Рішення № 135491077, 07.04.2026, Срібнянський районний суд Чернігівської області

Справа № 746/74/26

2/746/76/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" квітня 2026 р.

Срібнянський районний суд Чернігівської області в складі:

головуючого судді Нагорної Н.Г.,

при секретарі судового засідання Сакун Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Срібнянського районного суду Чернігівської області в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

26 лютого 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»» (далі ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»», товариство) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором від 21 листопада 2023 року № 8350139 в сумі 25 002,12 грн, судового збору, сплаченого за подання позову до суду, в сумі 2 662,4 грн та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8 000,00 грн.

На обґрунтування позову ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»» зазначило, що 21 листопада 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» (далі ТОВ «Мілоан») та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 8350139, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти, а відповідач зобов`язалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у строк, інші платежі та можливі штрафні санкції, передбачені кредитним договором, виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та в строки/терміни, що визначені договором. Товариство свої зобов`язання виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та в строк, визначені умовами кредитного договору. Відповідач не виконала свої зобов`язання - не вносила платежі, передбачені умовами кредитного договору, на повернення отриманих коштів та сплати процентів за користування кредитом. У зв`язку із нездійсненням платежів на виконання умов кредитного договору у відповідача утворилася заборгованість за кредитним договором.

26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір відступлення прав вимоги № 105-МЛ та додаткову угоду № 1 від 04 лютого 2025 року до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року, відповідно до умов яких відбулося відступлення права вимоги в тому числі і за кредитним договором від 21 листопада 2023 року № 8350139.

Ухвалою судді Срібнянського районного суду Чернігівської області від 04 березня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Справу призначено до розгляду на 11 год. 30 хв. 07 квітня 2026 року. Цією ухвалою сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи, встановлено відповідні строки та задоволено клопотання позивача про витребування доказів, витребувано у АТ «СМАРТБАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки № НОМЕР_1 , коштів у розмірі 7 500,00 грн в період з 21 листопада 2023 року по 28 листопада 2023 року.

Сторонам направлено копію ухвали про відкриття провадження у справі.

Відповідача про дату, час та слухання справи повідомлено за зареєстрованим місцем проживання засобами поштового зв`язку, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебсайті «Судова влада України» в мережі Інтернет https://sr.cn.court.gov.ua/sud2521/gromadyanam/vukdocourt/.

У судове засідання, призначене на 07 квітня 2026 року, представник позивача не з`явився. У прохальній частині позовної заяви та у клопотання, надісланому до суду 06 квітня 2026 року, представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» просить розглянути справу без участі представника позивача, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, також у вказаних процесуальних документах вказало, що проти винесення заочного рішення товариство не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання 07 квітня 2026 року не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена (копію ухвали від 04 березня 2026 року отримала мати 05 березня 2026 року).

03 квітня 2026 року ОСОБА_1 надіслала до суду відзив на позовну заяву, в якому просить справу розглянути без її участі, позовні вимоги визнала частково, а саме: не заперечує проти стягнення з неї на користь позивача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 7 200, 00 грн, з рештою позовних вимог не погоджується, оскільки вважає що сума відсотків за користування кредитом має бути зменшена до 50 відсотків розміру споживчого кредиту на підставі Закону України «Про захист прав споживачів». При цьому відповідач посилається на правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, а також на правову позицію, викладену у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18.

Крім того позивач просить зменшити витрати на професійну правничу допомогу, оскільки такі витрати в розмірі 8 000,00 грн не мають, на думку позивача, характеру необхідних в даній справі.

На обґрунтування своєї позиції щодо зменшення суми витрат на правову допомогу посилається на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі 922/1964/21 (пункт 135), постанову Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року № 904/4507/18 (пункт 5.44), в яких викладено правову позиці. Про те, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склались між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. А також на рішення ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04 (пункт 268), в якому зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим статтею 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються, відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до правовідносин, які виникли між сторонами цього позову, встановив наступні обставини та дійшов такого висновку.

21 листопада 2023 року між ТОВ «Мілоан» та позичальником укладено кредитний договір № 8350139, відповідно до пункту 1.1 якого кредитодавець зобов`язується на умовах, визначених цим Договором, на строк визначений пунктом 1.3 Договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у пункті 1.2 Договору, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом в рекомендовану дату платежу, але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості, згідно п.1.4 Договору та виконати інші зобов`язання у повному обсязі та в строки/терміни, що визначені Договором.

