Постанова № 1354884, 05.02.2008, Господарський суд Чернігівської області

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

________________

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20 Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

"05" лютого 2008 р. Справа № 17/362а/26а

м. Чернігів «05 »лютого 2008 року

Суддя Кушнір І.В. розглянув у відкритому судовому засіданні за участю:

Секретаря судового засідання: Чепурна О.В.

Представника позивача: Горбач С.Ф. –представник, дов.№1218 від 07.12.07р.

Представника відповідача: не з’явився.

матеріали справи №17/362а/26а

За ПОЗОВОМ: Відкритого акціонерного товариства «Завод сільськогосподарського машинобудування „Ніжинсільмаш»

16610, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 109

До ВІДПОВІДАЧА: Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області

14000, м. Чернігів, вул. Бєлінського, 11

Про визнання протиправними вимоги

СУТЬ СПОРУ:

ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” пред’явлено позов до КРУ в Чернігівській області про визнання протиправними повністю вимог Відповідача щодо усунення виявлених ревізією порушень, викладених в листі Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р. повністю, а саме:

1. Дотримуватись вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99р.

2. Погодити наказ „Про облікову політику на підприємстві" з органом управління - Фондом державного майна України, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №213.

3. Проводити реалізацію майна згідно Плану санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш”, затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005р., з додатками, та відповідно чинного законодавства.

4. Перед складанням річної бухгалтерської звітності проводити інвентаризацію основних засобів, відповідно до „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 року №69.

5. З метою зменшення дебіторської заборгованості посилити претензійно-правову роботу по стягненню дебіторської заборгованості.

6. Проводити закупівлю товарів, робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" № 1490 від 22.02.2000 року.

В судовому засіданні 15.01.08р. представником Позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надана письмова заява від 27.12.07р., яка ним усно була уточнена в судовому засіданні 23.01.08р., згідно якої представник Позивача відкликає позовну заяву в частині визнання протиправними вимог КРУ в Чернігівській області щодо усунення виявлених ревізією порушень, викладених в пунктах 1,2,4,5 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме:

· Дотримуватись вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99р.;

· Погодити наказ „Про облікову політику на підприємстві" з органом управління - Фондом державного майна України, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №213.

· Перед складанням річної бухгалтерської звітності проводити інвентаризацію основних засобів, відповідно до „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 року №69.

· З метою зменшення дебіторської заборгованості посилити претензійно-правову роботу по стягненню дебіторської заборгованості.

Підставою решти позову Позивач зазначає наступне.

Пред'являючи вимогу №3 „проводити реалізацію майна згідно плану санації...”, Відповідач мав на увазі порушення (на його думку) п.4.2.1. плану, про яке він вказує на стор.14 акту ревізії де мова йде про продаж майна за ціною нижче експертної оцінки. Якщо це так, то Відповідач умисно приховав обставини справи.:

Він не вказав, що це майно не було продане на перших торгах. А перед другими торгами початкова вартість була зменшена до 30% у відповідності з ст.21 Закону України „Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)”. Відповідач знав, що при продажу майна в процедурі санації застосовуються норми цього Закону - про це свідчить констатація факту на стор.5 акту ревізії.

Відповідач скрив факти наявності листів від Фонду державного майна України №24-414 від 19.07.2006р та №10-24-12344 від 07.08.2007р, яким Фонд підтвердив можливість використання положень Закону України „Про приватизацію майна невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" при продажу майна ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” в межах виконання плану санації.

Відповідач скрив факт погодження комітетом кредиторів зниження початкової вартості майна перед повторними торгами на 29,9%. і надання дозволу керуючому санацією про надання відповідник документів до біржі.

Відповідач скрив факти надання посадовими особами підприємства пояснень та документів до них.

Відповідач демонструє довільне викладення та трактування вимог діючого законодавства, при цьому він безпідставно звинувачує керуючого санацією Писаренко В.М., чим порушує ст.62 Конституції України, в якої вказано «Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».

