Рішення № 135485007, 07.04.2026, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа № 629/1701/26

Номер провадження 2/629/1046/26

РIШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.04.2026 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Попова О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Олексенко Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Лозова Харківської області в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Українська залізниця», третьої особи виробничого підрозділу «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про стягнення матеріальної допомоги при звільненні на пенсію, матеріальної допомоги на оздоровлення, середнього заробітку за час затримки розрахунку,

в с т а н о в и в:

Представник позивача адвокат Смірнова Н.А. звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 : матеріальну допомогу при звільненні працівників з роботи за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком в розмірі 8 середньомісячних заробітків з яких одноразова матеріальна допомога у розмірі 3 середньомісячних заробітків в сумі 29660 грн. 82 коп. та додаткова матеріальна допомога у розмірі 5 середньомісячних заробітків в сумі 494343 грн. 70 коп., а всього в сумі 79095 грн. 52 коп.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком за період з 12.12.2025 року по день ухвалення рішення; матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки за 2024 рік (відпустка березень 2024 року) у сумі 3550 грн.; понесені судові витрати, а саме 5000 грн. за послуги адвоката. Зазначає, що позивачка з 12.08.1985 року по 17.12.2025 рік перебувала у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця». Згідно наказу виробничого підрозділу «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» № 805/ОС від 11.12.2025 року ОСОБА_1 звільнено 17.12.2025 року з посади прибиральника службових приміщень (зайнятий прибиранням туалетів) виробничогосподарської дільниці за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Вищевказаним наказом передбачено виплату одноразової матеріальної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітків та додаткову матеріальну допомогу у розмірі 5 середньомісячних заробітки, згідно п.6.30 Колективного договору, які в день звільнення виплачені не були. Відповідно довідки про розміри одноразової та додаткової матеріальної допомоги, наданої на адвокатський запит, сума одноразової матеріальної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітків становить 29660 грн. 82 коп., сума додаткової матеріальної допомоги у розмірі 5 середньомісячних заробітків становить 49434 грн. 52 коп. Загалом, сума 8 середньомісячних заробітків становить 79095 грн. 52 коп. Також, ОСОБА_1 вважає за необхідне стягнути з відповідача на свою користь середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, за період з 12.12.2025, тобто з дня, наступного за днем звільнення, по день прийняття рішення судом. Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку розраховується за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року №100. Також, відповідно до довідки, наданої на адвокатський запит відповідачем не було виплачено ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки за 2024 рік (відпустка березень 2024 року) у сумі 3550 грн.

Позивачка та її представник у судове засідання не з`явились, від представника надійшла відповідь на відзив, у якій представник просила про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, зазначила, що відповідачем не дотримано норм діючого законодавства, а саме ст.ст. 5, 7, 9, 14 ЗУ «Про колективні договори і угоди», ст.ст. 10, 13, 18, 117 КЗпП України. Щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні акцентувала увагу на тому, що відповідно до приписів Конституційного Суду, викладених у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року, надано офіційне тлумачення положення ч.2 ст. 233 КЗпП та ст.ст.1,12 Закону України «Про оплату праці» роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. Крім того, посилання представника відповідача на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, як на законну підставу для невиплати ОСОБА_1 належних їй му сум при звільненні в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану», є безпідставним, оскільки правових підстав для ухвалення такого рішення у правління відповідача не було

Представник відповідача Мельник К.О. у судове засідання не з`явилась, надала відзив на позов, в якому просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, зазначивши наступне. Між адміністрацією філії «Панютинський вагоноремонтний завод» АТ «Українська залізниця» і профспілковим комітетом філії «Панютинський вагоноремонтний завод» ПАТ «Українська залізниця» укладено Колективний договір на 2013-2015 роки, пролонгований на 2025 рік. Відповідно до наказу при припинення трудових відносин від 11.12.2025 № 805/ ОС Позивача було звільнено з 17.12.2025 за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком. Умовами колективного договору передбачені виплати працівникам інших додаткових виплат та матеріальної допомоги, але з 14.03.2022 Правлінням АТ «Укрзалізниця» на підставі Указу Президента України від 24.02.2022 року № 64/2022 , керуючись ст. 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», було прийнято рішення про призупинення інших додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів. Таким чином, з березня 2022 року інші додаткові виплати, передбачені колективними договорами, були призупинені, роз`яснення щодо нарахування та виплати яких буде надано додатково директором з управління персоналом та соціальної політики. Тобто, дія призупинення виплат, була здійснена на легітимних підставах і у встановлений спосіб. Виплата інших додаткових виплат саме призупинена, а не відмінена. І той факт, що додаткові виплати позивач отримає після окремого рішення керівництва АТ «Укрзалізниця», підтверджується проставленням позивачем підпису в наказі про припинення трудового договору від 05.12.2025 № 747/ОС в графі «З наказом ознайомлений». Листом від 06.09.2022 за №Ц-3-91/1459/ЦПроф/30-22 за підписом Голови правління АТ «Укрзалізниця» та професійної спілки залізничників і транспортних будівельників України, повідомлено всіх керівників АТ «Укрзалізниця», що після припинення або скасування режиму воєнного стану, а також у разі покращення фінансового стану АТ «Укрзалізниця», що дасть змогу змінити вищевказане рішення правління до припинення або скасування режиму воєнного стану, працівники, звільнені вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію, отримають суму одноразової та додаткової матеріальної допомоги, що їм належить. Також зазначила на право суду зменшувати розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні або відмовити у його стягненні залежно від фактичних обставин конкретної справи та понесені АТ «Укрзалізниця» значні збитки (за 9 місяців 2025 року чистий збиток склав 7,3 млрд грн.). Крім того вказала, що виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця» не є самостійним суб`єктом права, тобто юридичною особою, не наділений цивільною правоздатністю і дієздатністю та не має ідентифікаційного коду. Тому не зрозуміло, на якій підставі позивач в своїй позовній заяві зазначив третьою особою (без визначення «яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору» або «яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору») виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ Вагон-сервіс» АТ «Укрзалізниця».

