрі, такі податкові накладні / розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку) згідно з пунктом 4 цього Порядку підлягають безумовній реєстрації в Реєстрі.

Натомість, відповідно до пункту п`ятого Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктом шостим Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/ розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/ невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Згідно з пунктом сьомим Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 1165 платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.

Платник податку отримує розраховані показники позитивної податкової історії через електронний кабінет.

За приписами пунктів 10, 11 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12.12.2019 №520.

Відповідно до пункту 25 Порядку №1165 комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, скарги на рішення комісій регіонального рівня про неврахування таблиці даних платника податку та скарги на рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (далі - скарга). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Додатком 1 до Порядку №1165 визначені критерії ризиковості платника податку на додану вартість, у пункті 3 яких вказано: платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

Як зазначалося судом вище, реєстрація спірної податкової накладної була зупинена на підставі пункту 3 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (Додаток 1).

Так, рішення про відповідність ТзОВ Лонгвент Груп п. 3 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість прийняте комісією ГУ ДПС у Волинські області 08.05.2025 за №25020 на підставі розгляду листа Територіального управління БЕБ у Волинській області №2/23.2/3/17/2358-25 від 06.05.2025, яке оскаржене в судовому порядку. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 12.03.2026 у справі № 140/12063/25 в задоволенні позову ТзОВ Лонгвент Груп до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії в задоволенні позову відмовлено. Проте вказане рішення на момент розгляду даної справи не набрало законної сили.

Тому в силу пункту 4 статті 78 КАС України, ані висновки, ані обставини, встановлені в ході розгляду справи 140/12063/25 не можуть вважатися доказами в ході розгляду даної справи.

Суд зазначає, що надіслана позивачу квитанція містила пропозицію щодо надання пояснень та копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Сформована у такий спосіб пропозиція щодо надання документів є загальною та формальною, вона за своїм змістом дублює припис підпункту 3 пункту 11 Порядку №1165. Така пропозиція щодо надання документів не є конкретизованою, що може свідчити про наявність у платника податків вільного розсуду щодо переліку документів, які слід надати. Разом з тим, платник податків зобов`язаний на підтвердження підстав для реєстрації податкової накладної в ЄРПН за результатами здійснення господарської операції подати податковому органу документи, що безпосередньо підтверджують подію, за наслідками якої складено податкову накладну.

Так, датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг, відповідно до положень пункту 187.1 статті 187 ПК України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів.

Суд зазначає, що підставою для складання ПН №198 від 13.05.2025 є дата зарахування коштів від покупця на банківський рахунок платника податку відповідно до платіжної інструкції №319 від 13.05.2025 на суму 392100,00 грн (в т. ч. ПДВ 65350,00 грн), як оплата товару відповідно до умов договору №189/25 купівлі-продажу транспортного засобу від 12.05.2025 (а. с. 29).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216, далі - Порядок №520, зі змінами, чинними з 30.09.2023).

Відповідно до пункту 2 Порядку №520 рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, приймають комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі територіальних органів ДПС (далі - комісія регіонального рівня).

За правилами пункту 4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 встановлено, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи: договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Згідно із пунктом 6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.

Суд зауважує, що пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно з таким переліком. Наданню підлягають лише ті документи, які безпосередньо стосуються предмета господарської операції, за якою оформлено податкову накладну, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки.

Як встановлено пунктом 9 Порядку №520, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення.

Додаткові письмові пояснення та копії документів, зазначені в абзаці шостому цього пункту, платник податку подає до ДПС засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги.

За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання, визначеного абзацом шостим цього пункту, та надсилає його платнику податку засобами електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог Кодексу та Законів України Про електронні документи та електронний документообіг та Про електронні довірчі послуги за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку.

Згідно з пунктом 10 Порядку №520 Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Верховний Суд у постанові від 31.03.2025 у справі №140/20330/23 зазначив, що з аналізу наведених вище норм (з урахуванням внесених до них змін) слідує, що з метою вирішення питання про наявність/відсутність підстав для реєстрації ПН/РК в ЄРПН з 08.03.2023 було встановлено наступний алгоритм взаємодії платника податків та контролюючого органу.

За наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН в ЄРПН пункт 4 Порядку №520 надає право платнику податків подати на розгляд комісії регіонального рівня письмові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у такій ПН/РК. Загальний перелік таких документів визначений пунктом 5 Порядку №520.

Якщо платник податків скористався правом подання письмових пояснень та копій документів, то за результатами розгляду останніх комісія регіонального рівня приймає одне із трьох наступних рішень:

1) рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН - якщо надані платником податків документи та письмові пояснення підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК;

2) про направлення Повідомлення - якщо наданих платником податків документів та письмових пояснень недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК. При цьому зміст форми указаного Повідомлення (Додаток 2 до Порядку №520) свідчить, що у ньому мають бути вказані конкретні документи, які пропонується надати платнику податків;

3) рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН - якщо платник податків надав письмові пояснення та достатній обсяг документів, передбачених пунктом 5 Порядку № 520, але вони не відповідають вимогам законодавства, внаслідок чого не можуть вважатися такими, що підтверджують інформацію, зазначену в ПН/РК.

У випадку направлення платнику податків Повідомлення, такий платник має право подати контролюючому органу додаткові пояснення та копії документів, зазначені у Повідомленні, за результатами розгляду яких комісія регіонального рівня приймає одне з рішень: 1) про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН; 2) про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН. Реалізація такого права має бути здійснена протягом п`яти робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. Неподання платником податків додаткових пояснень та копій документів, зазначених у Повідомленні, або їх неповне подання протягом означеного строку має наслідком прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН.

При цьому із змісту пункту 10 Порядку №520 та форми Рішення (Додаток 1 до Порядку №520) слідує, що комісія регіонального рівня у випадку, якщо подані платником податків пояснення/додаткові пояснення та копії документів не підтверджують інформацію, зазначену у ПН/РК, проставляє відмітку у графі надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства.

У випадку ж ненадання платником податків у встановлені строки додаткових пояснень і копій документів, встановлених абзацом шостим пункту 9 Порядку №520, комісія регіонального рівня проставляє відмітку у графі ненадання/часткове надання додаткових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.

Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 сформував висновок, якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом Повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в ЄРПН в ЄРПН. У вказаній постанові також зазначено, що законодавець передбачив, що у разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 29.07.2025 у справі №140/1998/24 також в повній мірі погодився із таким висновком, не вбачаючи підстав для відступу від нього.

Як вбачається із оскаржуваного рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області від №13353124/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 в ЄРПН, відповідачем-1 відмовлено у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 у зв`язку із ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, платником податку (а. с. 19).

Суд звертає увагу, що в оскаржуваному рішенні у графі додаткова інформація (зазначити конкретні документи) відомості відсутні, тобто не зазначено яких документів не надано.

Однак, із змісту витягу з протоколу засідання комісії №1 ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №202 слідує, що причиною прийняття комісією оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 були наступні підстави: Платником частково надані письмові пояснення та додаткові документи стосовно підтвердження інформації, зазначеної в ПН №198 від 13.05.2025, реєстрацію якої зупинено, а саме: не надано підтверджуючі документи щодо зберігання товару, документи складського обліку, інвентаризаційні описи, документи щодо розрахунків з нерезидентом, документи по операціях з перевізником товару, товаросупровідні документи (пункт 4 протоколу) (а.с. 102-104).

З даного приводу суд зазначає, що зберігання товару, а саме транспортного засобу легкового автомобіля марки VOLKSWAGEN PASSAT № НОМЕР_1 , 2018 року виготовлення здійснювалося на підставі договору відповідального зберігання №06/24 від 02.01.2024, копія якого була надана комісії ГУ ДПС у Волинській області разом з поясненнями від 22.09.2025 №22/09/06 (а. с. 22).

Відповідно до цього договору, укладеного між позивачем, як автовласником, та ТзОВ АВГ РЕНТ, як зберігачем, автовласник передає, а зберігач приймає на безоплатне відповідальне зберігання та демонстрацію нові та бувші у використанні автотранспортні засоби (надалі майно) в кількості та комплектності згідно з актами передачі-приймання, які є невід`ємними частинами цього договору. Місцезнаходженням майна під час зберігання відповідно до цього договору зазначено: с. Струмівка, вул. Рівненська, 74 (площадка для стоянки транспортних засобів площею 1000 кв. м) (а. с. 37).