Законність Вимоги №6: „Проводити закупівлю товарів робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг” досліджена Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області в межах справі №3-8154/07 за позовом Відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності керуючого санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” Писаренко В.М. Постановою від 03.10.2007 року Суд встановив: „У відповідності до ст.1 Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг” від 01.12.2006р (зміни згідно Закону України від 01.12.2006 року №424-У) підприємствами, що підпадають під дії Закону, являються державні, казенні, комунальні підприємства, в яких держава або комунальна частка акцій перевищує 50 відсотків.

План санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” затверджений Господарським судом Чернігівської області 10.05 2005 року.

Згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, тобто норми Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" застосовувати до заходів по відновленню платоспроможності боржника, включених до затвердженого судом плану санації, не можна.

Відповідно до ч.1 ст.72 КАС України обставини встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ. Тільки добавимо, що вказані зміни до Закону вступили в законну силу 12.03.2007р.

Представник Відповідача в судових засіданнях, призначених на 11.12.07р. та 15.01.08р. позовні вимоги заперечив в повному обсязі.

В судові засідання, призначені на 22.01.08р. та 05.02.08р. представник Відповідача не з`явився, про причини неявки не повідомив, хоча Відповідач був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, що підтверджується розпискою представника Відповідача Дудко О.В. та повідомлення про вручення повістки №769377, яке отримано представником Відповідача 24.01.08р.

Згідно ч.4 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України:

«У разі неприбуття відповідача - суб'єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.»

Відповідно до ч.1 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.»

Враховуючи, що відповідач –суб'єкт владних повноважень, належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, двічі не з`явився в судові засідання без повідомлення ним про причини неприбуття, та те, що двохмісячний строк розгляду справи скінчився 26 січня 2008 року, суд, з метою уникнення затягування розгляду справи, доходить висновку про можливість розгляду справи без явки представника Відповідача на підставі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи та надані докази, заслухавши в судовому засіданні пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

З 09 липня по 17 серпня 2007 року працівниками Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області була проведена ревізія фінансово-господарської діяльності ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” за 2006 –І півріччя 2007 років.

За результатами ревізії складено акт від 17.08.2007р. за №25-05-21/3.

Згідно п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993 року N2939-XII (далі Закон №2939):

«Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.»

30 серпня 2007 року КРУ в Чернігівській області направило керуючому санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” лист за №05-18/1260 „Про усунення виявлених ревізією порушень", пунктами 3,6 якого Позивачу пред`явлені наступні вимоги:

· Проводити реалізацію майна згідно Плану санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш”, затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005р., з додатками, та відповідно чинного законодавства.

· Проводити закупівлю товарів, робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" № 1490 від 22.02.2000 року.

Не погоджуючись з вищевказаними вимогами КРУ в Чернігівській області ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” звернувся до суду з позовною заявою про визнання їх протиправними повністю.

Відповідно до ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.11 вищевказаного Кодексу:

“Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.”

Відповідно до ч.2 ст.69 зазначеного Кодексу:

«Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.»

Згідно ч.ч.4,5 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. У разі невиконання цього обов'язку суд витребовує названі документи та матеріали.

Суд може збирати докази з власної ініціативи.»

1. Вимога №6: Проводити закупівлю товарів, робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" №1490 від 22.02.2000 року.

Як вбачається з розділу 10 акту, ревізією дотримання процедури закупівель встановлено, що відповідно до наказу керівника підприємства №162 від 05.10.2006р. на виконання вимог Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»№1490 від 22.02.2000р. створений тендерний комітет у складі 5 чоловік. В порушення ст.12 п.4 вищезазначеного Закону, яким передбачено, що головою тендерного комітету призначається особа, яка має право на підписання договорів про закупівлю, на підприємстві головою тендерного комітету призначено головного бухгалтера.

В ВАТ «Ніжинсільмаш»розроблено Положення про порядок створення та головні функції постійно діючого тендерного комітету щодо організації та проведення процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти, яке затверджене наказом №162 від 05.10.06р.

В порушення ст.2 Закону України №1490 від 22.02.00р. ВАТ «Ніжинсільмаш»закупівлю товарів, робіт і послуг здійснювало без проведення тендерних процедур.

Всього в обревізованому періоді без проведення тендерних процедур підприємством здійснено закупівлю на суму 6544000 грн., з них протягом квітня - грудня 2006р. на суму 4971000 грн., протягом січня - червня 2007р. на суму 1573000грн. (додаток №49).

