Рішення № 135485962, 06.04.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/887/26

Провадження №2/726/373/26

Категорія 71

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

06.04.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі:

головуючого судді Асташева С. А.,

з участю секретаря судових засідань Сківернічук А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду м. Чернівці, в порядку спрощеного позовного провадження, цивільну справу № 726/887/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав,

У С Т А Н О В И В:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

06.03.2026 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє представниця ОСОБА_3 , до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав.

У позові просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 . Судові витрати покласти на Відповідача. Інформацію про ухвалене судове рішення у справі передати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відповідних відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян.

Вимоги мотивує тим, що позивачка перебувала у шлюбі із відповідачем та від шлюбу мають трьох дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . 23 серпня 2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Чернівецькій області розірвано шлюб між сторонами, а рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 14.02.2025, з метою забезпечення найкращих інтересів дітей, було визначено місце проживання дітей разом з матір`ю, ОСОБА_1 .

Позивачка зазначає, що діти проживають із нею, а відповідач не цікавиться життям дітей та ніякої матеріальної допомоги не надає, не сплачує аліментів, а тому щодо нього відкрите кримінальне провадження за ч.1 ст. 164 КК України. Також звертає увагу суду і на те, що відповідач систематично зловживав спиртними напоями, постійно був агресивний та застосовував фізичне насилля щодо неї та дітей, через що переховувалася із дітьми у «кризовій кімнаті» для осіб, що постраждали від домашнього насильства. Вказує і про наявне кримінальне провадження за ч.1 ст. 125 КК України, яке зупинене у зв`язку із розшуком ОСОБА_2 . Зазначає і про те, що ОСОБА_2 не відпускав дітей навчатися до школи, не давав можливості їй спілкуватися з людьми та вийти працювати, більше того змусив народжувати дітей вдома, а не в лікарні. Оскільки орган опіки та піклування прийняв рішення про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , з посиланням на відповідні норми, а також оскільки підтверджені та наявні і алкоголізм і жорстоке поводження з дітьми, як психологічне так і фізичне насилля та застосування недопустимих методів виховання та не забезпечення умови для навчання, не надання належного лікування дітям, а також злісне ухилення від виконання батьківських обов`язків, просить суд задовольнити позов.

Від відповідача ОСОБА_2 відзив на позовну заяву до суду не надходив.

Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Позовна заява ОСОБА_1 сформована у системі «Електронний суд» 06.03.2026 та подана до Садгірського районного суду м. Чернівці.

Згідно із даними протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2026 матеріали позову передані на розгляд головуючого судді Асташева С.А.

Ухвалою судді Садгірського районного суду м. Чернівці Асташева С.А. від 09.03.2026 прийнято зазначену вище позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи визначено проводити в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, судове засідання призначено на 30 березня 2026 року.

Зупинення і поновлення провадження у справі не здійснювалося.

Заходів спрямованих на забезпечення доказів та позову не вживалося.

ОСОБА_1 скерувала заяву у якій підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити, розгляд справи провести за її відсутності. Не заперечила щодо заочного розгляду справи.

Представник позивачки - адвокат Меленюк О.М. також скерувала письмову заяву у якій просила розгляд справи провести за її відсутності та задовольнити позовні вимоги.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації та шляхом оголошення про його виклик до суду. Причини неявки суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Від третьої особи Служби у справах дітей Чернівецької міської ради надійшла заява у якій просять розглянути справу за відсутності представника, підтримали висновок органу опіки та піклування щодо питання позбавлення батьківських прав та просили ухвалити рішення, яке відповідатиме законним інтересам дитини.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи.

Суд дослідив матеріали справи та долучені до неї докази, з`ясував всі обставини справи в їх сукупності, а тому доходить таких висновків.

Фактичні обставини встановлені судом.

Суд встановив, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 27 серпня 2010 року перебувала у шлюбі з відповідачем у справі, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Від цього шлюбу у сторін народилися діти:

син - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , про що в Книзі реєстрації народжень 15 червня 2016 року зроблений актовий запис за № 1388, що підтверджується даними Свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 від 15 червня 2016 року;

донька - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , про що в Книзі реєстрації народжень 19 липня 2018 року зроблений актовий запис за №1682, що підтверджується даними Свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 19 липня 2018 року;

син - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про що в Книзі реєстрації народжень 24 червня 2022 року зроблений актовий запис за №1127, що підтверджується даними Свідоцтва про народження серії НОМЕР_3 від 24 серпня 2022 року.

