Рішення № 135484117, 07.04.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3099/25

Провадження № 2-о/346/37/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області у складі:

головуючої - судді Третьякової І.В.

присяжних Маник О.П., Фучко В.Б.

за участю: секретарів судового засідання Дутчак Х.В., Гжибовського А.А.

заявника ОСОБА_1

представника заявника ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Коломия цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа- Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції , про оголошення фізичної особи померлою,

В С Т А Н О В И В:

19.06.2025 заявник звернувся до суду з заявою про оголошення фізичної особи, а саме ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку АДРЕСА_1 померлою.

І.Стислий виклад позиції заявника.

Заяву мотивував тим, що ОСОБА_3 є матір`ю заявника. 15.09.2018 року вона виїхала за межі території України у пункті перетину «Краківець» і з того часу жодних відомостей про неї не надходило, на зв`язок вона не виходить, ні з ким з родичів не спілкується, її місце перебування невідоме. 11.04.2025 року заявник звернувся до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із заявою про те, що протягом останніх 7 років нічого не відомо про матір, з нею втрачено зв`язок. У відповідь отримав лист, в якому вказано, що в ході оперативно-розшукових заходів встановити зв`язок та місцеперебування ОСОБА_3 не є можливим. Оголошення ОСОБА_3 померлою необхідно заявнику для оформлення спадщини на належне їй майно, відповідно до рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.12.2020 року про розподіл майна подружжя. Посилаючись на зазначені обставини заявник просив визнати ОСОБА_3 померлою.

ІІ. Процесуальні дії суду у справі.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.06.2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в судовому засіданні на 27.08.2025 року.

27.08.2025 судом отримано інформацію з Єдиного державного демографічного реєстру про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_3 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 27.08.2025 року витребувано інформацію з Центру обслуговування платників Коломийської ДПІ ГУ ДПС в Івано-Франківській області про доходи ОСОБА_3

16.10.2025 судом отримано інформацію з Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо наявності транспортних засобів у ОСОБА_3 .

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.10.2025 року витребувано документи з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Івано-Франківській області.

Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 06.01.2026 року витребувано документи з Регіонального сервісного центру ГСЦ МВС України в Івано-Франківській області та з Державної Прикордонної служби України про перетин кордону ОСОБА_3 .

В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_4 підтримали заяву та просили її задовольнити з підстав зазначених в ній. Заявник додатково пояснив, що ОСОБА_3 є його матір`ю. Він з батьками, ОСОБА_3 та ОСОБА_5 проживали в АДРЕСА_1 . Мати не працювала. У 2018 році він, будучи ще неповнолітнім, разом з батьком виїхав на два тижні до Італії, а коли вони повернулися, то матері вдома не було. З тих пір зв`язок з нею втрачено. Батько намагався її шукати, їздив до Молдови, звідки вона родом і в неї там є родичі, брати і сестри. До поліції вони звернулися не одразу, а після того як утворилася заборгованість по сплаті аліментів на його утримання і з`ясували, що мати у 2018 році виїхала за межі України і більше не поверталася. До правоохоронних органів з заявами про розшук матері він не звертався. Додав, що з матір`ю у нього завжди були добрі стосунки, люблячі, зникнення матері для нього було дивним, але в той період він був підлітком ( 16 років) і сприйняв зникнення матері нейтрально, щодо її пошуку довірився батькові, а сам займався навчанням. Крім того, його сім`я належала до релігійної організації ОСОБА_6 , але він з батьком відступив від вчення і їх виключили, а мати залишилася. Їм забороняли спілкуватися з іншими членами організації, з`ясовувати, чи їм щось відомо про місцезнаходження матері. Крім того, щодо продажу належного матері автомобіля пояснив, що матері дійсно належав автомобіль «Nissan Qashqai» і батько за довіреністю матері продав його заявнику вже під час відсутності матері. Зараз цей автомобіль знаходиться за місцем його проживання. Щодо належної матері 1/2 частки квартири в м. Івано-Франківськ пояснив, що батьки є співвласниками цієї квартири, але через відсутність матері неможливо нею розпорядитися, тому метою даного звернення до суду з заявою про оголошення матері померлою було саме оформлення спадкових прав на належне їй майно. Вважає, що оскільки відсутні підтвердження того, що мати жива, а за останнім місцем її проживання відсутні відомості про неї більше ніж 7 років, просить оголосити її померлою.