Порушення допущено з вини керуючого санацією Писаренка В.М., який з цього приводу пояснив, що тендерні процедури не проводились в зв'язку з тим, що планом санації дана процедура не передбачена (додаток №50).

Дані додатки витребовувалися у Відповідача повісткою від 23.01.08р., проте суду надані не були.

Згідно ч.1 ст.2 Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»від 22 лютого 2000 року N1490-III (далі Закон №1490) в редакції, чинній на момент затвердження плану санації:

«Цей Закон застосовується до всіх закупівель товарів, робіт і послуг, що повністю або частково здійснюються за рахунок державних коштів, за умови, що вартість закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро.»

Відповідно до ст.1 Закону №1490 в редакції, чинній на момент затвердження плану санації:

«У цьому Законі наведені нижче терміни вживаються у такому значенні:

Державна закупівля (далі - закупівля) - придбання замовником товарів, робіт і послуг за державні кошти у порядку, встановленому цим Законом, при цьому здійснення закупівлі одним замовником в інтересах іншого забороняється;

Державні кошти –кошти Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим та місцевих бюджетів, державні кредитні ресурси, а також кошти Національного банку України, державних цільових фондів, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, які спрямовуються на придбання товарів, робіт і послуг, що забезпечують діяльність цих органів;

Замовник - розпорядник державних коштів, який здійснює закупівлю в порядку, визначеному цим Законом, при цьому замовником вважається суб'єкт, тендерний комітет якого проводить процедуру закупівлі та який одночасно укладає з переможцем договір про закупівлю;

Розпорядники державних коштів –органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, інші органи, установи, організації, визначені Конституцією України та законодавством України, а також установи чи організації, створені в установленому порядку органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим чи органами місцевого самоврядування та уповноважені на отримання державних коштів, взяття за ними зобов'язань та здійснення платежів.»

З викладеного вбачається, що на момент затвердження господарським судом Чернігівської області плану санації Позивача, дія Закону №1490 на нього не розповсюджувалась.

Законом України від 16 червня 2005 року N2664-IV, який набрав чинності з 22.07.05р. у Закон №1490 були внесені наступні зміни:

· у статті 1: в абзаці третьому слова "а також установи чи організації" замінити словами "а також підприємства, установи чи організації";

· у статті 2: у частині першій слова та цифри "суму, еквівалентну 5 тисячам євро, а робіт - 20 тисячам євро" замінити цифрами та словами "30 тисяч гривень, а робіт - 300 тисяч гривень";

· статтю 2 доповнено частинами четвертою та п'ятою такого змісту:

"4. Забороняються укладання договорів, які передбачають витрачання державних коштів, та/або оплата розпорядником державних коштів товарів, робіт і послуг до/без проведення процедур, передбачених цим Законом, крім випадків, визначених цією статтею.

5. Процедури закупівлі, встановлені цим Законом, застосовуються до закупівлі товарів, робіт і послуг державними (казенними) підприємствами та господарськими товариствами, в яких державна частка акцій перевищує 50 відсотків, з урахуванням особливостей та в порядку, визначених Кабінетом Міністрів України".»

Разом з тим, згідно ст.1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року N2343-XII (далі Закон №2343), який є спеціальним Законом стосовно діяльності підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство, а отже який підлягає першочерговому застосуванню до спірних правовідносин:

«Санація - система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом кредитування, реструктуризації підприємства, боргів і капіталу та (або) зміну організаційно-правової та виробничої структури боржника;

Учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю;

Розпорядження майном боржника - система заходів щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника з метою забезпечення збереження та ефективного використання майнових активів боржника та проведення аналізу його фінансового становища;

Розпорядник майна - фізична особа, на яку у встановленому цим Законом порядку покладаються повноваження щодо нагляду та контролю за управлінням та розпорядженням майном боржника на період провадження у справі про банкрутство в порядку, встановленому цим Законом.»

