Ухвала суду № 135488216, 07.04.2026, Золочівський районний суд Львівської області

Справа № 445/1476/24

У Х В А Л А

"07" квітня 2026 р. Золочівський районний суд Львівської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

захисника ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7

обвинуваченого ОСОБА_8

розглянувши в підгтовчому судовому засіданні в залі суду в м. Золочеві клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про зупинення провадження відносно ОСОБА_9 та зміну обраного запобіжного заходу з застави на особисте зобов`язання, та повернення застави в розмірі 69644 грн. заставодавцю ОСОБА_10 у справі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000945 від 27 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_12 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України та ОСОБА_13 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Золочівського районного суду Львівської області перебуває кримінальне провадження, відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000945 від 27 липня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_9 , ОСОБА_11 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст.27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_12 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України та ОСОБА_13 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_4 подала клопотання, в якому просить зупинити кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 у зв`язку із його призовом на військову службу та скасувати заробіжний захід у вигляді застави. В подальшому адвокат подала доповнення до клопотання в якому просить змінити обраний запобіжний захід у вигляді застави на особисте зобов`язання, та повернення застави в розмірі 69644 грн. заставодавцю ОСОБА_10 .

ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився, подав заяву в якій не заперечує проти зупинення провадження.

Прокурор в судовому засіданні не заперечив щодо задоволеннявказаних клопотань.

Суд заслухавши думку учасників судового розгляду, дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч.1 ст.335 КПК України у разі якщо обвинувачений ухилився від явки до суду або захворів на психічну чи іншу тяжку тривалу хворобу, яка виключає його участь у судовому провадженні, або був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його розшуку, видужання або звільнення з військової служби і продовжує судове провадження стосовно інших обвинувачених, якщо воно здійснюється щодо декількох осіб. Розшук обвинуваченого, який ухилився від суду, оголошується ухвалою суду, організація виконання якої доручається слідчому та/або прокурору.

Згідно п. 20-10 ХІ Розділ Перехідних Положень КПК України судове провадження стосовно обвинуваченого у вчиненні тяжкого та/або особливо тяжкого корупційного кримінального правопорушення, який призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятий на військову службу за контрактом, може зупинятися судом за клопотанням сторони кримінального провадження або за власною ініціативою виключно у разі встановлення судом обставин, що свідчать про неможливість участі такої особи у судовому провадженні, у тому числі у режимі дистанційного судового провадження (відеоконференції), у зв`язку із безпосередньою участю такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Обставини, що свідчать про неможливість участі у судовому провадженні особи, зазначеної в абзаці першому цього пункту, встановлюються судом на підставі документів та інших відомостей, що свідчать про безпосередню участь такої особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України.

Водночас, суд звертає увагу на висловлену Верховним Судом у постанові від 13.03.2025 у справі № 904/4027/22 позицію, що для зупинення провадження у справі на підставі перебування сторони у складі Збройних Сил України недостатньо самого факту введення воєнного стану і формального перебування особи у складі ЗСУ. Так, необхідно встановити, що військова частина, де проходить службу особа, переведена на воєнний стан та виконує бойові завдання у зоні бойових дій.

Також Верховний Суд визначав, що належним письмовим доказом для зупинення провадження у зв`язку з перебуванням сторони у складі Збройних Сил України є наказ по особовому складу, виданий у порядку п.12 Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженогоУказом Президента України від 10 грудня 2008 року №1153/2008. Інші докази (довідки, листи з військової частини) суд визнав недостатніми для встановлення відносин військовослужбовців, які проходять військову службу за призовом (постанова від 29.03.2023 у справі 756/3462/20).

Захисник надав суду довідку т.в.о. начальника Національної академії сухопутних військ ім. гетьмана Петра Сагайдачного ОСОБА_14 від 05.02.2026 № 438, з якої вбачається, що молодший лейтенант ОСОБА_9 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації, на особливий період в Національній академії сухопутних військ імені Гетьмана Петра Сагайдачного (видана для подавання до ЦНАП).

Також в уточненому клопотанні додала довідку командира військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_15 від 19.03.2026 р. № 3-33/1369, з якої вбачається, що молодший лейтенант ОСОБА_9 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації у військовій частині НОМЕР_1 з 04 березня 2026 р.

Суд вважає, що представлені захисником обвинуваченого ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_4 докази підтверджують перебування ОСОБА_9 у складі Збройних Сил України, що свідчить про наявність передбачених чинним Законом підстав для зупинення провадження у справі.

Відповідно до положень, закріпленихНаказом Міністра оборони України від 10.04.2009 № 170 «Про затвердження Інструкцій про організацію виконання Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Cилах України», проходження особою військової служби в Збройних Силах України не є перешкодою для участі в судовому провадженні. Пунктом 8.15 згаданої Інструкції також передбачено, що військовослужбовцям, щодо яких проводиться кримінальне провадження або стосовно яких справа розглядається судом, відпустка надається за погодженням з відповідними органами досудового розслідування чи судом.

Вирішуючи питання конкуренції положень, які визначають процесуальну форму здійснення судового розгляду (до якої можна віднести також і положення про зупинення судового провадження) та положень щодо обов`язку суду забезпечити розумність строків судового розгляду, суд виходить зі змістовної характеристики належної правової процедури. Так, недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд (постанова Верховного Суду від 24.05.2021 у справі № 640/5023/19). Стаття 6 § 1 цієї Конвенції надає кожній особі право на розгляд справи упродовж розумного строку, яке має на меті забезпечити, аби обвинувачений не залишався занадто довгий час під тягарем обвинувачення, обґрунтованість якого має бути доведена (Wemhoff v. Germany, § 18;Kartv.Turkey, § 68).

