Рішення № 135489296, 07.04.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Провадження: 2/484/930/26

Справа: 484/827/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

07.04.2026 Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді - Коваленко Н.А.,

секретар судового засідання - Голубкова Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи в залі суду в м. Первомайську цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю ««Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

УСТАНОВИВ:

19.02.2026 до суду надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (далі - ТОВ «Коллект Центр», кредитодавець, позивач) до ОСОБА_1 (далі - позичальник, відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором, ціна позову 150417,44 грн, судового збору в сумі 2662,40 грн та витрат на правову допомогу в сумі 25000,00 грн.

Свої вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 24.01.2020 між Акціонерним товариством «Райффайзен Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 014/380805/82/797556 (далі Договір), підписанням якого відповідач підтвердив, що перед підписанням Заяви-Договору він повідомлений про усі умови споживчого кредитування в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та орієнтовну вартість кредиту, що підтверджується підписом клієнта про його ознайомлення з паспортом споживчого кредиту «Кредит готівкою», та не має зауважень, претензій щодо наданої інформації. Відповідно до умов кредитного договору, кредитор зобов`язався надати клієнту кредит в сумі 40783,03 грн, строком на 72 місяці з 24.01.2020 (дата надання кредиту) по 24.01.2026 (дата повного погашення кредиту), а позичальник зобов`язався у встановлений Договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за Договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами Договору. Натомість відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит в строки, передбачені Договором.

30.11.2021 укладено договір №114/2-47 відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/380805/82/797556.

У свою чергу, 10.01.2023 укладено договір №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 014/380805/82/797556. Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за вказаним договором.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором відповідно до розрахунку заборгованості, становить 150417,44 грн, із яких заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) 40232,51 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 49331,83 грн, заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості 60853,10 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 014/380805/82/797556 від 24.01.2020 року в загальному розмірі 150417,44 грн, а також понесені витрати зі сплати судового збору та витрати на правову допомогу.

Ухвалою від 25.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін по справі. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі.

В судове засідання представник позивача не прибув, позовна заява містить прохання про розгляд справи за його відсутності, заперечень проти заочного розгляду справи не надходило.

Відповідач в судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином про час, день та місце розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання, а також шляхом розміщення оголошення на офіційному вебпорталі Судової влади України. Причини неприбуття суду невідомі. Відповідач відзиву на позов та доказів на спростування доводів позивача до суду не надав. Заяв та клопотань до суду не надходило.

Підстави для відкладення розгляду справи, передбачені ч.2 ст. 223 ЦПК України, відсутні.

Згідно із вимогами ст.280 ЦПК України суд може ухвалити по цій справі заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не надав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи на відсутність заперечень представника позивача проти заочного розгляду справи, належним чином повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України ухвалив провести заочний розгляд справи.

Відповідач у встановлений судом строк відзив на позов не надав, тому суд вирішив справу за наявними матеріалами у відповідності до ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, та давши їм належну оцінку суд дійшов до наступного висновку.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина 1 стаття 2 ЦПК України).

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина 1 стаття 4 ЦПК України).

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

24.01.2020 ОСОБА_1 підписано Заяву на отримання кредиту за програмою кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/797556.

Цього ж дня між АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання кредиту «Кредит готівкою» № 014/380805/82/797556.

Відповідно до Договору, мета кредиту - кредит надається з метою: п. 1.2.1.1. придбання Клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника в розмірі 40000 гривень; п. 1.2.1.2. оплати Клієнтом страхового платежу в розмірі 783,03 гривень на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА Життя», ліцензія серії АВ №483242 від 05.10.2009, страховим посередником якого виступає банк.

Строк Кредиту - 72 місяці, з 24.01.2020 (дата надання Кредиту) по 24.01.2026 (дата повного погашення Кредиту).

Проценти за користування Кредитом - процентна ставка фіксована і становить: 49,9% процентів річних (може бути змінена за згодою сторін шляхом укладання додаткової заяви до цієї Заяви-Договору або в порядку та на умовах, передбачених цією Заявою-Договором.