Відповідно до ч.ч.4,5 ст.17 Закону №2343:

«4. З дня винесення ухвали про санацію:

· керівник боржника відсторонюється від посади у порядку, визначеному законодавством про працю, управління боржником переходить до керуючого санацією, крім випадку, передбаченого статтею 53 цього Закону;

· припиняються повноваження органів управління боржника - юридичної особи, повноваження органів управління передаються керуючому санацією. Органи управління боржника протягом трьох днів з дня прийняття рішення про санацію та призначення керуючого санацією зобов'язані забезпечити передачу керуючому санацією бухгалтерської та іншої документації боржника, печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей.

5. Керуючий санацією має право:

· розпоряджатися майном боржника з урахуванням обмежень, передбачених цим Законом;

· укладати від імені боржника мирову угоду, цивільно-правові, трудові та інші угоди.»

Згідно ч.ч.1,5 ст.18 Закону №2343:

«1. Протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією зобов'язаний подати комітету кредиторів для схвалення план санації боржника, крім випадків, передбачених цим Законом.

План санації повинен містити заходи щодо відновлення платоспроможності боржника, умови участі інвесторів, за їх наявності, у повному або частковому задоволенні вимог кредиторів, зокрема шляхом переведення боргу (частини боргу) на інвестора, строк та черговість виплати боржником або інвестором боргу кредиторам та умови відповідальності інвестора за невиконання взятих згідно з планом санації зобов'язань.

5. Комітет кредиторів може прийняти одне з таких рішень:

· схвалити план санації та подати його на затвердження господарського суду;

· відхилити план санації і звернутися до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури;

· відхилити план санації, звернутися до господарського суду з клопотанням про звільнення керуючого санацією від виконання ним обов'язків та про призначення нового керуючого санацією. Зазначене рішення повинно містити дату скликання чергового засідання комітету кредиторів для розгляду нового плану санації, яке має відбутися не пізніше ніж у місячний строк з дня прийняття рішення про відхилення плану санації.

Схвалений комітетом кредиторів план санації та протокол засідання комітету кредиторів подаються керуючим санацією в господарський суд на затвердження не пізніше п'яти днів з дня проведення засідання комітету кредиторів. Протокол засідання комітету кредиторів може містити особливу думку кредиторів, які голосували проти порядку і строків погашення заборгованості, передбачених у плані санації.

Керуючий санацією зобов'язаний попередньо погоджувати план санації боржника з органом, уповноваженим управляти державним майном, стосовно підприємства-боржника, у майні якого частка державної власності перевищує п'ятдесят відсотків.

Господарський суд затверджує план санації боржника, про що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.»

Відповідно до ч.3 ст.53 Закону №2343:

Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом, суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

Керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень, встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону.

Відповідно до ч.13 ст.13 Закону №2343:

«Керівник або орган управління боржника виключно за погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

· передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

· одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в довірче управління майна боржника;

· розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.»

Як вбачається з вступної частини акту ревізії державна частка акцій у статутному фонді підприємства складає 99,9955%, частка фізичних осіб –0,0045%.

Провадження у справі про банкрутство Позивача порушено ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 19.11 2004 року по справі №9/166-б.

План санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” затверджений ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.05 2005 року по справі №9/166-б/61-б.

Як вбачається зі спірного листа Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області за №05-18/1260 від 30.08.2007р. щодо усунення виявлених ревізією порушень, останні внесений на ім`я керуючого санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” Писаренко В.М. Згідно акту ревізії він же визнаний винною особою у виявлених органами КРУ порушеннях.

Проте, з акту ревізії не вбачається, що перевіряючими взяті до уваги вищевказані норми Закону №2343, який є в даному випадку спеціальним Законом, згідно яких керуючий санацією, який діє від імені підприємства, в своїх діях, в тому числі по укладенню угод про купівлю сировини та інших матеріалів, обмежений діями іншої особи, яка є важливим учасником провадження у справі про банкрутство, а саме: розпорядника майна, яким в даному випадку є арбітражний керуючий Горбач С.Ф.

Згідно п.1.5. плану санації Позивача, у процесі санації керуючий санацією має право укладати від імені ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” значні угоди та угоди, щодо яких є заінтересованість, з попереднім погодженням розпорядника майном.

Так, на запит керуючого санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” Писаренко В.М. листом за №37 від 16.03.06р. арбітражний керуючий Горбач С.Ф. відмовив у погодженні закупівлі сировини та комплектуючих для виробництва через тендерні процедури.

