Ухвала суду № 135491098, 07.04.2026, Чернігівський районний суд Чернігівської області

Провадження №2/748/1143/26

Єдиний унікальний № 748/1032/26

У Х В А Л А

07 квітня 2026 рокум. Чернігів

Суддя Чернігівського районного суду Чернігівської області Костюкова Т.В. . розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі голови комісії з припинення Раєвського Костянтина Євгенійовича ( ЄДРПОУ 19357325, м. Київ, бульвар Лесі Українки ,26) , треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ( ЄДРПОУ 27108016, м. Київ, вул. Січових Стрільців,17) , приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова (Ющенко) Ольга Степанівна ( РНОКПП НОМЕР_2 , м. Чернігів, вул. Коцюбинського,480 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 АДРЕСА_2 ) про визнання припиненою іпотеки , скасування записів про іпотеку та заборону відчуження

УСТАНОВИВ:

03.04.2026 року до Чернігівського районного суду Чернігівської області звернулася ОСОБА_3 , яка діє на підставі ордеру на надання правничої допомоги серії СВ №1166684 від 02.04.2026 року в інтересах ОСОБА_1 з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк"в особі голови комісії з припинення Раєвського Костянтина Євгенійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова (Ющенко) Ольга Степанівна, ОСОБА_2 про визнання припиненою іпотеки , скасування записів про іпотеку та заборону відчуження

Подана позовна заява та додані до неї документи відповідають загальним вимогам до форми, змісту позовної заяви та правил щодо подання копій документів, згідно положень ст.ст. 175-177 ЦПК України, віднесена до предметної, суб`єктної, інстанційної та територіальної юрисдикції Чернігівського районного суду Чернігівської області

Підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження, згідно положень ст. ст.185, 186 ЦПК України відсутні.

Вирішуючи питання про визначення порядку розгляду справи суддя враховує приписи ст.ст. 19, 274 ЦПК України, та вважає, що справу слід розглядати за правилами загального позовного провадження.

Відповідно до вимог ст.189 ЦПК України, з метою остаточного визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з`ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення можливих відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, необхідно провести підготовче провадження.

Крім того, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 ЦПК України суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, зокрема, роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (п. 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (п. 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків (п. 5).

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЦПК України, збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Частиною 6 ст. 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Відповідно до ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно п. 2. ч. 1 ст. 43 ЦПК учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв`язку з положеннями ст. 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства. Відповідно до п. 2 та 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, а і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК).

Згідно з п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.). Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов`язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.

Зважаючи на те, що постановою правління Національного банку України від 21.01.2010 року №19 було прийнято рішення про ліквідацію з 21.01.2020 року Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк", а 28 лютого 2014 року Національним банком прийнято рішення про затвердження ліквідаційного балансу, непродані активи банку та перелік вимог кредиторів передано юридичній особі ТОВ «Інвестиційна компанія «ІФГ Капітал» є необхідність витребувати з Національного банку України інформацію чи значиться ОСОБА_2 , яка 12.05. 2006 року уклала з ТОВ Укрпромбанк кредитний договір №73/Ф-06 та отримала кредитні кошти в сумі 12500 грн зі строком погашення до 10.05. 2009 року у переліку непроданих активів та переліку незадоволених вимог кредиторів Банку визначеній Національним банком України юридичній особі - ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал .

Керуючись ст.ст. 19, 81, 187-192, 196-198, 260, 261, 274, 353 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Український промисловий банк" в особі голови комісії з припинення Раєвського Костянтина Євгенійовича, треті особи: Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, приватний нотаріус Чернігівського міського нотаріального округу Белова (Ющенко) Ольга Степанівна, ОСОБА_2 про визнання припиненою іпотеки , скасування записів про іпотеку та заборону відчуження

Призначити підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження на 08 травня 2026 року о 09 :00 у приміщенні суду за адресою: м. Чернігів, вул. Хлібопекарська, 4

Витребувати в строк до 04 травня 2026 року з Національного банку України інформацію відносно того чи значиться ОСОБА_2 , яка 12.05. 2006 року уклала з ТОВ Укрпромбанк кредитний договір №73/Ф-06 та отримала кредитні кошти в сумі 12500 грн зі строком погашення до 10.05. 2009 року, у переліку непроданих активів та переліку незадоволених вимог кредиторів Банку визначеній Національним банком України юридичній особі - ТОВ Інвестиційна компанія ІФГ Капітал.

Копію ухвали направити для виконання до Національного банку України (код ЄДРПОУ: 00032106, місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 9,)

У підготовче судове засідання викликати учасників справи та направити їм копію вказаної ухвали.

Встановити відповідачу п`ятнадцятиденний строк для подання відповідачем відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач має право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов`язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України).

Відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Встановити позивачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив, яка має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України, в якій позивач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених відповідачем у відзиві заперечень і мотиви їх визнання або відхилення.

Встановити відповідачу п`ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, яке має відповідати вимогам частини третьої - п`ятої ст. 178 ЦПК України, в якому відповідач викладає свої пояснення, міркування і аргументи щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань і аргументів і мотиви їх визнання або відхилення.

Роз`яснити учасникам справи, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні відповідати вимогам ст. 183 ЦПК України. Суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання зазначених вимог, повертає її заявнику без розгляду.

Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву на позов в п`ятнадцятиденний термін з дня отримання ухвали про відкриття провадження та доданих до неї документів. У разі якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу (ст. 83 ЦПК України).

Учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті 83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин,

Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.

Суддя: Т.В.Костюкова