Представник заінтересованої особи в судове засідання не з`явився, у поданій заяві просив суд проводити судові засідання без його участі.

В судовому засіданні допитаний свідок ОСОБА_5 , який показав, що заявник є його сином, а ОСОБА_3 його колишня дружина. З обставин справи показав, що їх з дружиною спільний син народився пізно і дружина його дуже сильно любила та піклувалася про нього. Сімейне життя спочатку було добрим, але пізніше між подружжям виникали сімейні конфлікти з приводу його ревнощів до іншого чоловіка, підозрював у подружній зраді. У травні 2018 року він разом із сином поїхали до Італії на два тижні, а коли повернулися то дружини в дома не було, її речей і документів також. З того часу вона не виходила на зв`язок ані з ним, ані з сином, що для нього було дивним. Він вирішив, що дружина пішла до іншого чоловіка. Деякий час він не намагався її розшукувати, але пізніше питав про дружину у знайомих, та з`ясував, що з подругою вона також припинила спілкування. У 2019 році він вирішив подати позов до суду про розірвання шлюбу, для цього з метою отримання свідоцтва про шлюб поїхав до Молдови, де було укладено їх шлюб. З її родичами, які проживають в Молдові він не зв`язувався, не розшукував у них дружину, був на неї ображений. Заочним рішенням суду їх шлюб було розірвано в 2019 році, а також стягнуто аліменти на утримання сина. У 2023 році він подав заяву до ЦНАПу про зняття дружини з реєстрації місця проживання по АДРЕСА_1 . Пізніше він звернувся до поліції щодо несплати дружиною аліментів на утримання сина, і йому в поліції повідомили, що дружина виїхала за межі України у 2018 році, відомостей про її місцеперебування немає, з інтерполу відповіді також немає. Крім того, повідомив, що у ОСОБА_3 був паспорт громадянина Румунії, про що він не повідомляв правоохоронців.

Суд, заслухавши пояснення заявника та його представника, допитавши свідка, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

ІІІ. Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Заявник, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , його батьками є ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_1 (а.с.8).

Відповідно до копії паспорта громадянина України серії НОМЕР_2 , ОСОБА_3 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , місцем народження вказано с.Кабани Бричанського району Республік Молдова (а.с.6)

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_1 , відповідно до витягу з реєстру територіальної громади (а.с.5)

Зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_3 в період з 22.10.1993 по 28.02.2023 р. було АДРЕСА_1 , відповідно до відповіді №1705109 від 27.08.2025 з Єдиного державного демографічного реєстру (а.с.31)

Відповідно до інформації Головного центу обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України від 07.01.2026 року ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в період з 02.01.2018 року по 14.09.2018 рік здійснила вісім виїздів за межі України та в`їздів в Україну. В останнє виїхала за межі України через пункт пропуску «Краківець» 15.09.2018 транспортним засобом д.н.з. НОМЕР_3 , станом на 13.01.2026 на територію України не поверталася. (а.с.96)

З копії заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 13.03.2020 вбачається, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , що продовжує навчання, задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача аліменти в розмірі 1800 грн. (а.с.12-13)

З копії заочного рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 14.12.2020 вбачається, що позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про поділ спільного майна подружжя задоволено, визнано спільно сумісною власністю подружжя квартиру за адресою АДРЕСА_2 , житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку за цією ж адресою кадастровий номер 261060000:22:002:0209 та здійснено поділ вказаного нерухомого майна, визнано право власності за кожним по 1/2 частки квартири, житлового будинку та земельної ділянки. Визнано особистою власністю ОСОБА_3 транспортний засіб марки «Nissan Qashqai», д.н.з. НОМЕР_4 , 2012 року випуску. Визнано особистою власністю ОСОБА_5 , вклади та проценти за вкладами, які знаходяться на депозитах в ПАТ «Приватбанк» (а.с.14-16)

Відповідно до вказаних рішень суду в ході розгляду вказаних цивільних справ судом було встановлено, що ОСОБА_5 та ОСОБА_3 перебували в зареєстрованому шлюбі з 14.12.1985 року, та заочним рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 16.05.2019 року шлюб між ними розірвано (а.с.12 об., 14 об.)