Пунктом 1.2 договору визначено, що сума кредиту становить 7 500,00 грн.

Відповідно до підпункту 1.5.1 договору комісія за надання кредиту: 750,00 грн, яка нараховується за ставкою 10,00 % від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Згідно з пунктом 1.5.2 договору проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду, який складає 5 днів згідно з пунктом 1.3.1.,: 618,75 грн, які нараховуються за ставкою 1,65 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом протягом пільгового періоду.

Пунктом 1.5.3. договору передбачено, що проценти користування кредитом протягом поточного періоду (90 днів після закінчення пільгового періоду (пункт 1.3.2. договору): 23 625,00 грн., які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Згідно з пунктом 2.1 укладеного між сторонами правочину кредитні кошти надаються позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 .

Підпунктом 2.2.3 кредитного договору передбачено, що проценти нараховуються за стандартною ставкою, що визначена підпунктом 1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, та з інших причин визначена в підпункті 1.5.2 процентна ставка, запропонована позичальнику протягом пільгового періоду зі знижкою і є меншою за стандартну ставку, встановлену п.1.5.3. договору.

Відповідно до підпункту 2.3.1. договору позичальник має право неодноразово продовжувати та/або поновлювати пільговий період та збільшувати строк кредитування на таких саме умовах, за умови, що позичальнику доступна така можливість відповідно до розділу 6 Правил.

За змістом підпункту 3.3.2. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором, у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1. 1.5. та пунктом 2.4. цього договору.

Як передбачено пунктом 3.3.3. договору позичальник зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, а також інші платежі, передбачені цим договором у порядку, строки та терміни, передбачені пунктами 1.1.-1.5. та пунктом 2.4. цього договору.

Пунктом 4.1. договору передбачено, що у разі прострочення позичальником зобов`язань з повернення кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами цього договору, позичальник, починаючи з дня наступного за днем строку кредитування з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування, за наявності вимоги Кредитодавця, зобов`язаний сплатити на користь кредитодавця пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми невиконаного грошового зобов`язання, за кожен день прострочення, та не може бути більшою за 15 % суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) нарахована за порушення зобов`язань позичальником не може перевищувати 50 % від загальної суми кредиту, одержаної позичальником за цим договором, а у випадку, якщо загальний розмір кредиту не перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, сукупна сума неустойки не може перевищувати розміру подвійної суми, одержаної позичальником за цим договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін. Вказана пеня розраховується по дату повного погашення простроченої заборгованості, включаючи день такого погашення або до досягнення максимально можливого розміру визначеного цим пунктом.

Пунктом 6.1 кредитного договору передбачено, що цей кредитний договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний, зокрема, через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Відповідно до пункту 6.2 договору розміщення в особистому кабінеті проекту цього кредитного договору або інформації з посиланням на нього є пропозицією про укладення кредитного договору. Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору надається позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення.

Згідно з пунктом 6.4 кредитного договору, укладення товариством кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним отриманню товариством ідентичного за змістом кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки.

Із пункту 6.5 укладеного між сторонами договору вбачається, що цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.

Як видно з графіку платежів, який є додатком № 1 до договору про споживчий кредит від 21 листопада 2023 року № 8350139, до сплати: 7 500,00 грн кредит, 24 243,75,00 грн проценти за користування кредитом, 750,00 грн комісія за надання кредиту, загальна вартість кредиту 32 493,75 грн.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за договором кредиту, надало позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору кредиту, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви, а саме платіжним дорученням від 21 листопада 2023 року № 115778529 про перерахування ОСОБА_1 на кредитний рахунок суми коштів у розмірі 7 500,00 грн.

26 квітня 2024 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу № 105-МЛ, та 04 лютого 2025 року додаткову угоду № 1 до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року, відповідно до яких ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами кредиту, у тому числі за договором про споживчий кредит від 21 листопада 2023 року № 8350139, укладений між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

Відповідно до статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису вiдповiдно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно зі статтею 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (Кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором (стаття 1049 ЦК України).

