Рішення № 135485208, 01.04.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

01.04.2026

Справа № 644/ 9666 /25

н/п 2/644/ 1030 /26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01 квітня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

Головуючого - судді Сітало А.К.,

за участю секретаря Трач М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

У С Т А Н О В И В:

Представник позивача адвокат Дідух Є.О. звернувся до суду з позовною заявою в якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» заборгованість за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 та додатковим договором від 09.07.2024 у розмірі 80561,75 грн., яка складається з наступного: 13000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 44161,75 грн. - заборгованість за процентами нарахованими первісним кредитором; 23400,00 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» та покласти на відповідача судові витрати пов`язані з розглядом справи.

Ціна позову визначена в розмірі 80561,75 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що 03.07.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4784021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 гривень, строком на 360 днів з 03.07.2024 по 28.06.2025, шляхом переказу коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

На пільговий строк 20 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,425 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

В подальшому позичальником та ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» було підписано додатковий договір від 09.07.2024 та надано кошти у розмірі 7000,00 гривень, які були надіслані платіжною системою ТОВ «ПЕЙТЕК» на картку споживача.

27.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як первісним кредитором, та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір відступлення права вимоги № 27/02/2025.

За Договором факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 в розмірі 63661,75 грн., яка складається з наступного: 13000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 44161,75 грн. заборгованість за процентами; 6500 грн. - заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2025 року № 27/02/2025, строк дії Договору № 4784021 від 03.07.2024 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати отримання права грошової вимоги за договором факторингу 27.02.2025 року нараховані відсотки в розмірі 23400 грн.

Таким чином, відповідач має заборгованість перед позивачем за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 року та додатковим договором від 09.07.2024 в загальному розмірі 80561,75 грн., яка складається із суми заборгованості з тілом кредиту у розмірі 13000,00 грн., відсотків нарахованих ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у розмірі 44161,75 грн.; відсотків нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 23400 грн.

Ухвалою суду від 21.10.2025 відкрито провадження та призначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Копія даної ухвали направлена на відому адресу місця реєстрації відповідача, однак повернулась на адресу суду неврученою, що підтверджується поштовим повідомленням, яке знаходиться в матеріалах справи.

Оскільки ухвала суду про відкриття провадження у справі та судові повістки направлялись на відому адресу місця реєстрації відповідача, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлена про відкриття провадження у справі та встановленого судом строку для подання відзиву.

Відповідачем у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не подавався. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Відповідно до вимог ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами

Таким чином, суд приходить до висновку про наявність підстав для ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів відповідно до вимог ст. 280 ЦПК України.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися своєчасно та належним чином, в установленому законом порядку, що підтверджується матеріалами справи, про причини неявки суду не повідомили.

Представник позивача - адвокат Дідух Є.О. просив справу слухати за його відсутності та задовольнити позовні вимоги повністю. Проти розгляду справи в заочному порядку представник позивача не заперечував.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі матеріалами, у зв`язку з відсутністю клопотання сторін про інше, відповідно до положень ст. ст. 274-279 ЦПК України.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

В силу частин 1-3 статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що 03.07.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір № 4784021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту. Відповідно до умов договору відповідач отримала кредит у розмірі 6000,00 гривень, строком на 360 днів з 03.07.2024 по 28.06.2025, шляхом переказу коштів на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК».

На пільговий строк 20 днів з позичальником погоджено умови пільгового кредитування (пониженої відсоткової ставки) на умовах 1,425 відсотків у день, проте позичальником не виконано зазначених у договорі умов і до нього у як результат застосовано повну ставку кредитування у розмірі 1,5 % у день.

В подальшому ОСОБА_1 було підписано додатковий договір від 09.07.2024 на підставі якого ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» надано позичальнику кошти у розмірі 7000,00 гривень, які були надіслані платіжною системою ТОВ «ПЕЙТЕК» на картку споживача.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Підписавши вказані договорипро надання коштів на умовах споживчого кредиту відповідач добровільно погодилася у письмовому вигляді на умови кредитування, зокрема, розмір кредиту, порядок його надання та відсотками за користування кредитом.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Без здійснення вказаних дій відповідачем кредитний договір не міг бути укладеним, отже відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» за правовими наслідками цей договір прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та є підстави вважати, що його укладення відповідало внутрішній волі позичальника.

З виписки наданої АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» за період з 03.07.2024 по 09.07.2024 судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_1 в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» емітовано картку № НОМЕР_2 . На вказану картку 03.07.2024 року здійснено зарахування коштів в розмірі 6000,00 грн., а 09.07.2024 здійснено зарахування коштів в розмірі 7000,00 грн. Згідно виписки по картковому рахунку відповідача вбачається, що за вказаним рахунком здійснювалися платіжні операції.