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, причину неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.

Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 перебувала у трудових відносинах з виробничим підрозділом «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» з 12.08.1985 року по 17.12.2025 рік.

Стаж роботи складає більше 39 років 4 місяці 5 днів.

Згідно наказу виробничого підрозділу «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» № 805/ОС від 11.12.2025 ОСОБА_1 звільнено 17.12.2025 з посади прибиральника службових приміщень (зайнятий прибиранням туалетів) виробничо господарської дільниці за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію за віком.

Вищевказаним наказом також передбачено виплату позивачці одноразової матеріальної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітків та додаткову матеріальну допомогу у розмірі 5 середньомісячних заробітків, передбачених п. 6.30 Колективного договору. Зазначено про проведення виплати матеріальної допомоги відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.10.2024 (витяг з протоколу № Ц-82/63 Ком.т.).

Так, між адміністрацією і профспілковим комітетом ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» ДП «Укрспецвагон» укладено Колективний договір, зі змінами та доповненнями, відповідно до п. 6.30 якого при звільненні працівників вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію виплачується одноразова матеріальна допомога в залежності від стажу роботи в галузі: більше 10 років - 3 середньомісячні заробітки.

У разі звільнення працівників за власним бажання у зв`язку з виходом на пенсію (за віком, за віком на пільгових умовах, за вислугу років) протягом двох місяців після настання цього права виплачується жінкам додаткова матеріальна допомога за сумлінну працю на залізничному транспорті при стажі роботи понад 35 років - 5 середньомісячних заробітків.

Згідно відповіді ВП «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон сервіс» АТ «Укрзалізниця» від 19.02.2026 року вбачається, що відповідно до рішення правління АТ «Укрзалізниця» від 14.03.2022 (протокол №Ц-54/31 Ком.т.), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні, оголошеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №54/2022, інші додаткові виплати, що передбачені Галузевою угодою, колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги, призупинено.

Отже, роботодавець як станом на день звільнення, так і на день подання позовної заяви не виплатив належну позивачці при звільненні вперше з роботи у зв`язку з виходом на пенсію одноразову матеріальну допомогу у розмірі трьох середньомісячних заробітків та додаткову матеріальну допомогу у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, тим самим не виконавши свої зобов`язання за Колективним договором та допустивши заборгованість.

Згідно з довідкою виробничого підрозділу «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» сума одноразової матеріальної допомоги у розмірі 3 середньомісячних заробітків становить 29660 грн. 82 коп., сума додаткової матеріальної допомоги у розмірі 5 середньомісячних заробітків становить 49434 грн. 70 коп. Загалом сума 8 середньомісячних заробітків складає 79095 грн. 52 коп.

Також, згідно довідки виробничого підрозділу «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця» відповідачем не було виплачено ОСОБА_1 матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки за 2024 рік (відпустка березень 2024 року) у сумі 3550 грн

Стаття 55 Конституції України наголошує, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Відповідно до ч. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно зі ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижче від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до ст. 47 Кодексу законів про працю України, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний в день звільнення працівника видати йому належно оформлену трудову книжку і провести з ним повний розрахунок по належних йому виплатах.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Кодексу законів про працю України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться власником або уповноваженим ним органом в день звільнення. Про нараховані суми належні працівникові при звільненні власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 821/1083/17 підтверджено, що відповідно до ст.116 КЗпП на підприємство, установу, організацію покладено обов`язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать, в разі невиконання обов`язку - наступає передбачена ст.117 КЗпП відповідальність.

Відповідно до приписів Конституційного Суду, викладених у рішенні № 8-рп/2013 від 15.10.2013 року, надано офіційне тлумачення положення ч.2 ст. 233 КЗпП та ст.ст. 1,12 Закону України «Про оплату праці», роз`яснено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема, й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

Згідно статей 5 та 9 Закону України «Про колективні договори і угоди» умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов`язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали. Положення колективного договору поширюються на всіх працівників підприємства незалежно від того, чи є вони членами профспілки, і є обов`язковими як для роботодавця, так і для працівників підприємства.