Відповідно до статті 1050 ЦК України передбачено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, залишилася, та сплати процентів, належних йому.

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 530 ЦК України визначено, що у разі, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

На підставі частини другої статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).

Не виконуючи належним чином зобов`язання за Кредитним договором, відповідач порушив зазначені норми законодавства та умови кредитного договору

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до виписки з реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року та додаткової угоди №1 від 04 лютого 2025 року до договору відступлення прав вимоги № 105-МЛ від 26 квітня 2024 року заборгованість складає суму 25 002,12 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 200,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 17 052,12 грн, залишок за комісією 750,00 грн, тому станом на день звернення до суду з позовом заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 25 002,12 грн.

Відповідач не скористалася своїм правом та не надала доказів, що заборгованість є меншою чи відсутня.

Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.

Таким чином, відповідач має непогашену заборгованість перед позивачем.

Станом на день подання позовної заяви відповідач продовжує ухилятись від належного виконання зобов`язань за кредитним договором, чим порушує законні права позивача.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до частини першої статті 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач порушує умови договору та своєчасно не виконує умови кредитного договору, в результаті чого має заборгованість перед кредитором.

З огляду на доведеність факту існування між сторонами грошового зобов`язання та обізнаність відповідача з умовами кредитування, визначена кредитним договором комісія та нараховані проценти є складовою загальної вартості кредиту та враховується при обчисленні загальної вартості кредиту для позичальника. Зазначене повністю узгоджується з положеннями Закону України «Про споживче кредитування», який набрав чинності на час укладення між сторонами кредитного договору.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення 750,00 грн комісії за надання кредиту та нарахування відсотків суд зазначає, що пунктами 1.5.1, 1.5.2, 1.5.3., 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3, 2.3 кредитного договору, укладеного між ТОВ «Мілоан» та відповідачем, визначено встановлення комісії за надання кредиту та нарахування процентів за користування кредитними коштами.

Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, оскільки відповідач не виконала умови договору від 21 листопада 2023 року № 8350139, не погасила заборгованість за кредитом, за процентами за користування кредитом та не сплатила комісію за надання кредиту, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позивачем вимог та наявність підстав для задоволення позову, стягнення з відповідача заборгованості за кредитом у розмірі 25 002,12 грн, з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту 7 200,00 грн, прострочена заборгованість за відсотками 17 052,12 грн, залишок за комісією 750,00 грн, тому станом на день звернення до суду з позовом заборгованість ОСОБА_1 перед позивачем становить 25 002,12 грн.

Щодо доводів відповідачки на спростування позиції ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» щодо стягнення з неї заборгованості за кредитним договором слід зазначити таке.

Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, на висловлену у якій правову позицію посилається відповідачка, не є релевантною до даних правовідносин, оскільки прийнята у господарській справі за позовом про стягнення заборгованості за договором поставки.

Дійшовши висновку, викладеного у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19, про те, що розмір процентів є непропорційно великою сумою компенсації, не відповідає засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, Верховний Суд виходи із встановлених у справі обставин, а саме з того, що отримавши у позику 3 000,00 грн, відповідач повинен був сплатити 120 090,00 грн процентів, враховуючи, що позика надавалась строком на 30 днів з процентною ставкою 1,8 % за кожен день користування кредитними коштами, починаючи з другого дня користування і до закінчення строку кредитування (протягом 30 днів), та процентною ставкою у розмірі 3,8 % від суми позики, що не була повернута своєчасно, за кожен день користування позикою понад строк (понад 30 днів), при цьому нарахувавши прострочені відсотки за користування кредитними коштами станом на 28 лютого 2019 року, тоді коли такі кошти були надані у користування позичальнику 27 лютого 2016 року.

За обставинами справи, яка розглядається, встановленими судом, відповідачці нараховано передбачені умовами кредитного договору проценти за користування кредитними коштами протягом визначеного договором строку.

Згідно з частиною першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Щодо розподілу судових витрат суд дійшов таких висновків.

Частиною першою статті 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої цієї статті).

Відповідно до частини другої статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розподіл судових витрат суд здійснює в порядку, визначеному статтею 141 ЦПК України, частиною першою якої визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а пунктом 1 частини другої цієї статті визначено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.