Тобто, вищезазначений транспортний засіб перебував на зберіганні на площадці для стоянки транспортних засобів за вказаною адресою. У зв`язку з цим позивачем не складалися документи складського обліку, інвентаризаційні описи.

Позивач придбав цей транспортний засіб у компанії GENESIS TRADING HOUSE OU відповідно до контракту від 12.09.2024 №05/24-GSIS/LON (а. с. 23) та інвойсу від 17.01.2025 №1701-2/GSIS/25 (а. с.25) в режимі імпорту, що підтверджується МД №25UA204080000446U8 від 20.01.2025 (а.с. 26), міжнародною товарно-транспортною накладною від 17.01.2025 (а. с. 27), платіжною інструкцією в іноземній валюті №38 від 04.03.2025 (а. с. 28).

Вказані копії документів були надані податковому органу разом з поясненнями від 22.09.2025 №22/09/06 та від 07.10.2025 № 07/10/10 (а. с. 22, 44-45).

Відтак, твердження ГУ ДПС у Волинській області про те, що позивачем не надано підтверджуючих документів щодо зберігання товару та щодо розрахунків з нерезидентом є безпідставними та не відповідає фактичним обставинам справи.

Щодо ненадання платником податку документів по операціях з перевізником товару, товаросупровідних документів, суд зазначає, що спірні податкові накладні складені з приводу купівлі-продажу згаданого транспортного засобу.

Інвойсом від 17.01.2025 №17001-2/GSIS/25 підтверджено, що умовами поставки товару визначено DAP Дубно, тобто відповідно до правил Інкотермс 2020 умови DAP (Delivered At Pointpoint of destination) передбачають, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно умов поставки DAP Інкотермс продавець зобов`язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак, продавець не зобов`язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні.

Тобто, відповідно до інвойсу від 17.01.2025 №1701-1/GSIS/25 поставка товару здійснювалася продавцем - компанією GENESIS TRADING HOUSE OU до пункту призначення в м. Дубно, а тому транспортування товару здійснював саме продавець товару, а не покупець. Відтак, з урахуванням цього у позивача, як покупця товару, відсутні товаросупровідні документи, оскільки останній не укладав господарських операцій із перевізником товару.

Як зазначив Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.12.2024 у справі №640/9356/20, наявність або відсутність ТТН не є підставою для висновків про безтоварність господарської операції з придбання або продажу товару, якщо інші дані свідчать про рух активів або зміни у зобов`язаннях платника податків. ТТН не є беззаперечним доказом факту перевезення (переміщення) товару. Факт передання товару та, відповідно, набуття права власності на нього підтверджується іншими первинними документами.

У спірному випадку факт передання транспортного засобу покупцю ТзОВ Нозсейл Комершил Корпорейшн Юкрейн підтверджується актом прийняття-передачі №189/25 від 14.05.2025, складеного в с. Струмівка, де зберігався транспортний засіб, та видатковою накладною №880 від 14.05.2025, зауваження до яких в податкового органу відсутні (а. с. 30-31).

Більш того, на підтвердження переходу права власності на цей транспортний засіб покупцеві позивач надав разом з поясненнями копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 від 10.06.2025 (а. с. 33).

Відтак, надані комісії податкового органу документи у повній мірі підтверджують господарську операцію, за наслідками якої складено спірну податкову накладну.

Судом встановлено, що позивачем не надано складських та товаросупровідних (перевізних) документів. Водночас відсутність таких документів зумовлена характером спірної господарської операції та умовами її здійснення, за яких складські та перевізні документи не складалися. Контролюючим органом не доведено, що зазначені документи мали бути створені та що їх відсутність унеможливлює підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних, предметом яких є операція з постачання товару, а не його перевезення чи зберігання.

Так, складські та перевізні документи не надавалися, але не тому, що позивач їх не подав, а тому, що вони об`єктивно не існували й не були необхідними для підтвердження спірної операції.

Подані позивачем первинні документи відповідають встановленим вимогам щодо форми та змісту, узгоджуються між собою, у суду відсутні підстави ставити під сумнів достовірність відображених у цих документах відомостей про господарську операцію. Передбачених законом підстав для позбавлення права позивача на реєстрацію спірної ПН в ЄРПН судом під час розгляду цієї справи не встановлено.