Згідно із даними свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 від 23 серпня 2016 року розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про що 23 серпня 2016 року Чернівецьким міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного управління юстиції у Чернівецькій області було зроблено відповідний актовий запис № 173.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 16.01.2025 у справі № 726/3417/24 суд ухвалив стягувати з ОСОБА_2 аліменти у твердій грошовій сумі на утримання трьох малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 і ОСОБА_6 у розмірі 10 000 гривень щомісяця. Також суд хвалив стягувати з ОСОБА_2 аліменти на утримання ОСОБА_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 5 000 грн до досягнення ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 трирічного віку.

На підставі рішення Садгірського районного суду м. Чернівці у справі № 726/3417/24, яке набрало законної сили 17.02.2025, видані виконавчі листи.

Відповідно до даних розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, проведеного Третім відділом державної виконавчої служби у місті Чернівці Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у ОСОБА_2 наявна заборгованості зі сплати аліментів. У розрахунку зазначено про відсутність сплачених боржником коштів у рахунок погашення аліментів.

Чернівецьким районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області, 02.10.2025 внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025263020000815 про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_2 за частиною 1 статті 164 Кримінального кодексу України, за злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів), а також злісне ухилення батьків від утримання неповнолітніх або непрацездатних дітей, що перебувають на їх утриманні (відповідно до даних витягу з ЄРДР).

Позивачка вказує про те, що відповідач постійно вчиняв фізичне, психологічне та економічне насильство щодо неї та дітей. Не відпускав дітей навчатися до школи, діти постійно перебували вдома та проходили навчання вдома. Не давав можливості їй спілкуватися з людьми та вийти працювати.

ОСОБА_1 зазначає, що під тиском відповідача змушена була народжувати вдома дітей, так як відповідач забороняв їй народжувати в лікарні. Факт народження дітей ОСОБА_1 вдома підтверджується долученими документами, а саме даними виписки про новонароджену дитину (народжена поза межами медичного закладу), висновку № 8 про підтвердження факту народження дитини поза закладом охорони здоров`я (вдома) та копією медичного свідоцтва про народження № 560.

Відповідно до листа Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області від 25.11.2025 № 131405-2025, 22.10.2024 поліцейськими Чернівецького районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області складено протокол про адміністративне правопорушення за частиною 1 статті 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення (невиконання батьками або особами, які їх замінюють, обов`язків щодо виховання дітей) відносно ОСОБА_2 . Вказаний протокол було скеровано до Садгірського районного суду м. Чернівці для розгляду та прийняття рішення. У подальшому, 23.12.2024 Садгірським районним судом м. Чернівці було прийнято постанову про накладення стягнення у виді попередження.

Також поліцією зареєстровано заяву ОСОБА_1 про те, що її колишній чоловік гр. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_5 за спільним місцем проживання 21.10.2024 о 12:08 вчинив щодо спільного малолітнього сина ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_3 протиправні дії, а саме кинув пластикову чашку в бік їхнього сина, подібні дії чоловік вчиняє до всіх їхніх спільних дітей.

Щодо ОСОБА_2 також виписувався Терміновий заборонний припис серії АА № 449078, яким зобов`язано його залишити місце прожоживання (перебування) постраждалої особи, заборонено вхід та перебування в місці проживання (перебування) постраждалої особи та заборонено в будь-який спосіб контактактувати з постраждалою особою.

Згідно з інформацією Чернівецького міського центру соціальних служб Чернівецької міської ради № 1881/02-04 від 12.12.2025, 17.10.2024 працівниками Національної поліції ОСОБА_1 з дітьми було доставлено в кризову кімнату служби « ІНФОРМАЦІЯ_9 з соціально-психологічної допомоги особам, які постраждали від домашнього насильства та/або від насильства за ознакою статі», де вони перебували 20 днів. У зв`язку з тим, що жінка з дітьми потребувала подальшої психологічної підтримки та безпечного місця перебування 05.11.2024 їх було перенаправлено до притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.

Також порушено кримінальне провадження за № 12024263020001029 від 14.10.2024 за ч. 1 ст. 125 Кримінального кодексу України (нанесення легких тілесних ушкоджень) за фактом того, що 13.10.2024 чоловік ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , прож. АДРЕСА_1 , наніс удари дружині ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , чим завдав останній тілесні ушкодження. У кримінальному провадженні допитується малолітня ОСОБА_5 , як свідок вчинених дій батька щодо матері.