З постанови державного виконавця Коломийського ВДВС від 24.02.2025 року вбачається, що відкрито виконавче провадження ВП №77288975 з виконання виконавчого листа №346/790/19 виданого 02.09.2019 Коломийським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліменти на утримання неповнолітнього сина ОСОБА_1 в розмірі 2000 грн. з 22.02.2019 до досягнення ним повноліття. (а.с.73)

З постанови державного виконавця Коломийського ВДВС від 24.02.2025 року вбачається, що відкрито виконавче провадження ВП №77288878 з виконання виконавчого листа №346/4938/20 виданого 29.03.2021 Коломийським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 пеню за прострочення сплати аліментів на утримання сина ОСОБА_1 , в розмірі 20571,5 грн. (а.с.76)

З постанови державного виконавця Коломийського ВДВС від 24.02.2025 року вбачається, що відкрито виконавче провадження ВП №77288679 з виконання виконавчого листа №346/112/20 виданого 17.08.2020 Коломийським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання в розмірі 1800грн. щомісячно, але не пізніше досягнення ним двадцяти трьох років (а.с.78)

З постанови державного виконавця Коломийського ВДВС від 24.02.2025 року вбачається, що відкрито виконавче провадження ВП №77288327 з виконання виконавчого листа №346/3517/21 виданого 08.12.2021 Коломийським міськрайонний судом про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 заборгованість зі сплати аліментів на утримання повнолітнього сина ОСОБА_1 , який продовжує навчання в розмірі 31819 грн. (а.с.74)

В ході розгляду справи судом витребувано інформацію з Головного управління Державної податкової служби України в Івано-Франківській області щодо отриманих доходів ОСОБА_3 в період з 01.01.2018 по 30.06.2025 року та 12.09.2025 року отримана інформація про отримання нею доходу в лютому 2022 року в сумі 250000 грн. від Регіонального сервісного центру ГСЦ в Івано-Франківській області. (а.с.41-43).

Відповідно до відповіді №1900453 від 16.10.2025 року з Єдиного державного реєстру транспортних засобів ОСОБА_3 має у власності транспортні засоби автомобіль марки NISSAN QASHQAI д.н.з. НОМЕР_4 2012 р.в., дата реєстрації 06.09.2014 рік; автомобіль марки Камаз 4310 вантажний, 1986 р.в., дата реєстрації 07.07.2012 рік (а.с.49-54)

З витребуваних судом документів з регіонального сервісного центру ГСЦ МВС вбачаться, що 08.02.2022 року ОСОБА_3 , (від імені якої діяв ОСОБА_5 на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 18.08.2016 року), продала належний їй транспортний засіб NISSAN QASHQAI д.н.з. НОМЕР_4 2012 р.в. ОСОБА_1 за 250000 грн. (62-67, 93-95).

З листа начальника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 28.04.2025 року вбачається, що ОСОБА_1 , звертався до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області 11.04.2025 року із заявою про те, що 15.09.2018 його мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перетнула кордон України на пропускному пункті «Краківець», і з того часу про неї нічого йому не відомо, з 2018 року з нею втрачено зв`язок. Дане звернення зареєстровано в ЄО №6725 та розглянуто в порядку ЗУ «Про звернення громадян». В ході проведення оперативно-розшукових заходів встановити місцеперебування громадянки ОСОБА_3 неможливо, оскільки обліки перетину державного кордону, обліки вчинення особами кримінальних та адміністративних правопорушень та інші обліки не зберігають інформацію протягом вищевказаного часу. Повідомляється заявника, що було надіслано запити до Європейських компетентних органів з метою перевірки зазначеного громадянина щодо факту реєстрації перетину кордону в`їзд/виїзд на території країн Європи, притягнення особи до адміністративної та кримінальної відповідальності на території країн Європи, володіння правоохоронними органами відомостями про протиправну діяльність особи на їх території, адреси реєстрації та проживання зазначеної особи на території країн Європи. Але встановити зав`язок та місцеперебування ОСОБА_3 на даний момент неможливо. (а.с.11)