Відповідно до п. 1.2.4. Договору, дата сплати щомісячного ануїтетного платежу - 24 числа кожного календарного місяця згідно графіка.

Згідно з п. 1.2.5. дата та сума переказу коштів з КР на поточний рахунок - з метою виконання грошових зобов`язань за кредитом, клієнт доручає банку здійснювати 19 числа кожного місяця договірне списання коштів з КР на поточний рахунок в сумі 1791,21 гривень, яка дорівнює сумі ануїтетного платежу згідно графіку.

Сторонами підписано Паспорт споживчого кредиту із зазначенням інформації та контактних даних кредитодавця, основних умов кредитування з урахуванням побажань споживача, реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та іншу додаткову інформацію, а також Графік погашення кредитної заборгованості та сплати страхових платежів, що є Додатоком №l до Паспорту споживчого кредиту за програмою кредитування "Кредит готівкою" №014/380805/82/797556 від 24.01.2020.

Факт укладення кредитного договору між кредитодавцем АТ «Райффайзен Банк» та позичальником ОСОБА_1 знайшов своє підтвердження.

АТ «Райффайзен Банк» виконав свої зобов`язання відповідно до умов кредитного договору та надав позичальнику можливість користуватися кредитними коштами.

Згідно наданого АТ «Райффайзен Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020, станом на 30.11.2021 загальна сума заборгованості за договором становить 67233,21 грн, яка складається із заборгованості за кредитом 40232,51 грн та заборгованості за процентами 27000,70 грн.

30.11.2021 між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» укладено Договір відступлення права вимоги №114/2-47, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку заборгованості ТОВ «Вердикт Капітал» за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020 станом на 10.01.2023 загальна заборгованість становить 89564,34 грн, яка складається із заборгованості по основній сумі кредиту 40232,51 грн, заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 2700,70 грн та нарахованим відсоткам згідно кредитного договору 22331,13 грн.

В подальшому, 10.01.2023 між ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» та ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» укладено Договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020, укладеним між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 .

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників, що є додатком № 3 до Договору № 10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 року, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за договором №014/380805/82/797556.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020.

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» станом на 23.01.2026 (включно) за відповідачем ОСОБА_1 по кредитному договору №014/380805/82/797556 рахується заборгованість у розмірі 150417,44 грн, яка складається із: 40232,51 грн заборгованість за тілом кредиту; 110184,93 грн заборгованість за відсотками (а.с.6).

Визначаючись щодо встановлених обставин та заявлених позовних вимог, суд керується наступним.

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Зобов`язання виникають з підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами або законом про банки і банківську діяльність.Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Стаття 611 ЦК України визначає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Також відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Згідно ч. 1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 518 ЦК України, якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Статтею 1080 ЦК України презюмується дійсність договору факторингу незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Стаття 1082 ЦК України зобов`язує боржника здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Отже, за змістом наведених вище положень закону заміна кредитора на фактора не означає звільнення боржника від обов`язку виконати зобов`язання, а лише надає боржникові право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце та у випадку, коли таких доказів не надано, виконати зобов`язання на рахунок первинного кредитора.

При цьому, аналіз змісту ст. 1082 ЦК України дозволяє дійти висновку, що викладені в ній положення щодо обов`язку боржника здійснити платіж факторові за умови, що боржник одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові, стосуються позасудового порядку вирішення спору. При цьому, невиконання фактором цього обов`язку не звільняє боржника від виконання обов`язків за кредитним договором, а лише дає йому право на виконання свого обов`язку перед первісним кредитором.

Відповідно до ст. ст. 12, 76-81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана за допомогою належних та допустимих доказів довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно зі статтями 13 та 89 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених сторонами вимог, на підставі доказів, які він оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

У справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У спірних правовідносинах саме на позивача покладено обов`язок довести факт укладення між сторонами кредитного договору та прострочення виконання позичальником взятих на себе зобов`язань, а на відповідача - спростувати розмір існуючої заборгованості.

Досліджуючи наявні у справі докази, суд доходить висновку про доведеність виникнення у позивача права вимоги до відповідача про стягнення заборгованості за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020.