У кримінальному провадженні встановлено, що ОСОБА_2 переховується від слідства, виїхав за межі України, а тому кримінальне провадження зупинене, а відповідача оголошено у розшук.

Рішенням Садгірського районного суду м. Чернівці від 14.02.2025 у справі № 726/3418/24, яке набрало законної сили 17.03.2025, визначено місце проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , разом з матір`ю ОСОБА_1 , за місцем її реєстрації або проживання.

Відповідно до даних витягів про реєстрацію позивачка та діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 , однак на сьогодні ОСОБА_1 разом з малолітніми дітьми фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Було проведено обстеження житлово-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_1 та встановлено, що сім`я фактично проживає за адресою АДРЕСА_2 . Помешкання складається з двох кімнат, кухні, ванної кімнати. Для дітей відведена окрема кімната. В кімнаті передбачені спальні місця, шафа для особистих речей, місце для навчання. Дітям придбані іграшки, книги, розвиваючі іграшки, загалом створені хороші умови для повноцінного розвитку та виховання дітей.

Працівниками Чернівецького міського центру соціальних служб проведений акт оцінки потреб сім`ї/особи № 23/02-07 від 06.01.2025 за місцем проживання ОСОБА_1 та встановлено, що сім`я проживає в орендованій квартирі з усіма комунальними зручностями. Мати перебуває у відпустці по догляду за дитиною до трьох років.

ОСОБА_1 на обліку у нарколога не перебуває, про що свідчать дані довідки Обласного комунального некомерційного підприємства «Чернівецький обласний наркологічний диспансер» № 2677 від 09.12.2024. також позивачка не перебуває на обліку у лікаря психіатра, про що свідчать дані Інформаційної довідки поліклінічного підрозділу Чернівецької обласної психіатричної лікарні № 187 від 10.12.2024.

Відповідно до даних витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» ФОВА - 005500251 ОСОБА_1 станом на 27.01.2026 незнятої чи непогашеної судимості не має.

ОСОБА_1 зареєстрована як безробітна у Чернівецька філія Чернівецького обласного центру зайнятості з 22 січня 2026 року, що підтверджується даними Довідки Чернівецького обласного центру зайнятості №202601280018612 від 28.01.2026.

Згідно із даними Довідки відділу обслуговування громадян № 3 управління обслуговування громадян Головного управління ПФУ в Чернівецькій області № 1099 від 12.02.2026 ОСОБА_1 призначено допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях та остання отримує соціальні виплати в розмірі 2 100 грн щомісячно.

Також із долучених до матеріалів справи доказів суд встановив і те, що ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 навчаються в Чернівецькій гімназії № 9 з 16.12.2024, а ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 зарахований до молодшої групи № 2 «Зірочка» закладу дошкільної освіти № 22 «Дивограй» Чернівецької міської ради Чернівецького району Чернівецької області з 01.09.2025.

Відповідно до характеристик Чернівецької гімназії № 9 Чернівецької міської ради № 208 і № 209 від 22.05.2025 мати ОСОБА_1 приділяє належну увагу вихованню доньки ОСОБА_7 та сина ОСОБА_8 . Вона систематично відвідує гімназію, цікавиться не лише успіхами дітей, але й справами класу, стосунками дітей з однокласниками, їх психоемоційним станом та самопочуттям. Бере активну участь у класних батьківських зборах, конференціях, залучається до вирішення організаційних питань класу. Батьки разом не проживають. Батько ОСОБА_2 вихованням доньки та сина не займається. За період навчання дітей у гімназії тато гімназію не відвідував, класному керівникові не телефонував, навчанням дітей не цікавився.

Згідно з характеристикою ОСОБА_6 , наданою закладом дошкільної освіти (ясла-садок) комбінованого типу №14 «Зірочка» Чернівецької міської ради, за час перебування дитини в закладі батько жодного разу не з`являвся і не забирав сина із садка. Батьківські збори також не відвідував, щодо освітньо-виховного процесу ОСОБА_9 із працівниками закладу не спілкувався.

Відповідно до даних висновків психолога Чернівецького міського центру соціальних служб Чернівецької міської ради № 196/02-05/К від 30.05.2025 у дітей відсутнє почуття безпеки і підтримки з боку батьків, проте до матері більш прихильне ставлення. Сімейна атмосфера насильства і конфліктів є травматичною для дітей. Стосунки з батьком позначені страхом, емоційним відчуженням та недовірою через його агресивну поведінку. Поведінку батька діти сприймають як загрозу. У дітей спостерігалися підвищена тривожність, емоційна нестабільність, напруга та почуття невизначеності.

