Рішення № 135488065, 03.04.2026, Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області

Справа №442/267/26

Провадження №2/442/596/2026

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2026 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої - судді Грицай М.М.,

секретар судового засідання Антоненко В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» звернулося до суду із позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання споживчого кредиту, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за договором №0639653572 від 24.06.2019 в розмірі 66440 грн., судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 16000,00грн.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 24.06.2019 між ТзОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено договір №0639653572. Відповідно до умов договору позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн. в межах строку дії договору 36 календарних місяців з дня підписання договору з остаточним поверненням кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом. Пропозиція (Оферта) на отримання траншу згідно заявки-анкети №2628504702 від 15.01.2020 підписана відповідачем. Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством. Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за згаданим договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору кредиту.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/2021, відповідно до умов якого ТОВ «НФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за кредитними договорами, зокрема, за договором №0639653572, де боржником є ОСОБА_1

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Кампсіс Лігал» відповідно до Договору відступлення права вимоги №09-03/2023 від 09.03.2023, у тому числі за договором позики №0639653572.

12.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Лігал» та "ТОВ "Дебт Форс" укладено договір №12-05/23, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Лігал" відступило на користь ТОВ "Дебт Форс" права вимоги за кредитними догворами до позичальників, в тому числі за договором №0639653572.

Оскільки відповідач належним чином не виконував своїх обов`язків за кредитним договором, станом на день формування позовної заяви у нього виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 66440 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4000 грн, заборгованість за відсотками на дату відступлення права вимоги 62440 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явилася, у прохальній частині позовної заяви зазначила про розгляд справи за її відсутності, щодо винесення судом заочного рішення не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

Відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України суд проводить розгляд справи в заочному порядку, з урахуванням одночасного існування чотирьох умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Проаналізувавши викладені в позовній заяві доводи позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, врахувавши також правові норми, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що 24.06.2019 між ТзОВ «ІНФІНАНС» та ОСОБА_1 на підставі Заявки-анкети на умовах Пропозиції (оферти) на укладення електронного договору позики, що акцентована відповідачем, шляхом підписання електронним підписом відповідача, було укладено договір надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0639653572.

Відповідно до умов договору позики, кредит надається у вигляді відновлювальної кредитної лінії окремими частинами (траншами) з максимальним лімітом 20000,00 грн. в межах строку дії Договору 36 календарних місяців з дня підписання Договору з остаточним поверненням кожного траншу кредиту не пізніше строку користування траншем, визначеного сторонами, відсоткова ставка 1,75% за один день користування кредитом (п.п. 1.2, 1.6 договору).

Підписанням договору позики відповідач підтвердив, що він повністю ознайомився з усіма його умовами, в тому числі з Правилами та йому надана інформація, передбачена чинним законодавством (пункт 7.1. договору).

15.01.2020 відповідачем підписано заявку-анкету на отримання кредиту в сумі 4000 грн.

Товариство належним чином виконало свої зобов`язання за вищевказаним договором, надавши позичальнику кредитні кошти в порядку, передбаченому умовами договору кредиту.

14.07.2021 між ТОВ «ІНФІНАНС» та ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір факторингу №14-07/2021, відповідно до умов якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до Боржників за кредитними договорами, зокрема, за договором №0639653572, де боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до розрахунку ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованість відповідача станом на відступлення права вимоги 14.02.2021 складає 42290 грн, у тому числі 4000 грн - тіло кредиту, 38290 грн - відсотки. Станом на 09.03.2023 заборговність за відсотками складає 62440 грн.

Згідно з п.2.3. договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги до ОСОБА_1 виключно в частині сум заборгованості, що визначені в реєстрі боржників, а саме у загальному розмірі 42290 грн, з яких 4000 грн - заборгованість за тілом кредиту та 38290 грн - заборгованість за процентами, що підтверджується реєстром боржників від 14.07.2021 до договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021.

ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до боржників за кредитними договорами ТОВ «Кампсіс Лігал» відповідно до договору відступлення права вимоги №09-03/2023 від 09.03.2023, у тому числі за договором позики №0639653572.