З платіжної інструкції від 18 лютого 2026 року вбачається, що при поданні позову ТОВ «ФК «ЄАПБ» сплатило судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позов задоволений в повному обсязі, із ОСОБА_1 на користь позивача стягненню підлягають витрати на оплату судового збору в розмірі 2 662,40 грн.

Щодо розподілу судових витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, слід зазначити таке.

Згідно з частиною першою та пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Частинами першою третьою статті 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Частиною третьою статті 141 ЦПК України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

На підтвердження вимог про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, понесених позивачем, надано:

- копію договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107;

- копію акта наданих послуг згідно з договором від 01 липня 2025 року № 0107;

- копію рахунка-фактури на оплату за надання правової допомоги № 8944-16/06-2025 від 16 червня 2025 року;

- копію ордера від 20 жовтня 2025 року, виданого АО «Апологет» про надання правничої допомоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал»;

- копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю від 29 вересня 2012 року № 2093, виданого на підставі рішення Ради адвокатів Львіської області;

- копію Детального опису наданих послуг до акту наданих послуг згідно з договором від 01 липня 2025 року № 0107

Із вказаних документів вбачається, що розмір витрат на правничу допомогу становить 8 000,00 грн, вартість надання послуг правничої допомоги за одну кредитну справу у розмірі 8 000,00 грн визначена умовами договору про надання правової допомоги від 01 липня 2025 року № 0107.

Детального опису наданих послуг до акту наданих послуг згідно з договором від 01 липня 2025 року № 0107 відображено перелік виконаних адвокатом АО «Апологет» Усенком М.І. робіт та їх вартість, а саме:

1) усна консультація клієнта щодо перспектив та порядку стягнення заборгованості за кредитним договором (0 год 30 хв.);

2) ознайомлення з матеріалами кредитної справи (2 год. 00 хв.);

3) погодження правової позиції клієнта у справі (0 год. 30 хв.);

4) складання позовної заяви з урахуванням правової позиції клієнта (3 годл. 30 хв.)

5) подання позовної заяви до суду від імені клієнта (1 шт.);

Усього витрачено 6 год. 30 хв., подано 1 позовну заяву.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.

Принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 14 листопада 2019 року у справі № 826/15063/18, додатковій постанові Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 201/14495/16-ц.

У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто в розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони в разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі частини четвертої статті 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц суд звернув увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, в положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення.

Відповідач у справі ОСОБА_1 подала до суду клопотання про зменшення судових витрат на правничу допомогу, оскільки, на її думку, витрати на право допомогу у розмірі 8 000,00 грн не мають характеру необхідних у цій справі.

Вивчивши клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, дослідивши надані адвокатом АО «Апологет» Усенком М.І. докази, що підтверджують обсяг наданих ним послуг клієнту ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», у цій справі, суд дійшов висновку, що клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципів співмірності та розумності судових витрат, критерію реальності адвокатських витрат, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про наявність достатніх правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу в розмірі 4 000,00 грн.

При цьому суд врахував, що участі в судових засіданням представник позивача не приймав, відповіді на відзив, письмових пояснень, заяв (клопотань), крім клопотання про витребування доказів, поданого разом із позовною заявою, до суду не подавав, а позов не є складним, оскільки кредитний договір є типовим, особливо враховуючу тривалу співпрацю адвоката АО «Апологет» та безпосередньо адвоката Усенка М.І. та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», зокрема у зв`язку з поданням позовів про стягнення кредитної заборгованості, тому підготовка такої позовної заяви не могла зумовити витрату значного часу.

Отже, стягненню із ОСОБА_1 на користь позивача підлягають судові витрати, пов`язані з оплатою витрат на професійну правничу допомогу, в сумі 4 000,00 грн.

Керуючись статтями 81, 141, 259, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором від 21 листопада 2023 року № 8350139 у розмірі 25 002 (двадцять п`ять тисяч дві) грн 12 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» судові витрати, пов`язані з оплатою витрат на професійну правову допомогу, в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, у розмірі 2 662,40 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, МФО 300614, НОМЕР_2 в АТ «Креді Агріколь Банк», місцезнаходження вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корпус 28, м. Львів, 79019.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя Н.Г. Нагорна