Суду надано витяг із рішення виконавчого комітету Чернівецької міської ради № 4/1 від 13.01.2026 про надання висновків органу опіки та піклування щодо позбавлення батьківських прав громадян (делеговані повноваження) та затверджений за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . Висновок органу опіки та піклування виконавчого комітету Чернівецької міської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав гр. ОСОБА_2 №65/4 від 11.02.2025. У висновку поряд із іншими встановленими обставинами зазначено про те, що батько дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , фактично перебуває за кордоном, самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, матеріальної допомоги не надає, не піклується про фізичний та духовний розвиток, здоров`я та майбутнє своїх дітей. З метою соціального захисту інтересів малолітніх ОСОБА_8 , ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , виконавчий комітет Чернівецької міської ради, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_2 по відношенню до малолітніх ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у зв`язку із ухиленням від виконання своїх батьківських обов`язків.

Таким чином позивачка посилається на наявність визначеної п.2 ч.1 ст. 164 Сімейного кодексу України підстави для позбавлення батьківських прав, а саме ухилення батька від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей, забезпечення безпечних умов життя дітей та/або забезпечення здобуття ними повної загальної середньої освіти.

Також суд повинен перевірити чи відповідає позбавлення його батьківських прав найкращим інтересам дитини, відповідно до положень національного законодавства та практики ЄСПЛ.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Відповідно до ст.18 Конвенції про права дитини, батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини 3 статті 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Згідно з ч. 1 ст.12 Закону України «Про охорону дитинства», ч. 2, 3 ст. 150 та ст. 180 Сімейного кодексу України передбачено, що кожна дитина має право на піклування батьків, а батьки мають право та зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний та моральний розвиток, створювати належні умови для розвитку її здібностей та несуть відповідальність за невиконання батьківських обов`язків

Сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків (ст. 11 вищезазначеного Закону).

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина 1 статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Статтею 150 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності (частина 1 статті 155 СК України).

Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що права батьків щодо дитини є похідними від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й, у першу чергу, повинні бути визначені та враховані інтереси дитини, виходячи із об`єктивних обставин спору, а тільки потім права батьків.

Статтею 165 Сімейного кодексу України передбачено право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав, яке відповідно мають: один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Підстави для позбавлення батьківських прав передбачені статтею 164 СК України.

Так, згідно із частиною першою статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до постанови пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30 березня 2007 року (із змінами), позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а зазначені у ст. 164 СК України фактори, як кожен окремо так і в сукупності, можна розцінювати, як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Питання про застосування такого крайнього заходу слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема, ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини. Тому, у кожному випадку треба виявити і оцінити позитивний результат у долі дитини, який має настати.

Позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Позбавлення батьківських прав - це водночас і санкція за протиправну винну поведінку матері або батька, яку можна вважати юридичною відповідальністю.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

В рішенні по справі «Хант проти України» від 07.12.2006 (заява № 31111/04), Європейський суд з прав людини висловлює таку правову позицію, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, суд зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зав`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі № 553/2563/15-ц та у постанові КЦС ВС від 29 листопада 2019 року у справі № 127/23281/18, зроблено висновок щодо застосування п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України і вказано, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Враховуючи вищезазначені норми Закону, обов`язок нести відповідальність за дитину, її фізичний і моральний розвиток, її соціальне буття, здійснення прав щодо її захисту покладено на батьків.

Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; відсутність або недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків/одного з батьків батьківських прав (постанова Верховного Суду від 26.01.2022 у справі № 203/3505/19).

У справах про позбавлення батьківських прав тягар доведення обставин свідомого, умисного ухилення відповідача від виконання батьківських обов`язків, які можуть бути підставою позбавлення останнього батьківських прав, покладено на позивача.

Верховний Суд звертав увагу, що зверненню до суду з позовом про позбавлення батьківських прав має передувати виважена та ґрунтовна підготовка, збір необхідної доказової бази, адже більшість чинників, які є підставою для прийняття рішень у вказаних категоріях справи, мають оціночний характер, залежать від конкретних обставин справи, особистості учасників цих правовідносин, оцінки сімейної ситуації й інтересів дитини (постанови від 18 лютого 2021 року у справі № 645/920/19, від 07 лютого 2022 року у справі № 759/3554/20, від 12 лютого 2024 року у справі № 202/1931/22).