Доказів перевірки законності дій в даному випадку арбітражного керуючого Горбач С.Ф. відповідними органами, зокрема Чернігівським обласним сектором з питань банкрутства, та виявлення порушення Горбачем С.Ф. чинного законодавства Відповідачем суду не надано.

Крім того, законність Вимоги №6: „Проводити закупівлю товарів робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг” досліджена Ніжинським міськрайонним судом Чернігівської області в межах справі №3-8154/07 за позовом Відповідача про притягнення до адміністративної відповідальності керуючого санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” Писаренко В.М.

Постановою від 03.10.2007 року, суд, з урахуванням вищевикладених фактів та норм чинного законодавства. дійшов висновку, що згідно ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи, тобто норми Закону України «Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти»застосовувати до заходів по відновленню платоспроможності боржника, включених до затвердженого судом плану санації, не можна.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.”

Згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.»

Доказів скасування вищевказаної Постанови сторонами суду не надано, а отже вона є чинною і її висновки повинні бути враховані при розгляді даної справи.

З урахуванням викладеного, суд доходить висновку про обґрунтованість позовних вимог Позивача в частині даної вимоги та обґрунтованість його доводів.

2. Вимога №3: Проводити реалізацію майна згідно Плану санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш”, затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005р., з додатками, та відповідно чинного законодавства.

Як вбачається з розділу 5.4 акту, ревізією законності та достовірності операцій з необоротними активами встановлено наступне.

Реалізація основних засобів на підприємстві проводиться шляхом продажу їх на аукціоні або у разі якщо майно не продане на повторних торгах, то воно може бути реалізоване без проведення торгів за згодою комітету кредиторів. Перелік майна, яке реалізоване протягом 2006 року та І півріччя 2007 року, підлягає реалізації згідно додатку №5 до Плану санації ВАТ «Ніжинсільмаш», розробленого керуючим санацією Писаренко В.М., погодженого комітетом кредиторів 21.04.2005 року, схваленого розпорядником майна Горбач С.Ф. від 21.04.2005 року та затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі № 9/166Б/61Б від 10.05.2005 року.

Всього за ревізійний період на підприємстві реалізовано 40 найменувань основних засобів з залишковою вартістю 2703,7 тис. грн., в т.ч. по роках: 2006 рік 2613,6тис. грн., 2007 рік 90,1 тис. грн.; сума від реалізації даних основних засобів склала 2923,9тис. грн., в т.ч. по роках: в 2006 році на 2323,7 тис. грн., в 2007 році на 600,2тис.грн. Реалізація шляхом торгів проводилась через ТОВ Універсальна Товарна Біржа «Соціум», договір з ВАТ «Ніжинсільмаш»про проведення торгів (аукціону) від 01.08.2006 року. Перед кожним продажем основних засобів підприємство проводило незалежну оцінку майна, протягом 2006 року та І півріччя 2007 року експерту оцінку проводили наступні фірми: ТОВ «Гея»м. Київ, ТОВ Фірма «Сівекс»м. Київ, ТОВ «Лот»м.Чернігів. В порушення п.4.2.1 Плану санації ВАТ «Ніжинсільмаш», розробленого керуючим санацією Писаренко В.М., погодженого комітетом кредиторів 21.04.2005 року, схваленого розпорядником майна Горбач С.Ф. від 21.04.2005 року та затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005 року 15 основних засобів реалізовано за ціною нижче експертної оцінки, сума недоотримаиих коштів підприємством склала 1045,8 тис. грн.. Також в 15 вищезазначених основних засобів є частина нежитлової будівлі корпусу №4 з площею 12989,3 кв. м., сума від реалізації якої склала 1655,4 тис. грн.. (без ПДВ), залишкова вартість даного об'єкта на момент продажу складала 2509,5 тис. грн., незалежна оцінка 2623,8 тис. грн. (без ПДВ), тобто даний об'єкт було реалізовано на 968,4тис.грн. нижче за незалежну оцінку та на 854,1 тис. грн. нижче за залишкову вартість, покупець даного корпусу є ТОВ «Укрпериклаз»м. Київ, аукціон проводився в 2006 році.