Відповідно до розрахунку ТОВ «Кампсіс Лігал» заборгованість відповідача станом на відступлення права вимоги 12.05.2023 складає 66440 грн, у тому числі 4000 грн - тіло кредиту, 62440 грн - відсотки.

12.05.2023 між ТОВ «Кампсіс Лігал» та "ТОВ "Дебт Форс" укладено договір №12-05/23, відповідно до якого ТОВ "Кампсіс Лігал" відступило на користь ТОВ "Дебт Форс" права вимоги за кредитними догворами до позичальників, в тому числі за договором №0639653572.

З наданих позивачем розрахунків вбачається, що станом на 23.12.2025, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 66440 грн., з яких: заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) 4000 грн, заборгованість за відсотками 62440 грн.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Істотними умовами договору відповідно до ч.1 ст. 638 ЦК України є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 639 ЦК України встановлено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлена письмова форма, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами.

Правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (ч. 1 ст. 205 ЦК України).

Особливості укладання договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідно до ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Частиною 8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору. Інформаційна система суб`єкта електронної комерції, який пропонує укласти електронний договір, має передбачати технічну можливість особи, якій адресована така пропозиція, змінювати зміст наданої інформації до моменту прийняття пропозиції.

За правилами ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до п.12 ч. 1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Частиною 12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України). Відповідно до вимог ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. ст.526, 527, 530 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства у встановлений строк.

Відповідно дост.610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за кредитним договором порушив, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем.

Таким чином, зважаючи на пункт 2.3 договору факторингу №14-07/21 від 14.07.2021 з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути заборгованість за надання позики, в тому числі і на умовах фінансового кредиту №0639653572 від 24.06.2019 в сумі 42290 грн, з яких 4000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 38290 грн - заборгованість за відсотками. Зважаючи на вказане, позов підлягає до часткового задоволення.

Одночасно, керуючись положеннями ст. 141 ЦПК України, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в користь позивача у розмірі 1541,89 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на його користь витрати на правничу допомогу у розмірі 16000 грн.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

03.07.2024 між ТОВ «Дебт Форс» та Адвокатським об`єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» укладено Договір про надання правової допомоги № 03/07-2024.

Відповідно до акту №1 про надання юридичної допомоги від 28.11.2025 були надані правові (юридичні) послуги по супроводу примусового стягнення заборгованості, а саме: надання усної консультації з вивченням документів 4000 грн.; складання позовної заяви про стягнення боргу та подачі суду 12000 грн., загальна сума 16000 грн.

Згідно з ч.1 п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Згідно пункту 2 частини 2 статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 та частина 8 статті 141 ЦПК України).

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини (постанова ВС від 16.02.2023 у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, враховуючи критерій розумності розміру, виходячи з конкретних обставин справи віднесення справи до категорії малозначних, обсяг виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та значення справи для сторін, виходячи з принципів пропорційності, співмірності, розумності, суд дійшов висновку не присуджувати позивачу на користь якого ухвалено судове рішення, всі витрати на професійну правничу допомогу, що заявлені до стягнення.

Ураховуючи малозначність та типовість справи, обсяг та характер наданих послуг та виконаних робіт, розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження, суд вважає, що понесені витрати є неспівмірними із складністю справи, наданим обсягом послуг, затраченим часом на надання таких послуг, які не відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу до 5000 грн.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 141, 223, 247 ч.2, 259, 263-265, 280, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , в користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс», код ЄДРПОУ 43577608, адреса: вул. Княжий Затон, буд. 9, прим. 369, офіс 1, м. Київ, 02095, заборгованість за договором позики №0639653572 від 24.06.2019 у розмірі 42290 грн (сорок дві тисячі двісті дев`яносто) гривень, з яких: 4000 (чотири тисячі) гривень - тіло кредиту, 38290 грн (тридцять вісім тисяч двісті дев`яносто) гривень відсотки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт Форс» 1541,89 (одна тисяча п`ятсот сорок одна гривня 89 копійок) гривень сплаченого судового збору та 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на правничу допомогу.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано відповідачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 07.04.2026.

Суддя М.М. Грицай