Ухвала суду № 135484030, 07.04.2026, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 344/6498/26

Провадження № 2/344/4674/26

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

07 квітня 2026 року м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Польська М.В., ознайомившись із позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 , звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Ознайомившись із позовом, суд доходить висновку про залишення заяви без руху з таких підстав.

Зі змісту позову вбачається, що позивачем, окрім вимог про поновлення на роботі (немайнова вимога) заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу по день фактичного поновлення на роботі (майнова вимога), яка визначається ціною позову.

У порушення пунктів 2, 3 частини третьої статті 175 ЦПК України у позовній заяві не зазначено відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача, не визначено ціну позову.

В силу вимог ч. 1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

В позовній заяві позивач зазначає, що зареєстрованим місцем його проживання є АДРЕСА_1 . Належних доказів, що підтверджують дані обставини матеріали справи не містять, що ставить під сумнів правильність визначення позивачем підсудності даного позову саме Івано-Франківському міському суду Івано-Франківської області області. При цьому процесуальним законодавством не передбачено право суду самостійно перевіряти місце проживання позивача з метою визначення підсудності спору.

Крім того, обов`язковою ознакою відповідності позивача вимогам, які висуваються до нього є встановлення його цивільної процесуальної правосуб`єктності.

Під час вирішення питання щодо наявності або відсутності у позивача процесуальної правосуб`єктності суд, крім іншого, має встановити особу позивача.

Згідно із пунктом 1 частини першої статті 13 Закону України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус», документами, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, є:

а) паспорт громадянина України; б) паспорт громадянина України для виїзду за кордон;в) дипломатичний паспорт України; г) службовий паспорт України; ґ) посвідчення особи моряка;д) посвідчення члена екіпажу; е) посвідчення особи на повернення в Україну; є) тимчасове посвідчення громадянина України.

Отже, до позовної заяви не надано документу, що посвідчує особу та зареєстроване місце проживання позивача.

Крім того, слід зауважити, що працівник може звернутися з позовною заявою про поновлення на роботі й оплату за час вимушеного прогулу до місцевого загального суду за місцезнаходженням підприємства (установи, організації) або за зареєстрованим місцем проживання/перебування позивача відповідно до порядку, передбаченого законодавством, в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення (стаття 233 КЗпП України).

Передбачений статтею 233 КЗпП України місячний строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

Згідно з вимогами статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

У статті 234 КЗпП України не наведено переліку поважних причин для поновлення строку звернення з заявою про вирішення спору, оскільки їх поважність має визначається в кожному випадку, залежно від конкретних обставин. Поважними причинами пропуску строку, встановленого в частині першій статті 233 КЗпП України, мають кваліфікуватися ті, які об`єктивно перешкоджали чи створювали труднощі для своєчасного звернення до суду та підтверджені належними доказами.

Як правило, це підтверджується: розпискою працівника про отримання на самому наказі. Поштовим описом та фіскальним чеком (якщо наказ надсилали поштою). Актом про відмову від підпису (якщо працівник відмовився ознайомлюватися). Факт відсутності точної дати отримання наказу є критичним для визначення строків звернення до суду.

Жодних доказів на підтвердження дати отримання Наказу №12-к «Про звільнення з роботи ОСОБА_1 » від 26.02.2026 року позивачем до суду не подано.

Крім того, за змістом абз.2 ч.1ст.177 ЦПК України у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.

Дана заява надійшла до суду в електронному вигляді та містить зазначення про те, що документ було сформовано в системі «Електронний суд».

Згідно ч.7 ст.43 ЦПК України у разі подання до суду в електронній формі заяви по суті справи, зустрічного позову, заяви про збільшення або зменшення позовних вимог, заяви про зміну предмета або підстав позову, заяви про залучення третьої особи, апеляційної скарги, касаційної скарги та документів, що до них додаються, учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання таких матеріалів іншим учасникам справи. Такі документи в електронній формі направляються з використанням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а у разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

В порушення даних норм позивачем до позовної заяви не надано доказів надсилання відповідачу заяви з додатками.

Отже, заява подана з порушенням вимог ст. 177 ЦПК України, тому, за змістом ст. 185 ЦПК України, таку заяву слід залишити без руху та надати позивачу можливість усунути її недоліки.

Керуючись ст.ст. 177, 185 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Богородчанський спеціалізований агролісгосп Івано-Франківської обласної ради» про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу - залишити без руху, надавши позивачу строк 10 днів з дня отримання ухвали для виправлення недоліків, вказаних в мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку невиконання вимог даної ухвали, позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута.

Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.

Ухвала не оскаржується.

Суддя Мирослава ПОЛЬСЬКА