З листа заст..начальника Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 10.05.2025 року вбачається, що ОСОБА_7 07.04.2025 року звертався до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області із зверненням по факту несплати аліментів колишньою дружиною ОСОБА_3 у ході проведення перевірки по факту даного звернення, через систему АРКАН було встановлено, що 15.09.2018 року громадянка ОСОБА_3 виїхала за межі України у пункті перетину «Краківець» та станом на 07.05.2025 року дані про повернення у системі відсутні. Встановити місце перебування/проживання громадянки ОСОБА_3 не представилося можливим . Матеріали перевірки скеровані в архів Коломийського РВП (а.с.9)

З відповіді заступника начальника-начальника сектору кримінальної поліції Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області від 03.10.2025 на запит суду вбачається, що до Коломийського РВП ГУНП в Івано-Франківській області не надходило відомостей відносно громадянки ОСОБА_3 щодо факту реєстрації перетину кордону в`їзд/виїзд на території країн Європи, притягнення особи до адміністративної та кримінальної відповідальності на території країн Європи, володіння правоохоронними органами відомостями про протиправну діяльність особи на їх території, адреси реєстрації та проживання зазначеної особи на території країн Європи. Оперативно-розшукова справа відносно ОСОБА_3 не заводилася. (а.с.45)

Звертаючись до суду із даною заявою Заявник стверджував, що більше семи років відсутні відомості про місце перебування його матері ОСОБА_3 у місці її постійного проживання, що на його думку вказує на можливість оголошення її померлою. А метою звернення зазначав оформлення спадкових прав на належне їй майyо.

Відповідно до частин першої-другої, п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Смерть - це припинення життєдіяльності організму. Зі смертю припиняється цивільна правоздатність фізичної особи.

Відповідно до ч.1 ст.46 ЦК України, фізична особа може бути оголошена судом померлою, якщо у місці її постійного проживання немає відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців, а за можливості вважати фізичну особу загиблою від певного нещасного випадку або інших обставин внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру - протягом одного місяця після завершення роботи спеціальної комісії, утвореної внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Статтею 47 ЦК України визначено, що правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті.

Оголошення громадянина померлим має своїм призначенням усунення невизначеності, яка склалася у правовідносинах за участю особи, яка тривалий час є відсутньою за місцем свого постійного проживання і місце перебування якої невідоме.

Рішення про оголошення фізичної особи померлою може бути прийняте судом за наявності таких підстав: 1) відсутність особи в місці її постійного проживання; 2) відсутність відомостей про місце її перебування протягом трьох років, а якщо вона зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку, - протягом шести місяців; 3) неможливість одержання відомостей про місце перебування особи, незважаючи на вжиті заходи.

Особливістю цієї категорії справ, є те, що висновок суду про оголошення громадянина померлим ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи.

У пункті 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судам роз`яснено, що громадянин може бути оголошений в судовому порядку померлим у разі встановлення обставин, на підставі яких суд робить вірогідне припущення про смерть громадянина.

На цьому також наголошено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 31 травня 2023 року у справі № 177/11/20, від 07.11.2023 у справі №607/159/23.

Згідно з ч.1 ст.306 ЦПК України у заяві про визнання фізичної особи безвісно відсутньою або оголошення її померлою повинно бути зазначено: для якої мети необхідно заявникові визнати фізичну особу безвісно відсутньою або оголосити її померлою; обставини, що підтверджують безвісну відсутність фізичної особи, або обставини, що загрожували смертю фізичній особі, яка пропала безвісти, або обставини, що дають підставу припускати її загибель від певного нещасного випадку.