Суд також наголошує на тому, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України. Предметом розгляду в цій справі є виключно стадія правильності та правомірності зупинення та відмови в реєстрації податкової накладної, а не реальність та товарність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентом (вказана правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.10.2023 у справі №380/4146/22, від 13.12.2023 у справі №500/4191/22).

З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, враховуючи надані суду статтею 245 КАС України повноваження, позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення комісії ГУ ДПС у Волинській області №13353124/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 в ЄРПН слід задовольнити.

Щодо позовної вимоги в частині зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №198 від 13.05.2025, суд враховує наступне.

Відповідно до вимог пунктів 201.1, 201.10 статті 201 ПК України реєстрацію податкової накладної в ЄРПН віднесено до обов`язків платника податків.

У той же час, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Так, згідно із нормами пунктів 19, 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до ЄРПН на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Як встановлено судом, підтверджено матеріалами справи і не спростовано відповідачами, надані позивачем документи в повній мірі підтверджували реальність здійснення господарської операції по поданих податкових накладних. Документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкових накладних в ЄРПН.

При цьому, обставин, які б унеможливлювали реєстрацію спірних податкових накладних судом не встановлено.

Європейський суд з прав людини у пунктом 50 рішення від 13.01.2011 у справі Чуйкіна проти України (заява №28924/04) констатував: що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов`язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21.02.1975 у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28 36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, пунктом 45, від 10.07.2003, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява №48778/99, пунктом 25, ECHR 2002-II).

Суд також зауважує, що рішення суду має бути не тільки законним та обґрунтованим, воно повинно бути ще й ефективним у захисті порушених прав, свобод та інтересів.

Таким чином, з метою відновлення прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та з метою дотримання судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати в ЄРПН ПН №198 від 13.05.202, подану ТзОВ Лонгвент Груп.

Таким чином, позов належить задовольнити повністю.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що суд задовольняє позов, то на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області (яким винесено протиправні рішення) необхідно стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн, сплата якого підтверджується платіжною інструкцією №1248 від 26.09.2025 (а. с. 15).

Щодо відшкодування витрат на правничу допомогу в сумі 4000,00 грн, то суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу.

За приписами частин першої, другої статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно із частинами третьою - п`ятою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Як передбачено частинами шостою, сьомою статті 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до частин сьомої, дев`ятої статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Отже, аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Разом з цим при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічна правова позиція міститься у постановах Верховного Суду від 28.04.2021, від 08.02.2022 у справах №640/3098/20 та №160/6762/21 відповідно, від 18.08.2022 у справі №540/2307/21.

На підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16.

На підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу до позовної заяви надано договір про надання правничої допомоги №01/06-10/25 від 01.10.2025 (а. с. 40-41), детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних Адвокатським об`єднанням Бона Фіде та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги за договором про надання правової допомоги №01/06-10/25 від 01.10.2025 станом на 19.11.2025, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ВЛ №1186 та ордер про надання правничої (правової допомоги) серії АС №1163623 (а. с. 16).

Як передбачено п.1.1 договору про надання правової допомоги №01/06-10/25 від 01.10.2025, АО Бона Фіде приймає на себе доручення замовника про надання останньому комплексу юридичних послуг по оскарження рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Волинській області від 10.10.2025 №13353124/43804590 про відмову у реєстрації ПН від 13.05.2025 №198 в ЄРПН.

Пунктом 1.2. визначено перелік комплексу юридичних послуг, передбачених договором, а саме: аналіз наданого замовником пакету документів; надання усної консультації з правових питань за результатами розгляду пакету документів, наданих замовником; складання та оформлення позовної заяви; супровід адміністративної справи у адміністративному суді; юридичні послуги щодо реалізації судового рішення, яке прийняте на користь замовника; у разі необхідності підготовка та подача до відповідних осіб (фізичних та юридичних) запитів (в т. ч. адвокатських); здійснення інших дій, передбачених законодавством щодо виконання умов даного договору (пп. 1.2.1.-1.2.7. п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 3.1. за надання комплексу послуг, передбачених підпунктами 1.2.1.-1.2.4. договором, замовник сплачує об`єднанню гонорар. Розмір гонорару за надані послуги, передбачені даними підпунктами договору становить фіксовану суму - 4000,00 грн. Гонорар сплачується замовником на підставі акту про надання правничої допомоги, впродовж 5 (п`яти) банківських днів, з моменту отримання остаточного рішення суду у справі щодо оскарження рішення комісії.