Враховуючи вище викладене, суд приходить до переконання, що клопотання про зупинення кримінального провадження до звільнення обвинуваченого ОСОБА_9 з військової служби підлягає задоволенню.

Враховуючи вищевказане, матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_9 слід виділити в окреме провадження.

Водночас, клопотання захисника обвинуваченого про зміну обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання суд вважає таким, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті. В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьоюабочетвертою статті 183 цього Кодексу.

Згідно з ч. 3 цієї статті при застосуванні запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваному, обвинуваченому роз`яснюються його обов`язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється чи обвинувачується особа, передбачене законом покарання за його вчинення, обов`язки із забезпечення належної поведінки підозрюваного, обвинуваченого та його явки за викликом, а також наслідки невиконання цих обов`язків.

При цьому, можливість застосування запобіжного заходу у вигляді застави чинним законодавством не пов`язується із перебігом строку, визначеного судом при застосуванні цього запобіжного заходу, протягом якого на обвинуваченого покладаються певні процесуальні обов`язки.

Так, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що ухвалою слідчого судді від 31.05.2024 відносно ОСОБА_9 , було застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

05.06.2024 за ОСОБА_9 було внесено заставу ОСОБА_10 розміром 69644 грн.

У клопотанні захисника обвинуваченого про скасування цього запобіжного заходу не наведено передбачених КПК України підстав, за яких можна дійти висновку, що у подальшому застосуванні цього запобіжного заходу відпала потреба, зникли ризики, які були встановлені судо м при обранні запобіжного заходу.

Посилання захисника обвинуваченого на те, що ОСОБА_9 проходить військову службу як на підставу для зміни запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання, не може бути враховано судом з огляду на положення ч.4 ст.616 КПК України.

Також, відповідно до положень ч.4 ст.616 КПК України, підозрюваний,обвинувачений, до якого застосовано інший запобіжний захід, ніж запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, має право звернутися до прокурора з клопотанням про ініціювання перед слідчим суддею або судом питання про скасування відповідного запобіжного заходу для проходження військової служби за призовом на підчас мобілізації, на особливий період та/або військової служби за контрактом осіб рядового, сержантського і старшинського та офіцерського складу. Прокурор у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті, звертається до слідчого судді або суду, який розглядає кримінальне провадження, з відповідним клопотанням.

Крім того, згідно з вимогами ч. 5 ст. 616 КПК України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого слідчий суддя, суд має право ухвалити рішення про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на особисте зобов`язання, якщо відповідне клопотання обґрунтовується бажанням використати кошти, передані в заставу (в повному обсязі або частково), для внесення на спеціальні рахунки Національного банку України для цілей оборони України.

Клопотання захисника обвинуваченого про скасування запобіжного заходу у вигляді застави не містить обставин, передбачених ч. 5 ст. 616 КПК України.

Проте, у точненому клопотанні захисник обвинуваченого просить застосувати до обвинуваченого інший запобіжний захід.

Згідно ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним,обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати абоспотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1-2 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів в дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.

Частиною 8 ст.182 КПК України передбачено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.

Відповідно до частини 11 ст. 182 КПК України застава, що не була звернена в дохід держави, повертається заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Обвинувачений ОСОБА_9 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину за ч.3 ст.27, ч. 3 ст. 28 - ч. 4 ст. 246 КК України, а тому встановлені раніше ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, в тому числі ризик ухилитися від суду, є цілком ймовірними.

Мета і обставини, що були підставою для обрання обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави є й надалі актуальними, виконання обвинуваченим ОСОБА_9 в належний спосіб своїх процесуальних обов`язків не спростовує наявність ризиків визначених ч.1 ст.177 КПК України, а якраз навпаки доводить дієвість застосованого запобіжного заходу відносно обвинуваченого.

З системного аналізу норм ст. 203, ч.5 ст. 194, ч.2 ст. 196, ч.11 ст. 182 КПК України вбачається, що застава як запобіжний захід не обмежена строками, в тому числі строками обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, розгляд кримінального провадження триває, дія запобіжного заходу не припинена, стороною захисту не наведено обставин, які б спростовували існування ризиків, що стали підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, тому відсутні підстави для задоволення клопотання захисника про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_9 та повернення застави.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотаннь захисника обвинуваченого про зміну запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у виді особистого зобов`язання, та як наслідок повернення застави слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись 182, 182, 318, 335, 372, 616 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

кримінальне провадження стосовно ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України - зупинити до його демобілізації з лав ЗСУ.

Продовжити розгляд кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_11 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України, ОСОБА_12 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України, ОСОБА_7 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України та ОСОБА_13 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 246 КК України

Виділити в окреме провадження матеріали кримінального провадження про обвинувачення ОСОБА_9 обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 246 КК України.

В задоволенні клопотання захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 про скасування та зміну обраного запобіжного заходу у вигляді застави на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, та повернення застави в розмірі 69644 грн. заставодавцю ОСОБА_10 у справі в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023140000000945 від 27 липня 2023 року - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: ОСОБА_1