Як встановлено в судовому засіданні батько малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 дійсно ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо їх виховання та забезпечення безпечних умов життя дітей та здобуття ними освіти.

Документально підтверджений той факт, що відповідач не надає жодної матеріальної допомоги на утримання дітей, не піклується про них, не цікавиться їх життям та навчанням, фактично самоусунувся від виконання батьківських обов`язків щодо їх виховання та утримання.

За час проживання із батьком діти піддавалися негативним впливам, перебували у стані постійної психологічної напруги, не навчалися та не вели нормального способу життя. Мати була змушена народжувати дітей у домашніх умовах без належної медичної допомоги , що свідчить про відсутність належного піклування з боку батька про стан їхнього здоров`я та безпеку. Діти були свідками домашнього насильства, яке не виключно вчинялося і щодо них , що негативно вплинуло на їх психоемоційний стан. Поведінка батька сприймається дітьми як загрозлива, що підтверджує наявність ризиків для їх нормального фізичного та психічного розвитку у разі подальшого перебування разом із ним.

Також не надано доказів того, що з моменту окремого проживання дітей із матір`ю відповідач цікавився їх життям, намагався змінити свою поведінку щодо малолітніх дітей, чи сприяв якимось чином належному вихованню дітей.

Обставини справи свідчать про відсутність будь-яких дій, які б свідчили про намір батька вчинити активні та цілеспрямовані дії на повернення дітей чи забезпечення їх належного виховання, а тому про свідоме ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дітей.

Водночас суд встановив, що за час проживання окремо від батька діти розпочали навчання у закладах освіти, почали вести нормальний спосіб життя, а їх психоемоційний стан істотно покращився.

Висновки суду.

На основі всебічно з`ясованих обставин, на які посилається позивачка, як на підставу заявлених вимог, підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв`язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд доходить висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на законі і підлягають до задоволення.

За таких обставин, за встановленого нехтування відповідачем ОСОБА_2 своїми батьківськими обов`язками, враховуючи права та інтереси малолітніх дітей, беручи до уваги дані отриманого висновку органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав, суд дійшов висновку про підтвердження факту ухилення від виконання своїх батьківських обов`язків ОСОБА_2 та необхідність позбавлення його батьківських прав щодо малолітніх дітей.

У спірній ситуації суд, передусім, виходить з того, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дітей, а тому задовольняючи позов суд вважає, що від такого вирішення справи у житті дітей настануть позитивні наслідки. Таке втручання для цілей пункту 2 статті 8 Конвенції суд визнає виправданим у спірній ситуації і здатним забезпечити належний захист інтересів дітей для їх подальшого гармонійного розвитку.

Суд роз`яснює відповідачу ОСОБА_2 , що у випадку зміни своєї поведінки та обставин, що були підставою для позбавлення його батьківських прав, відповідно до ст. 169 СК України, він має право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Рішення суду про позбавлення батьківських прав після набрання ним законної сили надіслати органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 8 Закону України суд може звільнити від сплати судового збору у справі якщо розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів.

Під час звернення з позовом до суду позивачка клопотала про звільнення її від сплати судового збору, оскільки розмір судового збору, який підлягає сплаті за подання позовної заяви становить - 1 331,20 грн, що більше за 5% річного її доходу, яка офіційно не працює та отримує допомогу на дітей, які виховуються у багатодітних сім`ях, суд вважає за доцільне звільнити її від сплати судового збору.

Оскільки позовні вимоги задоволено, то суд вважає, що згідно із вимогами ст. 141 ЦПК України судові витрати на оплату судового збору у розмірі 1 331 грн 20 коп потрібно з відповідача на користь Державного бюджету України.

На підставі викладеного та керуючись положеннями Конституції України, Декларації прав дитини, Конвенції про права дитини, ст.ст.8, 11 Закону України «Про охорону дитинства», Постановами Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» № 3 від 30.03.2007 та «Про застосування судами окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15.05.2006, ст.ст.19, 150, 164-166, 180-182, 183, 191 Сімейного кодексу України, ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 211, 247, 258, 259, 263- 265, 268, 273, 280-289, 289, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: виконавчий комітет Чернівецької міської ради про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , батьківських прав щодо малолітніх дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , на користь держави судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування учасників процесу:

Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП: НОМЕР_6 , місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , останнє відоме місце реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 .

Третя особа: служба у справах дітей виконавчого комітету Чернівецької міської ради, адреса: пл. Центральна, буд. 9 м. Чернівці Чернівецька область.

Головуючий суддя С. А. Асташев