Таким чином, розмір гонорару адвокатського об`єднання встановлений договором у фіксованому розмірі, отже є визначеним, та не потребує детального опису робіт, визначеного частиною четвертою статті 134 КАС України.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 28.12.2020 у справі №640/18402/19, від 10.11.2022 у справі №640/24023/21, від 18.08.2022 у справі №340/323/21.

Суд зазначає, що позивачем не подано доказів повної фактичної оплати правничої допомоги, проте суд з урахуванням правового висновку, викладеного у постановах Верховного Суду від 29.10.2020 (справа №686/5064/20), від 05.03.2021 (справа №200/10801/19-а), від 16.03.2021 (справа №520/12065/19), від 23.12.2021 (справа №280/1361/21) та ін., виходить з того, що відшкодуванню підлягають витрати незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.

Оцінюючи заперечення відповідача-1 щодо стягнення правничих витрат на користь позивача та необґрунтованість, суд зазначає таке.

За загальним правилом зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт.

При визначенні суми відшкодування, суд, з урахуванням вимог заперечення представника позивача на клопотання відповідача про зменшення розміру судових витрат, виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Верховний Суд в постановах від 22.12.2020 у справі №520/8489/19, від 07.05.2020 у справі №320/3271/19, від 10.03.2020 у справі №520/8489/19 зазначив, що вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Також, при визначенні суми відшкодування суд має враховувати критерії реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерій розумності, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Об`єднаної Палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

У постанові від 20.06.2023 у справі №280/5922/21 Верховний Суд зазначив, що обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина сьома статті 134 КАС України).

Тобто, саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказала про виключення ініціативи суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

У вказаній постанові Велика Палата Верховного Суду при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу застосувала відповідний підхід, надавши оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона мала заперечення.

Суд звертає увагу, що право сторони на професійну правничу допомогу є складовою права на справедливий суд, гарантованого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а залучення адвоката до участі у справі саме по собі не може розцінюватися як обставина, що покладає на іншу сторону надмірний тягар.

Разом з тим, суд зазначає, що окремі види послуг, наведені у детальному описі робіт (наданих послуг) станом на 19.11.2025, не є видами правової допомоги та не можуть бути відшкодовані (а саме: підписання договору, консультація клієнта, вивчення наданих документів та їх аналіз, формування договору та адвокатського досьє, належне оформлення позовної заяви, підготовка детального опису робіт).

Суд, враховуючи складність справи (справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, при її вирішенні враховані висновки щодо застосування норм права, які викладені у наведених вище постановах Верховного Суду), значення справи для сторін, час, який об`єктивно був витрачений адвокатом на надання послуг, та їх обсяг, виходячи із принципів співмірності витрат, обґрунтованості та пропорційності їх розміру, дійшов висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача ГУ ДПС у Волинській області необхідно стягнути 2 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, а решту витрат повинен понести позивач.

З урахуванням наведеного, на користь ТзОВ Лонгвент Груп підлягають до стягнення судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача-1 (яким винесено протиправне рішення) в загальному розмірі 4422,40 грн (з них: судовий збір в сумі 2422,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 2000,00 грн).

Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Волинській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 13353124/43804590 від 10.10.2025 про відмову у реєстрації ПН №198 від 13.05.2025 в ЄРПН.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних подану Товариством з обмеженою відповідальністю Лонгвент Груп податкову накладну №198 від 13.05.2025.

Стягнути з Головного управління ДПС у Волинській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Лонгвент Груп судові витрати в загальному розмірі 4422,40 грн (чотири тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю Лонгвент Груп (43023, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Карбишева, 1/411, код ЄДРПОУ 43804590).

Відповідач-1: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м. Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ 44106679).

Відповідач-2: Державна податкова служба України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393).

Суддя Р.С. Денисюк