Системний аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що сама по собі відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом трьох років у місці її постійного проживання не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

Суд повинен мати достатні належні та допустимі докази для встановлення обставин, на підставі яких можливо зробити вірогідне припущення про смерть громадянина.

Тобто особливістю цієї категорії справ є те, що висновок суду про оголошення фізичної особи померлою ґрунтується на юридичному припущенні смерті особи (правова презумпція). Вказаний висновок висловлено у постанові Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №390/1443/19.

На наявність у суду саме права, а не обов`язку оголосити фізичну особу померлою за умови відсутності у місці її постійного проживання відомостей про місце її перебування протягом трьох років прямо вказує частина перша статті 46 ЦК України.

Відсутність безумовних доказів або суперечність у доказах на підтвердження обставин, що надаються заявником та/або заінтересованими особами, унеможливлює оголошення особи померлою.

Подібні висновки висловлено у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі № 461/424/15-ц, від 30 березня 2022 року у справі №295/4293/21.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У відповідності до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Аналізуючи досліджені докази суд дійшов висновку, що ОСОБА_8 виїхала за межі України 15.09.2018 року і з цього часу на територію України не поверталася.

Судом встановлено, що поліцією оперативно-розшукова справа категорії «розшук» відносно ОСОБА_3 не заводилась, кримінальне провадження не відкривалось.

Зміст листів поліції на адресу заявника та його батька носить характер відповіді на їх звернення щодо несплати ОСОБА_3 аліментів та відсутності з нею зв`язку з 2018 року, і ці звернення розглядалися відповідно до вимог ЗУ «Про звернення громадян», і не є звітом про заходи розшуку.

Більш того, на момент розгляду судом заяви ОСОБА_1 у поліції відсутні відомості від Європейських компетентних органів щодо поданих запитів стосовно ОСОБА_3 .

Відомостей про те, що виконавчою службою вживались заходи щодо розшуку боржника ОСОБА_3 , суду не надано.

З показів свідка ОСОБА_5 , який є колишнім чоловіком ОСОБА_3 вбачається, що остання мала паспорт громадянина Румунії. Дана інформація не була предметом перевірки правоохоронних органів, з метою встановлення місця перебування останньої.

Наявність конфлікту між подружжям також не виключає умисну відсутність ОСОБА_3 за місцем її проживання, а саме намагання уникнути спілкування з родиною.

Отже відсутні підстави стверджувати про неможливість одержання відомостей про місце перебування ОСОБА_3 , незважаючи на вжиті заходи.

На підставі досліджених судом документів неможливо підтвердити припущення про смерть ОСОБА_3 .

За таких обставин, з урахуванням того, що фактично розшук ОСОБА_3 не проводився, наявні обставини, які потребують перевірки компетентними органами в рамках розшукових дій, відсутні безумовні докази, що підтверджують припущення смерті ОСОБА_3 , суд дійшов висновку, що заявником не надано належних та допустимих доказів для встановлення обставин, на підставі яких можливо було б зробити вірогідне припущення про смерть ОСОБА_3 , так як у заяві до суду та в судовому засіданні заявник лише констатував факт відсутності з матір`ю ОСОБА_3 будь-якого зв`язку, відсутність відомостей про місце її перебування, але жодним чином не доводив можливі припущення про її смерть.

Відсутність відомостей про місце перебування фізичної особи протягом семи років у місці її постійного проживання, реєстрації, саме по собі не може бути підставою для оголошення цієї фізичної особи померлою.

З огляду на викладене, заява подана передчасно, за відсутності відповідних доказів та обґрунтувань, а підстав для її задоволенні не вбачається.

Керуючись ст. ст.46,47 ЦК України, ст.305-307 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 , заінтересована особа - Коломийський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Коломийському районі Івано-Франківської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про оголошення фізичної особи померлою.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня його проголошення апеляційної скарги.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням відпустки головуючої судді з 01.04.2026 по 06.04.2026р. включно, повне судове рішення складено 7 квітня 2026 року.

Суддя: Третьякова І. В.

Присяжні: Маник О.П.

Фучко В.Б.