Посилання представника відповідача на протокол засідання правління АТ «Укрзалізниця» від 14 березня 2022 року, як на законну підставу для невиплати позивачу належних їй сум при звільненні в період дії правового режиму воєнного стану в Україні, введеного Законом України «Про правовий режим воєнного стану», є безпідставним, оскільки правових підстав для ухвалення такого рішення у правління відповідача не було.

Доказів внесення змін до колективного договору стосовно призупинення на період дії військового стану в Україні нарахувань та виплат належних працівникам додаткових виплат, зокрема одноразової допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком, до суду не надано.

Так, 15 березня 2022 року Верховною Радою України було прийнято Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яким на період дії воєнного стану вводяться обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина, передбачених статтями 43, 44 Конституції України, та за статтею 11 цього Закону на період дії воєнного стану дія окремих положень колективного договору може бут призупинена за ініціативною роботодавця.

Однак, вказаний закон набрав чинності лише 24 березня 2022 року, а тому ухвалювати рішення про призупинення додаткових виплат працівникам, посилаючись на правовий режим воєнного стану, 14 березня 2022 року у правління АТ «Укрзалізниця» не було, через відсутність зворотної дії в часі вказаного Закону.

Крім того, постановою Верховного Суду від 05 лютого 2025 року у справі №211/7338/23 залишено в силі рішення Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23 лютого 2024 року, яким визнано незаконним та скасовано пункт 1.1.4 протокольного рішення № Ц-54/31 Ком.т засідання правління АТ "Українська залізниця" від 14.03.2022 року у частині призупинення додаткових виплат, що передбачені Галузевою угодою, Колективними договорами структурних підрозділів, зокрема матеріальної допомоги.

З огляду на викладене, враховуючи, що правових підстав для призупинення виплати позивачці одноразової та додаткової матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком у відповідача не було, будь-яких змін до колективного договору, укладеного між адміністрацією і профспілковим комітетом ДП «Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів» ДП «Укрспецвагон» з цього приводу внесено не було, суд дійшов висновку, що є обґрунтованими та підлягають задоволенню вимоги позивачки про стягнення з відповідача на її користь вказаної матеріальної допомоги у зв`язку з виходом на пенсію за віком у розмірі 79095 грн. 52 коп., матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки за 2024 рік (відпустка березень 2024 року) у сумі 3550 грн., з утриманням із вказаної суми установлених законодавством податків та зборів.

Крім того, за змістом ч. 1 ст. 117 КЗпП у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Так, середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 (далі - Порядок № 100).

Згідно з абзацом третім пункту 2 Порядку № 100 середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують місяцю, в якому відбувається подія, з якою пов`язана відповідна виплата.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 100 нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

За змістом пункту 8 Порядку № 100 нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Згідно з довідкою ВП «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон сервіс» АТ «Укрзалізниця», середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 за жовтень 2025 року становить 418 грн. 54 коп., за листопад 2025 року 457 грн. 41 коп. Відтак, середньоденна заробітна плата за жовтень-листопад 2025 року становить 437 грн. 98 коп.

Позивачка звільнена із займаної посади на пенсію 17.12.2025 та за вимогами позовної заяви просить стягнути середній заробіток по день ухвалення судового рішення, тобто 07.04.2026, тому кількість робочих днів за вказаний період складає 79 дні, а розмір середнього заробітку за цей же період складає 34600 грн. 42 коп.

А тому, враховуючи, що позивачці у день звільнення не було виплачено належні їй виплати, дотримуючись принципів розумності, справедливості та пропорційності, з врахуванням максимальної межі періоду, за який можливе нарахування компенсації за затримку розрахунку, суд доходить висновку, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача середнього заробітку за період затримки розрахунку при звільненні є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 34600 грн. 42 коп., з утриманням із цієї суми установлених законодавством податків та зборів.

Щодо стягнення судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача (ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України).

Суд стягує з відповідача на користь держави судовий збір у розмірі 1331 грн. 20 коп., а також на користь позивачки витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 89, 141, 259, 264, 265, 268 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 :

- одноразову матеріальну допомогу при виході на пенсію у розмірі трьох середньомісячних заробітків, що становить 29660 грн. 82 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- додаткову матеріальну допомогу при виході на пенсію у розмірі п`яти середньомісячних заробітків, що становить 49434 грн. 70 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті;

- матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки за 2024 рік (відпустка березень 2024 року) у сумі 3550 грн., з утриманням із вказаної суми установлених законодавством податків та зборів;

- середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в зв`язку з виходом на пенсію за період з 18.12.2025 по 07.04.2026 в сумі 34600 грн. 42 коп., з утриманням з цієї суми передбачених законом податків, зборів та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 грн. 20 коп.

Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 5000 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи також до Лозівського міськрайонного суду Харківської області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Акціонерне товариство «Українська залізниця», адреса: 03150, місто Київ, вул. Єжи Ґедройця, буд. 5, ЄДРПОУ 40075815.

Третя особа: виробничий підрозділ «Панютинський вагоноремонтний завод» філії «УЗ вагон-сервіс» Акціонерного товариства «Укрзалізниця», адреса: 64660, місто Лозова, Харківська обл., с-ще Лиманівка, вулиця Заводська, будинок 5.

Суддя Олексій ПОПОВ