Всі інші основні засоби реалізовувались за ціною не нижче за залишкову вартість.

Дане порушення допущено з вини керуючого санацією Писаренко В.М., яким погоджувалась вартість майна реалізованого на торгах. Пояснення по даному питанню керуючий санацією надати відмовився.

Перелік основних засобів реалізованих та переданих в комунальну власність наведена у додатках до акту № 17-18.

Дані додатки витребовувалися у Відповідача повісткою від 23.01.08р., проте суду надані не були.

Кошти одержані від реалізації майна ВАТ «Ніжинсільмаш були використані в основному на виплату заробітної плати працівникам, сплату податків, а також на закупку металу та обладнання для виробництва.

Згідно ч.ч.2,3 ст.20 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” від 14 травня 1992 року N2343-XII (далі Закон №2343):

«2. Майно боржника, щодо обігу якого встановлено обмеження, продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно у власності чи на підставі іншого речового права.

Продаж частини майна боржника - державного підприємства в процедурі санації проводиться відповідно до законодавчих актів з питань приватизації з урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

3. Початкова вартість майна боржника, що виставляється на торги, визначається відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", інших нормативно-правових актів.»

Відповідно до ч.2 ст.21 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)»від 6 березня 1992 року N2171-XII:

«У разі повторного проведення аукціону, конкурсу можлива зміна умов продажу, включаючи початкову вартість. В цьому разі початкову вартість може бути зменшено до початку торгів не більш як на 30 відсотків.

Повторний аукціон, конкурс проводиться відповідно до порядку, визначеного цим Законом.»

Згідно ч.5 ст.17 даного Закону:

«Якщо протягом трьох хвилин після оголошення початкової вартості продажу покупці не висловлюють бажання придбати об'єкт за оголошеною початковою вартістю, ліцитатор, відповідно до умов угоди з органом приватизації, має право знизити ціну об'єкта, Але не більш як на 10 відсотків. Якщо після такого зниження об'єкт не вдається продати, торги припиняються.»

Порядок продажу майна та основних засобів визначений п.4.2.1. плану санації Позивача.

Так, на запит керуючого санацією ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш” Писаренко В.М. листом за №48 від 20.07.06р. арбітражний керуючий Горбач С.Ф. погодив продаж майна з можливим зменшенням початкової вартості ціни у вищевказаних розмірах та порядку.

Крім того, дотримання чинного законодавства при відчуження майна Позивача в процедурі санації підтверджується актом позапланової перевірки додержання арбітражним керуючим Горбачем С.Ф. ліцензійних умов провадження господарської діяльності арбітражних керуючих за №18 від 11.12.07р., проведеної завідувачем та працівниками Чернігівського обласного сектору з питань банкрутства.

Згідно ч.ч.1,2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

2. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.»

Як зазначено вище, згідно п.7 ст.10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”:

«Головному контрольно-ревізійному управлінню України, контрольно-ревізійним управлінням в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі, контрольно-ревізійним підрозділам (відділам, групам) у районах, містах і районах у містах надається право:

7) пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.»

Тобто, органи КРУ мають право пред`являти вимоги підконтрольним установам лише щодо усунення дійсних порушень чинного законодавства, виявлених в ході перевірки, а не рекомендації по їх діяльності.

Відповідно до ч.1, п.1 ч.2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України:

«1. При вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

2. У разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про:

1) визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.»

На підставі вищенаведеного, суд доходить висновку, що Відповідач не довів факту скоєння Позивачем вищевказаних правопорушень чинного законодавства, а отже у нього були відсутні належні та достатні правові для пред`явлення вимог до Відповідача, викладених в пунктах 3,6 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме:

· проводити реалізацію майна згідно Плану санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш”, затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005р., з додатками, та відповідно чинного законодавства.

· проводити закупівлю товарів, робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" № 1490 від 22.02.2000 року.