Наявними у справі доказами підтверджується той факт, що відповідачу було надано кредитні кошти на умовах, передбачених кредитним договором, однак ОСОБА_1 допустив прострочення виконання грошових зобов`язань у строки, передбачені умовами укладеного кредитного договору.

Відповідачем не надано доказів на підтвердження належного виконання зобов`язань за Договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020, щодо повернення кредитних коштів, надані позивачем розрахунки заборгованості не спростовано.

Враховуючи невиконання відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо своєчасного погашення кредитної заборгованості в строки, передбачені умовами кредитного договору, з огляду на встановлені судом фактичні обставини справи, суд вважає вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020 в розмірі 150417,44 грн, яка складається із: 40232,51 грн заборгованість за тілом кредиту; 110184,93 грн заборгованість за відсотками, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки відповідач отримав у АТ «Райффайзен Банк» кредитні кошти та взяв на себе обов`язки по виконанню договору, які на цей час не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, яку добровільно не сплачено, при цьому позивач на підставі договору про відступлення прав вимоги набув право грошової вимоги до боржника.

При цьому, суд погоджується із розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позову. Наданий позивачем розрахунок заборгованості, як належний, допустимий і достовірний доказ, відповідачем спростований не був. Сторона відповідача не надала суду контррозрахунок суми заборгованості, а відтак відсутні підстави для того, щоб піддати сумніву нараховану товариством суму заборгованості.

У суду відсутні відомості щодо відповідача чи він має статус військовослужбовця та чи поширюються на нього пільги, передбачені пунктом 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Вирішуючи питання судових витрат, суд керується Главою 8 ЦПК України.

Позивачем при пред`явлені до суду цього позову було сплачено судовий збір відповідно до платіжного документу в розмірі 2662,40 грн, а оскільки позов задоволено у повному обсязі, то вони підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд зазначає наступне.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Ч. 2 ст. 137 цього Кодексу встановлено, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження факту понесених витрат на правничу допомогу представником позивача до матеріалів справи надано: договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року, укладений між ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» та АО «Лігал Ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал Ассістанс»; заявку на надання юридичної допомоги № 997 від 01.01.2026; витяг з Акту № 18 про надання юридичної допомоги від 30.01.2026 із зазначенням суми судових витрат на правничу допомогу адвоката, яка складає 25000 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом із тим чинне цивільно-процесуальне законодавство містить критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

Ч. 4 ст. 137 ЦПІК України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Оцінюючи докази з метою розподілу судових витрат суд зауважує наступне.

Суд враховує висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц, Верховного Суду у справі № 922/445/19, в яких, серед іншого наголошено, що в питанні зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу варто враховувати, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У цій справі відповідач не заявляв клопотання про зменшення розміру понесених іншою стороною витрат.

Також суд враховує висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справі № 905/1795/18 та у справі № 922/2685/19, де визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд вважає, що супровід даної справи не потребував вивчення великого обсягу фактичних даних, регулювання даної категорії справи здійснюється невеликим обсягом нормативно-правових актів, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, підготовка позову у цій справі не вимагала від адвоката значного обсягу юридичної та технічної роботи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлена представником позивача сума судових витрат на правничу допомогу у розмірі 25000,00 грн є завищеною і непропорційною до предмету спору.

Відтак, з урахуванням викладеного, складності цієї справи, обсягу виконаної адвокатом роботи, принципу співмірності та критерію розумності розміру витрат на професійну правничу допомогу розмір витрат, які підлягають до стягнення з відповідача на користь позивача, необхідно зменшити з 25000,00 грн до 7000,00 грн.

Керуючись ст. ст.12, 13, 81, 89, 263-265, 280-281, 354 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором №014/380805/82/797556 від 24.01.2020 в розмірі 150417 (сто п`ятдесят тисяч чотириста сімнадцять) грн 44 коп., яка складається із: 40232,51 грн заборгованість за тілом кредиту; 110184,93 грн заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 (сім тисяч) грн 00 коп.

Решту витрат на правову допомогу залишити за Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про сторони:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр», місцезнаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926;

відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07.04.2026.

Суддя Н. А. Коваленко