З викладеного вище вбачається, що свої зобов`язання ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» виконало у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договорами, зі сплатою відсотків в розмірі обумовленому договором.

З урахуванням наведеного суд вважає доведеним укладення 03.07.2024 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та відповідачем договору № 4784021 про надання коштів на умовах споживчого кредиту та додаткового договору від 09.07.2024 в електронному вигляді, що відповідає вимогам статті 12 Закону України "Про електронну комерцію". Зазначені у договорі умови не порушують вимог Закону України "Про захист прав споживачів".

27.02.2025 між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА», як первісним кредитором, та ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» укладено Договір відступлення права вимоги № 27/02/2025.

Таким чином, ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» є новим кредитором та має право грошової вимоги та отримання від ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

За Договором факторингу від 27.02.2025 року №27/02/2025, до ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 та додатковий договором від 09.07.2024 в розмірі 63661,75 грн., яка складається з наступного: 13000,00 грн. заборгованість за тілом кредиту; 44161,75 грн. заборгованість за процентами; 6500 грн. - заборгованість по нарахованим штрафам/неустойкам.

Станом на дату укладання Договору факторингу від 27.02.2025 року № 27/02/2025, строк дії Договору № 4784021 від 03.07.2024 року не закінчився.

В межах строку дії Договору, укладеного між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 , ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» з дати отримання права грошової вимоги за договором факторингу 27.02.2025 року нараховані відсотки за (120 календарних днів), відповідно до розрахунку: 13000 грн х 1,5 % = 195 грн х 120 календарних дні = 23400 грн.

Всупереч умовам кредитного договору, відповідач не виконала свого зобов`язання. Після відступлення позивачу права грошової вимоги, відповідач не здійснює плату для погашення кредитної заборгованості ні на рахунки позивача, ні на рахунки попереднього кредитора.

Згідно правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов`язку погашення кредиту взагалі.

При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав вищезазначені повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов`язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки первісного кредитора, які вказані в кредитному договорі, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За змістом частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається.

Частиною першою ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо в зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Стаття 629 ЦК України регламентує, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за простроченням платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Частиною другою ст. 1050 ЦК України передбачено, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець (кредитодавець) має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати належних йому процентів.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідач порушила свої зобов`язання, встановлені умовами договору, стосовно своєчасного повернення суми отриманого кредиту та процентів за користування кредитними коштами має заборгованість за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 та додатковим договором від 09.07.2024 в розмірі 80561,75 грн., яка складається з наступного: заборгованість за тілом кредиту у розмірі 13000,00 грн., відсотків нарахованих первісним кредитором - ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» у розмірі 44161,75 грн.; відсотків нарахованих ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» у розмірі 23400 грн.

У зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за договором, суд вважає, що позов підлягає задоволенню. Загальна сума заборгованості за вищевказаним кредитним договором, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 80561,75 грн.

Розподіл судових витрат, суд вирішує в порядку ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

За подання позовної заяви ТОВ «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» сплачено судовий збір в розмірі 2422,40 грн.

За ст.137 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу адвоката.

В позовній заяві заявлено вимогу про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в загальному розмірі 10000,00 грн.

Згідно п. 8 ч. 2 ст.141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Суд, дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню.

Провадження по цивільній справі відкрито в спрощеному провадженні з повідомленням (викликом) сторін.

Суд звертає увагу на те, що представник позивача - адвокат Дідух Є.О. не приймав безпосередню участь в судовому засіданні, вказана цивільна справа не є складною, а заявлені витрати на правову допомогу на загальну суму 10000,00 грн. є очевидно не співмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг та сам розмір є явно завищеним.

Дослідивши позовну заяву з доданими до неї матеріалами, докази надані на підтвердження понесених позивачем судових витрат на правничу допомогу, суд вважає, що судові витрати в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу підлягають частковому задоволенню.

З урахуванням положень наведених норм та зазначених фактичних обставин справи, керуючись у тому числі такими критеріями, як обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також враховуючи критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та про необхідність покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу понесених позивачем в розмірі 3000,00 грн.

На підставі викладеного, з відповідача підлягають стягненню на користь позивача документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 2422,40 грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 10, 12, 76, 81, 89, 95, 141, 247, 258-259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст. ст. 11, 525, 526, 530, 610, 612, 624, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2) заборгованість за кредитним договором № 4784021 від 03.07.2024 та додатковим договором від 09.07.2024 в загальному розмірі 80561,75 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРАЇНСЬКІ ФІНАНСОВІ ОПЕРАЦІЇ» (код ЄДРПОУ 40966896, місцезнаходження: місто Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2) судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2422,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3000,00 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків встановлених ст.354 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення до Харківського апеляційного суду.

Повний текст судового рішення складено 06.04.2026.

Суддя: А. К. Сітало