З урахуванням викладеного, позов в цій частині є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

В судовому засіданні 15.01.08р. представником Позивача в межах повноважень, визначених довіреністю, надана письмова заява від 27.12.07р., яка ним усно була уточнена в судовому засіданні 23.01.08р., згідно якої представник Позивача відкликає позовну заяву в частині визнання протиправними вимог КРУ в Чернігівській області щодо усунення виявлених ревізією порушень, викладених в пунктах 1,2,4,5 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме:

· Дотримуватись вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99р.;

· Погодити наказ „Про облікову політику на підприємстві" з органом управління - Фондом державного майна України, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №213.

· Перед складанням річної бухгалтерської звітності проводити інвентаризацію основних засобів, відповідно до „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 року №69.

· З метою зменшення дебіторської заборгованості посилити претензійно-правову роботу по стягненню дебіторської заборгованості.

Згідно п.5 ч.1 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України:

«Суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо надійшло клопотання позивача про відкликання позовної заяви.»

З урахуванням викладеного, суд доходить до висновку, що подана позовна заява в частині визнання протиправними вимог КРУ в Чернігівській області щодо усунення виявлених ревізією порушень, викладених в пунктах 1,2,4,5 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме:

· дотримуватись вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99р.;

· погодити наказ „Про облікову політику на підприємстві" з органом управління - Фондом державного майна України, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №213.

· перед складанням річної бухгалтерської звітності проводити інвентаризацію основних засобів, відповідно до „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 року №69.

· з метою зменшення дебіторської заборгованості посилити претензійно-правову роботу по стягненню дебіторської заборгованості,

має бути залишена без розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.155 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Особа, позовна заява якої залишена без розгляду, після усунення підстав, з яких заява була залишена без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.”

При вирішенні питання розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.1,3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України:

“Якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.”

Враховуючи, що по даній справі задоволено вимоги Позивача про скасування двох з шести оскаржуваних вимог Відповідача, Позивачу має бути відшкодовано понесені судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 1,13 грн.

Керуючись ст.ст.71, 94, 158-163, п.6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Позовну заяву в частині визнання протиправними вимог Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області щодо усунення виявлених ревізією порушень, викладених в пунктах 1,2,4,5 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме:

· дотримуватись вимог Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996 від 16.07.99р.;

· погодити наказ „Про облікову політику на підприємстві" з органом управління - Фондом державного майна України, у відповідності до вимог наказу Міністерства фінансів України від 19.12.2006 року №213;

· перед складанням річної бухгалтерської звітності проводити інвентаризацію основних засобів, відповідно до „Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно - матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків” затвердженої Міністерством фінансів України від 11.08.1994 року №69;

· з метою зменшення дебіторської заборгованості посилити претензійно-правову роботу по стягненню дебіторської заборгованості,

залишити без розгляду.

3. Визнати протиправною та скасувати повністю вимогу Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області до Відкритого акціонерного товариства «Завод сільськогосподарського машинобудування „Ніжинсільмаш» (код 14311643), викладену в пункті 3 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме: проводити реалізацію майна згідно Плану санації ВАТ „Завод „Ніжинсільмаш”, затвердженого Господарським судом Чернігівський області, ухвалою по справі №9/166Б/61Б від 10.05.2005р., з додатками, та відповідно чинного законодавства.

4. Визнати протиправною та скасувати повністю вимогу Контрольно-ревізійного управління в Чернігівській області до Відкритого акціонерного товариства «Завод сільськогосподарського машинобудування „Ніжинсільмаш» (код 14311643), викладену в пункті 6 листа Відповідача №05-18/1260 від 30.08.2007р., а саме: проводити закупівлю товарів, робіт та послуг із застосуванням тендерних процедур, відповідно до Закону України „Про закупівлю товарів, робіт та послуг" № 1490 від 22.02.2000 року.

5. Відшкодувати з Державного бюджету (р/р31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод сільськогосподарського машинобудування „Ніжинсільмаш»(16610, Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Шевченка, 109, код 14311643) понесені судові витрати, а саме 1грн. 13 коп. державного мита.

Виконавчий лист видати після набрання постановою законної сили в разі надходження заяви особи, на користь якої ухвалено судове рішення.

6. Дана Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в наступному порядку. Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

7. Дана Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

8. Дана Постанова після набрання законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Постанова виготовлена в повному обсязі та підписана 05.02.08р.

Суддя І.В. Кушнір